Жиздитель

Ось фото, які про все розкажуть без слів!

Спробую коротко відповісти на питання Filina. 1. Чи все увійшло в статтю? Писана вона років два назад. З"явилося трохи нового матеріалу, то ж тепер можна дещо корегувати. А найбільше хотілося б пройтись на місцевості з картою і нанести на супутник фрагменти збережених фортифікацій і сакральні споруди існуючі і знесені. Впирається все - в час, і в помічника. 2. Про нанесення кимось на супутник контурів Галицької міської фортеці я не знаю. Напевно такого креслення немає. 3. Плани вишлю на мейл. 4. Цілком можливо, що поділ, пристань і торговицю в княжу добу прикривали якісь укріплення і їх цілком могли використати в 14 ст. Річ в тім, що поселень княжої доби археологами в сучасному місті та його околицях не виявлено (окрім Замкової гори). А літописи мовчать... 5. Про 1621 р. Маю багато матеріалу про турецькі, татрські, волоські, молдавські напади на Галичину, а от як на зло про 1621 р. тільки пінка і ніякої конкретики. Так що тут розчарую і сам розчаруюсь... 6. Де знаходився міський арсенал невідомо. Навіть припущень немає. Огляд карт також нічого не дав. 7. Люстрація 1629 р. подавала, що через брак коштів міські вали стали осідати, частокіл і башти руйнуються. Думаю на цей час вони були ще дерев’яними.За люстарцією 1661 р. деякі вежі і міська стіна вже були мурованими, бо люстратори відзначили таке: «…засталисмо примурованого муру ліктів 179». Чиаючи опис фортеці за 1661 р. (див. статтю) можна припустити, що на останньому етапі міські укріплення були комбінованими. 8. На час будівництва нової стара лінія укріплень була в великому занепаді, тому її або пристосували до нової, або демонтували, щоб не заважала. Наступні відповіді дещо пізніше!

Написи зроблено у 1681 р. під час відновлення монастирских укріплень після зруйнування монастиря турецько-татарським нападом Шишмана у 1676 р. В написі відчитується ім"я Марії Домни Могилянки, доньки молдавського господаря, яка фінансово підтримувала монастир. На жаль частина напису ушкоджена. Під час реставрації вежі реставратори нечитабельну частину затинькували. На мою думку даремно. Зайвих питань не виникало б.

Так, абсолютно правильно Ви викреслили. Збигнев Шчепанек брав за основу план Гегерштайна. А він має помилоки. В Книзі "Галицький замок" (Івано-Франківськ, 2013) детально описано, де австрійський інженер наплужив.

Обговорюватись цей об'єкт: міські укріплення Галича Мова йде не про княжий Галич, центр якого знаходився у Крилосі, де дотепер збереглися фундаменти Успенського собору. Мова про сучасний Галич, місто закладене у 14 ст. біля колишньої Дністровської пристані і замка борина Судислава, а пізніше старостинського замка. Пропоную обговорити тему Галицької міської фортеці. Для затравки вміщую статтю з Краєзнавця Прикрапаття № 21 за 2013 р.

Цікавий малюнок, особливо сподобалась каплиця. Десь із Шляхетською вежею (крайня зліва), каплицею св. Катерини (посередині) можна погодитися, а от на місці крайньої вежі стояла набагато менша, і звалася вона Губернаторською. Насправді автор із плану А. Гегерштайна на її місці змалював в"їзну вежу, яка стояла дещо правіше і нижче по рельєфу.

Фильм о Английском замке Рочестер, который обороняли от осады короля Иоанна 50 человек. В 13-ом веке группа рыцарей Тамплиеров защищает Рочестерский замок от тирании короля Джона. Замок расположен в одноимённом городе в графстве Кент, один из первых каменных замков в Англии и самый высокий из них. Рочестер прикрывает путь к Лондону с юга и, наряду с Виндзорoм и Беркампстэдом, является одним из укреплённых узлов на дальних подступах к Лондону. РЕКОМЕНДУЮ для просмотра особенно для тех кто не боится вида крови.

Нещодавно повернувся з Євпаторії. Оглянув майже усі фортифікації міста. Вміщена на фото вище дров"яна вежа виявляється побудована як павільйон для експозиції розкопаних фундаментів, нічого спільного зі справжньою вежею вона не має. Замануха для туристів. Для популяризації минулого може воно і добре. Фундаменти і фрагменти мурів вежі експонуються всередині, але якісь вони вже дуууже маленькі, варто було показати більше. Також перед входом в краєзнавчий музей експонуються під скляним ковпаком фрагменти міста Керкенітиди. Чогось оборонного я там не побачив, може через те, що експонується також дуууже вже малий фрагментик. Натомість вразили городища Кара-тобе, "Чайка", Беляус. Хоча до першого таки багато питань. Особливо дот відбудований як середньовічна веже. Це і сміх і гріх. )))

Перепрошую, це я допустив помилку. Дах на макеті зроблено не за фото поч. 20 ст, а за фото 1939 р. Перше фото поч. 20 ст., друге - 1939 р. Фото замкової вежі перед 1939 р.

Сумніваюсь, що то Чернелиця. Та й підпис "Покуття" - заставляє сумніватись! Швидше то Городенка. Фрагмент Чернелицького палацу зберігся на старих фото, він виглядає дещо інакше.

Filin надо исправить подпись над картой "1779 год" на 1792 год. Это точно!!! Оригинал карты утерян, во львовском историческом архиве найти не удалось. Осталось две копии сделанные профессором И. Дрекслером в 1924 году. Одна в Ивано-Франковском музее исскуств, вторая в Краковской политехнике. Выставленная на сайте копия из Кракова. Первая копия выглядит иначе, я ее держал в руках.

Макет робили студенти університету ім. Данила Галицького під керівництвом викладача практикуючого архітектора-реставратора Зеновія Соколовського. Як на мене в макеті не враховано фортифікаційні моменти. Дах в"їзної вежі та палацу зроблено за фотографіями поч. 20 ст. тому віддалено можуть нагадувати первісний вид замку.

Filin дуже дякую за інформацію!!! Я про неї нічого не знав. Мав намір поїхати на цю конференцію, але не встиг підготувати тези, а потім забув. Ознайомившись з матеріалами незнайомого мені А. Климчука був шокований. Тут, без жодного сумніву, має місце чистої води плагіат. Таке треба наказувати. Погуглив на його прізвище і дізнався, що він з Рівного, журналіст, вірогідно сам про себе написав статтю у вікіпедії. Народився 12 грудня 1985 року в Рівному. Дитинство пройшло в мальовничому поліському містечку Потіївці на Житомирщині. Навчався в загальноосвітній школі № 27 м. Рівного. Закінчив Міжнародний економіко – гуманітарний університет ім. акад. С. Дем'янчука. Від 2004 року займається краєзнавчими дослідженнями. Є контактні телефони. Доведеться зателефонувати і сказати все що думаю про його роботу по Нижневу. Чи взагалі подати в суд? А що б Ви зробили Filin???

Зверніть увагу на укріплення кутів т.зв. донжона. Великі брили каменю в наріжниках і кутах ставилися для рикошету вогню з вогнепальної зброї. Такі типи зміцнення рогів бачимо тільки у вежо-стінових і бастіонних замках 16-17 ст. То ж до археологічних аргументів додається й аргумент військово-інженерної справи. Датування будови мурованої башти 12 століттям суперечить фортифікаційним особливостям замків 12 ст., які в переважній більшості були дерев"яними, а тим більше не було потреби зміцнювати роги. Інша справа, що 12 століттям можуть датуватися земляні, а може дерево-земляні укріплення навколо башти. Для з"ясування цього варто закласти шурф через вал і рів. Виявлені сліди деревяних укріплень дадуть можливість точніше встановити дату народження замку.

Пропоную також вашій увазі фото підвалів триніраського монастиря нещодавно виявлені поблизу куртини Станіславівської фортец (біля білого дому). Підземелля склається з 4 камер, одна з яких має завалені ходи на всі чотири сторони світу.

Поїздка в Обертин не дала особливих результатів, а ще більше заплутала ситуацію. Жодних міських укріплень виявити не вдалося, оборонних топонімів також немає. Провів фотофіксацію місця (подвір’я сучасної водонапірної вежі), на якому за книгою Б. Слабого «Містечко в низині» (Івано-Франківськ, 1996. – С. 26) стояв замок. З двох боків місце омивається потоком з глибоким але маловодним річищем. Рівнина. Ні ровів, ні валів не збереглося. Жодних слідів замчища не помітно. Або вони знівельовані, або тут стояв тільки панський фільварок, позначений на військових картах 1880 і 1920-х років. Обстежив місце замчища, де за твердженням вчителя історії Р. Яцика в ур. Канал, на полях поблизу Кривавого потоку стояв замок. Місцевість легкогорбиста, майже рівнинна, підвищення немає. Помітно сліди викопаного маловодного рівчака-каналу й ставка. Ровів і валів не знайшов. А найгірше, що підказок ніяких немає.

В комплекс пройти можна, мур там розібрали, але не варто: іноді ходить сторож, іноді злий пес. Не питає посвідки, а хапає відразу за ногу.))) Але під брамою мур можна зафотографувати якщо бути дуже обережним.

Vart трохи не те сфоткано! Слід було пройти ще кілька кроків, там далі яма близько 5 метрів. У ній на глибині 1,5 м починається масивний мур (точно невідомо що то). Зверху плоский, до підошви має 4 м глибини, складений із великих брил вовчинецького пісковика, кілограмів 60-90 кожен. Мур нагадує ескарпування фортеці. Вчора у заступника міського голови відбулося засідання з приводу подальшої долі муру. Вирішено діяти так, щоб не спиняти реставрацію брами Потоцьких, викликати львівських реставраторів-археологів і зібратися на нове засідання разом з виконувачами робіт по реставрації брами. На плані фортеці 1743 р. на місці брами при збільшенні видно підйомний міст і підземну камеру, схожу до камер і потерни, розкопаної в лівій куртині замку Потоцьких. На мою думку знайдений під брамою фрагмент муру може бути: 1). Лівим фасом бастіону первісної шестикутної фортеці. Хоча за моїми підрахунками малоймовірно. Тоді викривлються напрямки двох сусідніх півбастіонів, а це додаткові кошти, додаткові затрати для власника. А Потоцькі точно вміли добре гроші рахувати. 2). Муром замку Потоцьких у фортеці. Первісний скіс муру був саме таким, а його карт і планів не збереглося. От ми й не знаємо нічого про нього. 3). Опорою підйомного моста в"їзної брами замку Потоцьких. Віерсія найвірогідніша, хоча й не дискусійна.

Обсуждается этот объект: Троицкий монастырь в селе Межирич Мене більше неприємно вразили бланки на зовнішньому мурі "ластівчин хвіст", які дуже нагадують бланки московського кремля. Чомуууу? Чому не повернули давні прямокутні зубці, що збереглися з бічного фасаду біля гаражів. Можливо тому. що монастир належить РПЦ?

Кладка дійсно тонка, але міцна. При детальному розгляді видно, що викладена із цегли радянської доби. Міцність очевидно пояснюється якісним цементом і грамотно зробленою опалубкою. Цікаво інше. Вірогідно під брамним проїздом були підвали. Засвідчує це високо піднята нижня частина арок з обох боків і високо підняті кам"яні опори підлоги (а 1,2-1,4 м вище сучасної долівки). А можливо це зроблено в радянський час для проїзду навантажених автомобілів? Ось таке питання.

Це плани реконструкції старої дерев"яної фортеці, рисунок перший О.Олійник, другий З. Федунківа. Взагалі всі ньюанси і деталі укріплень фортеці чудово подані в збірнику статей "Станиславівська фортеця" (Івано-Франківськ, 2010), упорядники І.Бондарев, З.Федунків. А нове дійсно є. Під час реконструкції брами палацу Потоцьких будівельники під пілонами наткнулися на масивний 2 метровий мур, глибиною 4 м. Вірогідно мур старої шестикутної фортеці. Вартокопати далі. Керівництву міста відправлено листа про потребу продовження розкопок. Відповіді ще нема.

В суботу вдалося побувати в Озерянах. Оглянули об"єкт. Сумніви Filinа дійсно мають під собою підстави. Із фортифікаційного в ньому тільки товсті стіни. А цього мало. Розташовані високо, майже квадратні отвори більше нагадують віконця, ніж бійниці, до того ж не мають косих щік (гліфів). Навіть у деякиих давньруських кам"яних церквах бійниці мали скоси. Має споруда й забагато дверей для оборонного об"єкта. Схильний вважати, що будівля була скоріше шпихліром - стратегічним складом зерна містечка. В середньовіччі такі споруди зводилися з каменю, для вбереження від вогню.

Оскільки модель ми робили разом із Vartom, то можу відповісти на поставлені запитання. 1. Модель чорнова. Уточнення мають бути внесені після отримання результатів експедиції. І випереджаючи події скажу, що вона на 40 відсотків зазнає змін, оскільки з’ясувалися нові деталі. 2. Бійниця, як і сандрики справа від арки воріт обміряні, мають бути зроблені масштабовані креслення. На моделі дотримано розмірів заданих на кресленні фасаду УЗПР, а вони виявилися дещо хибними. Будемо вносити корективи. 3. Двохярусну систему оборони мав тільки один 2-й бастіон. На його ескарпах знайдено сліди пілонів-контрфорсів, що утримували дерев’яну галерею. Решту три бастіони мали тільки верхній бій з галереєю. Сліди бланків залишилися на іконографічних світлинах і малюнках кінця 19 ст. (правда тільки західного фасаду). Але оскільки замок без бійниць не міг використовуватися за призначенням, то припускаємо, що мав галереї з бланками. 4. Великої кількості бійниць справді не було. Єдиним джерелом, що може пролити світло на цю проблему – малюнки та світлини замку, які обіцяють привезти поляки. Із привезених кількох світлин можна робити висновок, що дійсно бланків було набагато менше. 5. Закритих казематів у Чернелицькому замку виявлено на даний час три – під частиною вежі і два під прибрамним корпусом. У всіх побували – мають по одній бійниці, парусні склепіння. Під вежею поки що мені не зрозуміло – бійниця чи вікно. 6. Яким був рельєф внутрішнього двору замку спрогнозувати важко. Бугрів як на сучасному рельєфі однозначно не було. Найвірогідніше, що майданчик був піднятий на кілька метрів над поземом, але рівний. Перший і четвертий бастіони по висоті були на дві третини засипані землею, другий і третій наполовину. 7. Чи існувала будівля з північної сторони (прибрамний корпус)? Питання спірне. Думки членів експедиції розійшлися. Дірки від опорних балок, отвір каміну, дверний отвір – говорять за те, що він був. Однак відсутність бічних зв’язок стін говорять про протилежне. Вердикт такий: якщо корпус і був – то дерев’яний. Остаточно питання могли б розв’язати археологічні розкопки. 8. Г-подібний палац подано за одним із обмірних креслень 1953 р. Тоді ще стіни палацу тільки розбиралися, тому до них більше довіри, ніж до креслень 1993 р., коли палацу вже не було в помині. 9. Перспективи для реалізації проведення першочергових протиаварійних робіт, або ж консервації чи навіть реконструкції є, правда вони впираються в невеличку таку проблемочку – відсутність коштів. 10. На місці "рельєфність" двору майже не відчувається, однак топозйомка була проведена фахово у 1993 р. і довіряти їй нема змісту. Коли прискіпливо придивлятися до кожного укріплення то дійсно відчувається перепад висотних рівнів. 11. Віднайдено місце криниці на замковому подвір’ї. За свідченням старожилів діаметр мала 2 м, глибину 20-25 м. 12. Мансардні «шляпи» на прибрамних корпусах дійсно дивляться дещо неприйнятними. Але їх спроектовано за існуючими в південному фасаді брами балочними отворами, тож тут палка в двох кінцях.

У нас у Словнику "Зводу пам"яток два городища": Городище Нижнів VІІІ (ур. Городище; 2 км на схід від села), Давня Русь Х-ХІІІ ст. і Поселення Нижнів ІХ (ур. Могильне-Городище; 2 км на схід від села) Давня Русь Х-ХІІ ст. Фактично вони знаходяться на відстань 15 м одне від одного. Може тому їх і звели в одне.

Опрацьовані результати будуть опубліковані в книзі! Можна буде з ними ознайомитися будь-кому! Ви маєте якийсь особливий пієтет до замку?