Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум
HOUSE MD

Буцнів (Буцнев): замок (локалізація, архітектура, історія)

Recommended Posts

У дисертації Зеновія Федункова "Оборонні споруди Галицької землі Руського Воєводства як об'єкти культурної спадщини (1434–1772 рр.)" буцнівський замок згадується двічі (точніше: один раз форталіція (cт. 102–103) та другий раз сам замок (ст.95–96))

Цитата

Із книг коронної метрики довідуємося, що вже у 1504 р. у Буцневі існувала форталіція, яку в 1511 р. разом із прилеглими маєтностями викупив у Яна Глогірського теребовлянський староста [594, c. 1068]

З ухвали вишенського сеймика 1671 р. відомо, що каштелян чернігівський і староста буцнівський Габріель Сільницький на місці старої форталіції побудував замок у Буцневі. Сеймик доручив послам просити сейм про відрядження комісії для ревізії споруди і повернення коштів. Вірогідно, їх Сільницькому так і не повернули, оскільки Белзький сеймик у сер. XVIII ст., через 80 років після зведення замку, знову просив за нього винагороду в кредиторів Сільницького [594, с. 1068, 1080]

594. Prochaska A. Zamki kresowe i kresowa szlachta / A. Prochaska // Przewodnik Naukowy i Literacki : dodatek do Gazety Lwowskiej. – 1918. – Z. 12. – S. 1057-1083.

Як бачимо, на думку пана Зеновія буцнівська форталіція проіснувала до 1660-тих років і була замінена замком, який спорудив Сільницький в 1671(?) р. Ця заява базується на статті  Антонія Прохаски  Zamki kresowe i kresowa szlachta:

Screenshot_16.jpg.677f6e083687b86facccd439a68f341d.jpg

Але діло в тім, що в оригінальному тексті (на який посилається Географічний словник Королівства Польського) цей текст має інший сенс:

Screenshot_17.thumb.jpg.f08a4e423eae373d4d0a6a0adf666b39.jpg
Джерело: Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego. T. 1, cz. 1 cт. 727

Тому заяву Зеновія Федункова та Антонія Прохаски, що буцнівський замок було збудовано в другій пол. XVII cт. на місці форталіції можна вважати як мінімум необґрунтованою, як максимум – помилковою. Тим паче, дуже дивним було б те, що Сільницький збудувавши архаїчний замок відставший на століття по фортифікаційних рішеннях (квадратні башти) просив у держави компенсації потрачених коштів на спорудження цього замку.

Навіть при відсутності останнього джерела, це стверджування можна було б спростувати за допомогою інших джерел, таких як Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego, Яна Бауера :
Screenshot_31.jpg.4f01e892a97bfc8803fdfbc358b054c7.jpg
cт.10

Тобто, на місці форталіції було споруджено замок в 1530-тих роках (Брати Ніпчиці отримали Буцнів в 1529 р.) під керівництвом Яна Коля з Далеїва та Николая Іскржицького.

І попри те, що автор привів оригінальний текст в своїй статті я подам цей текст в оригінальному вигляді з однієї з книг Метрики Королівства Польського:
Screenshot_27.thumb.jpg.1887688412c3be173da3133bfc6c6080.jpg
Джерело: "Matricularum Regni Poloniae summaria,..." T. IV Vol.2 cт. 225 номер:16839


На кінець, пан Зеновій написав в своїй дисертації наступні слова, які дуже легко співставляються з історією буцнівського замку:

Цитата

За результатами аналізу, оборонне будівництво кін. ХV – поч. ХVІ ст. (1490– 1509) характеризується інтенсивним спорудженням невеликих за площею замків і форталіцій (дод. В.08). Період активізації зведення оборонних об’єктів у 1530– 1594 рр. пов’язаний з підготовкою до воєн з волохами, турками і татарами, які здійснили 25 нападів із застосуванням вогнепальної зброї. У ХVІ ст. також прослідковується тенденція до збільшення й посилення королівського землеволодіння. У центрах гродових і негродових староств (Галичі, Коломиї, Снятині, Теребовлі, Тлумачі, Калуші, Рогатині) споруджено нові або перебудовано старі укріплені резиденції управителів королівських доменів. Найбільше зусиль до розбудови системи оборони Галицької землі доклали гетьмани польні коронні Ян Творовський і Ян Коля з Делієва та гетьман великий коронний Микола Синявський.

  • Буцнівська форталіція згадується вперше в 1504 р. тобто, вона швидше за все була споруджена в періоді 1490-1509 рр.
  • Буцнівська форталіція була перебудована на замок в 1530-тих, якраз на початку періоду активізації зведення оборонних об'єктів (1530-1594 рр.)
  • Одним з керівників будівництва буцнівського замку був гетьман польний коронний Ян Коля з Делієва, тобто, вповні можливо, що саме в цей момент було споруджено буцнівський кам'яний замок, "з чотирма чотирибічними баштами по кутах..." , що є найлогічнішим сценарієм. Тому, що на 1530-ті роки це найкраще підходило згідно з тодішніми фортифікаційними знаннями та можливостями, краще як на кінець XVI ст. тому, що в той момент було б логічніше спорудити замок бастейного типу.

 

P.S. Книга "Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego" попри свою 83-ох літню давність, відкриває очі на багато історичних нюансів в історії Буцневи. Ця книжка також розповідає про містечка Великі Бірки та Скала-Подільська. А ще, вона розказує про Тернопільські стави та зубрів на Поділлі. Одним словом – рекомендую для читання!

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Завдяки сім'ї Крісів, яка поділилася фотографією з сімейного архіву, в нас тепер є зображення буцнівського замку! 

На цій фотографії 30-тих років (до початку другої світової війни), на задньому плані видно квадратну башту досить масивних розмірів (не меньше десяти метрів в довжину), з двома вікнами, вони, напевно, були перебудовані з бійниць. 
Screenshot_18.thumb.jpg.f4c46289a8cbe783519c661d3434df53.jpg Screenshot_21.thumb.jpg.fd0a06093326c73f106a04143c23c438.jpg

Сім'я Кріси були дуже люб'язними і вказали місце з якого було взято фото:
Screenshot_19.thumb.jpg.e8566978375bbbaf62d5a6fd4b87d373.jpg

Тобто башта мала орієнтовно розташовуватись десь тут:
Screenshot_23.jpg.36e33518e862f9c6a0cf4f50e89669b7.jpg

Як можна було дізнатися з мого минуло річного посту, саме на цій ділянці при побудові лазні знайшли багато каміння. Тому ця ділянка це є найбільш точним розташування башти. 

І тепер, нарешті зрозуміло, що саме було зображено на карті Second Military Survey, це була башта і тепер очевидно, що її не розклали Серватовські в 1850-тих для побудови свого палацу.

Ось ця сама башта зображена на карті:
Screenshot_22.thumb.jpg.8097041c98ba6e565a3a436c6d1bba10.jpg
Mapire.eu

Отже, маємо доказ, що частина замку (точніша ця перебудована башта) існувала ще в першій пол. XX ст. Виникає питання чи пережила башта другу світову? Можливо, саме в цей період вона була зруйнована:huh:

Тепер, завдяки цій знахідці, можна буде точніше уявити зовнішній вигляд буцнівського замку, замість простих фантазій^_^

  • Like 1
  • Thanks 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Военное описание Буцнева из 13 тома издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783


Буцнев на оригинале карте фон Мига:

b-1.jpg b-2.jpg


Описание на украинском:

Цитата

БУЦНІВ

Відстані: Від Острова 1/8, від Луки 1/2, Драганівка 3/4, Ходачків 1 1/4.

Солідні будівлі: Два муровані храми, один з яких оточений муром з тесаного каменю. Також двір збудований з каменю, огороджений земляним валом.

Води: Серет тече тут дуже вузькою долиною, через яку неможливо пройти без мостів.  

Дороги: Дороги мають тверду основу; лише [дорога] через ліс до Петрикова дуже розбита і потребує ремонту.  

Гори: Село розташоване у долині серед вкритих полями пагорбів.


В оригинале (на немецком):

Цитата

BUCZNIOW

Entfernung: Von Ostrow 1/8, von Luka 1/2, Droganowka 3/4, Hodaczow 1 und 1/4.

Solide Gebäude: Zwey gemaurte Kirchen, wovon eine mit einer Mauer von Quatersteine umgeben ist, und dan einen Edelhof von Stein ausgeführt, mit einem Erdwall eingeschloßen.

Wässer: Der Seret flieset hier in einem sehr engen Thall, das ohne Brücken nicht zu passiren ist.

Wege: Die Weege sind harten Bodens, und nur jene gegen Petrikow durch den Wald starck ausgefahren und Reparatur dürftig.

Berge: Das Dorf liegt im Thall befeldeten Anhöhen.


Польский перевод + примечания от составителей издания:

Цитата

BUCNIÓW [1089]

Odległości: Od Ostrowa 1/8, od Łuki 1/2, Draganowka 3/4, Chodaczków 1 i 1/4.

Solidne budowle: Dwa kościoły [1090] murowane, z których jeden jest obwiedziony murem z kamienia ciosowego, a także wykonany z kamienia dwór szlachecki [1091], zamknięty wałem ziemnym.

Wody: Seret [1092] płynie tu bardzo wąską doliną, która jest nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, a tylko ta przez las do Petrykowa jest silnie rozjeżdżona i wymaga naprawy.

Góry: Wieś leży w dolinie wśród pokrytych polami wzgórz.

-------------------

1089. Wcześniej Bucnow, na Mp72LOs. i Mp28M - Buczniow, później Buczniów (Mp115K), Bucniow (Mp28F), Bucniów (Mp75Sk; SG 1 s. 433; Uhorczak 1939), dziś wś Bucniv (rejon Ternopil', OT). Usytuowany w doi. pr. dopływu Seretu, w cz. dolnej - bezpośrednio na jego brzegu; wcześniej traktowany jako mtko (prawo magdeburskie od 1469, status mtka utracił w drugiej połowie XVII w., ostatecznie po 1772); dwie cerkwie, usytuowane nad dolnym stawem (Budzyński nr 162; zob. przyp. 1090); kaplica poza wsią, na zach.; umocniony zespół dworski w widłach rz. (zob. przyp. 1091).

1090. Cerkiew p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP, wzniesiona przy grobli stawowej, na pr. brzegu w 1744 przez Andrzeja Szumlańskiego, jako monasterska dla ufundowanego przezeń klasztoru bazyliańskiego (Materiały 16 s. 34; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; http://books.google.pl/books/Bucniów), zlikwidowanego już w 1748 (Lorens s. 434, poz. 14). Druga cerkiew, p.w. Narodzenia NMP, po drugiej stronie stawu (na Mpll5K nierejestrowana, uwzględniona na Mp28F; pominięta na Mp75Sk, 1880; potem na tym miejscu zlokalizowany kościół p.w. św. Wojciecha, dziś prawosławna cerkiew p.w. św. iw. Piotra i Pawia, Materiały 16 s. 37).

1091. Zespól zamkowy z dwoma budynkami wewnątrz wału lub muru z basztami, wzniesiony przez Gabriela Silnickiego kasztelana kamienieckiego w 1676-1681; przebudowany na dwór w 1850, spłonął w 1915; przetrwał w stanie ruiny (Aftanazy 7 s. 23-24; Mp25WIG; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів).

1092.  Wś położona bardziej nad pot. Bródek, uchodzącym do Seretu (Mp28F; Mp75Sk), potem zwanym Ruda (Mp25WIG), dziś Bridok, lub Rudka (https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; https://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Ходачків).


В примечаниях видим ссылки на следующие карты:

  • Mp72LOs: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390), oryginał
  • Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
  • Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
  • Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
  • Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
  • Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...