Хуст: замок

[Filin]

Обсуждается этот объект: Хустский замок

Как-нибудь нужно будет основательно пощупать тему архитектуры замкового комплекса, а пока в качестве аперитива несколько фото замка с высоты птичьего полёта:

Автор фото

Хуст очень сильно зарос и с земли толковые фото укреплений сделать очень непросто, потому виды на замок с воздуха представляют особую ценность.

Глядя на эти руины сложно представить, что несколько веков назад этот замок был одним из самых мощных укреплений Закарпатья, братом Ужгородского и Мукачевского замков. И если две последние упомянутые твердыни в наши дни чувствуют себя относительно неплохо, то о Хустском замке, к сожалению, этого сказать нельзя. Мало того, что ему до раскопок, консервации и тем более реставрации ещё очень далеко, так ещё и заростает замок временами очень сильно. Хотя иногда предпринимаются попытки чистить территорию памятника, но понятно, что это лишь один маленький шаг на пути, который ведёт к возрождению былой славы замка. Надеюсь, что мы ещё увидим главную достопримечательность Хуста в формате, которого она достойна.

[AnKo]

Для затравки...

Хустський замок 1930

[Gelena]

"Хустський замок розташований на вершині гори Хасана. Мури його високі і товсті, і своєю могутністю він схожий на фортецю Іскандер, бо висота його вже сягає неба. Житлові будівлі, повернуті вікнами на схід, здіймаються одна над одною. Дахи палаців вкриті кольоровою черепицею, дахи церков - залізом, хрести на них - з чистого золота і так сяють, що в того, хто дивиться на них, втомлюються очі і вн змушений, з повагою до них, опускати погляд."

Евлія Челебі.

[AnKo]

Як виявилось, в інтернеті відкритих історичних матеріалів по м.Хуст і його замку не так вже і мало, лише треба трохи часу аби "погуглити". Це стосується старих фотогріфій, малюнків, різних типів мап і планів, а також текстових описів.

Два зображення нижче не з серії "гуглівського пошуку". Перше -фотографія орієнтовно 1888р. Друге- фрагмент зображення Хустського замку з плану 1776р авторства Zallar, Paul.

[Filin]

Схема 1776 порадовала. Интересно, что в качестве крепости, в которой постоянно находился гарнизон, замок официально перестали использовать в 1773 году, поскольку к этому времени комплекс пришёл в упадок, начало которого наметилось в 1766 году, когда замок был разрушен огнём пожара и взрывом порохового погреба. Исходя из этого вырисовывается картина, согласно которой в 1776 году замок находился в упадке, тогда как на схеме мы видим его в относительно неплохом состоянии, как мне кажется. Это странно. Может что-то не в порядке с датировкой, может с датировкой всё в порядке, но на схеме мы видим замок не в том состоянии, в котором он находился (может это проект восстановления комплекса?). А может и дата и состояние адекватные, но тогда с ними не очень хорошо стыкуется информация об упадке замка в этот период.

Фото 1888 отличное!

P.S. Желательно не дублировать фото, литографии и гравюры, которые уже есть на страничке замка. Изображений замка действительно много, потому не хотелось бы, чтобы в этой теме были продублированы все те изображения, которые есть на страничке.

[AnKo]

На плані ніяких згадок дати немає. Тому, не можу сказати нічого однозначно.

Дата взята з короткого опису до плану.

фото 1888 це рік фотографії

Дубльовані забраження видалив, не помітив одразу, що є сторінка по Хустському замку.

[olashin]

1776 год

Plann velcher die Situation der Kaiserlichen Königlichen dermahlen von dem K. Kön. Militari an das K. Camerali übernohmenen Festung Huszt mit denen da zu gehörigen Gründen bestimet

1744 год

Ideale Planum Castri Husth seu Fundualis Explanatis Ejusdem e Scriptis Archivi Versatoram Assertis ipsis que Ruderibus Citra Dimensionem conge ta

1775 год

Delineatio Extensionis seu Explanadae cica Arcem Hustensem anno 1755 die 20-a Junii facta

[AnKo]

Фрагмент кадастрового плану Хуста 1913р.

[rbrechko]

А ось так виглядає замкова гора в наші дні з боку міста:

[rbrechko]

Ось так замок виглядає в наші дні:

 

Фото зроблені на початку травня 2013.

[Askold]

1744 р.

[Askold]

Bogdan Sheregiy

Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.
(на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд).

Комплекс фортифікаційних споруд замку Хуст створювався що найменше протягом 417 років свого існування з 1349 по 1766 роки. Замковий пагорб – це сопка вулканічного походження з стрімкими схилами у відрогах Вігорлат-Гутинського хребта висотою 309м н.р.м. і 168м. над рівнем міста Хуст. До замкового комплексу вела серпантинна дорога викладена річковим каменем та галькою. Підйом починався у підніжжі пагорба з північно-західної сторони і серпантином оминаючи пагорб закінчувався з південно-західного боку. Замкові споруди займали площу щонайменше 11089м2. Згідно традиції опису фортифікаційних споруд, пропоную почати аналіз архітектурно-планувальних рішень замку з розподілу на основні фортифікаційні зони або частини. З точки зору автономності захисних ліній та територіального розміщення їх на майданчиках різних рівнів висот можливо окреслити наступні частини замку: I. Зовнішні укріплення замкового пагорбу:
a) Аванпост (надбрамний бастіон-редуїт);
b) Палісад з частоколу;
c) Система зовнішніх Земляних укріплень.
II. Нижній замок.
III. Середній замок з Другим Реданом.
IV. Внутрішній замок:
d) Старий двір Внутрішнього замку;
e) Новий двір «Італійський» Внутрішнього замку з Першим Реданом.
V. Верхній замок(Цитадель):
f) «Domus regalis» або Ядро замку;
g) «Велика замкова каплиця»;
h) «Літній будинок» або «Прикрашений палац»;
i) «Великий або Новий будинок коменданта».
I. Першу лінію оборони зовнішніх укріплень складали земляні фортифікації тенально-бастіонного типу. На деяких відрогах замкового пагорбу у XVIII столітті були спроектовані земляні фортифікаційні споруди у формі верків, редутів, та горнів[1], у поєднанні з потужними бастіонними та тенальними фронтами (с), які забезпечували захист підходів до замкового комплексу з різних сторін. (мал.1). За відсутності відповідних археологічних досліджень та реставраційних вишукувань, ми не можемо на 100 % стверджувати, що заплановані роботи зовнішніх укріплень на 1764-65 роки були виконані у повному обсязі.
[1] Різновиди окремих фортифікаційних споруд які входили до певної лінії оборони.
Друга лінія оборони зовнішніх укріплень з аванпостом та кільцем палісаду з частоколу.
З південної сторони замкового пагорбу, там де серпантин дороги різко починав підйом по південному схилу, на відстані від основного замкового комплексу був розміщений аванпост у формі двохярусного надбрамного бастіону-редуїту, який виконував функцію сучасного блокпосту з КПП (а),(мал.2, фото 3,4). Висота стін бастіону складала щонайменше 10м. Верхній ярус був перекритий дахом для укриття вартових. В казематах по всьому периметру облаштували ряд амбразур[1]. У двох протилежних стінах бастіону знаходилися ворота, через які повинен був пройти кожен, хто хотів потрапити до замку. На бастіоні була розміщена батарея[2]постійного озброєння з запасом ядер та стрілецького пороху, яку обслуговували 12 вояків замкового гарнізону. Перед вхідними воротами були встановлені рогатки[3]та шлагбаум[4]. Від аванпосту по обидва боки йшла лінія палісаду[5](б) з загострених букових колів, яка унеможливлювала обхід аванпосту з флангів і тилу. Поруч з надбрамним бастіоном знаходилася невелика споруда з приміщенням для відпочиваючої зміни караулу, неподалік на підступах до аванпосту розмістилось замкове кладовище та майданчик з шибеницею для екзекуцій та публічних страт.
[1] Амбразура - горизонтальний конусоподібний отвір у стіні укріплення пристосований для стрільби з гармат.
[2] Вогнева позиція з 4-10 гармат з запасом пороху і ядер.
[3] Переносна загорожа з дерев'яної колоди з просвердленими отворами в які вставлялися загострені кілки.
[4] Пристрій для швидкого перекриття проїзду у вигляді горизонтального брусу .
[5] Стіна із ряду вкопаних в землю колод з загостреним верхів’ям.
Далі буде...

 

[shonbach]

Внешние укрепления замковой горы. Haupt raport und projects plan von der Bergfestung Hust über die im jahr 1764 das elbst beschene sowohil als in diesem 1765 Jahr zu machen kommende fortifications arbeit. (Основний звіт та план проектів з гірської фортеці Хуст про фортифікаційні роботи, які будуть виконані в 1764 році, а також у цьому 1765 році.). А. Шінерер, 1764р. /Österreichische Staatsarchiv/

[Askold]

Bogdan Sheregiy

Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.(продовження, попередня публікація https://www.facebook.com/.../permalink/707028646685013/ )
(на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд).

IІ. Нижній замок (Див. Схема№2. Експлікація.)
Минувши аванпост дорога вела до головного в’їзду в Нижній замок. До Нижнього замку відносимо наступні споруди:
Комплекс фортифікаційних споруд головного в’їзду.

1) Кріпосний рів, облицьований кам'яним контрескарпом[1]. Більшу частину об'єму рову було видовбано у скельній породі. Глибина рову разом з стіною контрескарпу складала 4-5 м. На дні рову був влаштований кювет[2]для відводу води з рову, барбакану та проїзного тунелю Надбрамної вежі. Лінія контрескарпу рову на в’їзді була розірвана на ширину конструкцій мосту. Тут був встановлений шлагбаум, неподалік - постова будка.(мал.1,2).
[1] Передній схил кріпосного рову зі сторони противника. Як правило, посилений кам’яною стіною.
[2] Канава на дні сухого кріпосного рову для відведення води.

2) Дерев'яний міст на кам'яних пілонах[1]. Міст починався дещо раніше лінії контрескарпу рову, щоб забезпечити похилий підйом в сторону головного входу. У основі, дерев'яні конструкції мосту опиралися на кам'яні пілони, щоб убезпечити деревину від підмочування.(мал.3).
[1] Опора на яку опираються прольоти мосту.

3) Барбакан[1]. Барбакан був споруджений для додаткового захисту головного входу в замок. У фронтальній стіні барбакану була арка перших воріт обрамлених простим ренесансним[2]порталом[3]з світлого туфу. На фризі[4]антаблементу[5]був висічений родинний герб Баторі та позолочений напис латиною: «HOC OPUS INSSIT FIERI MAGNIFICUS DOMINUS KRISTOPHORUS BATHORY DE SOMLYO, VAIUODA TRANSSILVANUS, COMES SICOLORUM. ANNO DOMINI 1577»(«Цю споруду наказав звести вельможний пан Христофор Баторі із Шомліо, воевода Трансільванії, граф Секеїв, Року Божого 1577»),(мал.4,5,6,фото 7).
[1] фортифікаційна споруда для захисту підступів до брами замку.
[2] фр. Renaissance, Відродження. Період розквіту та переоцінки цінностей в європейській історії, що позначився на розвитку та удосконаленню усіх сфер життєдіяльності. Найяскравіше спостерігається в живопису та архітектурі.
[3] Портал - архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди.
[4] середня частина класичного антаблемента.
[5] верхня горизонтальна частина споруди(порталу), яка зазвичай спирається на колони, пілястри.
Над порталом майже по всьому фронту вибудовано бретеш - кам'яну бойову галереєю на машикулях[1]з рядом бійниць для стрільців. Зліва від порталу прилаштували дві амбразури для гармат. Весь фасад барбакану був поштукатурений та побілений вапняним розчином. В двох верхніх кутах порталу знаходилися прорізи для ланцюгів підйомного механізму потерни. Потерна[2] утворювалася двома паралельними стінами барбакану, які упиралися в Надбрамну башту(фото 8,мал.9).
[1] оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді висунутих бойових галерей для обстрілу підошви оборонного муру.
[2] Галерея або тунель, що сполучає фортифікаційні споруди.
Похилий дерев'яний настил проходу над проваллям займав тільки частину потерни біля воріт Надбрамної вежі, оскільки передня частина перекривалась підйомним мостом з противагою, який при підйомі закривав собою головний в'їзд в замок і розривав простір між в’їзним мостом та настилом потерни. Таким чином у проїзді барбакану утворювалася пастка з глибокою ямою. В кресленні замку 1724 року, яке на сьогодні вважається найстарішим, вказано, що окрім основної брами барбакану існував додатковий вхід для пішоходів з окремим підйомним мостом. Даний вхід використовувався у часи перманентної облоги, або реальної загрози нападу, оскільки основна брама проїзду була постійно перекрита, а її підйомний міст піднятий. Пізніше, цей вхід замурували у процесі подальших реконструкцій.

4) Теналіон з цвінгером. Теналіон[1]займав простір зліва від барбакану. Його стіни мали висоту 7 м від рівня дна кріпосного рову. Парапет теналіону прорізаний відкритими амбразурами під гармати. Простір між стінами теналіону, ескарпом бастіону «Мала варта» та барбаканом називали «Цвінгер»[2]. Вихід на Цвінгер зробили через арко подібні двері з потерни. На одній з старовинних схем замку вказано, що на Цвінгері була влаштована конюшня для восьми коней, а пізніше тут влаштували невеличкий скверик з квітковими клумбами. Звідси, також вела дерев'яна драбина на бойові галереї барбакану(мал.10,11).
[1] Фортифікаційна споруда для захисту фасів бастіону, яка займала частину простору кріпосного рову. Стіни теналіону були нижче лінії обстрілу фасу бастіону, але вище контрескарпу.
[2] (нім.)Простір між внутрішньою і зовнішньою кріпосними стінами.

5) Надбрамна башта з аркою других воріт. По дерев'яному настилу потерни барбакану потрапляли до входу у Надбрамну башту. Надбрамна башта у плані видовжена трапеція розмірами 17х8,5м. Мала два яруси загальною висотою 12м. Перший ярус займав тунель проїзду до подвір'я Нижнього замку, підлога якого була вимощена річковим кругляком. Вздовж проїзду по центральній осі був влаштований кювет для стоку води, оскільки сюди потрапляла вода з подвір'я Нижнього замку. Стік направлявся в потерну і далі у рів. З тунелю через арко подібний прохід можна було потрапити до приміщення варти, яке знаходилося на бульварку[1]бастіону Мала варта з лівого боку Надбрамної башти. Верхній ярус Надбрамної башти займали житло чергового офіцера та склад військової амуніції. Кути башти були посилені великими квадрами з світлого туфу. Портал з туфових блоків арко подібних воріт простий тосканського ордеру[2]з вирізьбленими пілястрами[3]по обидва боки, завершувався антаблементом, на якому була встановлена кам'яна плита з вибитим написом латиною: «GASPARUS CORNIS DE GONTZRUSZKAсomes.ORATE VIGILATE, NE QUANDO FORCIOR TE SUPER VENIAT AC UNIVERSA TUA ARMA AUFERAT. ANNO DOMINI 1577» . («Гаспар Корніс із Гонц-Руська граф. Моліться і пильнуйте, щоб коли прийде ворог, не вийшло, що ваша зброя виявиться більш слабкою. Літа Божого 1577».)
Плиту вінчав папільйон[4]з зображенням гербу Гаспара Корніса. Над порталом у стіні другого ярусу було вікно з ренесансним окладом, яке при нагоді перетворювалося на гарматну амбразуру. Надбрамна башта була покрита вальмовим[5]ґонтовим[6]дахом. Вхід на другий ярус Надбрамної башти облаштували по дерев'яній драбині вздовж зовнішнього боку правої стіни башти. Перекриття башти дерев'яне по дубовим балкам поверх похилого арко подібного кам'яного склепіння(мал.12-15).
[1] Друга назва – валвалк. Майданчик для пересування вояків та розміщення гармат на бастіоні.
[2] Один із п’яти основних архітектурних ордерів. Ордер - конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції.
[3] Вертикальний виступ стіни, який умовно зображує колону.
[4] Мала архітектурна форма у вигляді щита, на якій зазвичай розміщувався барельєф з зображенням дворянських гербів.
[5] Різновид даху з чотирма схилами у вигляді двох трикутників і двох трапецій.
[6] покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок.
Далі буде...
© Шерегій Богдан, 2018.
© Ілюстрації по реконструкції: Б. Шерегій
© Фото: «Українські архітектурні памятки. Спадщина.»(Максим Ритус ), Olexandr Rokosovyk
© Österreichische Staatsarchiv.