Буцнів (Буцнев): замок (локалізація, архітектура, історія)

[Arsen Замки -Тернопільщини]

У дисертації Зеновія Федункова "Оборонні споруди Галицької землі Руського Воєводства як об'єкти культурної спадщини (1434–1772 рр.)" буцнівський замок згадується двічі (точніше: один раз форталіція (cт. 102–103) та другий раз сам замок (ст.95–96))

Цитата

Із книг коронної метрики довідуємося, що вже у 1504 р. у Буцневі існувала форталіція, яку в 1511 р. разом із прилеглими маєтностями викупив у Яна Глогірського теребовлянський староста [594, c. 1068]

З ухвали вишенського сеймика 1671 р. відомо, що каштелян чернігівський і староста буцнівський Габріель Сільницький на місці старої форталіції побудував замок у Буцневі. Сеймик доручив послам просити сейм про відрядження комісії для ревізії споруди і повернення коштів. Вірогідно, їх Сільницькому так і не повернули, оскільки Белзький сеймик у сер. XVIII ст., через 80 років після зведення замку, знову просив за нього винагороду в кредиторів Сільницького [594, с. 1068, 1080]

594. Prochaska A. Zamki kresowe i kresowa szlachta / A. Prochaska // Przewodnik Naukowy i Literacki : dodatek do Gazety Lwowskiej. – 1918. – Z. 12. – S. 1057-1083.

Як бачимо, на думку пана Зеновія буцнівська форталіція проіснувала до 1660-тих років і була замінена замком, який спорудив Сільницький в 1671(?) р. Ця заява базується на статті  Антонія Прохаски  Zamki kresowe i kresowa szlachta:

Але діло в тім, що в оригінальному тексті (на який посилається Географічний словник Королівства Польського) цей текст має інший сенс:

Джерело: Pisma do wieku i spraw Jana Sobieskiego. T. 1, cz. 1 cт. 727

Тому заяву Зеновія Федункова та Антонія Прохаски, що буцнівський замок було збудовано в другій пол. XVII cт. на місці форталіції можна вважати як мінімум необґрунтованою, як максимум – помилковою. Тим паче, дуже дивним було б те, що Сільницький збудувавши архаїчний замок відставший на століття по фортифікаційних рішеннях (квадратні башти) просив у держави компенсації потрачених коштів на спорудження цього замку.

Навіть при відсутності останнього джерела, це стверджування можна було б спростувати за допомогою інших джерел, таких як Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego, Яна Бауера :

cт.10

Тобто, на місці форталіції було споруджено замок в 1530-тих роках (Брати Ніпчиці отримали Буцнів в 1529 р.) під керівництвом Яна Коля з Далеїва та Николая Іскржицького.

І попри те, що автор привів оригінальний текст в своїй статті я подам цей текст в оригінальному вигляді з однієї з книг Метрики Королівства Польського:

Джерело: "Matricularum Regni Poloniae summaria,..." T. IV Vol.2 cт. 225 номер:16839

На кінець, пан Зеновій написав в своїй дисертації наступні слова, які дуже легко співставляються з історією буцнівського замку:

Цитата

За результатами аналізу, оборонне будівництво кін. ХV – поч. ХVІ ст. (1490– 1509) характеризується інтенсивним спорудженням невеликих за площею замків і форталіцій (дод. В.08). Період активізації зведення оборонних об’єктів у 1530– 1594 рр. пов’язаний з підготовкою до воєн з волохами, турками і татарами, які здійснили 25 нападів із застосуванням вогнепальної зброї. У ХVІ ст. також прослідковується тенденція до збільшення й посилення королівського землеволодіння. У центрах гродових і негродових староств (Галичі, Коломиї, Снятині, Теребовлі, Тлумачі, Калуші, Рогатині) споруджено нові або перебудовано старі укріплені резиденції управителів королівських доменів. Найбільше зусиль до розбудови системи оборони Галицької землі доклали гетьмани польні коронні Ян Творовський і Ян Коля з Делієва та гетьман великий коронний Микола Синявський.

• Буцнівська форталіція згадується вперше в 1504 р. тобто, вона швидше за все була споруджена в періоді 1490-1509 рр.
• Буцнівська форталіція була перебудована на замок в 1530-тих, якраз на початку періоду активізації зведення оборонних об'єктів (1530-1594 рр.)
• Одним з керівників будівництва буцнівського замку був гетьман польний коронний Ян Коля з Делієва, тобто, вповні можливо, що саме в цей момент було споруджено буцнівський кам'яний замок, "з чотирма чотирибічними баштами по кутах..." , що є найлогічнішим сценарієм. Тому, що на 1530-ті роки це найкраще підходило згідно з тодішніми фортифікаційними знаннями та можливостями, краще як на кінець XVI ст. тому, що в той момент було б логічніше спорудити замок бастейного типу.

 

P.S. Книга "Przeszłosci osiedli wojewödztwa Tamopolskiego" попри свою 83-ох літню давність, відкриває очі на багато історичних нюансів в історії Буцневи. Ця книжка також розповідає про містечка Великі Бірки та Скала-Подільська. А ще, вона розказує про Тернопільські стави та зубрів на Поділлі. Одним словом – рекомендую для читання!

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Завдяки сім'ї Крісів, яка поділилася фотографією з сімейного архіву, в нас тепер є зображення буцнівського замку! 

На цій фотографії 30-тих років (до початку другої світової війни), на задньому плані видно квадратну башту досить масивних розмірів (не меньше десяти метрів в довжину), з двома вікнами, вони, напевно, були перебудовані з бійниць. 
 

Сім'я Кріси були дуже люб'язними і вказали місце з якого було взято фото:

Тобто башта мала орієнтовно розташовуватись десь тут:

Як можна було дізнатися з мого минуло річного посту, саме на цій ділянці при побудові лазні знайшли багато каміння. Тому ця ділянка це є найбільш точним розташування башти. 

І тепер, нарешті зрозуміло, що саме було зображено на карті Second Military Survey, це була башта і тепер очевидно, що її не розклали Серватовські в 1850-тих для побудови свого палацу.

Ось ця сама башта зображена на карті:

Mapire.eu

Отже, маємо доказ, що частина замку (точніша ця перебудована башта) існувала ще в першій пол. XX ст. Виникає питання чи пережила башта другу світову? Можливо, саме в цей період вона була зруйнована

Тепер, завдяки цій знахідці, можна буде точніше уявити зовнішній вигляд буцнівського замку, замість простих фантазій

[Filin]

Военное описание Буцнева из 13 тома издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783

Буцнев на оригинале карте фон Мига:

 

Описание на украинском:

Цитата

БУЦНІВ

Відстані: Від Острова 1/8, від Луки 1/2, Драганівка 3/4, Ходачків 1 1/4.

Солідні будівлі: Два муровані храми, один з яких оточений муром з тесаного каменю. Також двір збудований з каменю, огороджений земляним валом.

Води: Серет тече тут дуже вузькою долиною, через яку неможливо пройти без мостів.  

Дороги: Дороги мають тверду основу; лише [дорога] через ліс до Петрикова дуже розбита і потребує ремонту.  

Гори: Село розташоване у долині серед вкритих полями пагорбів.

В оригинале (на немецком):

Цитата

BUCZNIOW

Entfernung: Von Ostrow 1/8, von Luka 1/2, Droganowka 3/4, Hodaczow 1 und 1/4.

Solide Gebäude: Zwey gemaurte Kirchen, wovon eine mit einer Mauer von Quatersteine umgeben ist, und dan einen Edelhof von Stein ausgeführt, mit einem Erdwall eingeschloßen.

Wässer: Der Seret flieset hier in einem sehr engen Thall, das ohne Brücken nicht zu passiren ist.

Wege: Die Weege sind harten Bodens, und nur jene gegen Petrikow durch den Wald starck ausgefahren und Reparatur dürftig.

Berge: Das Dorf liegt im Thall befeldeten Anhöhen.

Польский перевод + примечания от составителей издания:

Цитата

BUCNIÓW [1089]

Odległości: Od Ostrowa 1/8, od Łuki 1/2, Draganowka 3/4, Chodaczków 1 i 1/4.

Solidne budowle: Dwa kościoły [1090] murowane, z których jeden jest obwiedziony murem z kamienia ciosowego, a także wykonany z kamienia dwór szlachecki [1091], zamknięty wałem ziemnym.

Wody: Seret [1092] płynie tu bardzo wąską doliną, która jest nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, a tylko ta przez las do Petrykowa jest silnie rozjeżdżona i wymaga naprawy.

Góry: Wieś leży w dolinie wśród pokrytych polami wzgórz.

-------------------

1089. Wcześniej Bucnow, na Mp72LOs. i Mp28M - Buczniow, później Buczniów (Mp115K), Bucniow (Mp28F), Bucniów (Mp75Sk; SG 1 s. 433; Uhorczak 1939), dziś wś Bucniv (rejon Ternopil', OT). Usytuowany w doi. pr. dopływu Seretu, w cz. dolnej - bezpośrednio na jego brzegu; wcześniej traktowany jako mtko (prawo magdeburskie od 1469, status mtka utracił w drugiej połowie XVII w., ostatecznie po 1772); dwie cerkwie, usytuowane nad dolnym stawem (Budzyński nr 162; zob. przyp. 1090); kaplica poza wsią, na zach.; umocniony zespół dworski w widłach rz. (zob. przyp. 1091).

1090. Cerkiew p.w. Niepokalanego Poczęcia NMP, wzniesiona przy grobli stawowej, na pr. brzegu w 1744 przez Andrzeja Szumlańskiego, jako monasterska dla ufundowanego przezeń klasztoru bazyliańskiego (Materiały 16 s. 34; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; http://books.google.pl/books/Bucniów), zlikwidowanego już w 1748 (Lorens s. 434, poz. 14). Druga cerkiew, p.w. Narodzenia NMP, po drugiej stronie stawu (na Mpll5K nierejestrowana, uwzględniona na Mp28F; pominięta na Mp75Sk, 1880; potem na tym miejscu zlokalizowany kościół p.w. św. Wojciecha, dziś prawosławna cerkiew p.w. św. iw. Piotra i Pawia, Materiały 16 s. 37).

1091. Zespól zamkowy z dwoma budynkami wewnątrz wału lub muru z basztami, wzniesiony przez Gabriela Silnickiego kasztelana kamienieckiego w 1676-1681; przebudowany na dwór w 1850, spłonął w 1915; przetrwał w stanie ruiny (Aftanazy 7 s. 23-24; Mp25WIG; https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів).

1092.  Wś położona bardziej nad pot. Bródek, uchodzącym do Seretu (Mp28F; Mp75Sk), potem zwanym Ruda (Mp25WIG), dziś Bridok, lub Rudka (https://uk.wikipedia.org/wiki/Буцнів; https://uk.wikipedia.org/wiki/Великий_Ходачків).

В примечаниях видим ссылки на следующие карты:

• Mp72LOs: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390), oryginał
• Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodo-merien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
• Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
• Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
• Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
• Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)

[Filin]

Справка по Буцневу из монографии Яна Лешека Адамчика Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku (2004):

Перевод:

Цитата

Буцнев

Расположен к югу от Тернополя. Некогда собственность короны, в 17 веке в собственности Габриеля Сельницкого герба Елита, черниговского каштеляна, позднее - каменецкого [каштеляна]. В инструкции галицкого сейма 1671 г. приказано вернуть ему средства, потраченные "на поднятие/возведение и укрепления/усиления крепости в Буцневе для reclinatorum (?) большей части Теребовлянского повета обывателями" (Lauda sejmikowe halickie...). В военном описании к карте Мига отмечено: "шляхетский двор, построенный из камня, замкнутый внутри земляного вала" (перевод с немецкого Ł. Walczy).

Насколько я понял, термин "reclinatorum" - это латынь, но как точно его перевести я не знаю. Судя из контекста, это какой-то синоним слова "осадничество", т.е. речь может идти о том, что укрепление в Буцневе стало опорой местному населению, которое осваивало местные земли.
 

Адамчик для составления справки использовал следующие источники:

• Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełżskiego w XV w. Zabytki dziejowe. T. V. Lwów 1939, s. 17, 172
• Lauda sejmikowe halickie 1575-1695. Wyd. A. Prochaska. Lwów 1931, s. 339
• Borowiejska-Birkenmajerowa M., Walczy Ł., Materiały do projektu badawczego: „Historyczne techniki budowlane w świetle badań warowni obronnych na Kresach d. Rzeczypospolitej”. Kraków 1996, mps
• Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1, S. 433; t. 15, cz. 1, s. 254

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Джерела до справки:

Dąbkowski P. Podział administracyjny województwa ruskiego i bełżskiego w XV w. Zabytki dziejowe. T. V. Lwów 1939, s. 17, 172 (посилання на книгу): 

Як бачимо, це є просто справка про Буцнів, тобто що він згадується в 1473 та 1504 роках. Тут немає нічого нового, ці згадки вже обговорювалися в темах про Буцнів. 

Lauda sejmikowe halickie 1575-1695. Wyd. A. Prochaska. Lwów 1931, s. 339 (посилання на книгу):

Цікаво, що в цьому джерелі кажеться, що Сільницький збудував (erekcya) і укріпив (ugruntowanie) буцнівський замок. Що звучить досить дивно, тому що новозбудований замок не мав би потребувати зміцнення, хіба що замок постраждав в ході Підгаєцької кампанії (1667 року). В любому випадку цей "новий" замок Сільницького був дуже застарілим. В другій половині 17 ст. масово будувалися бастіонні укріплення по всій Україні, а він будує замок з квадратовими баштами... Одним словом дивно.

Я пропоную наступний варіант, Сільницький відбудував кам'яну частину замку і зміцнив його земельні укріплення.

Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, t. 1, S. 433; t. 15, cz. 1, s. 254 (посилання на 433 ст., на 254 ст.) 

Географічний Словник не додає жодних нових деталей.

Отже єдине джерело яке залишається невідомим є : 

• Borowiejska-Birkenmajerowa M., Walczy Ł., Materiały do projektu badawczego: „Historyczne techniki budowlane w świetle badań warowni obronnych na Kresach d. Rzeczypospolitej”. Kraków 1996, mps

Правда нам відомо, що там має міститися опис Буцневи на карті Фон Міга (вище опублікований). Напевно, це все що там можна знайти про Буцнів. Якщо це так, то всі джерела використані для справки про Буцнів є зібрані в цій темі.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Графічна реконструкція замку

Цю графічну реконструкцію ми вперше зустрічаємо в книзі Б. Новосядлого "Буцнів. Екскурс у минуле на хвилях любові.". Вірогідно, що саме звідси й поширився наступний малюнок:

"Таким, за словесним описом історичних першоджерел, уявляє собі буцнівський замок член Спілки архітекторів України Іван Жовнич."

Отже на якому словесному описі базується цей малюнок нам не сказано. Виходячи з того, що в нас є лише один опис замку станом на першу пол. 19-го ст. (опублікований раніше в темі) я припускаю, що саме ним надихався пан Іван. Малюнок з описом розберемо нижче.

Нажаль, в оригінальному малюнку певну частину замку не видно, тому я постарався відтворити його якомога точно і я підправив деякі речі, для того щоб було легше обговорити вигляд замку. 

Першим ділом хочеться сказати в захист пана Жовнича, що це є скоріше такий собі ескіз, а не повноцінна графічна реконструкція замку, через що і з'являться наступні неточності, яких автор міг не бути свідомим.

1. Звідки взялася центральна двох-поверхова будівля? В описі згадуються : довгий одноповерховий перехід, права і ліва прибудови до башт. Лише башти були двох-поверховими і то, дві з трьох. На мою думку, станом на 19 ст. замчище мало мати приблизно таке розпланування:
   
   Нижче я поясню форму башт
    
2. Чому там стоять такі великі контрфорси? Я розумію, що якщо там було аркове склепіння то потрібно було укріпити стіни, але ж не контрфорсами які створюють велику "мертву зону" для захисників. 
    
3. Чому башти такого маленького розміру? Вони схожі до прибудованих башт Тернопільського замку, але їхнє оборонне минуле під питанням. Ці башти не виглядають оборонними, а скоріш декоративними, збудованими десь в 19 ст. під час періоду романтизму. Отже башти викривляють враження про замок. Завдяки єдиному зображенню замку, можна побачити, що справжні башти були більшими:
   
   З правої сторони показано не бійниці, а вікна які чомусь забудували*

        4. Це питання в зв'язку з попереднім, чому буцнівський замок зображено як замочок? Адже буцнівський замок був досить немаленьким, розмір куртин біля 60 метрів. 

Отже, те як пан Іван Жовнич уявив собі буцнівський замок, немає зв'язку з його реальним виглядом та розмірами.

Башта

Я знайшов останню башту на декількох картах другої пол. 19 ст. :
 

На супутникових картах знайшовся в приблизно тому ж місці невеличкий пагорб, що заріс деревами:

Google Earth

Якщо я не помиляюся, то в нас є точне розташування однієї з башт замку і судячи по закинутому стані, там ще могло щось зберегтися!

Аналог замку

Після досить довгих роздумів, щодо конфігурації буцнівського замку я дійшов до заключення, що найкращими аналогами є замки в Золотому Потоці та Рихті. Ви скажете, що це не можливо, тому що в Золотому Потоці є башти пунтоне (тип башт, які передували бастіонам, наприклад Скалатський і Сутківецький замки), що з'явилися на території України лише під кінець 16 cт. Діло в тім, що в Золоту Потоці, не всі башти мають однакове розпланування і якщо з західної сторони там справжні башти пунтоне, то зі східної це скоріше чотирикутні башти в яких зрізаний кут, для того щоб було зручніше входити:

Джерело

Зліва підкреслена башта типу пунтоне, з права щось середнє між простою квадратною баштою та пунтоне (фланки башти трохи зрізані)

 
madmax.livejournal

Тепер, самі порівняйте їхній вигляд, ясно що це не брати близнюки, але схожість все-таки є.

Другим схожим до буцнівського є замок у с. Рихта (Хмельницької обл.):