Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
HOUSE MD

Буцнів: замок (локалізація, архітектура, історія)

Recommended Posts

Обговорюється цей об'єкт: Буцнівський замок


Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich на 254 сторінці XV тому пише про заснування в 1671 році замку. Але на жодній із відомих мені карт, замок у Буцневі не позначенно. На карті 185х років є два об'єкти з позначенням фільварку. Можливо, один з них виник на замчиську:

buc_185x.jpg

адже Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej, Частина 1 за Grzegorz Rąkowski на 148 сторінці пише що у другій половині 19 століття Серватовичі розібрали руїни замку і з цього матеріалу збудували палац. Це також свідчить про те, що замок був кам'яний, так як простояв біля 150 років, і матеріал з його розбору був використаний.

Ці самі об'єкти є і на карті 1913 року:

buc_1913.jpg

З цього ж путівника нам відомо, що палац було зруйновано у 1915 році, а на карті 1923 року відсутній об'єкт з №2:

buc_1923.jpg

Як бачимо він повністю зруйнований, нема жодної будівлі на карті. Але у тому ж путівнику пише, що від палацового комплексу залишилось декілька господарських будівель. Що мав на увазі автор? Що палац - це об'єкт №1 в центрі села (зверніть увагу як до цього місця сходяться дороги):

buc_gugl.jpg

чи сплутав новозбудовані ферми із залишками господарських будівель палацового комплексу.

Але у географічному словнику

post-8-0-80313600-1301686316_thumb.jpg

зустрічаєм фразу "виставлена на Пассах фортеця". Вірогідно, це якийсь топонім, котрий допоможе нам локалізувати розміщення Буцнівецького замку.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Отличная тема :) Жаль, что добавить пока особенно нечего

С точки зрения расположения интересны оба обозначенных места. Место №1 - своим центральным положением относительно поселения и близостью к реке. А кроме того - место №1 не просто у реки, а на мысу, образованном руслами двух рек. Место №2 хоть и удалено от реки, но зато расположено на возвышенности, а не в долине реки + у места №2 расположена тоже не самая слабая дорожная развязка:

post-1-0-25565700-1301753016_thumb.jpg

На месте бы глянуть, что там за рельеф, может что-то удастся "прочитать" на поверхности земли ;)

К общему материалу подброшу информацию, которую отмечает "Тернопільський Енциклопедичний Словник". Красным выделил наиболее интересные на мой взгляд места текста:

post-1-0-12360500-1301753015_thumb.jpg

Стоит отметить, что раннее письменное упоминание поселения (1464) и раннее получение Магдебургского права (1469) так и подмывают сделать предположение, что укрепления в Буцневе могли существовать и до того, как там в 16-м веке построили каменный замок. Я не говорю о городище, речь о каком-нибудь деревянно-земляном замочке или небольшой крепосце, которая могла бы на первых порах обеспечить защиту городку.

По теме пожара и разрушения дворца - странно, что источники ходят вокруг да около, не называя причину разрушений. Если бы речь шла о 1917 годе, то я бы без размышлений списал бы разрушение дворца на Первую Мировую, а что же случилось в Буцневе в 1915-м? Обычный пожар? Кстати, если дворец простоял до 1915 года, до вполне возможно, что где-то могли уцелеть его фото или другие изображения. Нужно будет узнать, может у Афтанази по нему что-то есть.

Интересно упоминание древнерусских археологических памятников в районе села, жаль непонятно, что и где именно нашли.

Радует, что есть книжечка по теме села, хоть её и издали в далёком 1998 году, но всё же думаю шанс отыскать её есть, в местной библиотеке (если такая есть) или в библиотеке школы, или просто у кого-то из жителей села ^_^

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Оказывается помимо вышеупомянутой книг 1998 года "Буцнів — село над Серетом" существует ещё одно издание, затрагивающее историю села:

"Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові" (історико-краєзнавчий нарис)
Автор: Богдан Новосядлый
Издательство: Джура, 2006 год
Страниц: 295

432px-Bucniv-1.jpg 431px-Bucniv-2.jpg
Сканы дёрнул с Вики

Это издание, как мне кажется, вполне можно достать в Тернополе. Оно относительно свежее, да ещё и выпущено издательством "Джура", чья литература вроде не редкость на тернопольских прилавках. 295 страниц - это уже не брошюра, так что есть надежда получить интересную информацию.

Кстати, автор книжечки и автор статьи по Буцневу в "Тернопольском энциклопедическом словаре" (скан этой статьи выше) - это один и тот же человек - Богдан Новосядлый. Если он плотно сотрудничает с "Джурой", то при желании на него вполне можно выйти.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
...

По теме пожара и разрушения дворца - странно, что источники ходят вокруг да около, не называя причину разрушений. Если бы речь шла о 1917 годе, то я бы без размышлений списал бы разрушение дворца на Первую Мировую, а что же случилось в Буцневе в 1915-м? Обычный пожар?

...

Наступ німецьких військ і відступ російських військ з Галичини. Тоді ж спалено млин Галля в Тарнополі.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Наступ німецьких військ і відступ російських військ з Галичини. Тоді ж спалено млин Галля в Тарнополі.

Всё, я понял, где просчитался - я ориентировался на поджог Тернопольского замка, который имел место быть в 1917-м, забыв, что бои в тех местах шли и ранее :)

Вообще моя первая мысль была - сожжён/уничтожен в ходе боёв Первой Мировой. Замок в Тернополе (точнее - его судьба) сразу вспомнился, а потом как увидел, что там разрушения пришлись на 1917-й, так и ушёл в сторону от верного пути.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

@A_Wolkoww, краевед, коллекционер всякого интересного и просто хороший человек, пришёл на помощь в трудную минуту, поделившись сканами из 7-го тома ("Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska") известного издания по дворцам Речи Посполитой авторства Романа Афтанази:

Bucniow-1.jpg Bucniow-2.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

A_Wolkoww, краевед, коллекционер всякого интересного и просто хороший человек, пришёл на помощь в трудную минуту, поделившись сканами из 7-го тома («Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska») знаменитого издания по дворцам Речи Посполитой авторства Романа Афтанази

Поскольку среди нас ещё встречаются такие исследователи, которые не знают польского, :D

переведу ту часть, что касается старого замка:

В Буцневе существовал когда-то один из "типичных" некогда замков, о котором имеем только упоминание под 1671 годом. Она гласит о средствах, потраченных в то время тогдашним владельцем староства, каменецким каштеляном, Габриэлом Елиты Сильницким.

В последующем, замок утратил своё оборонное значение и постепенно разрушался. После приобретения Буцнева Серватовскими, примерно в 1850-м году, его остатки использовались для строительства новой усадьбы. К середине 19 века от замка осталось только три четырёхгранные башни.

В одной из них были глубокие сводчатые подвалы, а на окнах - каменные облицовки в стиле ренессанса. На тот момент она сохранилась лишь на высоту одного яруса.

Дальше он много пишет об архитектурных деталях - у меня здоровья не хватило это переводить. :D

Ну и:

В 1915 году усадьба сгорела и после войны уже не восстанавливалась.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ось і добрався я до розвідки на місцевості.

post-8-0-70529000-1309796594_thumb.png

Виходжу коло церкви.

bucniv_cerkva_600.jpg

Збудована у 1744 році,

post-8-0-65765900-1309796808_thumb.jpg post-8-0-55490900-1309801846_thumb.jpg

обнесена мурованим парканом досить цікавої форми.

post-8-0-91545800-1309796787_thumb.jpg

На одному з кменів муру [фото 0255] цифри...

post-8-0-45019600-1309796827_thumb.jpg post-8-0-83589300-1309796840_thumb.jpg

Пробую розпитати про палац, але ніхто не знає. Одна жінка сказала, що, напевне, був біля костелу. Але я вирішив спочатку провірити об'єкт, котрий позначив на карті цифрою 2 (теперішні ферми).

bucniv_ferma_600.jpg

Загальна панорама не викликає ніяких асоціацій (фото 0257). Деякі будівлі змуровані з каменю (фото 0258, 0261), у однієї півкруглі вікна (фото 0259). Скоріш ща все - залишки колишнього фільварку. Біля "центрального входу" - потужний кам'яний підмурівок (фото 0262).

post-8-0-81650500-1309798287_thumb.jpg post-8-0-36802200-1309798304_thumb.jpg post-8-0-27740500-1309798320_thumb.jpg post-8-0-48638700-1309798336_thumb.jpg post-8-0-48057500-1309798366_thumb.jpg

Не знайшовши більше нічого цікавого, вирушаю до об'єкту за №1, розташованого якраз неподалік костелу.

2.jpg

Загальний вигляд нічим не вразив (фото 0264) :( Одна з будівель мурована з каменю в перемішку із "старою" цеглою (фото 0265, 0266). За інформацією місцевих жителів на даній території колись був спиртзавод (Як відомо з статті Б.Новосядлого у "Тернопільському Енциклопедичному Словнику" він існував до 1914 року. Тому палац на даній території не міг бути розташований).

post-8-0-04836500-1309800881_thumb.jpg post-8-0-37680600-1309800966_thumb.jpg post-8-0-26597100-1309801007_thumb.jpg

Чомусь граб'єго полюбляли ялинки біля палаців та перебудовувати давнішні замки на гуральні (можливо, через наявність підвалів-підземель). Враховуючи, як сходяться дороги, розташування біля крутого схилу річки - кращого місця для замку важко уявити. Хоча, як побачимо пізніше, палац локовано у іншому місці. Але ніхто і не стверджує, що він розташовувався на місці замку. Наявна лише інформація про використання матеріалів.

Розчарувавшись, вирушаю на оглядини костелу, збудованого Серватовськими у 1890 - 1891 роках.

post-8-0-27162000-1309803564_thumb.jpg post-8-0-04091900-1309803175_thumb.jpg post-8-0-75962700-1309803192_thumb.jpg

При огляді костелу, зав'язалась розмова з місцевою жителькою, котра, хоч і не знала місця розташування палацу Серватовських, виявилася власницею книжки Богдана Новосядлого "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові" (історико-краєзнавчий нарис) в котрій було знайдено інформацію про місце розташування палацу. Як виявилося, він, дійсно, розташовувався неподалік від костелу а токож від об'єкту №1. На його місці збудовано медпункт. Тут і жінка пригадала, що там колись були конюшні.

palac.jpg

Як бачимо на фото - і ялинки на місці :)

0273_600.jpg

Тепер, коли ми вже знаєм локацію палацу (і стали надзвичайно мудрими :) ), співставимо карти 1913 та 1925 років:

palac_13_25.png

Як бачимо, будівлі об'єкту №1 присутні на обох картах, а позначені цифрою "3" і розташовані біля костелу на карті 1913 року відсутні на мапі 1925...

До речі, міст через річечку, позначений на обох картах, був для мене основним орієнтиром для початкового орієнтування на місцевості.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Як виявилося, він, дійсно, розташовувався неподалік від костелу а токож від об'єкту №1. На його місці збудовано медпункт.

Т.е. медпункт есть там и сейчас, верно? А информацию о постройке медпункта на месте дворца ты почерпнул со слов этой местной жительницы, которая в свою очередь пересказывала текст книги? Так что ли? ;)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Медпункт на місці - я ж виклав його фото за ялинками :). Інформацію прочитав в книжці, котру пані любязно дала переглянути. Коли я їй сказав про медпункт, вона згадала що на тому місці були конюшні...

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Недавний марш-бросок по Тернопольской области подарил, помимо всего прочего, приятный "нежданчик" - сборник "Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" (Збараж, 2006), где (опять же, помимо всего прочего) была найдена статья "Буцнівська твердиня, як символ своєї доби".

Статья интересная, хоть и не без "греха". Например, часть её - это фактически перевод материалов из книги Афтанази, некоторые другие описанные моменты истории местами не всегда понятны и логичны. Но в целом, есть описание массы малоизвестных событий, так или иначе связанных с историей замка, так что статью стоит отнести к категории полезных.

post-1-0-04842300-1310155451_thumb.jpg post-1-0-52120600-1310155457_thumb.jpg post-1-0-14240700-1310155459_thumb.jpg post-1-0-85312700-1310155460_thumb.jpg

post-1-0-41770200-1310155462_thumb.jpg post-1-0-41770200-1310155462_thumb.jpg post-1-0-16538800-1310155464_thumb.jpg post-1-0-83375000-1310155465_thumb.jpg

post-1-0-38629800-1310155467_thumb.jpg post-1-0-18249100-1310155468_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Хоча, як побачимо пізніше, палац локовано у іншому місці. Але ніхто і не стверджує, що він розташовувався на місці замку. Наявна лише інформація про використання матеріалів.

Кстати, очень ценное наблюдение. Например, Роман Афтанази описывает, как выглядел замок по состоянию на начало 19 века. Из этого описания следует, что строения старого замка (3 сохранившиеся башни) к этому моменту уже вошли в состав некой дворцовой резиденции. Различима знакомая преемственность – замок трансформировался в дворец, что было частым явлением в конце 17 – 1-ой половине 18 века.

Казалось бы всё очевидно – замок и дворец - это один и тот же объект. Но тут в историю вклинивается ещё одно событие… Оказывается, в 1850-х Серватовские начинают строить некий новый дворец-усадьбу, а старый замок послужил в качестве строительного материала для новой резиденции. И пока совершенно непонятно, строили новый дворец на месте старого замка или где-то в другой части городка?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Как-то так постепенно вырисовывается версия, что старый замок и дворец, разрушенный в период Первой Мировой, находились в разных местах, хотя и неподалёку друг от друга, буквально через дорогу.

На карте ориентировочно отметил место предполагаемого замчища красным кругом, а место дворца - жёлтым.

11-2.jpg


А тут вдруг вот какая мысль возникла - а что если всё же место было одно? Как-то так:

12-2.jpg

При такой схеме и спиртзавод могли построить на месте старого замка, и медпункт на месте нового дворца, но при этом речь могла идти не о двух разных участках территории, а об одном и том же. Плюс к тому, всё это находится неподалёку от костёла... Иными словами, кажется, что при желании описания месторасположения замка и дворца можно приписать к одному месту, а не к разным.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Практично, замок локалізовано (картографічно). Я не звернув увагу на дату складання наявної у мене карти і не брав до уваги. Згідно проведеного аналізу на місці замчиська було збудовано палац і гуральну (між іншим, на місці інших замків також робили гуральні з використанням їх підвальних приміщень) ;)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру? Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 17.09.2016 в 02:09, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

1) Як на вашу думку парадний в'їзд до Буцнівського замку був розташований по центрі муру?Cумніви цієї версії виникають через карту карту Фон Міга на якій зображений в'їзд до замку є більше зі східної частини.

2) Також хотів сказати що опис замку в збірнику Матеріали науково-практичної конференції "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України" на сторінці 77 трішки не співпадають з картою Фон Міга (можливо я просто добре не зрозумів опис) будь-ласка перевірте самі особливо коли тема стосується "прибудов".

1. Карта Ф. фон Міга є досить не точною, в ній можлива похибка на десятки, а то і на сотні метрів.

2. Опис і карта відносяться до різних часів (цілком ймовірно, що у замку були башти, а не земляні бастіони.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 24.12.2016 в 03:08, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

Я думаю автор мав на увазі що є декілька приміщень колишнього спиртзаводу заснованих на господарських приміщеннях.:D

Про це сказано майже рік тому:

В 28.12.2015 в 16:16, HOUSE MD сказал:

... Згідно проведеного аналізу на місці замчиська було збудовано палац і гуральну (між іншим, на місці інших замків також робили гуральні з використанням їх підвальних приміщень) ;)

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 25.12.2016 в 12:55, HOUSE MD сказал:

Про це сказано майже рік тому:

А був хтось в тих підвалах? Фото є?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость Arsen Замки-Тернопільщини
В 26 janvier 2017 в 01:39, A_Wolkoww сказал:

А був хтось в тих підвалах? Фото є?

Сумніваюсь туди пускають тільки "своїх"

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Палац не перебудовано із замку, а збудовано поряд. Так що це зовсім різні будівлі.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Гость Arsen Замки-Тернопільщини

Ні, я не маю на увазі палац Серватовських, я маю на увазі дворик який був на территорії замку тому що для чого будувались замки для захищеного двору або палацу старости або короля.

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
В 26.01.2017 в 08:39, A_Wolkoww сказал:

А був хтось в тих підвалах? Фото є?

Мій батько був в підвалі або пивниці круглої форми в 2007 році. Склепіння частково обвалилося і трохи землі зробило спуск аж до самого підлоги. За фотографії нічого невідомо.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Хотілося б поговорити про стави та переправи які мали прямий вплив на оборону та розпланування містечка. На карті Фон Міга чітко видно що у поселення була спочатку лише одна переправа. Чому? Тому що дві вулиці/шляхи зливаються в одну перед переправою, на скріншоті це краще видно. Вулиці/шляхи що сходяться помічені червоним кольором.   

b4.jpg

Також у Акті *3533  за 1471р. сказано:

Quote

Nikyel/Rey. Nobil. Iohannes Rey de Bucznowa tenutarius post nobil. Annam uxorem suam, filiam nobil. Nykyel de Rosthkowcze centum marcas recepit, exadrerso eidem Anne aliud centum marcarum dotaliciat in medietate bonorum suorum Bucznowa Superiori et Inferiori et super tota curia in Bucznyowa (In) feriori et super medietate piscinarum, | molendini. Si Anna sederit in sede viduali, debet predicta bona tenere ad diem extremum vite sue. Memoriale itd.

Українською:

Нікель/Рей. Благородний Ян Рей, власник Буцневи та благородна Анна ,його дружина, дочка благородного Нікеля з Постковець, за яку (Ян?) получив сто марок, exaderso eidem Анна інші сто марок dotaliciat ( придання вдови) в його Великій та Малій (або Вищій та Нижчій) Буцневах і за весь двір у Буцньові, і за середину (або за середнього) ставка | млина. Якщо Анна стане вдовою, мусить predicta добре отримувати до дня кінця свого життя. Memoriale itd.

*Хотів відмітити що деякі науковці вважають що Ян Рей з Шумська (лат.- Iohannes Rey de Shumsko) почав підписуватись як de Bucznowa. На мою думку, вони просто не помітили слово tenutarius що переводиться як - орендар, власник. І якщо все це прочитати разом то получиться - Ян Рей Буцневи власник (перевів слова по порядку оригінального тексту).

Тобто на 1471 рік у Буцневі був, швидше за все, один став із млином - відповідно одна дамба. Потім, коли почалося спорудження кам'яного замку в 1532-1540 рр. насипали ще одну дамбу, південніше, для того щоб полегшити доступ до кар'єру (саме з цього кар'єру видобували каміння на спорудження залізничного мосту). А останній став спорудили північніше - десь на поч. XVII ст. , тому що в ньому не було потреби, крім риби, а можливо я помиляюсь і він був споруджений раніше.Важко сказати коли кожен з них появився через недостачу інформації але точно одне - усі ці три стави мали існувати як мінімум з 1649 р. , тому що у люстрації з середини  XVII ст. сказано: Ставів тут було 3, заповнений лише той, де є млин, інші стали пусті після Збаразької битви. 

Для того щоб підсумувати те що я сказав, знизу буде скріншот карти Фон Міга з позначками.

Цифрами позначені - ставки 

Синім контуром - кар'єр 
b5.jpg

Ледь не забув:

Є проблема з локалізацією Великої/Вищої та Меньшої/Нижчої Буцнев. Коли з Великою(Вищою) Буцневою, біль-менш ясно що це є - містечок, тоді коли з Малою (Нижчою) невідомо чи це був присілок Великої Буцневи чи це було зовсім інше поселення, наприклад: теперішнє село Острів.

 

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Так як у цій темі є слово архітектура, то давайте поговоримо про архітектуру замку. Але перед цим хочеться вияснити доки все таки частина замку існувала.

В 01.04.2011 в 22:33, HOUSE MD сказал:

"Słownik geograficzny Królestwa Polskiego"; "Województwo ruskie. Ziemia Halicka i Lwowska"; "Тернопільський Енциклопедичний Словник"; "Замки Тернопілля – невід’ємна складова історійко-культурної спадщини України";

Усі ці книги кажуть що замок розібрали на будматеріал для спорудження палацу.Тоді коли на карті Second Military Survey  (1806-1869) (яку Filin позначає як 1861-1869) видно одну башту приблизно 40x60 м, напевно вона була меншою але це не головне, а головне саме те що ця башта існувала тоді коли Серватовські мали вже розібрати замок.

b1.jpg

Якщо, представити що башта яку видно це - Jedna z nich miała głebokie piwnice o sklepieniach beczkowych i renesansowe obramienia okna. W tym czasie miała ona wysokość jednej tylko kondygnacji. то зразу вимальовуються два варіанти розміщення цих двох башень - Dwie dalsze, piętrowe baszty połączone zostały ze sobą w początkach XIX w. długim parterowym skrzydłem.Obie baszty nakryte dachem czterospadowym posiadały jeszcze po bokach jednoosiowe przybudowki .

Варіант №1
b2.jpg

Варіант №2
b3.jpg

Щодо того які саме дві двоповерхові башти збереглися до пол. 19 ст. і були описані в описі початку 19 ст. то це є питання на майбутнє. В даний момент хотілось би дізнатися чи башта (40x60м) існувала у другій половині 19 ст.? Якщо так то коли вона закінчила своє існування і чому її не розібрали Серватовські половині 19 ст.?

У мене є дві версії щодо останнього питання:

  • 1. Серватовські розібрали на будматеріал - дві двоповерхові башти,головний корпус, прибудови та перехід який з'єднував дві двоповерхові башти. Одноповерхова башта не була розібрана.
     
  • 2. Серватовські ,у кінцевому результаті, розібрали усі три башти і т.д. А ця башта позначена на карті другої пол. 19 ст. тому що вони розбирали замок поступово і на момент складання карти ця башта ще не була розібрана.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×