Щеплоти (Щеплоты): монастир

[Oleh Stasiuk]

Обговорюється цей об'єкт: монастир поблизу с. Щеплоти


Щеплоти - село в Яворівському районі Львівської області. В 17-18 ст. існував тут Василіанський монастир. Ось такі відомості про нього подає Вікіпедія

Цитата

В селі існував василіанський монастир, закладений, як продовження грушівського зібрання і обладнаний в 1626 році Адамом Літинським, паном Грушева. Засновник надав монастирю поле, луги, став і млин. У монастирі перебувало 12 ченців. Окрім того було збудовано дві камери для монахів і каплиці над могилою отця Христофора Волковецького, Патріарха Константинополя. Першим ігуменом щеплоцького монастиря став о. Авраамій (пом. 1653 р.), одним з чергових був о. Юзеф Вовк з ближнього Дрогомишля (пом. 1708р.), будівельник монастирської церкви Благовіщення Найсвятішої Богородиці.
Свою присутність в історії монастиря зазначив також Ян III Собєський, який в 1678 році підтвердив ерекційний документ, а пізніше залучив до нього чергові надання. До монастиря належало також село Поруби. Отже, це було заможне зібрання. Наприкінці XVII століття при монастирі відкрито послушництво, а в 1772 році школу риторики. При монастирській церкві діяло також братерство святого Онуфрія, покликане до життя в 1744 році. Функцію старшого брата виконував спадкоємець Розвадовський, галицький каштелян, тодішній власник Грушева. Після розборів Республіки, австрійські власті ліквідували монастир. У 1788 році ченці перенеслися до сусіднього Крехова

Основна інформація взята зі "Словника географічного королівства Польського":

Джерело

Про оборонний характер монастиря свідчить, в першу черту, карта Фрідріха фон Міга.

Джерело

Тут можна побачити сам монастир, який розташувався на східній околиці села, оточений земляними укріпленнями. В плані нібито квадрат, але зображені лише три бастіони. Сам монастир знаходиться на чітко окресленому узвишші, а з північної сторони тягнеться водойма, що також додає своїх фортифікаційних переваг.

Вже в 19 ст., як розуміємо з вищенаведеної довідки, монастир не існував, але наведу кілька зображень карт цієї місцевості

Джерело

Ось тут дуже чітко окреслена потрібна нам ділянка. Бачимо, що її форма дуже близька до трикутної. Тож, можливо, саме тому на карті фон Міга зображенні лише три бастіони.

І ще одне зображення - кадастрова карта 1855 року:

Джерело

Складно говорити, чи залишилося зараз щось від монастиря, через майже 250 років з дня його закриття, проте @Filin таки зміг видивитись на сервісах Google Earth залишки тих бастіонів

  

[Filin]

Судя из текстового описания истории основания монастыря, не ждёшь тут увидеть солидных укреплений, а они, как видим, всё же были, хотя статус обители вроде бы не был таким уж высоким. Это порождает вопрос - как у такого скромного монастыря могли появиться такие укрепления? Вначале подумал, что монастырь могли основать на участке какого-то ранее возведённого укрепления, но, вероятно, в таком случае об этом было бы упомянуто в фундационном документе. Другой вариант - монастырь также рассматривали как стратегическое укрепление, потому его могли снабдить защитой более основательной, чем мог себе позволить такой скромный комплекс. В контексте этого также интересно упоминание о всего 12 монахах, проживавших там (может это и не максимальная численность, но всё же стоит отметить, что такого "гарнизона" явно было маловато для такого объекта). Третий вариант - укрепления могли заложить для монастыря, но на вырост, как бы пророча ему не провинциальную судьбу, а развитие и процветание, хотя для этого, очевидно, нужны были какие-то основания в виде, к примеру, особо чтимых реликвий или особо могущественных и богатых покровителей. 

Также "Географический словарь" сообщает, что монастырь был основан в 1626 г., а его первым настоятелем/игуменом стал некий Аврамий, скончавшийся в 1653 г. При этом отмечено, что церковь была построена здесь уже при втором (?) игумене Юзефе Волке, который, вероятно, на пост заступил не ранее 1653 г., а скончался в 1708 г., и, таким образом, строительство церкви сдвигается аж ко второй половине 17 или даже к началу 18. Насколько я понимаю, под строительством церкви подразумевалось не возведение первого храма на этом участке (разумеется, с 1626 и до 2-ой половины 17 века монастырь вряд ли мог существовать без церкви), а скорей всего речь идёт о появлении первого капитального сооружения. Но в этом случае придётся согласится с мнением, что до 2-ой половины 17 века у монастыря даже солидной церкви не было, а это опять возвращает меня к уже заданному вопросу - как так получилось, что такой скромной обители достались такие не скромные укрепления? Правда, конечно, есть вероятность, что какая-то церковь была там построена сразу, может даже и не такая уж простенькая, да только после лихолетий 2-ой половины 17 века она могла просто не уцелеть, и тогда Юзеф Волк мог построить новый храм уже в рамках какой-нибудь программы возрождения обители.

Карта фон Мига (1779-1783) интересна ещё и тем, что фактически на ней зафиксирован комплекс, каким он был незадолго до закрытия и упразднения в 1788 г. 

Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого? И что там сейчас - частный двор?

[Oleh Stasiuk]

Судячи зі всього, фортифікації і зараз гарно читаються не лише з повітря, але і з землі. Ость тут знайшов кілька сучасних фото місцевості. Самі зображення не особливо інформативні, але їх підписи свідчать про читабельність укріплень:

1. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pozostałości starodzewia na nowożytnych fortyfikacjach ziemnych.
2. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
3. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Pojedyncze drzewa rosnące na koronie nowożytnych fortyfikacji ziemnych.
4. Szczepłoty (ukr. Щеплоти). Budynek podworskiej stajni na terenie folwarku.

   

І ще один маленький матеріал, не без фантастики, але повідомляє, що деякі сліди, окрім бастіонів, від монастиря таки залишились

Цитата

У сусідньому селі Щеплота існував монастир, який у XVIII столітті розформувала австрійська влада. Коли монахи покинули стіни монастиря, будівля провалились під землю. Уцілів лише іконостас, який перенесли у церкву в Завадів. Збереглась як пам’ять про монастир кам’яна пивниця, нагадують про колись монаше життя і старі дуби. Це загадка для археологів, яка може відкрити чимало цікавинок із минулого.

[Oleh Stasiuk]

9 часов назад, Filin сказал:

Было бы интересно узнать, как сложилась судьба монастырского участка после его упразднения. Что там было после этого?

А ось і відповідь:

Цитата

Szczepłoty liczyły ok. 320 ha pól uprawnych, łąk i lasów. Dwór i budynki folwarczne były położone na wysokiej skarpie nad łąkami, przez które przepływała rzeka Zawadówka, w dolnym biegu zwana Lubaczówką. Teren otoczony był wałami obronnymi usypanymi w XVI-XVII w. przez jeńców tatarskich. Na wałach tych rosły kilkusetletnie dęby i lipy. W półkolu wałów, przedzielonym głęboką fosą, która po osuszeniu została zamieniona na sady i ogrody warzywno-owocowe, leżał dwór oraz zabudowania folwarczne. Na tym terenie znajdował się (XVI-XVIII w.) klasztor Bazylianów, po którym pozostało kilka zabytkowych piwnic (nad jedną z nich został zbudowany nowy dwór), płyty nagrobne cmentarza klasztornego i tradycja nazywania dworu przez miejscową ludność „Monastyrem”. Majątek był położony 70 km od Lwowa. Dwór i reszta zabudowań gospodarczych zostały rozebrane w 1998.

Переклад:

Цитата

Щеплоти налічували близько 320 га оброблюваних земель, луків та лісів. Садиба та фермерські будівлі розташовувалися на високому березі над лугами, через які проходила річка Завадівка, у нижній течії звалася Любачівка. Ця територія була оточена захисними валами, зведеними в XVI-XVII століттями татарськими в'язнями. На цих валах росли кількасотлітні дуби та липи. У півколі насипів, розділених глибоким ровом, який після висихання був перетворений на овочеві та фруктові сади і городи, знаходився двір і господарські споруди. У цьому районі існував (16-18 ст.) Василіанський монастир, після якого залишилось кілька історичних пивниць (на одній з них був побудований новий двір), надгробки монастирського цвинтаря та традиційна назва садиби  від місцевого населення - "Монастир". Маєток був розташований за 70 км від Львова. Двір та інші господарські споруди були розібрані в 1998 році.

Ziemianie polscy XX wieku. Słownik biograficzny. część 8 ст.90

[Oleh Stasiuk]

З'явився привід для чергового візиту в ЦДІАЛ. Маю надію, що документи 146 фонду можуть містити якісь цікаві моменти 

[Filin]

Владимир Мороз навёл ещё на парочку источников, упоминающих монастырь.

1. В кандидатской диссертации Василия Стецика "Василіанські монастирі Перемишльської єпархії: інстутиційний розвиток, економічне становище та релігійна діяльність (кінець XVII ‒XVIII ст.)" (2014) нужный монастырь упомянут в сводной таблице (а может и не только там, всю работу нужно читать):




2. В книге с длинным названием "Шематизмъ провинціи Св. Спасителя Чина Св. Василія Великого в Галиціи... і короткій погляд на монастыри і на монашество руське от заведенія на Русі веры Христовои аж по нынешное время" (1867) находим довольно размашистую справку, в которой, помимо всего прочего, в более полном виде приводится текст фундационной грамоты. Именно на "Шематизм" ссылается опубликованная выше справка "Географического словаря".

[Filin]

В кандидатской диссертации Михаила Хохоня Формування оборонних споруд монастирів Західної України у XVІІ- XVІІІ століттях (2018) с удивлением обнаружил много новых сведений и всякого рода размышлений, связанных с монастырём в Щеплотах. 

Если не считать упоминаний в разного рода таблицах/схемах, а оставить только упоминания в тексте, то Щеплоты показались на следующих страницах упомянутой работы: 9, 44, 62, 63, 71, 79, 85 (7), 88, 89, 109, 114, 115 (2), 135, 138-141, 145, 146, 152, 156, 172 (№128), 182 (№10). Большинство этих упоминаний беглые и не особо значимые, но среди них попались и сочненькие фрагменты текста с занятными данными, потому ниже их процитирую в полном объёме.

Стр. 79:

Цитата

3.1.1.4. Бастіонна оборонна система

Найдавніша згадки про монастир ЧСВВ у Щеплотах віднайдена у документах Центрального державного історичного архіву і датується 1620 р. Картографічні та архівні матеріали свідчать, що монастир складався з дерев’яної церкви, келій та господарських та оборонних споруд. Місце для побудови монастиря було обрано біля локальної дороги, що вела у Щеплоти із сходу на захід, за традицією обабіч села (Хохонь, 2017а). Розпланування монастиря нерегулярним абрисом валів. По периметру, на вершині валу, були паркани (частоколи) з дерев’яними наріжними бастеями. Головний в’їзд на територію обителі проводився з південного боку, через міст та браму. Брама була найпевніше дерев’яно баштовою, складалась із двох полотен, що відчинялись у дитинець. Сьогодні оборонні вали окреслюють територію монастиря зі західної та південної сторін. Вали насипні, земляні. Ширина основи сягає 7,5 м, верху - 2,1 м. Збережена висота валу три метри. Довжина збереженого західного валу 53 м., південного - 59 м. На розі валів збережений проріз давньої брами, яку фланкував південно-західний протобастіон та оборонна дерев’яна бастея. Природніми оборонними утвореннями були став з півдня та яр зі сходу (Хохонь, 2017а).

------

• Хохонь, М.П. (2017a), "Методика дослідження та графічної реконструкції оборонних укріплень Василіанських монастирів ХVІІ-ХVІІІ ст. Західної України на прикладі монастиря у Щеплотах", у Хохонь, М.П. ред., Тези доповідей молодіжної секції Комісії архітектури та містобудування підготовані до участі в XXVIII Науковій сесії Наукового товариства ім. Шевченка, Львів, 24 березеня 2017, ПП "Ощипок М. М.", Львів, рр. 28-32.
   

Стр. 138-141:

Цитата

За цією методою опрацьовано детально монастир ЧСВВ у Щеплотах. Проведені обстеження та обміри урочища монастиря ЧСВВ у Щеплотах виявили релікти двох оборонних валів, що захищали обитель з заходу та півдня. Вали насипні, земляні (Додаток Б. Рис. 5.1.4.). Ширина основи сягає 7,5 м, верху - 2,1 м. Збережена висота валу три метри. Очевидно, первісно вали були вищими але з часом осунулись. На вершині західного валу, у кротовині, віднайдено уламок давньої цегли. Можливо це матеріал забутування частоколу, про присутність, якого свідчить карта Фрідріха фон Mira. Довжина збереженого західного валу 54,00 м., південного - 62,80 м (Додаток Б. Таб. 5.1.1.). На розі валів збережений проріз давньої брами, яку фланкував південно-західний малий бастіон та, ймовірно, дерев’яна бастея. На сьогодні вали обросли давніми деревами та кущами, що значно ускладнює обстеження та обміри об’єктів. Також віднайдено релікти південно-східного та південно-західного бастіонів. Технічний стан оборонних споруд - руїна.

Після натурних обстежень проведено детальні камеральні дослідження з метою виявлення структурного збереження. Історичні відомості є дуже скупими, відомо, що найдавніша згадки про монастир ЧСВВ віднайдена у документах Центрального державного історичного архіву і датується 1620 р. Проте закладення обителі відбулося раніше. Фундатором монастиря був Адам Літинський, земельний магнат українського походження. У 1693 році па патріаршому соборі у Перемишлі прийнято заснувати новіціат у Щеплотах. Тому у обителі відбувалися постриги молодих послушників та випробування міцності їхньої віри. Монастир розформували у 1788 році, згідно з Йосифінською реформою, а споруди продали на будівельні матеріали.

Архівні матеріали свідчать, шо монастир складався з дерев’яної церкви, келій та господарських споруд. Згідно з описами та кресленнями церква була дерев’яна, тридільна, триверха і стояла окремо від келійного корпусу. Келійний корпус був збудований з дерева, з коридорним типом планування. В наріжниках, фланкуючи будівлю, розташовувалися допоміжні господарські та мурована кухня з вогнищем у центрі. У 1774 році в церкві було засновано братство Св. Онуфрія. Відомості про наявність, розміри та кількість монастирських споруд у валах є важливими з точки зору подальшого виявлення розмірів оборонного периметру.

На період натурних обстежень, що проводились у 2016 р., про місце розташування оборонного монастиря говорять два частково збережених земляних вали. Рельєф ділянки має ухил до ставу з приблизним перепадом у 2,0 м з півдня на північ. Територія перебуває у приватній власності. За попередніми підрахунками монастиря з валами займав площу у 0,7 га та мав габарити 115x80 м у найширших ділянках. У дитинці монастиря влаштоване подвір'я та новий житловий будинок. На місці де розташовувались монастирські споруди влаштовано молодий сад. Натурні обстеження спростували регулярність розпланування та ще раз підтвердили умовність Першої мілітарної карти. Також, слід зауважити, що геометричні похибки на давній мапі можуть бути продиктовані особливостями рельєфу, адже місце розташування монастиря має ухил до ставу. Натомість периметр валів свідчить про чітку концепцію чотирикутного у плані укріплення з бастіонами на рогах змикання валів. На основі проведених камеральних та натурних досліджень виявлено, що розпланування валів радше нагадує трапецію з витягнутим південно східним кутом. (Додаток Б. Таб. 5.1.1.).

Монастир у Щеплотах був одним із зразкових Василіанських монастирів свого часу. Розташування монастиря біля локальної дороги, ієрхічний статус, кількість ченців, функції монастиря та економічний рівень обителі вплинули па вибір типу оборонних укріплень. Зазвичай монастирі ЧСВВ не були настільки добре підтримані економічно, як католицькі, а тому будівельні матеріали були дешевими та місцевими. Це земля та глина для валів та дерево для частоколу та будівель самого монастиря. Тип оборонної системи бастіони та бастеї були застосовані відповідно до вимог часу, що даваю б можливість успішно оборонятись від супротивника. Проте, варто зазначити, що ці оборонні споруди не могли витримати вогневого тиску професійної армії, а призначались, здебільшого, для оборони від грабіжників.

На основі обмірів, аналізу історичних даних проведена графічна реконструкція втраченого монастиря. Місце для побудови монастиря було обрано біля локальної дороги, що вела у Шеплоти із сходу на захід, за традицією, обабіч села. З півдня, до монастиря, вела дорога з Черниляви, де поруч також знаходився ще одна обитель ЧСВВ. Найпевніше, вищезгадані монастирі мали зв’язок і підпорядкування з Крехівською обителю ЧСВВ.

Монастир у Щеплотах розташований у низовинні. З півночі боку його обороняв великий став, а зі сходу яр та болотиста місцевість. У період функціонування монастиря на ставі був влаштований млин на два колеса. Згідно з першою мілітарною картою монастир мав регулярне розпланування оборонних укріплень та оточувався земляними валами з бастіонами. По периметру, на вершині валу були паркани (частоколи) з дерев’яними наріжними бастеями. На карті зафіксовано відсутність бастіону та фрагменту валів з північно-західного боку. Це може бути ознакою початку розформування монастиря. Взаємозв’язок зі зовнішнім світом проводився з південного боку, що трактувалося розташуванням давніх доріг.

Головний в’їзд на територію обителі проводився з південного боку, через міст та браму. Брама була найпевніше дерев’яною, складалась із двох полотен, що відчинялись у дитинець. Над брамою задля її оборони влаштовувалась бойова галерея. Розташування головного в’їзду було досить не звичним, оскільки знаходився майже на розі двох валів біля флангу південно-східного бастіону (Додаток Б. Таб. 5.1.1.). Ймовірно був й інший вхід - з півночі, що вів до ставу. На таку думку наштовхує наскрізний прохід у корпусі келій та необхідність функціонального зв’язку водойми та монастиря.

Проаналізувавши збережені фрагменти та провівши графічну реконструкцію можна сказати що загалом прослідковується чітка концепція чотирикутного у плані абрису з бастіонами на пересічені валів, що свідчить про їх одно етапність побудови монастирських редутів. Проте, незважаючи на оборонну концепцію, монастир у Щеплотах відноситься до типу оборонних монастирів з нерегулярним розплануванням оборонних споруд.

На основі камеральних та натурних досліджень з’ясовано, що за типом структурної збереженості монастир у Щеплотах відноситься до типу №4 -збережені оборонні елементи. 

Стр. 156:

Цитата

На прикладі монастиря у Щеплотах розроблено методику оцінки структурного збереження ліній оборони з опрацюванням гіпотетичних реконструкцій обителей.

На стр. 128 находим упоминание ещё одной активности М. Хохоня, связанной с монастырём:

Цитата

Матеріали конференцій і тези доповідей:

10. Хохонь, М.П., 2017а. Методика дослідження та графічної реконструкції оборонних укріплень Василіанських монастирів ХVІІ-ХVІІІ ст. Західної України на прикладі монастиря у Щеплотах. В: Наукове товариство імені Шевченка, Тези доповідей молодіжної секції Комісії архітектури та містобудування підготовані до участі в XXVIII Науковій сесії Наукового товариства ім. Шевченка. Львів, Україна, 24 Березень 2017. Львів: б.в., с.28-32.

Ещё отдельно крупным планом покажу фрагменты Таблицы 5.1.1.

Архітектурні обміри реліктів оборонних споруд:

Графічна реконструкція монастиря з хронологічним аналізом втрат:

Гіпотетичні реконструкції монастиря ЧСВВ у Щеплотах на період ХVІІ-ХVIII ст., як засіб визначення рівня структурного збереження оборонних споруд монастирів:

[Filin]

Некоторые мысли о сведениях, предоставленных М. Хохонем

О существовании небольшого и забытого монастыря в Щеплотах я узнал в апреле 2018 от @Oleh Stasiuk, который тогда же сделал тему этого забытого объекта на форуме. Но, как видим, М. Хохонь об этом монастыре узнал на пару лет ранее и более того - уделил ему довольно большое внимание в рамках своей кандидатской: покопался в истории этого укрепления, побывал на участке и сделал обмеры сохранившихся валов, создал графическую реконструкцию комплекса (причём основное внимание концентрировалось именно на укреплениях, что особенно важно в рамках тематики этого форума), написал пару статей о памятнике. Всё это в целом обогатило наши сведения о памятнике, а также предоставило в наше распоряжение целый ряд авторских гипотез и выводов, над которыми стоит поразмышлять.

Кстати, одним из следствий разведки М. Хохоня стало опровержение моих выводов (смотрите первое сообщение темы), о том, что там могли сохраниться северный и восточный бастионы. Тут также стоит отметить, что в своё время я поспешил с выводами, усмотрев один из бастионов там, где ещё на карте фон Мига зияла пустота, и потому с моей стороны было очень неосмотрительно делать такие далеко идущие выводы только лишь на основе каких-то интригующих линий, видимых в рисунке древесных крон.

Но помимо описанных плюсов в сведения М. Хохоня встретился и целый ряд минусов, о которых речь пойдёт ниже.

• К сожалению, кроме как ссылок на свои же статьи (которые, к сожалению, в Сети не достать) автор не приводит точных ссылок ни на какие другие источники, потому часто остаётся только догадываться, откуда черпались те или иные сведения, самостоятельно решать, была ли часть предоставленной информации итогом авторских аналитических размышлений или же об этом он почерпнул сведения из каких-то текстов или планов. 
   

• Цитата

  У дитинці монастиря влаштоване подвір'я та новий житловий будинок. На місці де розташовувались монастирські споруди влаштовано молодий сад.

  Так М. Хохонь описал текущее состояние участка, и нечто подобное можно увидеть на составленном им плане с обмерами валов, где на участке показано одно современное строение. Если бы я полагался только на эти сведения, то подумал бы, что кроме одного дома и сада на участке монастыря больше ничего нет, однако и спутниковые снимки и фото, опубликованные выше, явно дают понять, что на самом деле построек на участке несколько.
   

• Цитата

  - Натурні обстеження спростували регулярність розпланування ...
  - ... монастир у Щеплотах відноситься до типу оборонних монастирів з нерегулярним розплануванням оборонних споруд.

  Вот эти мысли автора о том, что монастырь на самом деле не был регулярным заставили меня вдруг задуматься, а так ли это? Если условно делить укрепления на не регулярные (т.е. не подчинённые единому плану и лишённые признаков симметрии, равномерности, правильности и т.п. черт, свойственных укреплениям 16-18 вв.) и на регулярные (т.е. геометрически правильные), то я бы склонен сказать, что монастырь в Щеплотах имеет скорее регулярную планировку укреплений, чем не регулярную. Это не в укор автору, просто мысль, которая возникла в процессе чтения, причём М. Хохонь и сам отметил, что "периметр валів свідчить про чітку концепцію чотирикутного у плані укріплення". В общем, подумал, что вопрос о том, какое укрепление стоит считать регулярным, а какое не стоит, нужно поднять в отдельной теме, поскольку для меня ответ на него пока не очевиден.
   

• Цитата

  Зазвичай монастирі ЧСВВ не були настільки добре підтримані економічно, як католицькі, а тому будівельні матеріали були дешевими та місцевими. Це земля та глина для валів та дерево для частоколу та будівель самого монастиря.

  Из этих предложений можно сделать вывод, что в Щеплотах было дешёвое земляное укрепление, мол, денег на нормальную фортификацию не хватало, потому такое и построили, но на самом деле в Щеплотах было довольно актуальное для того времени укрепление, которое выглядело более современным даже в сравнении с укреплениями целого ряда более "богатых" башенно-стеновых укреплений католических монастырей, и потому, как по мне, на укрепление в Щеплотах стоит смотреть не только через призму доступности строительного материала, но и через призму самой концепции укреплений.
   

• Цитата

  - По периметру, на вершині валу, були паркани (частоколи) з дерев’яними наріжними бастеями.
  - ... південно-західний протобастіон та оборонна дерев’яна бастея.
  - ... яку фланкував південно-західний малий бастіон та, ймовірно, дерев’яна бастея.
  - По периметру, на вершині валу були паркани (частоколи) з дерев’яними наріжними бастеями.
  - Можливо це матеріал забутування частоколу, про присутність, якого свідчить карта Фрідріха фон Mira.

  Чем больше автор начинает рассуждать об укреплениях, тем чаще в тексте появляются всякие странности. Так, если я всё правильно понял, только лишь на основе одной карты фон Мига, М. Хохонь пришёл к выводу, что, во-первых, на площадках бастионов были построены некие "бастеи", во-вторых, что на момент составления карты (1779-1783) монастырь по периметру был окружён забором/частоколом.
  
  Что касается, вероятно, уникальной авторской фортификационной концепции "деревянная бастея на бастионе", то она, думаю, родилась у него по незнанию, поскольку, конечно, пятиугольный контур, сформированный забором/частоколом нельзя трактовать как бастею. 
  
  Но куда интересней то, что и "бастеи" и частокол в текстах и на графических реконструкциях автора, как я понял, появились в результате его трактовки линий на карте фон Мига, обозначавших контуры укреплений.
  
  Я вижу это как-то так - двумя параллельными линиями показаны внешние и внутренние границы валов и бастионов, снаружи дополнительно штриховкой показаны скосы рвов и склонов террасы. Признаков того, что картограф там показал ещё и деревянные укрепления, я бы не усмотрел:
  
  
  Но М. Хохонь, если я правильно понял, внутренний контур трактовал не как границу вала, а как частокол, который якобы в районе бастионов имел пятиугольную форму (что и породило версию о существовании "бастей"):
  
  
  Конечно, если бы вся карта создавалась одним человеком, то, думаю, просто при помощи сравнений можно было бы опровергнуть версию М. Хохоня, однако разные листы карты часто делались разными картографическими группами, потому, к примеру, бастионные укрепления, показанные на одних листах, могли сильно отличаться по своему внешнему виду от укреплений, показанных на других листах, хотя и те и другие могли быть в реальности созданы по одним и тем же схемам. Так что, в итоге, предлагаю вам решать, чем именно является внутренний контур с карты фон Мига - простой границей вала или же символическим изображением деревянных укреплений. Впрочем, в любом случае, то, как это М. Хохонь показал на графической реконструкции, не вяжется с моими базовыми знаниями о бастионной фортификации - укрепление вот именно так, с актими вот "бастеями", выглядеть не могло, исходя из того, как вообще функционировали бастионы, и какой была их планировка в случае с другими объектами. 
   

• Цитата

  Розташування головного в’їзду було досить не звичним, оскільки знаходився майже на розі двох валів біля флангу південно-східного бастіону.

  На самом деле такое расположение ворот было вполне привычным для бастионных укреплений 16 века.
  
  Городские укрепления Бергамо (Италия):
  
  Источник
  
  Форт в г. Неттуно (Италия):
  

 

• Цитата

  ... одно етапність побудови монастирських редутів.

  Ещё одна фраза, свидетельствующая о том, что автор с фортификационной терминологией не особо успел подружиться, иначе знал бы, что называть бастионные укрепления монастыря "редутами" не стоит, поскольку редутами называют отдельно стоящие укрепления, зачастую вспомогательные, а не основные.
   

• Цитата

  Брама була найпевніше дерев’яно баштовою, складалась із двох полотен, що відчинялись у дитинець.

  Тут непонятно, откуда вывод о внешнем виде ворот в виде деревянной башни и о том, в какую сторону открывались створки ворот. И если вопрос со створками, как мелкий, можно оставить в стороне, то к вопросу внешнего вида ворот хотелось бы присмотреться. Во-первых, очевидно, укрепления в Щеплотах строились каким-то военным инженером, а не монахами, и потому также вполне вероятно, что и ворота могли быть созданы в более привычных для бастионных укреплениях чертах, а не в виде деревянной надвратной башни. Я даже могу допустить, что ворота могли быть выполнены из кирпича или камня. Во-вторых, у бастионных укреплений ворота часто могли иметь совсем не выделяющийся вид, не иметь никаких надстроек, сильно возвышающихся над линией валов (к слову, ещё раз посмотрите, как скромно выглядят ворота у форта в Неттуно, фото которого опубликовал выше). 
  
  А это скромные ворота крепости Буртанж (Нидерланды):
   
  Источник
   

• Цитата

  - Довжина збереженого західного валу 53 м., південного - 59 м.
  - Довжина збереженого західного валу 54,00 м., південного - 62,80 м.

  Вообще похвально, конечно, когда автор решается столь точно указывать параметры оплывших, покорёженных и заросших валов - с точностью до 10 см! Но значение такого подхода нивелируется, когда на разных страницах кандидатской приводятся разные размеры одних и тех же участков.  

Всё, что касается информации М. Хохоня о внутренней застройке монастыря, выглядит совсем непонятно, поскольку почти ничто ни с чем не синхронизируется. И вот вам несколько примеров:

• На карте фон Мига, помимо церкви, показано ряд строений. Попробуйте сопоставить их с теми строениями, которые на своей реконструкции показал М. Хохонь.
  
  
  
   

• Цитата

  - ... складався з дерев’яної церкви ...
  - Архівні матеріали свідчать, шо монастир складався з дерев’яної церкви.

  
  Церковь видим на карте фон Мига, о Благовещенской церкви есть упоминания в письменных источниках, о ней же сообщает и сам М. Хохонь. Да, церковь была, сомнений в этом мало, но откуда на плане появилась вторая церковь, Успенская, и отдельно стоящая колокольня!?
  
  
  
   

• Цитата

  Згідно з описами та кресленнями церква була дерев’яна, тридільна, триверха і стояла окремо від келійного корпусу

  
  Какими описаниям? Какими чертежам/схемам? Где источники, Михаил? 
  
   

• Цитата

  Ймовірно був й інший вхід - з півночі, що вів до ставу. На таку думку наштовхує наскрізний прохід у корпусі келій та необхідність функціонального зв’язку водойми та монастиря.

  Какой проезд? Где он виден? Надеюсь, речь не о карте фон Мига, поскольку я там не вижу никакого сплошного корпуса келий со сквозным проездом. Но если этот проезд не показан на карте фон Мига, то откуда о его существовании узнал М. Хохонь? Источник не указан.
   

• Цитата

  Келійний корпус був збудований з дерева, з коридорним типом планування. В наріжниках, фланкуючи будівлю, розташовувалися допоміжні господарські та мурована кухня з вогнищем у центрі.

  Детально, интересно, но опять же без прямой ссылки на источник. 

Как мы знаем из текстов, приведённых в первых сообщениях темы, велика вероятность, что от монастыря сохранился каменный подвал, но эта структурная часть монастыря, к сожалению, выпала из поля зрения М. Хохоня. Хотя она косвенно касается и темы укреплений, ведь, к примеру, если у монастыря был каменный подвал, то, может, и ворота у него были не деревянными?

 

• Цитата

  На основі обмірів, аналізу історичних даних проведена графічна реконструкція втраченого монастиря.

  
  При беглом взгляде, конечно, реконструкция может вызвать вау-эффект, но как только начнёшь присматриваться к деталям и сопоставлять их с общими теоретическими знаниями из сферы фортификации, с данными карт и текстовых источников, как тут же возникает множество вопросов, на которые автор не даёт ответ.
   

[Filin]

В 28.04.2018 в 11:17, Oleh Stasiuk сказал:

Збереглась як пам’ять про монастир кам’яна пивниця

 

В 28.04.2018 в 19:22, Oleh Stasiuk сказал:

У цьому районі існував (16-18 ст.) Василіанський монастир, після якого залишилось кілька історичних пивниць

Аня Тимчина Занько помогла достать фото этого подземелья, за что ей большое спасибо. С её слов удалось узнать, что подвал находится на участке монастыря, никаких строений над ним нет. Вообще место закрытое, но пару лет назад на День Независимости в Щеплоты приехали гости из соседнего села, которых пустили в подвал, благодаря чему и мы можем его рассмотреть хотя бы на фото. Судя по кадрам и по словам Анны, подвал представляет собой однокамерное помещение, к которому со двора ведёт небольшая галерея-спуск. Правда, в некоторых стенах видны какие-то подозрительные ниши/углубления, но связаны они с какими-то другими помещениями (если таковые вообще существовали) или это что-то более скромное, мне пока непонятно.

    

[Oleh Stasiuk]

Поки тема гаряча, одразу по стопах доповню її цінними матеріалами, які накопав ще пару місяців тому, але ніяк не зібрався опублікувати. В одному з повідомлень вище є згаданий Юрій Стецик, в чиїй дисертації також згадувалися Щеплоти. Мав я можливість коротенько поспілкуватися з паном Юрієм про даний монастир, і він щедро поділився зі мною своїми виданнями і напрацьовками по темі. В більшості - це матеріали, які стосуються діяльності монастиря саме як духовної обителі, і дуже мало є того, що може стосуватися саме теми фортифікації. Однак в праці "Візитації василіанських монастирів Перемишльської єпархії 1747–1767 років" є наведений цікавий текст. Це - візитація монастиря за 21 травня 1764 р. Тут відносно коротко, але все ж описаний загальний вид монастиря, згадані і оборонні вали, і брама, і вищезгадані пивниці. Їх було дві:

Цитата

Ten monastyrek do swego funduszu tak się ma. Naprzed zafundowany iest sub titulo S. Trinittis od wielmoznych panow Litynskich braci rodzonych w lesie Hruszowskim nazywaiącym się Bor w woiewodztwie y powiecie Bełskim 1621 roku, gdzie y teraz znayduie się cerkiew, ogrod, residencya dla zakonnikow. Po lat pięciu zafundowania na tamtym mieyscu zakonnicy przeniesli się podobno dla lepszey aury do Szczeplot, gdzie wielmozny Adam Litynski na pogurku nad stawem wystawił cerkiew sub titulo Assumptiones Bea[tissimae] Virginis Mariae, ktora za czasem nowonastępuięcy fundacyi sprzedana. Teraz klasztor in forma chrzesciany wystawiony, cerkwi dr[z]ewnianych ma dwie, iedną większą na nominowaniu tituli Annutiationis Bea[tissimae] Virginis Mariae. Drugą malą sub titulo Assumptiones Bea[tissimae] [Virginis Mariae]. Sytuacyia tego klasztoru takowa: między wałami na ktorych stoią parkany z iedną więzną bramą starą. Nad stawem stoią nowo wybudowaną rezydencyia drewniana ad extra tynkowana [...] y wszystkiemi przynaleznosciami iaki to kominami, piecami y dwoma piwnicami, piecami kaflowemi. Nad furtą do tey rezydencyi nowo wyprowadzona kopułka na zegar wielki na godzin 12 [...]. Przed oknyma tey rezydencyi wyz pomienione cerkwi dwie stoią: pierwsza Woznesenyia z kopułą po srodku czwero graniastą, blachą bialą pokryta. W niey Deissus zlocony [...]. Ex opposito cerkwi iest dzwonnica z bramą. Tak opisany co do sytuacyi monasteru. Poł koło klasztoru ma na dni orania N-ro. Sad z ogrodem ieden y dwa pomnieysze. Staw duzy, zarosły ieden, z mlynem na dwoch kamieniach y osobno odlączonemi lępami, sadzawek trzy, z ktorych dwie, iako y staw, potrzebuią szlemowania. Przed bramą cegelnia z szopą na robienie cegły, y piec wapienny. Folwarkow trzy w Szczepłotach przy klasztorze, Poruby y Borek z ograniczonemi łasami y polami.

[Filin]

Если я правильно понял, то речь идёт о том, что над озером было построено деревянное здание резиденции, которая была, помимо всего прочего, укомплектована ещё и "двумя подвалами". Если исходить из контекста, то речь идёт либо о двухкамерном подвале, либо о двух отдельных камерах, но так или иначе вроде бы описаны подземные помещения, связанные с одним зданием. Если других подвалов на участке не было, то остаётся сделать вывод, что подвал, который видим на фото, является одним из двух подвалов резиденции.