Askold

Обговорюється цей об'єкт: замок-монастир у селі Дермань Джерело: "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 3, стор. 309 Надбрамна вежа монастиря Пресвятої Трійці в Дермані (нині Здолбунівський район Рівненської області). Вигляд з XVII століття. Реконструкція Олени Годованюк.

Дивлюся на це фото і не розумію - зачим було штукатурити мерлони вежі? ІМХО це абсолютно розбиває вигляд самої споруди + як видимо на ранішніх фото - такими вони раніше не буле. Те саме і з галереями - щось мені каже що і галереї і балкончики є абсолютно не автентичними.

Обговорюється цей об'єкт: Камінь у смт Підкамінь Дерев'яна Святоспасівська церква на Камені (село Підкамінь, Бродівського району), гіпотетичну реконструкцію якої виконав Михайло Рожко. З архіву заповідника "Тустань"

Радий що по ці гравюрі підняли тему. Висловлю і свою думку: 1. Рельєф - за 200 років рельєф міняється. Для прикладу Львові за Австрії середньовічні вулиці опустилися на метрів на 5 під землю. 2. Кущі і загальне запущення - типічний вигляд багатьох міст і сіл по Східні Україні. 3. Якщо це Кримські ворота - то чому не попробувати їх знайти і побачити чи план хоть частково збігається з реальністью. Якщо роздивитися гравюру то виглядає що сам фундамент є квадратним, а круглою є тільки верхня частина. 4. ІМХО ключова фраза "Мальював на місці". Це дуже добрий доказ що художник дійсно там був і мальював. Беручи до уваги що цей малюнок був зроблений в епоху романтизму, то я думаю що художник дійсно змалював залишки Кримський воріт, але виріший їх трохи прикрасити щоб зробити картинку більш роматичнішю - тут і високі круч і італійський місток через річк з черепицею і загальний середньовічний вигляд споруди.

Дивує також той сірий довкола. Може це тільки тимчасова обгортка? Раніше щось таких колон не замічав.

Все правільно - ліплений грифон, це щитодержач. Такий самий повинен був бути з іншої сторони, а герб по середині.

Замком піклується Олександр Дзембас і він дуже активний на фейсбуку - робить гарну промоцію замку, минулого літа там приїзджали якісь студенти щоб територію розчистити. Я йому написав листа щоб дізнатися подальші кроки до реставрації (чи будуть якісь взагалі) - ноль реакції

Обговорюється цей об'єкт: Тернопільський замок Бачу що місто все таки реставрувало оба фасада замку (той що в сторону міста, довгий час був іншого кольору і запущений). Виглядає ОК, єдина заувага - могли на бляху не скупитися і покрити мідью. do: pislia:

Скульптура рицара з 17 ст., в античному стилі, обладунок відображає воїна доби Сарматизму, який був популярний на території Речі Посполитої. Для прикладу подібно намальовано портрет Собеського.

Ось вона рагульска псевдо-реставрація. До ювілею просто розрівняли площадку, поставили фіртку як у курятнику і все. Про якусь дальшу реставрацію замку думаю можна спокіно забути.

François Grata, Romeyn de Hooghe, Widok bitwy pod Chocimiem w r. 1673: Деталь з замком:

Хотинському замку пощастило бути зоображено на великі клількості малюнків і гравюр. Пропоную зібрати їх усіх разом. Хотинская битва (1673):

Дякую за цікаву інфу, виглядає що поляки досить якісно підійшли до питання реконструкції. Доречі цікаву зауважити деревяні галереї на першому-другому поверсі довкола башні. Цікаво чи щось подібного могло бути і біля Столпєнської башні кор. Данилa.

Доречі, чи прояснилася ситуація на рахунок тих дебільних зубців? Це просто так спаплюжили раді декорації "під старину" ?

Так, виглядає що тільки про одну башту ішлося і то там нічого конкретного не зробили. Не розумію навіщо взагалі робити голосні заяви про якісь там реконструкції, коли там нічого не відбуваєтся?

Я знаю що інфа трохи застаріла, але нехай висить. Може хтось знає чи було щось реставровано ?

В Алуште реконструируют византийскую крепость 15 ноя, 2012 at 7:48 PM В Алуште реконструируют византийскую башню-крепость Алустон, построенную в VI веке по приказу императора Юстиниана I. Об этом сообщается на сайте министерства курортов и туризма автономной республики Крым. Управляющий делами городского совета Алушты Виктор Фрадкин заметил, что разговоры о восстановлении Алустона - одного из символов города - велись давно. "И сегодня мы подошли к практической плоскости решения этого вопроса. Сейчас разрабатывается проект, продумываются механизмы реконструкции", - сказал Фрадкин. Работы, как ожидается, начнутся в начале 2013 года, а реконструировать крепость планируется к лету того же года. Алустон, надеются городские власти, позволит привлечь в Алушту больше туристов. При этом восстановительные работы, предполагает Фрадкин, не закончатся в 2013 году. Он не исключил того, что "проект будет дорабатываться и крепость будет с каждым годом становиться все лучше и лучше". Крепость Алустон располагается в 200 метрах от моря на 44-метровом холме. Линия ее стен представляет собой четырехугольник неправильной формы. Толщина стен достигает 2-3 метров, высота - 9,5 метра, а площадь, которую крепость занимала в византийское время, составляет 0,25 га. В VII веке Алустон была оставлена византийцами и попала под власть хазар. В X веке крепость была разрушена. Через некоторое время ее восстановили, а в XIV веке Алустон заняли генуэзцы.

Напів-фантазійна реконструкція виноградського замку: Джерело

Досить примітивна модель, імхо єдине що вдалося правильно відтворити це дуже загальний вид деревяних замків України 16-17 ст. - нижню частину частоколу обмазували глиною. Думаю що вінницький замок за виглядом скоріше нагадував деревяні стіни тернопільского замку - там подібна конструкція.

Це скоріше якась фантазійна модель від місцевих школярів. Автентичності там ноль.

Куштан Д. Нові дослідження на замчищі Б. Хмельницького у с. Суботів Г.Н. Логвин НАУКОВИЙ ВІДЧИТ ПРО КОМАНДИРОВКУ В М. ЧИГИРИН І СУБОТІВ

Обговорюється цей об'єкт: городище і замок в Суботові Перша письмова згадка про Суботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацького сотника Михайла Хмельницького. За часів Михайла Хмельницького тут був дерев'яний двір. Після його загибелі у 1620 його син Богдан Хмельницький по 1648 збудував у Суботові палац-фортецю, яка стала однією з його резиденцій (1664), згодом зруйнованою поляками. Укріплення та архітектура Суботова Укріплення Суботова Хмельницьких та його околиць за місцем розташування розподілялись на три групи: центральну — найбільшу, що складалась із двох нерівних частин: оборонних споруд замку (нині Замчище) та укріплень Іллінської церкви (1653 р.); Вовчий шпиль — сигнально-спостережний пункт і укріплення для захисту південних меж маєтностей; заплаву Тясмина — садиби-хутори на пагорбах островах (в залежності від рівня води в річці), що здійснювали додатковий контроль над Суботівським шляхом. В окрему групу виділялись підземні споруди (в тому числі ходи). Центром Суботова був замок площею 2 га, природні переваги розташування якого підкріплені інженерними спорудами. Для будівництва обрали мис, оточений з півночі, сходу і заходу болотами та крутими схилами ярів. Найменш неприступною виглядала південна сторона, яку і укріпили штучними перекопами. Суботівський замок не відрізнявся принципово від багатьох інших, що були на пограниччі з Диким Полем. Його дерево-земляні укріплення були розраховані на відбиття татарських нападів. Оборонні споруди включали рів, два яруси валів із ескарпованими схилами (на верхньому було викопано ряд загострених паль) та чотири дерев'яні вежі.

http://museum.velizariy.kiev.ua/cherkas/cygyryn_mbh/index.html

Видно що до вежі ще прибудовано ґанок і сходи.

Я лично занимался реставрацией синагоги нам сказали поштукатурить три стены и одну под расшивку мы так и сделали зачем винить реставраторов? Хто вам сказав? Перед тим як реставрувати історичну споруду то має бути якийсь паспорт, який би було затверджено. Переважно в таких паспортах споруду стараются максимально наблизити то того вигляду який вона мала в стародавні часи. Просто так забілити три стіни і залишити одну не робить сенсу.