Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

spqr1

Пользователи
  • Content Count

    95
  • Joined

  • Last visited

  • Days Won

    24

Everything posted by spqr1

  1. Я вже наводив справки стосовно цього архіву. Звісно, якщо замовити відтиск зі скла (що дуже не дешево), то був би взагалі шик. Якщо замовляти цифрові копії - то вони пропонують тільки до 200dpi, та й взагалі приватним особам майже неможливо щось замовити. Тільки компанії й організації
  2. Та річ, що ці ворота вимуровані з цегли наштовхувала мене на думку, що вони були побудовані в Радянські часи. Адже всі інші перебудови на території Порохівні виконано з каменю Навіть якщо взяти суто по огорожі - то одну частину відмурували з каменю, а тут бачимо цеглу. Ця річ якось в мене трохи не вкладається. Але можливо, що ці ворота згодом були перемуровані чи може щось інше?
  3. Знайшов ще одну поштівку початку ХХ століття. Нібито й нічого і самі порохові склади майже не потрапили в кадр, але все ж таки одна деталь заінтригувала Невже були ще й треті ворота?
  4. По датуванні гравюри ти мене просвітив, дякую Тепер точно потрібно дивитись знизу вверх. По Казанському собору в мене виникали підозри, що щось не так, але в деталях я його не роздивлявся. А треба було. Тепер і в мене все стало на свої місця. А Грейм дуже плідно працював. Більше, ніж я навіть міг подумати На рахунок західних не певен, адже і гравюра, фото Грейма і поштівка фіксує огорожу біля західних воріт з невеликим зламом І після того, як заклали пролом, огорожа стала більш-менш симетричною. Далі знову трохи понапружуємо зір, але ще непогано б було подивитися на це сьогодні. Щось в мене виникли підозри на рахунок фотографії Грейма 1893 року, а саме: Зверни увагу, що на огорожі вертикальна і горизонтальна лінії нібито нагадують закладений прохід. Якщо ж уявно закласти пролом і порівняти з поштівкою початку ХХ століття - то ворота приблизно знаходяться на тій же відстані, що й ці дивні відмітини на фото 1893 року. Звісно, подібні відмітини є і на гравюрі, але це дуже суперечливий момент. А ще (це так, трохи не до теми), мене вразило те, що на поштівці поч. ХХ ст. видно ліхтар, який освітлював вулицю. І таких ліхтарів було безліч по всьому Старому місту там, де сьогодні навіть сучасних близько немає
  5. Точно! Мене це теж трохи бентежить. Але якщо ворота були, то вони явно мали щось ховати за собою. Малоймовірно, що це робилось в естетичних або гумористичних цілях Щодо перегородок - то можливо в тій же книзі "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР" є на них натяк, а саме: "На рубеже XX в. их стали использовать под конюшни, а позже - под складские помещения, в связи с чем они были частично перестроены." Фото Грейма фіксує саме пошкоджену огорожу. Можливо, на місці пошкодження і були ворота. Поруч з діркою в огорожі стоїть невеликий стовпчик. Може це залишки воріт? Вивчивши детальніше гравюру, я прийшов до висновку, що гравер, ймовірно, навмисно не позначав розбиту огорожу. Крім того, якщо порівнювати з тією ж фотографією Грейма - то окремі частини суттєво відрізняються. Наведу на прикладі двох об"єктів, а саме: цивільна будівля, руїни якої можна оглянути досі і лівий фронтон порохівниці. Спочатку про будинок. Якщо на фото Грейма він виглядає так: то на гравюрі його архітектура вже інша Також на фронтоні порохівниці чітко видно, що портал частково забудований, судячи з фотографії на гравюрі замурований портал перетворюється у вікно з чітким білокам"яним обрамленням в цілому якщо шукати відмінності - то їх ще можна знайти немало, але вони не надто суттєві. Тут ще потрібно зважати на точне датування гравюри і звичайний людський фактор.
  6. Цікаво, коли вивчаєш якісні фото різних років і бачиш різний стан однієї і тієї ж споруди на них. Спробую поділитись тим, що я побачив. Спочатку фрагмент з фотографії М.Грейма 1893 року: Далі фрагмент з поштівки початку ХХ століття: Якщо порівняти ці два фото - видно великі відмінності, а саме: На фотографії М. Грейма видно, що споруда в занедбаному стані. Не знаю, чи вона використовувалась тоді, але мур, що оточує порохівницю, має так звані "пробоїни" в декількох місцях (продовжуємо порівнювати з кораблем ). На відміну від цього пізніше фото показує, що мур було відновлено і побілено з влаштуванням ще одних проїзних воріт в правому нижньому куті (для зручності я їх обвів кружечками). Влаштування двох воріт було, на мою думку, практичним рішенням, так як віз з вантажем тоді проїжджав би просто по прямій від одних воріт до інших, а не кружляв би, щоб розвернутись у випадку з одними воротами. Далі не такі суттєві зміни - це закладені прохідні арки, які ми бачимо на фото 1893 року і звільнені від замуровки на іншому фото, що пов"язано, можливо, зі зміною планувальної структури споруди (можливо саме тоді і з"явились ті самі перегородки? Те, що в Радянські часи будівля не використовувалась (принаймні після Другої Світової) і те, що перегородки кам"яні, а не з цегли наводить мене на думку, що вони були якраз збудовані в період з 1893 по 1918-і рр.). Також на пізнішому фото видно, що арки були оснащені дерев"яними воротами (відмічено стрілками "1"). Також на лівому фронтоні на фото 1893 року прохід частково замурований і перетворений на вікно, що було згодом виправлено, судячи з іншого фото (стрілка "2") Також над обома фронтонами з"являються димарі (?), а на фото 1893 року їх ще немає. Ну і наостанок саме в цей проміжок часу з"являється і прибудова, що за порохівницею, хоча вона мені нагадує звичайну криту площадку, один край якого опирається на мур огорожі, а інший на муровані стовпчики.
  7. Те, що мене просто вбило, а саме як підсвітка виглядає зсередини. Коментарі зайві. башта Рожанка це на вході у внутрішньостінний перехід від Рожанки сам перехід башта Комендантська фото на рівні голови лампи ближче ще вигляд лампа в Лянцкоронській загальний вигляд в башті
  8. Жах! Лампи в галереї просто вбили Нагадує німецький бункер часів Другої Світової. Ймовірно, вони ще ці лампи і в баштах понатикували. Просто жах! А тим часом гумор мешканців на висоті . Ось ще кілька цікавих фото Источник
  9. На плані, якщо ще придивитися до башти між третім і четвертим млином (так, щоби не плутати нікого, так як остаточно з її назвою ще не визначились. Скажімо, що там зараз гончарна майстерня) - вона має круглу форму, хоча насправді вона квадратна в плані. З точки логіки я теж так вважаю. Якщо Польську (і Руську) браму будували для відбивання атак з обох сторін дороги, а сходи знаходились поза комплексом брами - то по них явно можна було б безперешкодно зайти з "флангу", ще й користуватися перевагами скелі. Моя думка, що башта на сходах мала б бути. До речі ця поштівка мене вже давно цікавить. Беручи до уваги те, що всі будівлі зображені на ній досить точно, з Польською брамою в мене не вистачає уяви, щоб все зрозуміти. Якщо в центрі надбрамна башта, то чому наскельна знаходиться з правого боку? Сходи Фаренгольця починались прямо за комплексом Польської брами (частково опираючись на її мур від скелі з брамою св. Анни до зруйнованої великої Прибережної башти). На поштівці від Надбрамної башти тягнеться мур, кінця якого ми не бачимо, а сходи починаються немов би в самому подвір"ї брами. І на рахунок квадратної башти на цих сходах є цікаві фрагменти планів: Спочатку план 1691 року Там видно і сходи і, можливо, ту саму квадратну в плані вежу Далі Амстердамський план Тут форма вежі з квадратної змінюється на круглу (скоріше кругла, ніж квадратна судячи по манері виконання) І наостанок план К.Томашевича Тут видно сходи, але башти я не бачу. Можливо, вона була побудована згодом. Цікава річ, що на сьогодні цей фрагмент мурування має круглу форму і теоретично, якщо продовжити її далі - вона б ідеально вписалася б в площу, яка там існує
  10. На рахунок цього плану багато сказати не можу, так як детально його не вивчав, але є кілька цікавих спостережень. Дійсно, я не уявляю, як його могли використовувати у військових цілях. Багато тексту писати не буду, просто коротко поділюсь враженнями Почну з того, що Ю.Сіцінський писав, що сам острів має неправильну форму. Так як він був виданий у Польщі - то ймовірно, що його виконували по пам"яті, звідки могли виникнути, на мій погляд, деякі неточності. Одне з перших, що мені кинулось в очі - це наявність зайвих башт, зокрема між нижньою Польською брамою і баштою Захаржевською (башта на броді) є одна невідома. Також одна зайва башта прямо біля комплексу Руської брами. Ці башти я помітив цифрою "1" і об"єднав їх для зручності. Далі мій подив викликав той факт, що така другорядна річ, як млини, показані досить точно, якщо порівнювати їх з планом К.Томашевича. Ці млини я виділив цифрою "2". Під цифрою "3" я помітив, що відмічені башти у фортеці майже однакові, включаючи розміщення вікон і ідентичність дахів на них з невеликими оглядовими майданчиками на вершині. Тим більше, що Чорна башта, яка відмічена на плані, перестала існувати ще в 1672 році (була підірвана). Те що ця башта не колодязь доводить той факт, що він зображений прямо за даною вежею. І наостанок башта під номером "4", яка мені вже багато часу не дає спокою, тому що одні дослідники стверджують, що її там не було, а інші говорять протилежне, вперто малюючи її на своїх схемах. Наскільки я знаю, башта ця з"являється тільки в даному плані і ні на пізніших, ні на ранніх планах вже не фігурує. З іншого боку, піднімаючись сходами Фаренгольця, можна помітити невелике півкругле мурування на місці ймовірного розміщення башти. Хоча, якщо вона навіть там і була, то судячи з характеру скель попереду, вона мала досить обмежений кут огляду і ідеально проглядалася зона тільки біля її підніжжя. І наостанок цікава деталь в лівому нижньому кутку. Чи була ця дамба насправді?
  11. Можливо, діяли по принципу "чим старіше храм - тим привабливіше для туристів". Таке періодично зустрічається і навіть юні екскурсоводи розповідають, а туристи з радістю слухають.
  12. Цікаві фото внутрішнього вигляду Турецького бастіону. Знайшов свого часу в інтернеті, але, на жаль, вже не можу вказати автора цих фото, так як не відмітив собі цю інформацію. Можливо, хтось впізнає і уточнить авторство UPD. Автор фото: Vitaly Sidnyuk, джерело фото.
  13. До речі рекомендую подивитись цей серіал. Дуже багато сцен зняті саме у нашому місті, хоча за сценарієм це не Кам"янець - а Катеринослав. Особисто мені дуже подобається - передивлявся його вже тричі
  14. Цікавий фрагмент, а саме метод кладки при пізніших перебудовах башти: Наприклад, підпірний мур і фрагмент, виділений червоним: Видно, що немов би кожен камінь з усіх боків обкладений шаром цегли. Можливо, це один з варіантів здешевлення будівництва?
  15. Є цікава 3d карта міста, але треба її ще допрацювати в плані змазаних текстур. Самі моделі об"єктів теж потрібно допрацьовувати, але ідея мені подобається Источник
  16. Шик! Треба навідатись у цей музей. До речі забули про ще один унікальний елемент музею - це дах. Унікальний за своєю типологією, він поєднує в собі одразу декілька стилів, в якому відчувається стримана історія і сучасний прагматизм. Відрізняється він від звичайних дахів тим, що, навідміну від інших, він є ще й джерелом освітлення споруди, через шпарини якого живописно пробиваються сонячні промені. Не залишає відвідувачів байдужими те, що дах дуже реалістично пропускає воду. Такого даху більше жоден музей не має, чим ми можемо дуже "пишатись": Щиро запрошуємо туристів і місцевих жителів відвідати цей музей, адже вхід поки що вільний
  17. Слабенька стаття, адже презентація книги була досить на високому рівні. Навіть більшість маститих місцевих дослідників в цей день поховались по своїх берлогах, аргументуючи це тим, що їм не цікаво. А мало б бути, адже Ольга Анатоліївна готова була відповідати на будь-які запитання, навіть наголошувала на цьому. Але питань ні в кого не було. Було одне, але досить не підготовлене і таке, що не відносилось до теми дискусії, але відповідь була. Взагалі багато хто може щось заперечувати, але скажіть мені хоча б про одне місцеве видання, яке було б на рівні представленої книги? Таких поки немає. В нас переважно видаються невеликі книжечки суто для туристів і їхнє наповнення з року в рік залишається незмінним. Міняється тільки обкладинка. Це суто моя думка. І на рахунок того, що Ольга Пламеницька ні з ким не йде на контакт - повна нісенітниця, адже вона на цьому навіть наголошувала під час свого виступу, що вона готова до дискусій. Ось декілька фото з презентації авторства Ольги Комарової: І ще фото Юрія Савіна: Детальніше про цю подію розписано в окремій статті. Там є ще більше фотографій. Переглянути статтю
  18. Виявляється, є цікава річ, яку ми досі не знали Нову інформацію про Кушнірську башту з вітряною брамою повідомляє Офіційний сайт КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ. На вкладці "Музеї міста" пишеться, що це один із музеїв і вхід туди вільний. Правда вхід туди не через двері, а через маленьке віконечко, цеглу з якого недавно вибили, так як до цього об"єкт був законсервований.
  19. Такий проект я вже зустрічав. Він є в путівнику О.Пламеницької "Кам"янець-Подільський". Найцікавіше є те, що на одній сторінці зображено і цей проект і власне проект автора, які суттєво відрізняються між собою і що доставило мені великих труднощів при розробці плану Старого міста. Так як за дизайн сторінки автор не відповідає - то це ляп в сторону дизайнерів цього путівника.
  20. Сьогодні презентували книгу в міській раді Кам"янця-Подільського. Презентація була на дуже високому рівні. Фотографії будуть згодом)
×
×
  • Create New...