Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Меджибож (Меджибіж): реставрация дворца


Filin

Рекомендованные сообщения

Обсуждается реконструкция и реставрация дворца Меджибожского замка


23 декабря 2014 г. одна из стен дворца обрушилась. К счастью, вслед за этим падением последовал этап определённого взлёта, поскольку после случившейся аварии наконец-то выделили денег на спасение этого интересного объекта. О деталях процесса речь пойдёт в этой теме.

В этом видео Олег Погорелец, который опекает Меджибожский замок, сообщил, что по плану летом 2015 начнутся реставрационные работы, направленные на вывод фасадной стены дворца из аварийного состоянию, а возведения временной кровли над дворцовым корпусом. Что касается весны, то это время, как я понял, отвели на создание проектной документации и сопутствующие исследования.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 год спустя...
  • 3 месяца спустя...
Цитата

20 лютого 2017
Палац Сенявських у Меджибізькій фортеці: відбудова триває

У 2017-й рік Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” увійшов, практично завершуючи перший етап реставрації палацу Сенявських, до недавнього часу найбільш зруйнованої, а водночас найскладнішої і найцікавішої частини Меджибізької фортеці.

P2100228.JPG

Завдяки рішенням Хмельницької обласної ради про фінансування першочергових протиаварійних та консерваційних робіт відновлено палацову стіну, яка розсипалася наприкінці 2014 року. Цей етап реставраційних робіт є початком реального відродження унікального архітектурного об’єкту. За сприяння депутатського корпусу обласної ради тривають підготовчі роботи для подальшої повномасштабної реставрації усього палацового комплексу Меджибізької фортеці, з подальшим використанням палацових корпусів і оборонних споруд під музеї.

В процесі виконання робіт споруджено спеціальну металеву конструкцію, яка фіксує аварійну частину палацу на час проведення реставрації. Палац накрито дахом, відсутність якого впродовж півстоліття й призвела до руйнування будівлі. Тривають інші дослідницькі, археологічні та інженерні роботи всередині палацу та в його підземних частинах.

IMG_3272.JPG

Впродовж 2015 та 2016 років з обласного бюджету на проектувальні та реставраційні роботи у Меджибізькій фортеці спрямовано 7 млн. 793,5 тис. грн., з них 1 млн. 320 тис. грн. у 2015 році та 6 млн. 473,5 тис. грн. у 2016 році. На сьогоднішній день всі види та об’єми робіт відповідно до розробленої науково проектної документації на попередні та першочергові протиаварійні роботи на споруді палацу виконані повністю.

Нагадаємо, що Меджибізьку фортецю, яка є унікальним зразком оборонної та палацової архітектури XVI-XIX століть, наприкінці 1950-х років з дозволу тодішньої влади почали розбирати на будівельні матеріали. Каміння та все, що вдавалося здобути внаслідок такого масштабного вандалізму, йшло на ремонти доріг та господарських споруд. Пізніше знищувати фортецю припинили, оголосили пам’яткою архітектури національного значення. Час від часу проводились реставраційні роботи, але для відновлення головної резиденції Меджибожа завжди бракувало фінансування.

Still0106_00047.jpg

Тим більш вагомою є справа реставрації цієї частини Меджибізької фортеці на сьогоднішній день, коли у складний та напружений для країни час Хмельницька область відроджує одну із своїх найцінніших пам’яток – свідчення нашої європейської історії, військових традицій та прагнення до мирного життя.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 год спустя...
  • 6 месяцев спустя...
  • 2 недели спустя...
В 10.10.2018 в 22:39, Askold сказал:

Видно, що до основного корпусу додали ще якусь добудову (праворуч). Чи хтось знає що це може бути?

med7.jpg

Ця добувава - то реконструкція вхідної групи зі сходами до палацу та підземелля під ним. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Дякую Олегу, приємно вас на цьому форумі бачити! В статті пише що палац планується відтворити в виді на 19 ст. Чи не було думки його відреставрувати в стилі на 16 ст?  

_Yak_u_Medzhibozhi_ryatuyit_palac_Senyavskih_Chartoriyskih_ta_roblyat_sensaciyni_vidkrittya__1_2018_10_21_10_13_10.jpg

1540106320.jpg  1540106612.jpg 1540106595.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 месяца спустя...
В 23.10.2018 в 22:55, Askold сказал:

В статті пише що палац планується відтворити в виді на 19 ст. Чи не було думки його відреставрувати в стилі на 16 ст? 

"Реставрувати в стилі"  неможливо в принципі ніщо. Бо "в стилі" то буде просто новороб, фантазія сучасного архітектора, а реставрація має на увазі саме точне відтворення того, що було. Ані іконографії, ані інших матеріалів XVI ст. на разі немає, лише археологія та історико-архітектурні дослідження дають деяку інформацію, якої недостатньо для достовірного відтворення вигляду палацу на той період. Але ні в кого нема впевненості, що раптом якісь джерела того часу буде віднайдено - через 10, 20, 50, ... років. Зараз же найбільш ранній інвентар (текстовий опис з точки зору завгоспа) замку маємо 1717 року, найбільш раннє зображення - 1843 року.

Тому концепцією реставрації прийнято відтворення вигляду на XIX століття - із збереженням та розкриттям більш ранніх елементів. Робити інакше - означало б ліквідувати частину пізніх елементів, що б позбавило палац частини його еволюції - а вона є цікавою як для фахівців, так і для відвідувачів. Періодизація та еволюція палацу, як і всього замку, насправді більш складна і багатоетапна, аніж це вважають на загал.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 месяц спустя...

 

Цитата

Обласний бюджет дає 9 млн грн на відновлення древнього Палацу у Меджибожі

Опубліковано: 22.02.2019
 
На позачерговій сесії Хмельницької облради 22 лютого виділять 8,9 млн грн на проведення протиаварійних та реставраційних робіт на території Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» (Летичівський район).

Про це сказано у пояснювальній записці до внесення змін до обласного бюджету-2019.

Із загальної суми 3,3 млн грн спрямують на реставрацію Круглої вежі (складова частина Палацу, XVI ст.), яка передбачає: укріплення ділянок з деструктованним лицьовим шаром цегли, заповнення каверн, вибоїв у цеглі та заповнення швів полімерцементною сумішшю, гiдроiзоляцiя цегляної кладки стін, укріплення ділянок з деструктованним лицьовим шаром цегли та швів, реставрація мурування стін, складених із бутового каменю, армування кладки стiн, посилення цегляних стiн металевими тяжами, улаштування цементної стяжки.

Ще 3,3 млн грн – на реставрацію Барбакану (складова частина Палацу, XVI ст.): улаштування фундаментних плит залiзобетонних плоских, укріплення ділянок з деструктованним лицьовим шаром цегли та швів, гiдроiзоляцiя цегляної кладки стiн, укріплення розшарованої цегельної кладки шляхом ін’єктування, реставрація мурування стін, складених із бутового каменю, армування кладки стiн, улаштування кроквяних конструкцій скатних дахів, посилення цегляних стiн металевим каркасом.

Також 2,2 млн грн напрявлять на реставрацію Мосту з брамою (складова частина Мурів з вежею, XVI ст.): посилення цегляних стiн металевими тяжами, укладання металевих балок в мiжповерхових перекриттях, монтаж покриття з профiльованого листа, укріплення розшарованої цегельної кладки шляхом ін’єктування, установлення дерев’яних огороджень та поручнiв.

У минулому році на продовження робіт з реставрації палацу XVI ст. (пам’ятка архітектури національного значення охор.№764/1) з пристосуванням під музей в смт.Меджибіж та виготовлення науково-проектної документації «Реставрація південного оборонного муру (складова частина пам’ятки архітектури національного значення Мурів з баштою, XVI ст. охор. №764/3) з реабілітацією пристінних оборонних та господарських будівель і споруд в смт.Меджибіж Летичівського району Хмельницької області» було спрямовано 4, 98 млн гривень.

Як писав НГП, Державний історико-культурний заповідник “Межибіж” за результатами тендера у травні 2017 року уклав угоду з київським ТОВ “Уютный дом” на реставрація палацу XVI ст. (пам’ятка архітектури національного значення охор.№764/1) з пристосуванням під музей.

Загальна вартість робіт становить 62,9 млн. грн.

Протягом 2017-2020 років підрядник здійснить консерваційні, внутрішні та зовнішні роботи (облаштування систем вентиляції та опалення, улаштування покрівлі, оздовлення приміщень).

Нагадаємо, що 23 грудня 2014 року впала вся бічна стіна палацу – пам’ятки архітектури XVI століття. В гостро-аварійному стані перебуває частина (5-7 метрів) передньої стіни палацу, яка також може впасти з дня на день.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

19 часов назад, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

3,3+3,3+2,2=8,8

Де поділося сто тисяч?:lol:

Тепер і ми питатимемо журналістів: де поділися НАШИХ сто тисяч на реставрацію?))))

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 месяц спустя...

Ще один етап реставрації: з палацу Сенявських демонтовано тимчасову металоконструкцію, яка з вересня 2016 року утримувала фасадну стіну від завалювання.

20190415_114239.thumb.jpg.d72aa9ff1cd59421d9752f917ea92329.jpg

Такий вигляд мала тимчасова металоконструкція:

DSCF1296.JPG.9f742813e808509edf21abdefec8cf61.JPG

На одному з наступних етапів буде демонтовано масивну бетонну плиту (її видно на рівні землі), яка утримувала всю цю масу разом.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 месяца спустя...
  • 9 месяцев спустя...
  • 5 месяцев спустя...

Видно що за останніх 6 місяців в проведено чимало яку роботу:

1. Почалася реставрація великого бастіону - видно що привели в порядок кант самого верхнього поверху. 
2. Зєднали дах правого корпусу з великим бастіоном. Між ними була стіна, маю надію що її в скорім часі відновлять. 
3. Закінчена висока вежа, відновлено всі мерлони.  

Наступні питання які виникли:

1. Видно що контрфорси оббивають бляхою (такий вигляд мав замок в 19 ст.). Не знаю чи це правильний хід, в 19 ст. це робили бо тоді не знали нічого кращого, але на сьогодні думаю цього не вартуло робити. На мою думку та бляха перекреслює весь шарм ренесансової фортреці.
2. Видно що довкола палацу відкопали залишки ренесаносових колон галереї.  Що будуть робити з ними? Законсервувати, чи все таких пробувати галереї відновити?
3. На старих фото, вежа великого бастіону також має мерлони - чи будуть їх додавати?  Поки що виглядає що ні. 

med1.jpg med2.jpg

med3.jpg med4.jpg

med5.jpg

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 5 недель спустя...
  • 3 недели спустя...
В 11.11.2020 в 19:00, Askold сказал:

Видно що всі контрфорси зацементовано - як на мене то це псує автентичний вигляд замку

med11.jpg

Не поспішайте, це "половина роботи" і не "лицевий" вигляд. Як свідчить іконографія, у XIX ст. контрфорси вкриті "дашками" з листового металу. Зараз підготовано основу, остаточний вигляд за проектом - вкриття металом. 

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

В 13.10.2020 в 03:37, Askold сказал:

Наступні питання які виникли:

1. Видно що контрфорси оббивають бляхою (такий вигляд мав замок в 19 ст.). Не знаю чи це правильний хід, в 19 ст. це робили бо тоді не знали нічого кращого, але на сьогодні думаю цього не вартуло робити. На мою думку та бляха перекреслює весь шарм ренесансової фортреці.
2. Видно що довкола палацу відкопали залишки ренесаносових колон галереї.  Що будуть робити з ними? Законсервувати, чи все таких пробувати галереї відновити?
3. На старих фото, вежа великого бастіону також має мерлони - чи будуть їх додавати?  Поки що виглядає що ні. 

Запитання мають конкретні відповіді. Але виникли вони, очевидно, від певного нерозуміння, що ж відбувається і чому. Отже, потрібні пояснення.

1. "Ренесансної" фортеці? А хто сказав, що вона ренесансна? Не читайте Вікіпєдію. Меджибізький замок це химерне поєднання пізньої готики, елементів східноєвропейського ренесансу без жодних ознак Італії, псевдоготики 19 століття. До ренесансних фортифікацій вона має вкрай мало стосунку.

Контрфорси до ренесансного замку мають ще менше стосунку. Хочете ренесансного шарму? Тоді їх треба зовсім ліквідувати, розібрати до нуля. У період ренесансу їх тут не було. Докази: вони повністю перекривають фланкуючий вогонь вздовж Південного муру, який ведеться з "бастіону", котрий саме у ренесансний період з'явився. Контрфорси - продукт 18 або 19 століть. Доказ? В їхньому тілі є ренесансний будматеріал, який використали вторинно, після знесення окремих ренесансних елементів.

От тільки розібрати їх - означає наразити на небезпеку руйнування весь Південний мур разом з палацом. Тому так, як у 16 столітті, вже не є і не буде. Буде так, як у 19. Тому, що це реставрація, а не фантазія (Лопушинська, наприклад, у своєму проекті фантазувала - таким, як вона малювала, палац і замок не були).

2. "Залишки ренасансових колон" - це дійсно залишки, але автентичний вигляд палацової галереї за ними реконструюється лише схематично. Більша частина ренесансу безповоротно зруйнована десь у 18 столітті. Тому відновлення можливе тільки на макеті, а не на натурі. Бо це буде на 90% фантазія, а не реставрація. І навіть найменший наступний результат натурних досліджень перекреслить усе, що набудували. А наступні результати будуть, там вже з-під грунту "пре" таке, що не піддається жодній реставрації. Не "ренесансний" замок це точно, про художні реконструкції Лопушинської і Логвина варто забути.

Тому на разі тільки консервація (за часів Лопушинської, найвірогідніше, просто б знесли все, що не вписується у проект).

3. "Мерлони" (точніше, не мерлони, а гребінь аттика) відбудовані будуть, тому що вони точно зафіксовані на іконографії - а відбувається саме реставрація зафіксованого вигляду.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 2 недели спустя...

Ігорю, дякую за відгук і детальне пояснення по всіх пунках. Хотів би ще спитатися - стіни замку з каменю, але відбудовані зубці та декоративні елементи з червоної цегли. Чи планується якось ту цеглу замалювати чи залишиться все так як є?  Питаю, бо бачу що подібний декор в інших замках центральної Європи має такі речі заштукатурені.  

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

Насамперед - щодо матеріалу стін замку. Він не весь з каменю - він дуже різний: від каменю до цегли (від пальчатки до клейменої цегли заводу Меджибізького військового поселення). Застосування цегли у палаці - найбільше.

Зубці аттиків такого типу скрізь викладалися саме з цегли і тинькувалися. Бачимо це за своїми зразками (а маємо фрагмент зубця навіть з тих, які стояли на верху стін ДО тих, котрі довелося демонтувати) - це все цегла і тинькована поверхня. Звучали поради залишити їх так, "бо красиво" - але ренесансові зразки кажуть, що поверхня має бути затинькованою. По тиньку ще міг би бути розпис або сграфіто, і це відповідає ідеології ренесансу, але ми не маємо свідчення, що так було у Меджибожі. Тому суто тиньк. Якщо колись знайдуться надійні джерела, що там був ще розпис або кольорові рішення - наступні реставратори зможуть це без шкоди доповнити. Або принаймні показати на моделях, бо загальний вигляд відтворюється на межу 19-20 століть, з розкриттям важливих елементів попередніх періодів.

Ссылка на комментарий
Поделиться на других сайтах

  • 1 месяц спустя...

Присоединяйтесь к обсуждению

Вы можете опубликовать сообщение сейчас, а зарегистрироваться позже. Если у вас есть аккаунт, войдите в него для написания от своего имени.
Примечание: вашему сообщению потребуется утверждение модератора, прежде чем оно станет доступным.

Гость
Ответить в тему...

×   Вставлено в виде отформатированного текста.   Вставить в виде обычного текста

  Разрешено не более 75 эмодзи.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Ваш предыдущий контент был восстановлен.   Очистить редактор

×   Вы не можете вставить изображения напрямую. Загрузите или вставьте изображения по ссылке.

Загрузка...
×
×
  • Создать...