Козова: замок Потоцьких

[HOUSE MD]

Про давній замок Потоцьких, зруйнований у 1667 році, дуже мало інформації. Його опис залишив нам відомий мандрівник Ульріх Вердум, котрий відвідав Козову у листопаді 1672: "pusty kasztel z walacymi sie walami z ziemi i fosami, na nich kilka warownych bokow i tyle palisad, ile potrzeba do obrony przed Tatarami" (порожній замок із земляними валами і ровами, що валяться; кілька укріплених боків і частокіл для оборони перед татарами).

Також замок можна локалізувати на карті Ф. фон Міга (1779-1782 рр.):

Цікавим видається топонім "Підзамче", котрий знаходиться ближче до фільварку Шеліських. Але до нього він навряд чи має відношення: хоче Шеліські і мали палац, але Генрік Шеліський отримав графський титул під кінець 19 століття. Окрім цього, в Козові є ще два підзамча; одне з них розташоване у Старій Козові. Але, цей топонім "не засвітився" на жодній з відомих мені карт.

У 1755 році власниками Козови стають Мошинські, котрі відбудовують замок. Але, навряд чи Мошинські відбудували замок на попередньому місці, так як "Словник географічний Королівства Польського та інших країн слов'янських" (Варшава, 1883) на 573 сторінці пише : "Замочок, колись оборонний, давня садиба Мошинських ... зараз переробили на повітовий суд, судову в'язницю і квартиру судді." А Іван Хоптій у книжці "Бережанська земля" на 587 сторінці вказує на наявність залишок замку Потоцьких на початку 20 століття: "Про розмір і зовнішній його вигляд - нема жадних даних, однак збереглись останки величезних фундаментів і тунелі-льохи, що тягнуться на захід від замку, туди де тепер центр міста." Таким чином, замок Мошинських було локалізовано в іншому місці.

Але тривалий час привертає до себе увагу будівля з потужним контрфорсом:

стіни якої вимуровані з каменю на вапняному розчині:

Кладка виглядає досить давньою, але конструкція стелі, характерна для початку 20 століття,

пояснюється її заміною після руйнацій пешої СВ. Далі кладка зроблена з тесаного каменю, котру я вважав за більш нову.

Але, досліджуючи цей об'єкт, недавно замітив замурований в стіні отвір:

Яким було моє здивування, коли там виявилося вікно, але внутрішньою частиною обернуто до тієї частини будівлі, котру а вважав більш новою:

"Підвіконники" мають нахил до середини і зроблені із витесаного під кутом каменю:

Зауважте, камінь тесаний а не пиляний. Стіни муровані на глині (!):

але арка перекриття мурована на вапняному розчині:

Будівля була розділена на частини, про що свідчить різний напрям мурування арок стелі і замурований перехід:

Сама будівля, підвали якої обстежено, легко ототожнюється з фабрикою Шеліського (можливо, я помиляюсь і ці будівлі просто дуже схожі). Зверніть увагу на глибокий рів перед нею:

Тепер попробуєм прив'язати замок Потоцького до досліджуваного об'єкту:

Так як центр Козови докорінно перебудований у третій чверті 20 століття (зруйновано костел, перебудовано центр), для прив'язки використано топокарту 195х років. Якщо провести на карті Ф. фон Міга лінію паралельну до північно-східної сторони замку, то вона пройде на північ від ринкової площі і вийде на будівлю церкви. Провівши на топокарті 195х років паралельну до ринкової площі лінію від церкви на південний схід, бачимо що вона виходить на промислову зону і розташування досліджуваного об'єкту співпадає з однією з будівель замку Потоцького.

Щоб на загромаджувати малюнок, я не проводив інших ліній. Але не важко переконатись, що замкові будівлі знаходяться північніше від лінії, котра проходить через середину ринкової площі і територія замчиська співпадає із територією колишньої промислової зони; а територія школи (праворуч від костелу) - південніше.

[AnKo]

"Окрім цього, в Козові є ще два підзамча; одне з них розташоване у Старій Козові. Але, цей топонім "не засвітився" на жодній з відомих мені карт."

Ну, можу дещо обнадіяти і можливо порадувати. Топонім Стара Козова мені зустрічався принаймі на одній мапі 1846р.

Можливо з часом виставлю фрагмент тої мапи де згадується ця назва.

[HOUSE MD]

Було б цікаво подивитись - за такий рік у мене карти нема. Можливо, я не цілком зрозуміло висловився - не зустрічається топонім "Підзамче". Топонім "Стара Козова" наявний на австрійській карті 1880 року і кадастровому плані середини 19 століття. Але, на наявній у мене копії кадастру, територія ймовірного замчиська Потоцьких "не читабельна"

[AnKo]

Ви праві. Топонім Стара Козова зустрічається і на інших мапах, просто глянув на мапу котра перша попала мені під руки. Знайшов також таке позначення і на австрійських мапах, і на польських і на німецьких і на довоєнних радянських.

Нижче викладаю фрагмент мапи 1846р.

[HOUSE MD]

Дякую. AnKo, а не могли б Ви викласти ось цей фрагмент:

Особливо, цікавить "не читабельна" частина.

[AnKo]

В 10.09.2011 в 20:09, HOUSE MD сказал:

Дякую. AnKo, а не могли б Ви викласти ось цей фрагмент:

Особливо, цікавить "не читабельна" частина.

Нечитабельну частину плану можна подивитись на мапі нижче. (Базар там був...)

[HOUSE MD]

(Базар там був...)

А правий верхній куток

[AnKo]

(Базар там був...)

А правий верхній куток

Забудьте про базар з мого попереднього коментаря, то було написано на швидку руку, без вникання в суть справи.

Зараз коли то питання трохи більше вивчилось, можу запропонувати наступний варіант.

В першу чергу, на мапі, жирними і великими літерами написано Markt Kozowa.

Як писалось вище, на швидку руку, за допомогою словника, переклалось слово Markt - ринок, базар, ринкова площа. Але навряд чи на мапі так би офіційно виділяли базар/ринкову площу.

Крім того стиль написання назви такий же як і на багатьох інших мапах, що вказують назву поселення. Отже, це і є назва Козови. Але до чого тут Markt?

Покопавшись виявилось, що на австрійських мапах з кінця 18ст так позначали містечка; Міста - Stadt; села - Dorf.

Використане на австрійських мапах позначееня Markt, можливо має відношення до слова Marktflecken - містечно.

Отже та місцевість явно не базар, і в той же час вона на мапі окремо виділена зеленим, щось на зразок парку/паркової зони, доречі там видно щось подібне до паркових алей. Все це, це моє сучасне уявлення, можливо насправді там щось було інше. Сказати що саме, наразі неможу.

Ну і ще один фрагмент:

[HOUSE MD]

Вітаю. AnKo, щиро вдячний за фрагмент плану - він в багатьох питаннях "ставить крапки над І"

В 09.10.2011 в 05:45, AnKo сказал:

Отже та місцевість явно не базар, і в той же час вона на мапі окремо виділена зеленим, щось на зразок парку/паркової зони, доречі там видно щось подібне до паркових алей. Все це, це моє сучасне уявлення, можливо насправді там щось було інше.

Це дійсно дендропарк, котрий існував ще в середині 20 століття і був знищений при розширенні спортивного майданчика школи. Можливо, його проектував Август Мошинський (один з власників Козови) - проектант Катедри в Тернополі. Зараз від нього залишилось лише декілька столітніх лип

Але повернемось до будівлі. Як видно з плану, станом на 1846 рік існує лише частина, котра позначена цифрою "0". Будівлі, позначені цифрами "1" та "2" заплановані. А прибудова з контрфорсом ("3") - взагалі відсутня на плані (що свідчить про її значно пізніше будівництво).

Таким чином, станом на середину 19 століття існувала лише кам'яна центральна частина даної булівлі. Враховуючи її "важку" забудову з тесаного каменя; розміщення, котре співпадає з замком на мапі фон Міга - можна асоціювати її із залишками однієї із будівель замку Потоцьких.

[HOUSE MD]

У темі про костел у Козові я привів цитату з щоденника Ульріха Вердума від 28 листопада 1671 року, де відмічено наявність лише руського костелу (греко-католицької церкви): "Ma ona teraz bardzo mało domów z ruskim drewnianim kościołem." У книзі генеральних візитацій Львіської єпархії за 1760, копія якої люб'язно надана о. Михайлом Забанджалою, є інформація про древню Стрітенську церкву у Старій Козові. Храм був у дуже занедбаному стані, тому візитатор заборонив у ній правити. Враховуючи топонім, можна стверджувати що Стрітенська церква і є тим храмом про який писав Вердум. З поколінних переказів вдалося орієнтовно локалізувати її розташування.

Отже повернемося до щоденника. Ця фраза має продовження, котре частково було наведено в першому пості: "Obok wznosi się pusty kasztel... (Поруч розташований порожній замок...)"

Як бачимо, Ульріх Вердум чітко прив'язує розташування замку до церкви, а не католицького костелу, якого на час його відвіден ще не було. Попобую зобразити інформацію графічно:

Червоною лінією я позначив середину ринкової площі, котру використав як просторовий орієнтир.

[Filin]

Мне кажется, что ты очень сильно ошибся, когда стал искать два замка там, где был один. Я не вижу особых оснований для того, чтобы разделять такие понятия как «замок Потоцких» и «замок Мошинских». Считаю, что территориально это один объект. Совокупность спорной трактовки карты Мига, спорной трактовки данных польских источников и спорных находок на территории города привело к тому, что у тебя появилась версия про два замка Причём пока я к ней даже не могу применить термин «гипотеза», т.к. вообще мало в неё верю.

Между прочим, Козова получила Магдебургское право в 1569 году, в 16-м веке её часто навещали татары. Потому вполне возможно, что первые укрепления тут возникли ещё до Потоцких, может во 2-ой половине 16 века или на рубеже 16 и 17 веков. Это так, между делом, размышления над термином «Замок Потоцких».

Давай сначала. А сначала была только привязка замка к школе, об этом часто писали, с ней часто замок связывали ещё до того, как мы вообще начали копаться в теме расположения замка:

Далее вспомним типичную схему судьбы многочисленных замков. Было укрепление, которое со временем перестало быть нужным в качестве оборонного объекта (как правило, дело было в конце 17 – 1-ой половине 18 века). С 1-ой половины 18 века такие старые укрепления владельцы не восстанавливают, а изменяют их. Могли перестроить старый замок в дворец, а могли вообще укрепления снести и на замчище построить новое строение дворцово-усадебного типа, уже никаким боком не оборонное. Мне кажется, что нечто подобное было и в Козове – дворец Мошинских был построен на замчище Потоцких. И не было никаких двух замков. Это всё логичней рассматривать как один объект, точней одну территорию, на которой веками происходили какие-то изменения и трансформации. Ты и сам придерживался этой версии, пока вдруг не бросился на поиски двух замков.

Хронология (моя версия):

1-ая половина 17 века – строится замок Потоцкого, оборонный объект. Хотя, как уже выше отметил, может что-то тут было и до Потоцкого.

1667 год. Замок был захвачен и разрушен турецко-татарскими войсками.

1672 год. Приехал в Козову Вердум. Он описывает разрушенный и опустевший замок, упоминает, что это было укрепление с земляным валом и рвом. Сообщений о бастионах или каких-либо других угловых укреплений нет. Хотя логично предположить, что это вряд ли был просто вал. Типичная черта для подобных земляных укреплений – здания размещались внутри, по периметру, вдоль куртин… внутри мог находиться, например, капитальное жилое здание (дворец) + боковые флигели, хозяйственные помещения. Исходя из типичных размеров замков того времени, могу предположить, что длина стороны укрепления (предположим, что оно было стандартным, четырёхугольным) была в районе 80-100 метров. В общем, ориентировочно как школьная территория в Козове.

1755 год. Козова от Потоцких переходит к Мошинским. С момента составления описания Вердума прошло 100 лет, солидный срок. Пустовало ли замчище всё это время или Потоцкие там что-то строили – не совсем понятно. Но думаю, что Потоцкие к тому времени замок всё же перестроили, превратили его в усадьбу. Иными словами замок сильно изменился уже к тому времени, когда Козова перешла Мошинским.

1779 – 1782 годы. Козова попадает на карту Мига, на которой чётко прослеживает только один объект, который подходит под определение "замчище". Возможно, это замчище с постройками Потоцких, а может это замчище Потоцких, но уже с какими-то новыми сооружениями Мошинских. Учитывая малый срок между передачей Козовы от Потоцких к Мошинским и моментом создания карты, можно предположить, что перед нами всё же строения времён Потоцких, а не Мошинских. Понятное дело, что за 100 лет (с момента описания Вердума) замок уже мог утратить основные признаки оборонного объекта. Даже на карте замок уже обозначен не как оборонный объект (как изображал Миг замки на своих картах нам известно), а как дворище-имение помещика.

Моя примитивная привязка (замок, рыночная площадь и 2 храма):

Если не вдаваться в точные привязки, а сосредоточиться на беглом взгляде, то видно, что замчище расположено более-менее на одной оси с рыночной площадью. Если включить в привязку ещё и ориентировочное месторасположение двух храмов, то опять же придём к территории в районе школы. Тогда как ты в своей привязке замчище сместил чуть ли не на берег реки. Там же на карте Мига чётко видно, что западная сторона замчища выходила на костёл. А ты замок отодвинул от костёла чуть ли не на такое же расстояние, которое отделяет костёл от церкви.

1775 – 1786 годы. В этот период Мошинский строит на замчище (т.е. на территории замка, может на месте одного из его уже не существующих куртин) новый дворец.

К середине 19 века о замке уже мало что напоминало, возможно, только площадка, местами приподнятая над уровнем окружающей местности, да подвалы/фундаменты старых построек. На карте 1855 года мы уже видим только «иконку» дворца (?). Пока вроде все логично в схеме наследования – на месте старого оборонного замка был построен дворец новых владельцев. При таком раскладе дворец, фактически, мог наследовать название «замок», а мог называться дворцом или усадьбой. Причём дворцом могло считаться не только главное здание, но и двор перед фасадом и хозяйственные постройки, в общем, комплекс новостроек. И всё это могло находиться на пустующем старом замчище.

1786 год. География Куропатницкого упоминает, что «Козова. Спадкове місто її високості з Потоцкицх Мошинської, дружини Коронного стольнка, з новим мурованим палацом». Опять же всё логично. Дворец новый, это свежий дворец Мошинских. Замка к тому времени и не было как такового. И не как ты пишешь «замок-палац було збудовано», а упоминается именно дворец, без «замок».

1846 год. На карте видим замчище со строением дворца Мошинских. А ещё там есть другие строения. А ещё там есть парковая зона – вполне возможно, что это парк, примыкавший к дворцу Мошинских и замчищу Потоцких. Т.е. составная часть дворцово-паркового комплекса.

Вот как-то так я это вижу (бастион – это вольное допущение):

Старое сооружение к северо-востоку от замчища, которое ты пытаешься выдать за остатки замка Потоцкого, на самом деле может быть старым. Но вполне возможно, что это было сооружение имения Мошинских, а не Потоцких, или любое другое старое строение. Или даже так – оно могло иметь отношения к Потоцким, но могло не иметь никакого отношения к замку. Например, Потоцкие его могли построить в 1-ой половине 18 века для каких-то хозяйственных целей. Но с замком ты его стал ассоциировать только после привязки по карте Мига, а если она была неправильной, то и к замку это сооружения никакого отношения не имеет.

1883 год. «Географический словарь пишет», что «Замочек, когда-то оборонный, давняя усадьба Мошинских… сейчас перестроен в поветовый суд, судебную тюрьму и квартиру судьи». Никакого упоминания нового замка я здесь не вижу. Мне кажется, здесь описывается то, что дворец Мошинских, построенный на территории старого замка (а точнее - замчища) был превращён в суд. Обрати внимание, что чётко написано «когда-то оборонный», т.е. речь шла о перестройке старого оборонного объекта. Как пример, вот тебе цитата Адамчика, обрати внимание, что он вполне логично связал садыбу Мошинских с сооружением, которое описал Вердум:

Между прочим, обрати внимание, что Адамчик ссылается на пометки в карте фон Мига, где значится, что замок был каменным. Это к основной теме моего поста не особо относится, но информация всё равно интересная. Пока не хочется на пустом месте строить теории, хотелось бы прочитать примечание не в пересказе другого автора, т.к. там каждое слово может иметь значение.

Начало 20 века. Иван Хоптий в книге «Бережанська земля» пишет, как ты говоришь, про замок Потоцких: «Про розмір і зовнішній його вигляд - нема жадних даних, однак збереглись останки величезних фундаментів і тунелі-льохи, що тягнуться на захід від замку, туди де тепер центр міста». Опять же, описывается замчище, от которого после всех перестроек сохранились какие-то подземные коммуникации и фундаменты старых строений. Всё ещё не вижу никакой причины разделять замок Потоцких и замок Мошинских.

Или ещё одна интересная цитата: «На тому місці, де колись стояв замок, побудовано за часів австрійської влади міський суд, а біля нього в 1930 р. також народню школу…». Суд – это бывший дворец Мошинских, школа – ещё одно свежее строение на замчище. Отсюда растут ноги и классической привязки замка к школе. Кстати, ты как-то сам писал: «Як бачимо, обидві будівлі (школа та друкарня) привязані до замчиська, а не до самої будівлі замку». Вот же он, логический вывод!

Вернёмся к Вердуму: «Ma ona teraz bardzo mało domów z ruskim drewnianim kościołem. Obok wznosi się pusty kasztel». Считаю, что пишет он о деревянном храме, на месте которого позднее построят каменный костёл. В свете этого логичной выглядит и вторая часть цитаты – «Obok wznosi się pusty kasztel», ведь рядом с храмом действительно находилось замчище Потоцких.

В Блоге у Толика в комментариях к карте проскочила фраза от astrik73: «Нижче костелу територія сучасної школи із стадіоном і колишнім тиром». Ты тогда ещё возразил, мол: «Стадіон, в принципі, не там...». Да, в Козове есть стадион, который находится западней центра города, на приличном удалении от замчища. Но если судить по спутниковому снимку, то при школе есть/был ещё и свой стадион/спортивная площадка. Если я прав, то могу отослать тебя к топику Ищете укрепления? Тогда ищите стадион или спортплощадку!, чтобы не пересказывать то, что было высказано там

Таким образом, это вид на замчище с запада. На переднем плане Школа, на заднем дворец Мошинских, между ними – замчище:

Это вид на замчище с юга. На первом плане дворец Мошинских, замчище Потоцких сразу за ним:

Это вид на дворец Мошинских с территории замчища Потоцких:

Парочка твоих же снимков с востока с перепадом высот – это ж и есть остатки замкового периметра того укрепления, который описывал Вердум:

Итого пол дня были потрачены на то, чтобы пересказать уже приведёнными тобой цитатами и проиллюстрировать уже показанными тобой картинками то, что все пути ведут в сторону школы Это, в свою очередь, вывод, который тоже не нов. И тут просто нужно сосредоточить внимание не на том, как оторвать от этой территории дворец Мошинских, а как его с ней слить. И сразу же отпадёт целый ворох спорных теорий и необъяснимых моментов. Моё мнение простое: замчище-дворец-суд-школа-редакция - это и есть замчище, как Потоцких, так и Мошинских.

Итого, мне кажется, что правильней было бы слить темы по обоим замкам, поскольку это, как мне кажется, один объект. Осталось только тебя в этом убедить

[AnKo]

схиляюсь до версії Філіна.

напевно десь пропустив де згадувалось, звідки виникла привязка сучасної друкарні до замку/палацу Мошинських?

[HOUSE MD]

десь пропустив де згадувалось, звідки виникла привязка сучасної друкарні до замку/палацу Мошинських?

Замок Мошинських

[HOUSE MD]

Моё мнение простое: замчище-дворец-суд-школа-редакция - это и есть замчище, как Потоцких, так и Мошинских.

Мені дуже приємно, що ти все таки погодився з твердженням, що будівля редакції - це перебудований замок/палац Мошинських.

1786 год. География Куропатницкого упоминает, что «Козова. Спадкове місто її високості з Потоцкицх Мошинської, дружини Коронного стольнка, з новим мурованим палацом». Опять же всё логично. Дворец новый, это свежий дворец Мошинских. Замка к тому времени и не было как такового. И не как ты пишешь «замок-палац було збудовано», а упоминается именно дворец, без «замок».

1883 год. «Географический словарь пишет», что «Замочек, когда-то оборонный, давняя усадьба Мошинских… сейчас перестроен в поветовый суд, судебную тюрьму и квартиру судьи». Никакого упоминания нового замка я здесь не вижу. Мне кажется, здесь описывается то, что дворец Мошинских, построенный на территории старого замка (а точнее - замчища) был превращён в суд.

Як бачиш, у одному тексті використано термін "палац", а у іншому - "замочок". Але у жодному з них нема згадки про Потоцьких. Також у цій фразі чітко вказано:"Замочок, колись оборонний, давня садиба Мошинських (*не Потоцьких !)... перебудований у суд...", тобто що у суд перебудовано замок Мошинських. Де ти у цій фразі знайшов інформацію про побудову Мошинським палацу на території старого замчиська ?

Между прочим, Козова получила Магдебургское право в 1569 году, в 16-м веке её часто навещали татары. Потому вполне возможно, что первые укрепления тут возникли ещё до Потоцких, может во 2-ой половине 16 века или на рубеже 16 и 17 веков. Это так, между делом, размышления над термином «Замок Потоцких».

Цілком ймовірно. Пеша згадка про Козову датована 1440 роком (зустрічається і 1410, але без посилання на джерело), коли у одному із судів приймав участь Богдан Скарбек з Козови. Варто зауважити, що рід Скарбків був основоположником гербу Абданк. Фраза "Богдан Скарбек з Козови" означає, що він в ній проживав і, відповідно, повинен був мати укріплену садибу. Відомо, шо Богдан не залишив потомків. У 1443 (AGZ, t. 14) році Козову одідичив Ян Бучацький (Jan Buczacki (Litwinowski), котрий був у дружніх стосунках з братом Богдана Скарбека.

Але мені не відомо жодних документальних підтверджень існування замку до Потоцьких. Хоча на сторінці, присвяченій замку ти пишеш:

Начало 16 века. В городке, находящемся под властью шляхетского рода Потоцких, был построен замок.

Але Козова перейшла під владу Потоцьких на початку 17 століття ! Або ти помилився на 100 років, або замок, дійсно, збудував не Потоцький У цей період (16 століття) Козова належала Вольським (Wolski z Podhajec herbu Półkozic) за час дідицтва котрих Козова отримала статус міста і їх герб став частиною міського.

Далее вспомним типичную схему судьбы многочисленных замков. Было укрепление, которое со временем перестало быть нужным в качестве оборонного объекта (как правило, дело было в конце 17 – 1-ой половине 18 века). С 1-ой половины 18 века такие старые укрепления владельцы не восстанавливают, а изменяют их. Могли перестроить старый замок в дворец, а могли вообще укрепления снести и на замчище построить новое строение дворцово-усадебного типа, уже никаким боком не оборонное.

А могло бути зовсім інакше. Наприклад, так як в Куропатниках - залишки замку перебудували на гуральню; а в Бережанському замку у 19 столітті облаштували броварню. Існує версія, що в цьому приміщенні (котре я вважаю за залишки замку Потоцьких) колись була пивоварня. Підтвердженням цьому може служити колишня назва однієї з вулиць, котра веде до цієї будівлі - "Броварна". Але велика товщина стін, скошені до середини підвіконники, тесаний камінь - навряд чи є доказом первинного господарського призначення будівлі.

PS. Філіп, в тебе помилкові дати на рахунок Мошинських (У своєму першому пості я вже виправив з 1775 на 1755. Дякую.). Подивись тему Власники Козови.

[Filin]

Мені дуже приємно, що ти все таки погодився з твердженням, що будівля редакції - це перебудований замок/палац Мошинських.

Хм... вроде в этом пункте ничего особо спорного и не было. О том, что во дворце обосновался суд, информация есть. О том, как именно выглядело здание суда нам тоже известно, поскольку сохранились фото этого здания с соответствующими подписями. Это же здание есть и сегодня, в нём размещается редакция. Нарисованная связь между дворцом и редакцией довольно основательная, даже не знаю, с чем тут можно не соглашаться… Или в городе на рубеже 19 и 20 века было несколько зданий суда?

Як бачиш, у одному тексті використано термін "палац", а у іншому - "замочок". Але у жодному з них нема згадки про Потоцьких. Також у цій фразі чітко вказано:"Замочок, колись оборонний, давня садиба Мошинських (*не Потоцьких !)... перебудований у суд...", тобто що у суд перебудовано замок Мошинських. Де ти у цій фразі знайшов інформацію про побудову Мошинським палацу на території старого замчиська ?

Поскольку, по моему мнению, дворец Мошинских и замок Потоцких расположены на одной территории, то как уже говорил, дворец вполне мог наследовать название «замок». Не вижу в этом ничего странного. Почему упоминается Мошинский? Да потому что он был владельцем дворца, и, возможно, последним владельцем той территории. От замка Потоцких, как уже говорил, к моменту составления описания «Географического словаря» ничего не осталось. Вполне логично, что привязка шла к Мошинскому, а не к Потоцкому.

А тебя вот, например, совсем не смущает, что написано «Замочок, колись оборонний». В Козове был только один оборонный замок, его описал Вердум. И только одно место предполагаемого замчища есть на карте Мига. Если пойти по твоей логике и представить, что замок Мошинского не имел отношения к замку Потоцкого, то Мошинский должен был построить свой дворец на территории какого-то другого оборонного замка. Но такого не было! И уж ясное дело, что Мошинский, получив Козову в 1755 году не стал строить никакого нового оборонного замка, чтобы затем перестроить его в дворец. Это одна из самых больших «нескладушек» в твоей теории, поскольку второго замка никто не упоминает, и намёков на его существование нет. Напротив, все встреченные мной авторы независимо друг от друга связывают старый замок Потоцкого и дворец Мошинского. Адамчика уже цитировал, «Географический словарь», как мне кажется, тоже говорит об этом (т.к. чётко пишется, что перестроен оборонный замок)…

Вот тебе ещё пример – заметка из «Галицької Брами: Замки Тернопілля»:

Хоча на сторінці, присвяченій замку ти пишеш:

Эта страничка была создана очень давно и с тех пор не обновлялась. Хочется добить более-менее тему замка на форуме, чтобы потом основательно обновить там информацию, которая, конечно же, во многом устарела и нуждается в переработке.

А могло бути зовсім інакше. Наприклад, так як в Куропатниках - залишки замку перебудували на гуральню; а в Бережанському замку у 19 столітті облаштували броварню. Існує версія, що в цьому приміщенні (котре я вважаю за залишки замку Потоцьких) колись була пивоварня. Підтвердженням цьому може служити колишня назва однієї з вулиць, котра веде до цієї будівлі - "Броварна". Але велика товщина стін, скошені до середини підвіконники, тесаний камінь - навряд чи є доказом первинного господарського призначення будівлі.

Как я уже сказал, то строение может быть старым. На счёт его оборонного предназначения пока судить не берусь. Но тебя к нему привела твоя привязка по карте Мига, твоя вера в существование двух замков и твои наблюдения, сделанные во время осмотра сооружения. Если же всё же окажется, что замок был в районе школы, то к какому классу ты будешь относить это сооружение?

P.S. Твоя фотка школьной территории (т.е. теоретического замчища)...

...напомнила мне вид на замчище в Дунаеве, где от замка только замчище и осталось, выделенное на фоне окружающей местности еле заметным перепадом рельефа:

Ты потратил много времени на объекты вокруг школы, даже на приличном удалении от неё, а вот школьная территория, наиболее интересный и перспективный участок для локализации замчища у тебя как-то скромно освещён. Разве что на tarnopol.te.ua в одном посте ты показал несколько фоток, очень интригующих, но после этого предпочёл продолжить поиски замка в другом месте, а зря.

[HOUSE MD]

На 234 сторінці 2 тому книжки "Przewodnik po Polsce" (Варшава, 1937) знайшов таку інформацію:

1/2 k. od rynku na pd.— pozostałości dawnego zamku obronnego z XVII w., który w okresie walk króla Sobieskiego z Turkami i Tatarami stanowił ważny p. strategiczny; na terenie pozamkowym grupa starych lip (obwód pnia 3 m.). "W rynku przy sz. — kość. w stylu nadwiślańskim, wybudowany na miejscu dawnego kość. z XVII w. Powyżej kość. w rynku — synagoga drewniana z XVII w.

Пів кілометра від ринку на південь залишки давнього оборонного замку з XVII ст., котрий в періоді битв короля Собеського з турками і татарами був важливим стратегічним пунктом; на позамковій території група старих лип(окружність пня 3 м.). У ринку при sz. (?) костел у надвіслянському стилі, вибудований на місці давнього костелу з XVII ст. Вище костелу біля ринку дерев'яна синагога з XVII ст.

Козова тут описується із сторони вїзду із Бережан, тому для орієнтації варто взчти південно-західний кут ринку.

Але, якщо я правильно зрозумів, що "1/2 k. od rynku na pd." означає "пів кілометра від ринку на південь", то територія замку "виходить" за межі Козови. Але, якщо врахувати, що автор позначає стару синагогу "вище" (північніше) від костелу, то виходить що автор перепутав схід та південь (чи не такої думки притрумується Filin при аналізі опису Вердумом Зборова ?)

Варто зауважити, що на час написання 2 тому школа вже була збудована, отже вона ніяк не може розтащовуватись на руїнах старого замку.

[Filin]

Меня лично это не убеждает )

- Привязка того места, где ты ищещь замчище, к карте выполнена в прямом смысле слова с натяжкой. Мол, если провести от самого дальнего края площади к тому месту, которое нужно, то получится 500 метров. А на самом деле автор текста может расстояние высчитывал по старым картам с малым масштабом, потому и сильна погрешность там, возможно, имеется. Т.е. может не 500 метров, а 400. Может такое быть? Может... раз уж допускаем, что автор и стороны света мог не совсем правильно указать.

- И почему это не может быть замчище, раз в тот момент уже была построена школа? Я и сейчас вижу в районе школы следы, как мне кажется, валов укрепления. Почему же они не могут быть теми самыми "остатками" замка, который упоминает путеводитель?

Ну и, плюс ко всему, масса доводов в защиту своей теории привёл выше. Вроде в моих глазах они не устарели. Я всё ещё думаю, что на карте фон Мига замчище показано где-то в районе школы, там же фигурирует дворец на более старых картах, и т.д. и т.п.

[HOUSE MD]

В 10.06.2012 в 17:50, Filin сказал:

- И почему это не может быть замчище, раз в тот момент уже была построена школа?

Тому що:

1. Були б зруйновані залишки замку при будівництві. Ти ж вважаєш, що школа збудована на місці замку. До речі, ти вказував, що замок був кам'яний, а школа збудована на місці дерев'яних будівель замку Мошинського.

2. Навіщо писати "пів кілометра від ринку", якщо можна написати "на подвірї школи поруч із костелом"

В 10.06.2012 в 17:50, Filin сказал:

Я и сейчас вижу в районе школы следы, как мне кажется, валов укрепления. Почему же они не могут быть теми самыми "остатками" замка, который упоминает путеводитель?

В мене вони чітко асоціюються із залишками замку Мошинських.

А ось ці сліди укріплень в мене асоціюються із замком Потоцьких:

[Filin]

1. Були б зруйновані залишки замку при будівництві. Ти ж вважаєш, що школа збудована на місці замку. До речі, ти вказував, що замок був кам'яний, а школа збудована на місці дерев'яних будівель замку Мошинського.

От замка уже в 18 веке могло ничего выше уровня земли не остаться. Это я про строения. После замка там, как я считаю, был фольварок/дворец Мошинского. Если территорию постоянно обживали, то к моменту постройки школы там могли смениться несколько поколений построек.

2. Навіщо писати "пів кілометра від ринку", якщо можна написати "на подвірї школи поруч із костелом"

Это тебе кажется логичным, потому что ты в теме Козовы плотно сидишь, а в путеводителе сотни таких городков и ориентиры выбирались какие-то свои, согласно логике автора, а не твоей Может тогда школа и за ориентир не считалась.

[HOUSE MD]

Если территорию постоянно обживали, то к моменту постройки школы там могли смениться несколько поколений построек.

Але на час видання "Путівника..." (1937) були залишки замку, а не школа і суд...

... Может тогда школа и за ориентир не считалась.

Тому я і написав :

... поруч із костелом

[Filin]

Але на час видання "Путівника..." (1937) були залишки замку, а не школа і суд...

А ты знаешь, что автор путеводителя подразумевал под "остатками"? Валы? Остатки старых зданий? А может остатки каменных укреплений? Я лично не знаю, о чём именно говорил автор, а ведь и то, и другое, и третье - может подходить под определение "остатки замка".

Что касается школы, то ты, кажется, не берёшь в расчёт, что замчище - это довольно обширная территория. Здание школы, построенное на замчище, не накрыло 100% его старой площади, как и дворец Мошинских (суд), потому грубо говоря в одной части замковой территории могла уже находится школа, в другой суд, а в третей ещё торчать старые фундаменты или остатки валов старого укрепления.

[Volodimir Gumenyuk]

Нещодавно відвідав Козову. Спеціально побував у місці де знаходятся залишки замку Потоцьких (з табличкою), полазив по підвалах як і занедбаному приміщенні так і в лівому житловому будинку. У мене сумнівів щодо того, що замок Потоцьких був на цьому місці майже не залишилося. Тесаний пісковик у стінах, товщина стін підвальних приміщень, характерна форма вікон і дверних відкосів переконую у тому, що замок був тут. Та і лінія замку і костелу також правильна, але на час існування замку Потоцьких костелу в місті не було.   

[Filin]

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Козову, а также описание городка, оставленное кем-то из австрийских военных. 

Фрагмент оригинала карты (листы №345 и №364):

Украинский перевод описания:

Цитата

КОЗОВА

Відстані: Теофіпілка 1 1/4, Козівка 1, Дубще 1, Криве 1 1/4.

Солідні будівлі: Тільки замок збудований з каменю.

Води: Став у поселенні має воду, придатну для пиття тільки тваринам. Через невеликий струмок, що тече поблизу, поза мостами неможливо пройти з огляду на болото.

Луки і болота: Луки в околиці заболочені по всій поверхні, і через них ніде неможливо пройти. 

Дороги: Гостинці і дороги в цій околиці мають здебільшого глинисту основу, тому, між іншим, після затяжних дощів стають складними для важких возів.

Гори: Містечко лежить на пагорбі, над яким, однак, домінують навколишні пагорби. З тих гір є такий краєвид, як вже про це було сказано вище.*

------------

* Вище зустрічалися переважно такі описи краєвідів: "у цій околиці немає жодного краєвиду" або "з пагорбів у цій околиці відкривається лише неширокий краєвид".

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KOSOWA

Entfernung: Theophipolka 1 1/4, Kosuwka 1, Dupcze 1, Kriwe 1 1/4.

Solide Gebäude: Das Schloß ist nur allein von Stein gebaut.

Wässer: Der Teich am Orth hat nur vor Vieh genußbares Waßer und kann das vorbey fließende kleine Bachel wegen sumpfigten Bodens ausser denen Brucken nirgends passirt werden.

Wiesen und Sümpfe: In der Gegend seynd die Wiesen durchgehends sumpfigt und nirgends zu traversiren.

Wege: Die Straßen und Weege in dieser Gegend haben meist leimigten Boden, werden also bey anhaltenden Regenwetter vor schwere Fuhren beschwersam.

Berge: Das Stadtl liegt auf einer Anhöhe, welche aber von den umliegenden dominirt wird, und ist es mit der Aussicht von dasigen Bergen wie erst gesagt worden.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KOZOWA [465]

Odległości: Teofipólka 1 1/4, Kozówka 1, Dubszcze 1, Krzywe 1 1/4.

Solidne budowle: Tylko zamek [466] jest zbudowany z kamienia.

Wody: Staw w miejscowości ma wodę zdatną do picia tylko dla zwierząt, a płynący w pobliżu niewielki strumyczek [467] nie jest nigdzie poza mostami do przejścia z powodu grząskiego dna.

Łąki i bagna: Łąki w okolicy są zabagnione na całej powierzchni i nigdzie do przekroczenia.

Drogi: Trakty i drogi w tej okolicy mają przeważnie gliniaste podłoże, dlatego stają się uciążliwe dla ciężkich wozów przy długotrwałej pogodzie deszczowej.

Góry: Miasteczko leży na wzgórzu [468], które jest jednak zdominowane przez wzgórza leżące dokoła, a z tamtych gór jest taki widok jak to już powiedziano dopiero co.

------------

465. Wcześniej m. Kozowa, na Mp28M - Kosowa (cz. wsch. w sekcji 364), Kosowa (Mp28F), Kozowa (Mp288L; Mp115K; Mp75Sk; Mp100WIG; Uhorczak 1939), dziś m. Kozova (rejon Kozova, OT). Lokowane nad pot. Koropiec i jego lokalnym dopływem z pr. brzegu; od 1569 na prawie magdeburskim, wielokrotnie pustoszone przez Tatarów, doszczętnie zniszczone w 1667; podczas kartowania wl. Moszyńskich. Mapa Miega przedstawia mtko jako ośrodek rozległych dóbr, należących do Teofili Moszyńskiej z Potockich; z centrum w postaci regularnego rynku z ratuszem, dwiema świątyniami za pierzejami oraz z zespołem obronnym z zamkiem na pd. wsch. (zob. przyp. 466). Świątynia przyrynkowa na pd. wsch. to drew. kościół p.w. św. Stanisława Biskupa z 1734 (funkcjonujący jeszcze w końcu XIX w., Materiały 15 s. 281-292; Mp28F; Mp25Tk); po przeciwległej stronie rynku funkcjonowała cerkiew p.w. Zaśnięcia NMP (wzniesiona ok. 1680; przetrwała do 1885, Mp28F; Mp75Sk; https://uk.wikipedia.org/wiki/Козова); nieznana jest lokalizacja cerkwi p.w. Ofiarowania Pańskiego; trzecia cerkiew, poświęcona Michałowi Archaniołowi miała istnieć w tzw. Starej Kozowej, lokalizowanej jako rodzaj podzamcza na pd. i pd. zach. od centrum (Budzyński nr 810; Mp75Sk; Mp25Tk; Mp100WIG).

466. Stary zamek usytuowano na pagórku, w widłach Koropca i jego dopływu (https://uk.wikipedia.org/wiki/Козова; http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-kozova), па Мр28М to zapewne cz. wyraźnie zaznaczonego zespołu dworskiego, znajdującego się wraz z parkiem krajobrazowym (sekcja 364) tuż za kościołem (rejestrowany później na Mp115K; Mp28F, potem pomijany na mapach). Właściwa identyfikacja owego zespołu dworskiego z zamkiem (wg Kuropatnickiego s. 90, wręcz pałacem) łączy się z rodem Moszyńskich; jego późniejsze losy opisuje SG 4 s. 573 ("Zameczek niegdyś obronny, dawniej siedziba Moszyńskich, [...] teraz przerobiony na sąd powiatowy, więzienie sądowe i mieszkanie sędziego"). Poszukiwania "zaginionego zamku" w Kozowej, prowadzone ostatnio przez grupę ukraińskich miłośników zamków i fortec, w oparciu o akta historyczne i eksplorację terenu d. zamczyska, doprowadziły do ustalenia, że obiekt wymurowany przez Moszyńskich, po stuleciu przerobiony na sąd i więzienie, istnieje dziś jako jeden z obiektów szkoły powszechnej nr 1 przy ul. Gwardyjskiej 9 (http://zamki-kreposti.com.ua/ternopolskaya-oblast/zamok-kozova; forum Козова: замок Потоцьких; замок Мошинських). Niezależnie, Мр28М (sekcja 364) rejestruje zespół dworsko-folwarczny na przeciwległym brzegu Koropca, przy drodze na Tarnopol (folw. na Mp115K; dwór na Mp28F, Mp75Sk i Mp25Tk; po II wojnie światowej szpital, Mp25RU).

467. Pot. Koropiec, l. dopływ Dniestru, dziś Koropec' (HEU, RU); staw na pot. Koropiec zanika między 1863 a 1880 (Mp28F; Mp75Sk); dziś akwen rekreacyjny (Mp100RU; https://www.google.pl/maps/place/Kozowa).

468. G. Kozowa (393), na zach., wzgórze 379 na pn. i 386 na wsch. (Mp25Tk).

С удивлением обнаружил, что в примечании №466, касающегося замка, сайт и форум zamki-kreposti.com.ua приведены в качестве одного из источников информации. Автор примечания вначале (со ссылкой в т.ч. и на zamki-kreposti) описывает локацию близ центра городка, но под конец отмечает, что помимо этого на ряде карт можно увидеть некий "двор" за рекой, близ городка. Как мне объяснил @HOUSE MD именно на этом участке находилось имение Шелинских, которое уже упоминалось в первом сообщении темы.

Вот этот двор на карте Mp25Tk (австрийская карта 1869-1887 гг.):

Источник

В примечаниях содержатся отсылки к следующим картам:

• Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
• Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
• Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
• Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
• Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
• Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
• Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
• Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)

[Filin]

В книге Das Reisejournal des Ulrich von Werdum (1670-1677) находим (стр. 215 дневника) описание Козовы от Ульриха фон Вердума в оригинале (т.е. на немецком): 

Цитата

Unterwegeß siehet man, zur rechten etwan auf eine meyle nahe, liegen die Stadt Krasnopolis, welche dem Woywoden von Kyow, Pototskj, gehöret, dessen auch Kosowa ist; dieß ist nur eine kleine Stadt, am ufer eineß Sees auf dem fluß Kropez gelegen, der hier entspringt, undt folgendts nach Podhaitz fliesst, undt sechs meil von dar, bey einem dorff auch Kropetz geheissen, sich in die Niester ergeusst. Zur Zeit der belägerung von Podhaitz ist Kosova gantz verbrandt, undt hat jezt sehr wenig häuser mit einer höltzern Reussischen kirchen. Eß ist ein wüst kasteel dabey, mit verfallenen Erdtwällen undt graben, darinn einige flanquen undt so viel pallisaden, daß eß vor den Tatern sicher ist. Eß liegt inß westen der gedachten riviere, undt heisst auf Polnisch so viel alß eine Ziege.

С немецким я не особо дружу, и потому однозначно каждое слово перевести не смогу, но вроде польский перевод в данном случае был более-менее правильным. Описание замка у меня получилось таким:

Цитата

Есть там [в Козове] пустой/опустошённый замок, с полуразрушенным/разваленным земляным валом и рвом, с несколькими фланками и многочисленным частоколом, чтобы обезопаситься от татар.

Больше всего заинтересовала часть текста, которую К. Лиске перевёл как "na nich kilka warownych bokow", т.е. "на них [т.е. на земляных укреплениях] несколько укреплённых сторон". В оригинале же использован термин "flanquen", т.е. "фланки", и вот тут возникает вопрос, шла ли речь о сторонах или всё же о некоторых фланкирующих выступах?

[HOUSE MD]

"Дьявол в мелочах" (с)

1.  На карті Ф. фон Міга (1779-1782 рр.) зображено замок Потоцького.

2. Теофілія Потоцька, дочка воєводи познанського Станіслава Потоцького одружилась з Августом Фредириком Мошинським (August Fryderyk Moszyński) 19.01.1755 року. В 1764 році вони розлучились.  Тобто,спорудження палацу /замочка Мошинського повинно було відбуватись між 1755 та 1764 роками.

Отже, на карті 1779-1782 рр. потрібно шукати обидві споруди.