Жиздитель

Маєте на увазі вали на середньому плані? А рови перед валами є? Бо звідси не видно?

Цікаву дискусію Ви затіяли хлопці, але мені зооовсім незрозуміла позиція Filinа. Виходить ні проводити консервацію, ні реставрацію, ні музеєфікацію, ні ревалоризацію не потрібно - бо колись знайуться нові деталі декору, будуть прогресивніші технології, буде більше матеріалів??? Та коли нічого не робити із замків і фортець, що ще слава Богу стоять залишиться купа каміння і тоді провести реставрацію буде ще важче. Хай замок буде схожий на 80, хай навіть на 60 відсотків але він буде стоятти, і на його місці олігархи не збудують промислове підприємство чи якогось архімонстра... Треба усім разом нам кричати голосно про потребу відбудови, по можливості робити елементарне, щоб камінні з замків не крали і вони не обсипались. В ІВ-Фр. області поки думали рятувати Пнівський замок, поки кумекали звідки взяти гроші наріжна вежа взяла і розвалилася. То тепер напевно її легше буде привести до наближеного вигляду.

На рахунок монастиря паулінів! Його знайти не важко, на монастирищі колись знаходилась тракторна бригада. Коли був в Нижневі уже відправився дивитись на залишки паулінського кляштору, але почався дощ, довелось змотувати вудочки..., що там збереглося знаю лише по розповідях. А от про сторожову вежу у місцевих нема єдиної думки, показували принаймні три пагорби і вагомих аргументів я не почув, тому не буду вводити в оману чесну громадськість. Моя особиста думка, що грунтується на чуйці - стояла вона на пагорбі Погиблиця.

Йому років 50-55. До речі, то він на фото тут на сторінці біля доту без зачіски!

Є декілька цікавих статей і навіть книга археологів, які копали у Буківній, які доводять, що Букіна - це літописний Биковен. Не буду наводити аргументи - це займе багато часу, просто назву статті Б. Василенко "Сліди древнього міста" // Прикарпатська правда. - 1986 - 16 грудня. М. Вуянко "Биковень - місто в Галицькій землі" // Комсомольський прапор. - 1990. - 3 лютого. Томенчук Б., Филипчук М. "Буківна - літописний Биковен на Дністрі". - Івано-Франківськ, 2001. - 56 с.

Ви будете здивовані, але Маріямпільський замок побудовано також у 1692 р. Є підстави вважати, що С. Яблоновський також споруджував укріплення Маріямпільської фортеці. Хотів втерти носа Потоцьким з їхнім Станиславовом. Розташування Маріямполя, водна артерія (Дністер), економічнв передумови - все складалося добре. Можливо ми мали б зараз інший обласний центр. Але природа вирішила відпочити на дітях С. Яблоновського.

Маю сумнів, що було знищено городище у 13 ст. В 15 ст. дуже часто Буківна згадується в "Актах земських і гродських" (судових книгах галицького суду). То ж ще питання де знаходилося згадуване в "Актах" село - на старому городищі чи вже на місці теперішнього села???

якраз працюю над реконструкцією плану фортеці. Північна брама знаходилась градусів на 20 на північний схід від сучасної дороги, регуляція якої проведена в 19 ст. І сучасна дорога, і стара пролягають не по бастіону, а по північно-східній куртині!!!

Обговорюється цей об'єкт: Буківнянське городище Карта Буківни з позначками замчища і городища!

Сори Filin, сосем забыл, конечно ж Мариямполь - крепость еще та. Бывал там неоднократно, все сохранилось намного лучше чем в Богородчанах. В Мариамполе столько укреплений дошло до нашего времени, что можно отдельную книгу писать. Особенно мне понравилась площадка края кронверка что смотрит на Вовчкив. Кстати дидыч Мариямполя Стинислав Яблоновский владел и строил Окопы Святой Тройцы, которые имеют такой же кронверк. Возможно их проэктировал один инженер-фортификатор.

Тези минулорічної конференції в Галичі, де опубліковано статтю Паньківа я маю. Якщо цікаво можу виставити скан посилання на джерело.

Накладення карти фон Міга на супутникову виглядає якось так. Різні масштаби, тому важко звести до одного розміру. Дістав генплан, відзнакую збережені укріплення на ньому, тоді буде більше точок дотику, мало б получитися точніше. Але спачатку хочу почути думку форумчан.

Найдивніше, що про таку потужну фортецю немає згадок в історичних джерелах. Чи може хтось щось знає??? Збереглись укріплення позначені номерами 4, 5, 6, 7! Бачив на власні очі! Зафотографував.

Обговорюється цей об'єкт: Богородчанська фортеця Найчіткіше окреслює контури Богородчанської фортеці карта фон Міга. Після візуального обстеження і порівняння карти фон Міга з побаченим на місці з"ясувалося, що 1) Змінилася конфігурація вулиць. Вірогідно регуляція проведена у 1920-х роках після І Світової війни. 2) Відштовхуватись при порівняльному аналізі потрібно від збереженого костьолу і конфігурації ринкової площі. 3) Фортеця вірогідно не мала камяного ескарпування, бо залишки облицювання бастіонів і куртин ніде не прослідковуються 4) Наявність густої сітки потічків і відсутність камяного ескарпування дають можливість припускати, що будована вона за канонами голландської школи фортифікації. 5) Залишки укріплень позначив на карті. Умовні позначення: 1. Костьол. 2. Церква Святої Трійці (давня деревяна, розміщувалась дещо осторонь сучасної) 3. Стадіон (давніше ставок) 4. Збережений фрагмент куртини (вал протяжністю метрів 14). 5. Укіс і рів (заповнений водою потічка) перед куртиною. 6. Земляний вал, вірогідно фланк бастіону. 7. Укіс і рів (заповнений водою потічка) перед куртиною.

Наскільки мені відомо в Івано-Франківській області було тільки дві бастіонні фортеці - Станиславівська і Богородчанська. За розмірами остання поступалася Станиславівській. От тільки історичних відомостей про неї катма. Дослідники з Кракова говорили, що в Ягейлонській бібліотеці є деякі матеріали і плани.

Пане модератор пропоную створити окрему сторінку для Богородчанської фортеці. Це друга бастіонна фортеця в Івано-Франківській області (див. карту фон Міга). Дивно, чому про неї ніхто нічого не говорить?

Гору Данчиця бачив здалеку, дуже мальовничо. Ісаківське городище бачив, був на ньому, красивий дністровський мис. В Кутищі був, але не знав що це було містечко. Від замчища на Данчиці залишилися сліди? Воно на вершині гори чи десь в стороні. Читав про Палагицький замок, але там не був. В Жукові та Палагичах щось збереглося? Замок Данчиця, не дивлячись на те, що згадується в 17 ст. думаю має довгу історію, що тягнеться до княжої доби. Топонім походить від місця збору данини, започаткованого київськими князями в 10 ст. Оборонні наземні споруди, розташовані тут мали підземпі ходи в скелястих схилах. На Данчиці збереглося два вали і два майданчики від веж. Один майданчик розташований впритул до стрімкої скелі, інший біля польової дороги. Зробив схематичний план. Збираюся написати статтю. Про Палагицький замок, міські укріплення Жукова і Кутищ маю письмові джерела і топоніми. Цього року думаю туди навідатись.

gutsulsky як для фотографа Ви добре обізнані з фортифікацією!!! Багато Ваших повідомлень для мене є досить інформативними. Нижнівське монастирище знаходиться нижче по рельєфу від городища, безпосередньо примикає до нього. Тож подавати карту не доцільно, бо вкажу те саме місце. Мене водив туди місцевий журналіст і краєзнавець Д. Лупипсів. Цікааавий чоловік. І легкий на підйом.

Вільшаниця дійсно була містечком і не виключено, що мала замок. Але інформація колишнього директора обласного краєзнавчого музею М. Паньківа непевна. Хотілося б побачити серйозніші посилання на історичні джерела. Може хто хтось має чітке посилання на замок? Мені про замок інфа не посміхнулася. Ось, що я накопав . "Вільшаниця. Привілей локаційний село мало з 1518 р. Власність Шляхтича Отто з Ходеча (галицький староста, володів окрім усього Рогатином). Розвивалося повільно. В 1547 р. отримало підтвердження права міського. У 1550 р. частину міста перейшла у спадок Шпитка Йордана. (за книгою "Szczygiel R. Lokacje miast w Polsce XVI wieku.-Lublin, 1989.- S.293." О. Чоловський в книзі про Єзупіль тричі згадує про Вільшаницю, але чомусь як про село. Czołowski A. Z przeszłości Jezupola i okolicy // Przewodnik … S. 1190, 1219, 1232. Правда він же в іншій книзі на 1530 р. називає Вільшаницю містечком на Покутті. Czołowski A. Bitwa pod Obertynem 22 sierpnia 1531. – Lwów, 1918. – S. 15.

Позначка зліва - Нижній замок. Рівний майданчик плато захищений укосами і ескарпами. Позначка справа - городище і монастир. На місці знайдете за хрестом на пагорбі. На хресті був напис "Тарас Бульба". Зараз не знаю чи є! Модератору спасибі за те, що змінив підпис під графічною реконструкцією!!

Тисмениця дама непроста - майже усі фортифікаційні укріплення, як міські так і замкові знівельовані напрочуд сильно. Потрібно збирати всю картографію і виїздити на місце. Один раз був - повний туман. Замок міг стояти і там, і там... Вхопитися нема за що. Хіба тільки річка Ворона дещо знакує міські укріплення і знайшов метрів 200 тераси.

Від міської фортеці я побачив тільки три фрагменти валів (біля в"їзної брами від Дністра (умовно Галицької), біля нового замку і біля монастиря - між ставком і потоком Вишнівчиком), решту периметру фортеці знакують земляні укоси або ескарпи по вершині яких вірогідно стояла дерев"яна огорожа: частокіл, або "стєна". В 1594 р. через Покуття руйнівним смерчем пройшлася 30-тисячна татарська армія, що йшла на з"єднання з турками в Угорщину. Спалили багато містечок серед яких Нижнів і Єзуполь. Скачуйте книгу "CZOŁOWSKI A. Z przeszłości Jezupola i okolicy. - Lwów 1890", де чітко все розписано. Новий замок, як ви пишете справді будують на новому місці, а територію старого за чудовний порятунок від татар Потоцький дарує богоугодним людям домініканцям!!! На території нового замку чітко читається прямукутний замковий двір і майданчики 4 веж, що фланкували прясла стін. Фундаменти думаю збереглися, потрібні археологічні розкопки. В травні плануємо провести обміри. До речі там збереглося підземелля. Медичний заклад, що функціонує в палаці поряд з замком влаштував там склади. Двері були зачинені на колодку.

Трохи розчарую Вас відносно статуї. Це не витвір мистецтва, а радянська штамповка, поставлена в 1950-60-х роках. Пам"ятаєте в парках колись ставили піонерку з веслом, хлопця з м"ячем... Так статуя, про яку говоримо була трьома ведмедями. По області їх стояло кільканадцять штук. Років три тому, бачив таких ведмедів у Букачівцях, в Більшівцях в парку збереглися три косулі, хтось облив їх червоною фарбою, тож виглядає ніби вампіри пообідали... Так що до Яблоновських скульптура не має ніякого відношення, але замок і палац там стояли. Територія знівельована не так давно - в 1990-х роках. Позаду замчиська, ближче до річища Гнилої Липи планували побудувати профілакторій. Але грошей не вистачило і напівзруйновані фундаменти стирчать досі.

@Filin респект. Не знаю чи були ви на місці, але зобрежено все навдивовижу вірно. Був там два рази, Міських валів немає, зберігся тіки один фрагмент біля костьолу, але земляні ескарпи і укоси майже на 80 відсотків знакують периметральну лінію оборони. Історію замку і міста-фортеці чудово описав О.Чоловський у книзі "З минулого Єзуполя" (польською мовою). Так от він з посиланням на архівні джерела пише, що перший дерев"яний замок з двома вежами стояв на місці монастиря домініканів. Після штурму замку турками і випадкового вибуху бочки з порохом, твердиня почала горіти, Якуб Потоцький рятувався втечею, просив допомоги в Ісуса... дальша історія відома. Не буду переповідати. Кам"яний замок простояв до 1840-х років. Чітко відслідковуються рови і фундаменти перетворені в земляні насипи. Клондайк для археологів. але в нас тим періодом не займаються.

Символічна могила розташована в парку метрів 150 до церкви (цеква на карті є, аптека теж, визначити місце могили не складно). Також слід зауважити, що дорогу десь в 1990-х роках проклали по місцю, де на карті розташована ніби-то вежа. Це пам"ятають навіть ще зовсім молоді люди. Тому Filin я місце це сфотографував, але не показую, б там проклали дорогу і нічого не побачиш!!! Навідуватись потрібно ранньою весною, або пізньою осінню, інакше трава в ріст дерев не дозволить нічого побачити.