Козова (Тернопільська область). Костел.

[HOUSE MD]

До 1977 року у Козові був прекрасний костел. Він пережив ІІ СВ,

але на даний час від нього залишились лише рештки храмової фігури

Не залишилось навіть фундаментів - їх розібрали при будівництві собору.

Проте зараз не про саму історію храму, а про його фундатора.

На 573 сторінці "Географічного словника Королівства Польського та інших країн слов'янських" (Варшава, 1883)

Читаємо, що костел був фундований у 1669 розі за Андрія Потоцького [Andrzej Potocki]. Аналоггічну інформацію подає "Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej", Podole, Oficyna Wydawnicza "Rewasz", 2006 на 287 сторінці, де сказано що воєвода київський Андрій Потоцькій відбудував містечко [Козову] після руйнації 1667 року і два роки по тому фундував костел.

Але підгаєцький ключ належав Станіславу Ревері Потоцькому [stanisław Rewera Potocki], котрий помер 27 лютого 1667. Згідно заповіту, головне місто у володіннях покійного – Підгайці, де у костелі Трійці спить вічним сном Станіслав, перейшли до молодшого брата Андрія Фелікса-Казимира (улюбленця Станіслава). Андрієві ж дісталися у спадок староства Мостицьке і Мединське, а також маєтки на Прикарпатті.

Слід зауважити, що брати (Андрій та Фелікс-Казимир) жили, м'яко кажучи, не зовсім дружно через політичні уподобання.

1668 року польський король Ян-Казимир зрікається престолу і залишає країну. Частина вищої шляхти, з-поміж яких Андрій Потоцький, пропонують на короля французького принца Конде. Але дрібна та середня шляхта на чолі з Феліксом-Казимиром виступає проти.

Фелікс-Казимир на червневому сеймі у Варшаві 1669 року зорганізував діло так, що замість французького принца обрали Михайла Вишневецького.

Проти нового короля одразу постала опозиція на чолі із коронним гетьманом Яном Собеським. Андрій Потоцький одним із перших примкнув до новоствореної конфедерації.

Як бачимо, Андрій Потоцький не мав ніяких підстав фундувати будівництво костелу у маєтностях свого брата. То хто ж все таки був фундатором костелу ?

[Filin]

Архитектура храма, как на мой взгляд, странная. Кажется, что его строили-строили, потом вдруг что-то случилось и не получилось вытянуть его вверх на нормальную высоту, в результате завершили его на куда более низком уровне, чем планировали. Или наоборот - вытянуть получилось, но может развалили когда-то, а восстановить в полном объёме не получилось, потому имеем его в таком вот "укороченном" виде...

[HOUSE MD]

Власником Козови таки був Андрій Потоцький [Andrzej Potocki], а не його брат Фелікс-Казимир [Feliks Kazimierz]. Відповідну інформацію знаходимо на 282 сторінці 15 тому видання "KOŚCIOŁY I KLASZTORY RZYMSKOKATOLICKIE DAWNEGO WOJEWÓDZTWA RUSKIEGO":

"Przynajmniej od końca lat sześćdziesiątych w. XVII Kozowa należała do Jędrzeja (Andrzeja) Potockiego, podówczas wojewody kijowskiego (z czasem kasztelana krakowskiego i hetmana polnego koronnego)..."

Принаймні з кінця шестидесятих років XVII століття Козова належала Андрію Потоцькому, у той час київського воєводи (з часом краківського каштеляна і польового коронного гетьмана)...

Дана інформація автором матеріалу (Rafał Nestorów) отримана з праці Liske, 1876 в якій відмічено, що Ульріх ф. Вердум у 1671 році позначив Козову як власність Андрія Потоцького, котрий фундував 25 квітня 1669 року католицьку парафію.

PS. Також цю інформацію підтверджує і той факт, що Козова перебувала у власності Теофілії Мошинської (правнучки Андрія Потоцького), але тут знову виникають деякі питання...

РPS. За наданий матеріал вдячний A_Wolkoww

[A_Wolkoww]

Примерно так он должен был выглядеть, согласно проекта львовского архитектора Яна сас Зубжицкого:

Здесь была картинка, но ссылка умерла...

[Filin]

Этот Зубжицкий, кстати, мне частенько попадался по ходу копания в истории разных сооружений. Уж очень он был плодовитым

Мне он предварительно показался этаким опасным романтиком, который ради повышения внешней привлекательности строения мог его либо полностью перестроить (костел в Чорткове, если ничего не путаю, как раз тому пример), в результате чего старое строение прекращало своё существование, либо мог что-то такое достроить или существенно видоизменить старое, в результате чего опять же искажались первоначальные объёмы и черты старых строений.

Уж не помню точно, но вроде в родном Толстом он к старому костелу пристроил башню, а ещё Зубжицкому приписывают "реконструкцию" замка в Скалате, ту самую, в результате которой верхние ярусы башен были перестроены в романтико-сказочном духе бутафории, украшенной россыпью бойниц и машикуль.

[HOUSE MD]

При будівництві собору на місці костелу під фундаментами було знайдено рештки дерев'яної споруди. Дану знахідку розцінили як залишки дерев'яної церкви, на місці якої спорудили костел. Але подальші дослідження "намалювали" зовсім іншу картину.

Приводжу скорочений переклад інформації про костел з 15 тому видання "KOŚCIOŁY I KLASZTORY RZYMSKOKATOLICKIE DAWNEGO WOJEWÓDZTWA RUSKIEGO", люб'язно наданої Олександром Волковим.

Первинний дерев'яний костел Святого Станіслава Біскупа в Козові повстав, напевно, одночасно з фундацією парафії у 1669 році. Але вже у 1721 році він був у поганому стані. Тодішній власник Козови, Юзеф Потоцький задумував побудувати новий, мурований костел.

З протоколу інспекції 1741 року дізнаємося, що у 1734 році Юзеф Потоцький збудував новий дерев'яний костел; але вже у 1775-1780 роках систематично вказується на поганий стан фундаментів і даху. В протоколі з деканатської інспекції 1878 року зазначено: дерев'яний маленький костел, вбогий, справжня іронія костелу в такій чисельній парафії. Також тоді зазначено, що костел був обставлений спотворюючими прибудовами. У тому ж році проведено ремонт костелу: стягнуто стіни, прикостьольну територію оточено дерев'яною огорожею і вибудовано нову, муровану дзвіницю. У 1888 році зроблено новий дах .

Опис костелу у той час надзвичайно іронічний: дерев'яна, безформна, стара, прогнила, холодна повна протягів будка; гіршого костелу як в Козові не має напевно в цілій Галичині; ця будівля невідповідною була б на комірку в порядному господарстві.

У 1894 році приступили до підготовчих робіт, маючи підтримку місцевого населення а також Генріха Шеліського.

Підготовку проекту костелу доручили Яну Сас-Зубжицькому, який у своєму щоденнику зазначив, що цю роботу розпочав 5 VII 1895, і 3 XII 1895 послав проект до Козови. У червні 1897 року архітектор представив кошторис. Зведення костьолу повинно було провадити будівельне підприємство Казимира Вішневського з Бережан.

Кутове каміння було посвячено 29 V 1899. Будівельні роботи, в основному, закінчено в 1902 році. Костел був тоді під дахом, що дозволило відправлення богослужінь ще перед зимою. На завершення чекала башта, підлога, двері та зовнішня штукатурка. Але фінансові запаси були вичерпані.

У р. 1904 підприємець Казимир Вішневський представив кошторис будови костьольної башти, разом з покриттям даху. Але роботи не було розпочато з приводу браку фондів, проте підготовано будматеріали.

Напевно до 1907 року випроваджено мури башти до 2/3 висот. У наступних роках, внаслідок браку фондів, роботи по завершенню башти не проводились. Будову безповоротно перервав вибух І світової війни, під час якої костел постраждав однаково від німецьких військ, як і російських.

У 1923 році розпочали ремонт дзвіниці, а в 1925 році приступили до завершення костьольної башти і усунення воєнних руйнацій. У 1926 році замінено частину покрівлі а також закінчено ремонт дзвіниці. У 1934 в інспекційному протоколі наголошено на необхідності завершення башти, що однак ніколи не наступило. На переломі 1942/1943 років костел було електрифіковано.

Після виїзду останніх прихожан в 1946 році костел в Козові стояв пустий, пізніше використовувався як клуб, а на переломі 1975/1976 років був знищений.

На початок XXI століття від костелу залишилось лише декілька секцій огорожі:

[HOUSE MD]

Здавалось, з історією костелу все зрозуміло. Але, в описі Козови 28 листопада 1671 року Ульріх Вердум [1] відмітив наявність лише руського костелу (греко-католицької церкви): "Ma ona teraz bardzo mało domów z ruskim drewnianim kościołem."

Закономірно виникає питання: Андрій Потоцький фундував костел чи греко-католицьку церкву? Чи у 1671 році у козові була лише церква, а костел ще не був збудований ?

Джерела:

1. Dr. Xawery Liske, 1876

[Filin]

Не знаком полностью с дневниками Вердума и потому не могу сказать, насколько там много неточностей и проколов... Так вот возникает вопрос - может Вердум банально ошибся? Он ведь объездил много городов и городков, некоторые мог проскакивать мельком, конвейер так сказать, отсюда возможны и какие-то неточности в описаниях достопримечательностей. Они путаются и в голове современных путешественников, думаю, что раньше такая проблема тоже была Как тебе такая мысль?

[HOUSE MD]

... в описі Козови 28 листопада 1671 року Ульріх Вердум відмітив наявність лише руського костелу (греко-католицької церкви)...

... может Вердум банально ошибся? ...

Працюючи над узагальненням матеріалу про костел, в мене "визріла" інша версія. Розглянемо факти:

У 16 столітті Козова отримала магдебурське право і, відповідно, була містом.

Козова у другій чверті 17 століття належала Станіславу Ревері Потоцькому, котрий не був католиком.

До 1669 року в Козові не було католицької парафії, котру заснував Андрій Потоцький після смерті батька.

Містечко було зруйновано козацько-татарськими військами гетьмана Петра Дорошенка та калги-султана Крим-Гірея у жовтні 1667 року під час облоги Підгаєць.

У 1671 році Ульріх Вердум зазначив наявність у Козові руського храму.

На основі цих фактів, можна скласти наступну послідовність подій.

До 1669 року у місті була лише греко-католицька парафія з руським костелом (церквою). Даних про будівництво костелу на місці зруйнованої (?) церкви нема, відповідно не можна ототожнити місце розташування костелу із давнішнім руським храмом.