Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Recommended Posts

Интересная история! Не совсем понятно, когда всё это происходило? 109-й номер "Spotkania Świrzan" вышел в 2014 году, получается, что описаны недавние события!?

Если замчище ещё практически неизучено и его подземелья вообще не исследованы, то в случае с костёлом ситуация несколько иная - он ведь уцелел и потому возникает логичный вопрос, как сейчас выглядит его подземный ярус?

Кажется, что в описании речь идёт скорее не о тоннеле, а о нескольких камерах-помещениях, связанных друг с другом. Если же всё же речь шла о тоннеле, то тогда речь идёт не о помещениях, а об отдельных его секциях, перекрытых стенами. В общем, по описанию невозможно понять, какова структура подземелий костёла?

"Розшукуючи засипаний вхід до тунелю, він (ксьондз) пробив стіну в одному приміщенні і потрапив у наступне" - этот фрагмент можно трактовать по-разному. Например, можно подумать, что под костёлом была какая-то камера крипты, и ксёндз принялся долбить одну из её стен, проломил её и попал в соседнюю камеру. Но так же можно подумать, что "стена" - это в данном случае пол костёла, потому речь может идти о том, что ксёндз из костёла искал доступ к его подземелью. Как было на самом деле?

"Коли пробив стіну у наступному, то через отвір побачив ще одне приміщення, досить великих розмірів, заповнене людськими кістяками (скелетами)" - здесь описывается ещё одна камера, получается уже 3-я по счёту. Причём непонятно, стоит ли её отнести к камере подвального помещения (т.е. к относительно самостоятельному помещению) или же на этот раз речь идёт об отрезке канала-перехода, который тянулся к замку?

Поскольку под костёлом могли существовать подземелья-крипты, то стоит разделять эти помещения, у которых могла быть своё функциональное предназначение, от тоннеля, предназначенного для связи с замком.

"Але як би не було, вони були поховані в підземеллі костелу" - этот момент непонятен. Насколько я понял, речь идёт о костяках, захороненных в дальнем участке подземелья, и тут вопрос - если они там были захоронены, то с чего взяли, что они в том тоннеле и погибли? Было ли это захоронение в традиционном понимании слова или же это была просто груда беспорядочно сваленных трупов? Судя по тексту, это было всё же захоронение, но опять же вопрос - с чего взяли, что они погибли в подземелье, а не, например, на боевых ярусах костёла или, например, обороняя подходы к храму? Ведь мученеческую смерть можно было принять в целом ряде мест.

Оценку работатам дать сложно, т.к. они толком не описаны. Например, ксёндз мог разбирать замуровку явно различимого портала, а мог валить стены подземелья в разных местах, пытаясь найти соседнее помещение. И то и другое можно назвать "пробить стену", но речь может идти о совершенно разных стилях работы. Нет информации и по тому, что происходило далее с костяками и как именно их исследовали, потому тут тоже особенно нечего оценить.

Многое бы прояснила разведка в костёле и общение с ксёндзом.

P.S. Наверное, создам отдельную тему по костёлу и перенесу туда переписку, касающуюся подземелий.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Существует вот такая статья:

Могитич Р.І. Архітектурно-археологічні розвідки в с.Дунаєві Перемишлянського району Львівської області. – Археологічні дослідження на Україні, 1993 р., с. 70 – 71.

Интересно, о чём там шла речь?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Из последних новостей.

Статья во львовской газете "Высокий замок":

post-1-0-61755900-1412284037_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Из последних новостей.

Статья во львовской газете "Высокий замок":

Для серйозного вивчення минулого містечка Дунаєва стаття не представляє ніякої цінності.

Більше того - стаття спотворює історичні факти.

Якщо коротко (тільки по тематиці форуму zamki-kreposti.com.ua):

- Григорій з Сянока не зводив місто Дунаїв;

- Дунаїв не можна називати містом-фортецею;

- лікарня (новий палац) не постала на місці єпископського палацу (старого палацу);

- костел і лікарню не з,єднував мур;

- костел і лікарня не з.єднані тунелем (до речі, нам запропоновано дуже цікаве фортифікаційне і будівельне рішення – підземний хід під муром. :unsure: Колись це називали підкопом :D )

Аналогічну оцінку (спотворення історичних фактів) можна дати розділу про Дунаїв у книзі п. Галини Погутяк "Сентиментальні подорожі Галичиною".

Розділ про Дунаїв я з цікавістю прочитав і тому книгу вирішив не купувати.

І вам не рекомендую. ;)

Почекаємо на книгу п. Б. Козловського… :blink:

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Через тиждень, 12.09.2015 р., другий рік поспіль, відбудуться одноденні "Дунаівські зустрічі".

post-1-0-32382900-1441695841_thumb.jpg

Тематика, як видно з запрошення, має скоріше філософське, аніж історичне спрямування. І це інтригує. Тому спробую завітати у Дунаїв і побачити все "наживо".

Особливо, якщо врахувати, що багато літературних опусів зробили Гржегожа з Саноку засновником Дунаєва і творцем замку...

Share this post


Link to post
Share on other sites

Дунаевская космология - это, конечно, неожиданно и свежо, но, насколько я понимаю, в Дунаеве в последнее время происходили куда более интересные события, о которых пока нет внятной информации. В частности, вроде бы на замчище какие-то раскопки проводили. Что-то об этом известно?

Share this post


Link to post
Share on other sites
Guest olechuk

Оголошення на стіні селищноі ради с.Дунаєва:

post-1-0-86072900-1444483051_thumb.jpg

Книга авторства Б. Козловського. Приблизний об,єм (згідно сільських чуток) - біля 700 сторінок.

Подробиці після презентаціі.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Про книгу. Ось вона:

0003.jpg

Об.єм дійсно великий. Зразу насторожує обкладинка - єдине фото церкви, яка збудована в 1912 році. Дунаїв отримав статус містечка в 1430 році, тобто для пересічного читача, який цікавиться історією у всіх її аспектах - обкладинка не є цікавою.

Подивимось, що у середині.

1. ПОВНІСТЮ передруковано працю В.Лаби про Дунаїв;

2. МІНІМУМ інформації з польських джерел про історичне минуле містечка;

3. ТРОШКИ спогадів українців про 30-ті роки і БРАК спогадів польського населення (чиїх спогадів достатньо в Інтернеті і не тільки...);

4. І колгоспи,колгоспи,колгоспи...

5. ВІДСУТНІ посилання на першоджерела, іменний покажчик...

Все це можна назвати спогадами сучасників про недалеке минуле.

Хоча Б. Козловський пригрозив написати продовження, бо матеріалу так багато, що...(одним словом - чекайте продовження серіалу).

Хоча трапляються цікаві фотографії по темі форуму.

Ось одна з них (фото взято з книги Б. Козловського "Дунаїв не забув, що містом колись був...", 2015, стор.47):

0004.jpg

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Сведения из 12 тома издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783. 

Текст военного описания на немецком, перевод описаний на польский + несколько примечаний на польском:

d01.jpg d02.jpg

Как видим, в тексте, оставленном нам кем-то из военных, упомянут архиепископский дворец (не "замок", "шлёс" или "резиденция", а именно дворец), а в сноске №423 сказано (приведу перевод), что "Замок построен при Гжегоже из Санока, в форме четырёхугольника, отгорожен с востока валом и рвом; это была летняя резиденция львовских архиепископов; в середине 18 века [замок] перестроен в дворец; разрушен в 1915 г. во время военных действий". В списке источников этого примечания видим австрийскую военную карту 1861-1863 гг. (Mp28F), "Географический словарь Королевства Польского", исторический путеводитель по Львовщине авторства Гжегожа Раковского, а также украинскую и польскую странички Дунаева на Википедии. 

Украинский вариант перевода военного описания:

Цитата

Місто Дунаїв разом з передмістям Демня [30]

Відстані: Чемеринці 1 1/2, Писарівка 1, Біле 1, Віцинь 1.

Солідні будівлі: Архиєпископський палац і фарний костел з плебанією солідно збудовані з каменю.

Води: Золота Липа, що тут протікає, має 4-5 кроків ширини, 3-4 стопи глибини, багнисте дно; її можна перейти тільки зазначеними мостами. Її вода придатна для пиття людям і тваринам.

Ліси: Як під № 2.

Луки і болота: Як під № 1 (Луки заболочені й ніколи не висихають).

Дороги: Як під № 1 (Дорогами до Перемишлян - в секції 321 - та Костенева після сильних дощів складно проїхати важким запрягом, з огляду на чорнозем в основі. Інші дороги придатні для проїзду тільки легкими возами).

Гори: (Пагорби) зі всіх сторін домінують над поселенням.

----------------

30. Тепер хутір Курний.


И оригинал карты фон Мига из выше упомянутого 12 тома в сравнении с копией, размещённой на mapire.eu:

d03.jpg

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...