Жиздитель

На місці монастиря паулінів не був, показували мені тільки з дороги і розповідали про місце. Маю намір побувати там. Одна дівчина обіцяла повести туди. Розповідала, що рельєф зберігся непогано. Слідів сторожевої вежі дійсно не знайдено (руки не дійшли). Але достеменно відомо, що вона була. На місці не був. Вона могла бути деревяною, тому знайти її місце розташування буде нелегко, тим більше що наводок не маю. Про чуги мені розповідали в кількох селах - у Нижневі, Перегінську і ще десь - точно не памятаю. Якихось спеціальних матеріалів по них, на жаль, не траплялося.

Аналог з текстовою таблицею: брама Сатанівської міської фортеці. Фото минулого року. У липні на замку буде працювати українсько-польська експедиція. Проводимо архітетурну інвентаризацію та обстеження стану збереженості замку. Тоді щось можна буде сказати конкретніше.

Колись мене просили gutsulsky і Filin накласти на карту мікротопоніми і показати місце монастиря. Із запізненням, але виконую прохання.

Зі всім згідний, жодних заперечень. Потрібно шукати якусь детальнішу інформацію. Цікаво, а під час розвідки в Липиці не вдалося нічого з"ясувати з переказів чи легенд про призначення об"єкта? Може місцеві знаходили зброю або монети?

Так, опирався на рельєф, лінію вулиць і карту фон Міга. Прямі окреслення укріплень там ніяк не могли бути, оскільки не дозволяв рельєф. Погоджуся, що укріплень на карті Міга не побачиш. Лише побувавши на місці вловлюєш, що жирною лінією на його карті окреслено різкий перепад рельєфу, який очевидно використовували жителі Лисця-Морчі для міської фортифікації, гріх таке не використати - різкі перепади висот до 7-10 метрів. Словами не опишеш, треба бачити. Навіть людині далекій від премудростей військової архітектури було зрозуміло, що такий рельєф необхідно використовувати для укріплення містечка. На криницю натрапив під час розвідки зовсім випадково, заглянув і здивувався.

Цілком можливо, що це залишки польової фортифікації, тим більше, що у 17 ст. на цьому терені велися численні польсько-татарсько-турецькі війни і десь мали б залишитися сліди військових таборів, чи тимчасового постою війська. Але все це здогадки. Хотілося б конкретики, наприклад зв"язати цей табір з битвою під Мартиновом 1624 р. чи щось типу того. Правда ж цікава, хоч фантастична ідея? Скажімо, коли стояв король 1676 р. під Журавном, в місто не йшов, а розбив табір в полі. Чи відомо щось про Журавненський табір. Може можна через нього вийти на аналогію??? Про шанці! У нас на Галичині прийнято шанцями називати окопи. Пам"ятаю мій дід вояк УССів часто використовував це слово в контексті окопу, коли розповідав про військові дії. Тому я б використовував військовий табір, хоча одне другому не суперечить, бо об"єкти про які ми говоримо дійсно мають рови.

Подаю карту по пам"яті, адже матеріали обстеження на роботі. Відзнакував і міські укріплення, і замок, і криницю. Східна сторона укріплень дуже приблизна. Детально її не пропрацьовував. Не подавав карту відразу, бо ви в принципі окреслили територію замчища правильно. На фото дійсно бачимо рів і замковий наріжник. Зробити фото з кращого ракурсу не дозволяє рельєф і дерева. Окопи і спроби будівництва якихось будівель дійсно викривили рельєф, виглядає якось все хаотично, хоча коли добре придивитися - то певну закономірність і систему можна віднайти. Тому хотів би, щоб хтось глянув зі сторони. Від Франківська це якихось 7-8 км. Маршрутки ходять регулярно. Криниця накрита шатровим дашком. Здається це давня міська криниця, на яку в радянський час встановлено бетонне кільце.Розташована за 200 м до замчища. Ось її фото.

Ну тоді залишимося кожен при своїй думці! Але прикладу земляної бастеї у відомих фортифікаторів Ви не навели!! Об"єкт біля Мартинова на жаль не має згадок в історичних джерелах. Принаймні я не знайшов. Міські укріплення і замок в Мартинові були, але в іншому місці.

Обстежував замчище і міські укріплення Лисця двічі у 2009 р. Міські укріплення знакує значне підвищення із західного боку видиме на картах як жирна лінія. Зі сходу укріплення знівельовані забудовою. Жодних знаків не знайшов. З півночі і півдня можна уявити як вони проходили по вулицях і співвставленню карт, а також за потічком. Замчище знаходиться в міському парку. Вали і рови добре відслідковуються. Здається замкові укріплення трохи ушколи окопи часів І Світової війни. Тому систему оборони за валами і ровами встановити важко. Можемо за бажання з"їздити туди разом. Виставляю фото давньої криниці і терену замчища.

Бастейні замки належать до оборонних споруд протобастіонного типу. Батько бастей А. Дюрер в своєму трактаті не згадує про земляні бастеї. У всякому разі перелопативши кілька середньовічних книг по фортифікації я для своїх студентів даю таке визначення бастеї (больверка): – базове укріплення у вигляді висунутої за зовнiшню лiнiю оборонних мурiв великої наріжної низької башти з товстими кам"яними чи цегляними стінами (з діаметром більшим за висоту), відкритою горжею, кількома ярусами (боями), серед яких верхній – відкритий, підошвенний і середні – закриті) з бiйницями й амбразурами для гармат. Вони забезпечували фланговий захист пiдступів до стін та поздовжній обстріл рову та куртин, з якими були пов’язані функціонально. Розташовувались на кутах і по всьому периметру стіни через певні інтервали. Появилися у 16 ст. в результаті удосконалення традицiйних башт і пристосування їх до ведення бою з використанням вогнепальної зброї і артилерії, то ж становили перехідну форму від башти до бастіону. У плані мала вигляд півкола, чотирикутника або полігону. Пятикутної форми бастею називали пунтоне.

Об"єкт дійсно цікавий. За характером укріплень дуже нагадує замок на березі Дністра між селами Мартинів і Тенітники Галицького району. Брак історичних джерел дійсно дає підстави вважати, що це не довготривале, а тимчасове (польове) укріплення, хоча про це ще зарано говорити. Регулярні замки на Прикарпатті були характерними для недовготривалої фортифікації 17 ст. До того ж, знайомі з Бурштина розповідали, що знаходили на замчищі боратинки 17 ст. Не згідний, що земляні півкруглі насипи можна називати бастеями. Бастеї як правило були кам"яними і наполовину заповнювалися землею. Доцільніше вважати їх або бастіонами, що розповзлися під дією атмосферних опадів, або основою для веж (дерев"яних чи кам"яних). В усякому разі, з"ясувати це досить легко заклавши поздовжній шурф.

Доказом історичної ролі містечка є карта Литви Г. Меркатора, на якій поряд з Галичем, Долиною і Рогатином є й Ольшаниця, яке мало б мати укріплення. Ось фрагмент карти. Рік видання карти: 1595.

Навів довідки по макету Рогатина, щоб розвіяти сумніви і убезпечити від непотрібних дискусій! Виготовив його у 2004-5 роках художник Роман Ясінський, вчитель образотворчого мистецтва ЗОШ №1. Консультував його син архітектор Максим Романович, статтю якого навів Vart! З статті чітко зрозуміло чим консультант керувався (маю його телефон, якщо когось зацікавлять деталі напишу на електронну адресу). Директор музею Петрів Тетяна Василівна запросила в музей і обіцяла усе розповісти і показати.

Коротка історична довідка про містечко Вільшаницю зібрана з різних джерел: Вперше як село згадується у 1435 р. Міське право з локаційним привілеєм отримало у 1518 р. на прохання галицького старости Оттона з Ходча, який володів населеним пунктом майже 40 років. Місто було обнесено ровом, валом і дерев’яними укріпленнями. За міськими стінами побудовано замок. Однак укріплення не вберегли містечко від захоплення його військом молдавського господаря у 1531 р. Підтвердження міського права і дозвіл на два щорічні ярмарки Вільшаниця отримала у 1547 р. Через зайнятість більшості населення в аграрному секторі містечко розвивалося повільно. У 1550 р. частина міста перейшла у власність шляхтича Шпитка Йордана. В кінці 16 – на поч. 17 ст. ним володіють шляхтичі Дідинські (зг. 1592 і 1610 рр). У 1622 р. містечко було вщент спалено татарами. Наступного року втратило міський статус.

Хто автор макета, коли його виготовлено? Що бралося за основу, яка карта?

Вважаю, що вікно-гліф з певним кутом щоки є пізнішим аналогом амбразури бійниці. Тобто в деякій мірі гліф - це та ж бійниця.

На першому фото - я про вікно з гліфом і товщину стіни, у вікні видно ще одне таке ж вікно. Про отвір нічого сказати не можу. Може там знаходилося кріплення затворок??? На другому - явно бійничка! На третьому - про отвір у стіні, схожий на бійничку! На четвертому - також маємо овальний гліф, товсту стіну. Зрештою можна сперечатися безкінечно. Потрібні чіткі критерії розрізнення інкастельованих споруд і сакральних. Мені вони невідомі. Знаєте якесь дослідження - дайте посилання. З задоволенням почитаю.

Цілком згідний! Дивлячись на останнє фото версія з плитами видається найправдоподібнішою. Влітку спробую знайти місця кріплення або щось в тому роді.

Кілька фото на користь оборонності костьолу. Не забуваймо, що пізніше був перебудований.

Перше фото давніше! Там бійниця є, значить пізніше була замурована і обвалилася. Все ж таки похоже, що бійниці правдиві і бойові. Цікаво, а над ними плити з написами могли бути прикріплені?

Вважаю, що костьол таки оборонний - товсті стіни, вікна з гліфами, бійничка у вежечці. А найголовніше, що в паспорті пам"ятки - він названий оборонним.))) Спеціалісти УЗПР під час інвентаризації зарахували його до складу інкастельованих храмів.

Хммм! Filin підкинув класну ідею, а що коли там первісно були вмуровані плити з написами латинською мовою про героїзм захисників і замок. Такі плити були в Галицькій брамі Станиславівської фортеці, зараз така плита є в брамі Сатанівської міської брами, та й ще кілька прикладів можна навести. Напевно варто подивитися давню іконографію. У когось Є? Давайте поглянемо?

gutsulsky Ви зачепили кілька питань і в одному блоці їх розглядати недоцільно, бо вони трохи різняться за змістом і проблемністю. Тому по черзі: 1) Сандрики-бійниці. Дійсно отвори обабіч замуровані іншим розтвором, але в них вставлені автентичні обрамлення бійниць (це далеко не прикраси). Знаю це достеменно, бо кілька з них випало з амбразур в бастіонах і лежали під мурами. Іншого разу коли приїхав, їх уже не було. ((( Амбразури в цьому місці порушували б конструктивну міцність стіни, принаймні аналогів я не знаю, де б бійниці так близько прилягали до отвору в надбрамній вежі. Може Ви знаєте? 2) Герб Погоня.Тут все зрозуміло, декор зроблений не пізніше, а під час побудови замку, бо герб належав Чарторийським. Думаю будівництвом займався не стільки Юрій Чарторийський, скільки його дружина Євфросинія, про неї складено кілька легенд пов"язаних з замком, та й літери на гербі з надвірного боку відповідають її прізвищу, імені та "званню". 3) Міські укріплення.Дійсно доцільно припустити, що замок підпирав міські укріплення, от тільки згадок про них немає, та й на рельєфі нічого не побачив. Влітку збираюсь ретельніше глянути, інтуїція підказує, що мають бути. Чому? На карті фон Міга добре видно "довгий ринок" - анахронізм міст 13-14 ст. То ж Черлениця (так називається на всіх картах) має вік принаймні 6 століть, а без укріплень такий вік прожити вааажко, чи не так?

Обговорюється цей об'єкт: Чернелицький замок Виставляю фото: "В"їзна брама Чернелицького замку". Зверніть увагу - обабіч в"їзного отвору - бійниці, над ними - сандрики. В кого які думки на рахунок сандриків: це прикраса, що підкреслювала стильові особливості замку чи замуровані проходи? Давно хвилює це питання, а відповіді однозначної не знаходжу!

Показати на карті місце можу,однак gutsulsky просив подати й показати назви всіх пагорбів. Усіх я не знаю, але є людина в місті, яка достеменно знає назви усіх урочищ. Виловлю цю людину, переговорю з нею і тоді викладу карту з топонімами і місцем кляштору.