Askold

В Олеську реставрують фасади монастиря Капуцинів https://galnet.fm/v-olesku-restavruyut-fasady-monastyrya-kaputsyniv-foto/?fbclid=IwAR0OTnOWpIPtcAP6sG1KMnVTR2rTmNTQpE6OIMu8Pbzbzxu5Gm64Z-f2ZHQ

Для реставрації Клеванського замку знайшли інвестора https://history.rayon.in.ua/news/434688-dlya-restavratsii-klevanskogo-zamku-znayshli-inverstora?fbclid=IwAR1H6GGn48Sr9XSmnCKru7myl_OS6d_DJm5u1YdyxDmijJSh3CXyYRNn3n0

Як виглядатиме Свірзький замок після реставрації https://zaxid.net/yak_viglyadatime_svirzkiy_zamok_pislya_restavratsiyi_n1526904?fbclid=IwAR2h5aJ13t8ln6SeLb8E9h_8U2jkv2Rj72b6l3pBq672e9oIdmYQy2aXm3s

До і після:

Продовжуєься активна реставрація палацу. Видно що декоративний гребінь аттика відбілюється - імовірно буде відбілений весь корпус.

Як відомо Люблін певний час належав до ГВК, є згадка що король Юрій І розбудував там замок. Натрапив на фото найстарішої частини Люблінського замку - сама раніша частина датується початком 13 ст., але верхня цегляна кладка дуже нагадує донжони ГВК. Цілком можливо що в дані вежі маємо збережену ще одну фортифікаційну памятку Руського королівства. https://radio.lublin.pl/2021/05/archeologiczna-sensacja-w-lublinie-donzon-na-zamku-starszy-niz-sadzono/

Володимир Добрянський SOS!!! УВАГА!!! ЗНИЩУЄТЬСЯ ПАМ’ЯТКА НАЦІОНАЛЬНОГО ЗНАЧЕННЯ ЧОРТКІВСЬКИЙ ЗАМОК!!! SOS!!! ЗВЕРНЕННЯ УКРАЇНЦІ!!! Звертається до Вас ДОБРЯНСЬКИЙ Володимир Казимирович – людина, для якого дослідження і вивчення старожитностей минулого рідної землі є честю, справою та сенсом усього життя. Звертається людина, що за національною ознакою не є українець, а походить із роду польської шляхти гербу Сас, але є більш свідомим українцем й патріотом рідної землі на відміну тих українських злодюг-волоцюг любителів наживи, для яких змістом життя є насолода піаритися, урвати ласий шмат, украсти та насолодити себе достатком і багатством. Мовчати не хочу, не збираюся, не буду - нехай це коштуватиме мого життя. Відкритим текстом звертаюся в Національне Антикорупційне Бюро, Службу безпеки України, Міністерство внутрішніх справ та Генеральну Прокуратуру України негайно й оперативно провести розслідування корупції та запобігти роздеребанюванню державних коштів. Звертаюся в Інститут археології Національної Академії Наук України, щоб негайного й оперативного задіяти і скерувати свої наукові кадри з метою запобігання руйнації пам’ятки національного значення - Чортківський замок. Там, на повну потужність почали проводити несанкціоновані самовільні розкопки із застосуванням важкої техніки. Звертаюся до очільника Міністерства культури та інформаційної політика України і вимагаю пояснення: чому і на яких підставах це відомство стає причетним до знищення пам’ятки національного значення. Звертаюся до прем’єр-міністра України Дениса Шмиголя. Звертаюся до гаранта Конституції нашої держави, Президента України Володимира Зеленського. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року, № 1214 «Про затвердження Порядку відбору проектів робіт з реставрації, консервації, ремонту на пам’ятках культурної спадщини, які будуть реалізовані в рамках програми «Велике будівництво», Чортківський замок XVII ст., що розміщений у місті Чорткові Тернопільської області - потрапляє в цей проект. Поштовхом до його «великої реставрації» стало відзначення 500-літнього ювілею (у 2022 р.) надання Чорткову німецького права. Зазвичай, у таких випадках штучно створюється нагода, аби певні кола ділків створили видимість масштабних робіт, приурочених різним ювілеям і датам. У цій ситуації фігурує Генеральний директор Національного заповідника «Замки Тернопілля» Анатолій Маціпура зі Збаража, у підпорядкуванні якого десять років знаходиться Чортківський замок. За цей час тут не проводилося жодних наукових архітектурно-будівельних та археологічних досліджень чи обстежень. Під виглядом розчистки території та будівель замку від сміття, без жодного археологічного нагляду, весь час проводилися самовільні розкопки. Зазначаю, що згідно п. 4, ст. 1, Розділу I Закону України «Про археологічну спадщину», тут повинні були здійснюватися археологічні розкопки, які спрямовані на пошук і вивчення археологічних залишків на території об’єкта, які здійснюються шляхом систематичного обстеження земної поверхні. Далі, згідно п. 2, ст. 14, Розділу III вище зазначеного Закону, дослідження здійснює лише археолог, який одержав кваліфікаційний документ на дозвіл проведення відповідних робіт. Насторожують дивні речі: Генеральним директором НЗ «Замки Тернопілля» на посаду завідуючого відділом Чортківського замку призначений за фахом дорожній майстер Володимир Грицик, який до історії та старожитностей жодного відношення не має. Зате має гарний хист до грабунку раритетів. Наприклад на робочій нараді підсумків 2018 року, Гендиректор А. Маціпура продемонстровував В. Грицику фотографію проданого ним золотого медальйона. Ця раритетна річ очевидно належала одному із власників замку – Потоцькому. Вона входила у склад скарбу срібних монет, знайденого під час несанкціонованих земляних робіт у замку, ініційованих вказівкою А. Маціпури. За вчинений злочин продажу скарбу з метою наживи А. Маціпура ніяк не відреагував: не провів ні службового розслідування та не подав матеріали у правоохоронні органи. До речі, колись завідувач Чортківського замку В. Грицик мені пропонував займатися у замку чорною археологією. Цікаві деталі: в 2017 році обвалилася частина стіни у районі південно-східного прясла замку біля трикутної башти, вона досі не відновлена. Поряд існують кілька локальних зон, які можуть спричинити обвал оборонного обводового муру замку. Нині існує реальна нагода урвати ласий шмат. За один рік до 500-літнього ювілею надання Чорткову німецького права, створюється видимість «реставрації» замку. Виникає запитання: якщо за десять років цього не робилося, то яким чином можна здійснити «велику реставрацію» замку за 1 рік? Насправді це буде не реставрація, а звичайна бутафорія та руйнація. Тому А. Маціпура, у притаманному стилі його «службової відповідності» звик тільки до диктаторських методів керівництва, давши одноосібну вказівку до нових, уже масштабних самовільних земляних робіт у замку, навіть застосовуючи важку техніку. Під час проведення цьогорічних земляних робіт археолог відсутній. Лише такий фахівець повинен проводити розкопки й вести нагляд під час зачистки території. При цім зазначаю, що дії Генерального директора НЗ «Замки Тернопілля» А. Маціпури можуть підлягати під санкції ч. 2, 3, 5 статті 298 Кримінального Кодексу України «Незаконне проведення пошукових робіт на об’єкті археологічної спадщини, знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини». Звертаючись до службовців пам’яткоохоронних служб Тернопільської облдержадміністрації та обласної ради із запитанням, які проводяться роботи у замку під керівництвом А. Маціпури – вони нічого не знають. Їм лише відомо, що якийсь архітектор із Кам’янця-Подільського за півтора-два місяці «розробив» архітектурний план «відновлення» і «реставрації» замку. Виникає запитання: як можна розробити такий проект у надто короткий термін без передпроектних досліджень, у яких детально проводяться обміри конструкцій, їх стан збереження, вивчається стан збереження фундаментів, підземних і наземних споруд та археологічних досліджень, яких взагалі не велося? Тільки на підставі зазначених досліджень, можна розробляти проект реставрації і формувати кошторис! На розробку такого проекта, часу піде близько року і більше. За короткий термін 2-3 місяця, можливо здійснити лише ескіз. Ось вам реалії сьогоднішнього творіння: за десять років нічого не робилося – в одну мить сотворилося. Стосовно самовільних розкопок на території Чортківського замку, то обласне керівництво взагалі нічого не знає. До втілення проекту «велика реставрація» Чортківського замку А. Маціпура заручився підтримкою народних депутатів Євгенії Кравчук та Володимира Гевко. Вони, народні обранці нічого не знають й не орієнтуються у реальних справах, лише повелися на оманливу аферу А. Маціпури. До речі: особисто у Месенджер на Фейсбуці, звернувся до цих обранців від народу із запитанням про їхнє ставлення щодо невідповідності дій А. Маціпури спрямованих на реставрацію, пам’яткоохоронну і дослідницьку роботу у Чортківському замку, але відповіді не отримав. Останнім часом починає поширюватися медіапіар: залучається телебачення, преса, соцмережі. Тому не хочу й не бажаю стояти осторонь і споглядати на такі дійства. У цій ситуації зовсім не зрозуміла позиція Міністерства культури. Маю велику надію і сподівання як на правоохоронні органи, так і на фахових спеціалістів Інституту археології НАН України, адже охорона та збереження старожитностей і пам’яток історико-культурної спадщини є пріоритетною системою державної безпеки. Нація тільки тоді чогось вартує, коли свято шанує і береже свої давні традиції, історію та старожитності! 04.06.2021 р. Володимир ДОБРЯНСЬКИЙ ПОСИЛАННЯ ТА ІЛЮСТРАЦІЇ. «Шанхайські ідилії» Чорткова та замку (про бездіяльність міських владців) У Чортківській районній газеті «Голос народу» від 17 березня ц. р. була опублікована стаття «Шанхай під Чортківським замком», у якій авторка торкнулася болючої теми: хаотична забудова під стінами середньовічної фортифікаційної споруди. Для довідки. Чортківський замок збудований на початку XVII століття власником міста Станіславом Гольським. Це фортифікаційна споруда так званого бастіонного типу, що з ‘явився у XVI столітті в зв ‘язку з розвитком рівня не лише військового мистецтва, а й з подальшим удосконаленням артилерії, яка відігравала вирішальну роль у ході війни. Тоді виникла необхідність докорінно змінювати мистецтво зведення фортифікацій. Оборонні споруди не обов ‘язково зводилися на домінуючих висотах: переважно це були низинні або заболочені місцевості, рівнинні плато або схили ярів і гір. Оборонні стіни почали зводити не надто високі, проте набагато товстіші. Поки що не доведений факт того, що на місці дерев’яного — збудовано кам’яний замок. Це можуть підтвердити або спростувати виключно археологічні дослідження, що, на жаль, не проводилися на території замку. Слід закцентувати, Чортків вперше згадується в 1522 році. Проте дерев’яний замок міг бути збудований у XIV столітті, тобто — за 200 років до офіційної, першої писемної, згадки про місто. Тут, вважаю, грубої помилки допустилися польські автори, серед них — Ю.Опацький, котрий у своїх краєзнавчих розвідках не надто опирався на архівні документи. В свою чергу й колишній директор Чортківського краєзнавчого музею Я.Чорпіта багато чого неперевіреного запозичив. Та й у всесвітній павутині Інтернету інформація про Чортків і замок — недостовірна. Сьогодні «шанхайська» парадигма настільки поглинута нікчемними хаотичними забудовами, що стає страшно й сумно дивитися на колись прекрасне пізньосередньовічне містечко, яке носить назву Чортків. Чортків, у силу свого географічного розташування, лежав на стику торгових шляхів, що з’єднували північ із півднем, захід зі сходом. Тому тут відбувся симбіоз різних культур і народів. Ця культурна спадщина позначилася на архітектурі міста. В архітектурному розвитку й окрасі велику роль відіграли шляхетські роди Гольських, Потоцьких, Садовських. Навіть лихоліття війн не зруйнувало архітектурної привабливості; Чортків, як той міфічний Фенікс, знову відроджувався, відбудовувався, ставав кращим. Лише глобалізація теперішнього часу поступово руйнує центральну історичну архітектуру Чорткова. Це явище, безумовно, спричинене нашим безкультур’ям, невіглаством і «шанхайським» мисленням. Для товстосумів існує єдина мрія — жадоба збагачення, а для пересічного громадянина — засіб вижити. Об’єднуючою лінією обох категорій населення є вбогість душі та повна деградація на тлі сьогодення. Цей показник, як на мене, яскраво відображає місцева влада, яка не дбає про те, щоби Чортків був туристичною Меккою південного регіону Тернопільщини. Впевнений, з нашого міста можна було би створити музей під відкритим небом, завдяки цьому розвивався би малий і середній бізнес, а це — чимале поповнення місцевого бюджету. Плачевна ситуація стосовно Чортківського замку. Це по суті одна з небагатьох фортифікаційних споруд на Тернопіллі, що залишилася до сьогодні практично вцілілою (звісно ж, із різними перебудовами та добудовами впродовж XVII — XIX століть). Але куди там… Місцева влада віддала цінну історичну споруду в користування Національного заповідника «Замки Тернопілля», дирекція якого знаходиться в м. Збараж. Власне у Збаражі керівництво розвиває туристичну інфраструктуру; займається дослідженням лише свого регіону (не дивлячись на економічні негаразди сьогодення, успішно та з шиком проводить усякого роду конференції і т. п.), проте не спромоглося підготувати хоча би кілька археологів-кастологів, які займалися б дослідженням усіх замків нашого краю. Вважаю, на Західному Поділлі могла би існувати аналогічна структура — історико-архітектурний заповідник «Чортківський замок». Але місцева влада, як та зозуля, підкинула власне дитинча-замок у чуже господарство, позбавившись клопотів. І такий стан речей є продовженням відлуння безгосподарності. А результат очевидний — рухнула стіна в ділянці південно-східного прясла (це велика загроза для тих людей, які з-за певних обставин облаштували під стінами замку свої обійстя); на черзі (за кілька років) — рухне й наступна, що знаходиться поряд, у районі трикутної стіни, яка впирається в гору Вигнанську. Поступово, під дією водно-ерозійних процесів, тепер обвалюється бійниця. Це руйнування призведе до того, що критична маса навантаження вертикальної стіни не витримає того навалу, який поступово розширюється, і — впаде. Не дбають владарі про збереження замку… А про людей, які там проживають? Невже немає жодної альтернативи?! І знову керівництво Національного заповідника «Замки Тернопілля» складатиме різні акти, писатиме заявки, щоби вижебрати нову порцію коштів, що підуть невідомо куди, проте аж ніяк не на реставрацію Чортківського замку (в більшості випадків саме так і трапляється, на жаль)… Існує таємнича завіса того, що твориться на самій території замку. Люди без належних освіти, фаху та знань начебто розчищають підвали і створюють умови реставрації замку. При цьому виникає запитання: куди ж діваються предмети і речі, знайдені при такій розчистці? Адже все, що років 100-150 вважалося буденними речами, ба навіть — звичайним сміттям, тепер — антикваріат. Якби існував окремий історико-архітектурний заповідник, то можна було б організувати колектив однодумців-дослідників, які займалися б вивченням та дослідженням замку, втілювали б у життя програму музеєфікації, реставрації з метою розвитку туристичної сфери. А так, результат — нульовий через байдужість влади. В хаосі — хто якнайшвидше і якнайбільше наживеться — знищується наша наука, культура, всі цінності надбання української нації; а про безпечність тамтешніх мешканців годі й говорити. У такому хаотичному вирі, на жаль, ми йдемо в нікуди. Нація, котра власноруч руйнує своє історичне минуле, приречує себе на самознищення. І теперішній «шанхайський» Чортків із замком не є винятком. Прикро, та за 26 років незалежності не було жодного «мера», котрий подбав би про збереження історико-архітектурної спадщини сивочолого міста. Окрім піару нічого більше й не споглядається, на жаль… Володимир ДОБРЯНСЬКИЙ, археолог https://www.facebook.com/profile.php?id=100003504337161 https://www.youtube.com/watch?v=6BGZrDch7so Доля Чортківського замку. Що далі? https://www.youtube.com/watch?v=nXNjgDxV1hM – Т1 Новини (Телеканал Тернопіль 1) https://www.youtube.com/watch?v=IOhbEZcpFIg Телеканал TV-4 https://tsn.ua/.../novini-ukrayini-u-ternopilskiy-oblasti... ТСН

Відновлення башти Київської фортеці: нові фото з реконструкції пам’ятки Впродовж цього року заплановані роботи по укріпленню фундаментів та стін, які роками потерпали від опадів. З осені минулого року тривають протиаварійні роботи на Башті №4, що на вулиці Старонаводницькій, 2 у Печерському районі столиці. За дослідженнями фахівців, без протиаварійних робіт на об’єкті, який є пам’яткою національного значення, не можна планувати відновлення історичної споруди. У 2020-ому на відновлення будівлі, яка є складовою комплексу Київської фортеці, місто виділило 10,6 млн грн. Роботи виконує Київське міжобласне спеціальне науково-реставраційне виробниче управління, яке виграло тендер. Торік будівельники розчистили каземати, покрівлю від сміття та перекрили будівлю новим дахом. А також залили зовнішні і внутрішні пояси, встановили металеві опори. На ці балки зробили дерев’яні кріплення та нашили дошку. Покрівля башти вже повністю закрита деревом. Саме ж дерево обробили спеціальним розчином від замокання. Наплавлений також руберойд. Завершений зовнішній карниз. Також «зашили» дерев’яними щитами вікна башти. Розібрали димоходи і все переклали цеглою. У цьому ж році планують завершити роботи, які допоможуть законсервувати пам’ятку і не дати їй нищитись у майбутньому. На ці роботи з міського бюджету передбачили близько 6 млн грн. «Зараз тривають підготовчі роботи для ін’єктування тріщин у стінах — коли з допомогою спеціальної трубки-ін’єктора із розчином заповнюються усі пустоти. Також вже встановили риштування і готуються відновлювати внутрішній карниз. Потрібно також покрити дах оцинкованою сталлю. Таким чином завершимо покрівлю і башта не буде затікати. Хочемо також зробити водопровід», — зазначила у коментарі «Вечірньому Києву» генеральна директорка Національного історико-архітектурного музею «Київська фортеця» Оксана Новікова-Вигран. Вона також додала, що наступним етапом по відновленню башти є розробка проєкту з пристосуванням під певну функцію. «Однак на цей етап у нас поки що не передбачено коштів. Адже нагадую, що основна мета для початку зберегти будівлю, а вже тоді відновлювати її. Ми й надалі думаємо, що було б добре у майбутньому облаштувати тут акустичний центр. Органна музика не завадить музейній експозиції. Безумовно буде експозиційно-виставкова площа. Потрібне тут і кафе, де можна буде випити кави і поспілкуватись із друзями. Сподіваємось, що у наступні роки місто знайде кошти на ці плани і башта стане новим культурним осередком Печерська», — наголосила Оксана Новікова-Вигран. Раніше директор інституту «УкрНДІпроектреставрація», який розробляв проєкт відновлення Башти, Василь Тимкович категорично не радив припиняти роботи після того, як фінішують протиаварійні заходи. На його думку, «відновлення об’єкту треба продовжувати, бо споруда буде й дальше руйнуватись, і колись доведеться починати процес заново». Згідно із технічним висновком, який робили у 2016-ому, на комплексне відновлення Башти фортеці потрібно близько 6 млн євро. Музей вже отримував кілька пропозицій щодо майбутнього призначення вежі. Одна з яких — відкрити у стінах фортеці масштабний акустичний зал. Звучала також думка зробити тут осередок для митців: скульпторів, гончарів, ковалів. Цікаво, що в підземному приміщенні споруди планують облаштувати артзал. Раніше «Вечірній Київ» публікував інтерв’ю із Василем Тимковичем — про важливість вчасної реставрації та перспективи збереження столичних пам’яток. Історична довідка: Башта № 4 — одна зі споруд Київської фортеці, яка була зведена у XIX столітті. Будувалася протягом 6-ти років з 1833 по 1838р. Була найменшою з усіх башт фортеці, тому отримала назву «Мала». Первісно призначалася для лазарету кантоністів. Будівництво Башти коштувало 131 481 руб. 66 коп. У 43-х казематах могли розміститися до 500-х осіб з озброєнням та 22 гармати. Будівля Башти має круглу форму із внутрішнім двором. Фактично Башта №4 розташована на вул. Старонаводницькій, 2. Однак, в документах за 1979 рік зазначена адреса вул. Московська, 47. Олена ПЕТРИШИН, «Вечірній Київ», фото Оксани Новікової-Вигран більше фото тут: https://vechirniy.kyiv.ua/news/51083/

«РЕСТАВРАЦІЯ ОЛИЦЬКОГО ЗАМКУ ДАСТЬ ПОШТОВХ ДЛЯ РОЗВИТКУ ЦІЛОЇ ВОЛИНІ», - ГРИГОРІЙ НЕДОПАД. Голова обласної ради Григорій Недопад провів спільну робочу нараду із кандидатом наук з архітектури України Володимиром Заболотним, заступником голови Волинської обласної державної адміністрації Ігорем Чуліпою, депутатами обласної ради та краєзнавцями щодо проєкту майбутньої реставрації замку Радзивіллів що в Олиці. Нарада відбулася 25 березня в кабінеті голови обласної ради. Як зазначив Григорій Недопад, відновлення цього історичного об’єкта дасть поштовх для розвитку туризму в області. «Це цілий культурно-історичний комплекс, який може стати повноцінною візитівкою Волині. Ми активно готуємо наш проєкт реставрації замку Радзвивіллів аби його затвердили на всеукраїнському рівні в програмі Президента «Велика реставрація, - підкреслив голова обласної ради. – Замок, відновлений за сприяння поляків костел стануть цільним ансамблем, який привабить на Волинь не тільки туристів, а й дасть поштовх для розвитку цілого регіону». Володимир Заболотний уже кілька десятків років мріє про реставрацію замку Радзивіллів в Олиці. Крім того, напрацював уже проєкт реставрації цього об’єкта. Як наголосив голова обласної ради: якщо проєкт погодять, то невдовзі в замку почнуться реставраційні роботи http://volynrada.gov.ua/news/restavratsiya-olitskogo-zamku-dast-poshtovkh-dlya-rozvitku-tsiloyi-volini-grigorii-nedopad?fbclid=IwAR1eZddOGP2n8K8Mw9J5Bqgni5w-d6NEgmxBkpp-mOF3KjdAYR1MM1ihePQ

В продовження теми - закінчення реставрації вежі Чарторийських + реставровано шматок муру Окольного змаку і Єзуїтського колегіума. Персонально, якщо мур є з 15 ст., то чому його відновили без мерлонів? Те саме з частиною муру біля вежі - був би сенс як би відновили первісний вигляд, думаю він виглядав подібно до мурів луцького замку. Інформація від: Oleg Parfenyuk https://www.facebook.com/groups/489692788404724/user/100007707300331/

Знаючи ціну попереднім обіцянкам президента, мені складо повірити, але тим не меньше гарна новина: Зеленський пообіцяв за три роки відновити 150 замків й історичних об'єктів (оновлено) Президент Володимир Зеленський пообіцяв, що за три наступних роки в Україні буде реставровано 150 замків, музеїв, театрів та інших об'єктів історичної і культурної спадщини. Про це він сказав у понеділок на відкритті форуму "Україна 30. Інфраструктура". "Ми розуміємо великий та недооцінений туристичний потенціал України. Нам є що показати і чим пишатись і чим здивувати світ. Тому цьогоріч ми почали програму "Велика реставрація" - мова про відновлення українських замків, українських музеїв, наших театрів, інших перлин нашої історичної і культурної спадщини. За три наступних роки буде відреставровано біля 150 таких об'єктів по всій Україні", - заявив Зеленський. Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що ці об'єкти будуть дуже різноплановими. Серед них, наприклад, будуть фортеця в Хотині (Чернівецька область), замок в Олиці (Волинська область), замок в Чорткові (Тернопільська область), Підгорецький замок (Львівська область), палац в Качанівці (Чернігівська область), філармонії в Києві та Одесі, обсерваторія в Миколаєві, музей Сковороди (Харківська область), музей ракетних військ стратегічного призначення (Миколаївська область), Чернівецький національний університет, Дніпропетровський коледж культури і мистецтв, цирк в Кривому Розі. "Цих об'єктів не 150. Їх, на жаль, набагато більше. Якщо зараз держава не почне поштовх в цьому напрямку, ми можемо не тільки втратити нашу спадщину, але й культурні об'єкти, які здатні привертати увагу", - сказав Ткаченко. Президент Зеленський в свою чергу повідомив, що "держава буде вкладати мільярди" в реставраційні роботи, але залучатимуться також приватні кошти. "Є багато форматів, розглядаємо концесію... Потрібно рухатися багатьма напрямками: і концесійним, і державно-приватним партнерством, і давати приватному сектору, і держава окремо повинна інвестувати. Тому що реставрація у всьому світі йде, і йде навіть не десятиріччями, а сторіччями", - сказав Зеленський. За його словами, "велика реставрація" в Україні також буде тривати не одне десятиріччя. "За 5-10 років, я впевнений, ми відновимо для туризму основні магніти історичні, а всю державу - це велика робота попереду. Найголовніше, щоб ми розпочали", - сказав президент. https://lb.ua/culture/2021/02/22/478263_zelenskiy_poobitsyav_tri_roki.html?fbclid=IwAR3bYoC8vG_sf0wA3YP8MYiaLEQm5znhK7_Dw2SvvcMaiZTW3R8jvXdH5sI

Фото до реставрації:

Давно хотів сворити цю тему. Нажаль реставрація в Україні є в дуже запущеному стані, але при цьому іноді відбуваються цікаві процеси, які вартує відсліджувати. Починаємо з великого позитиву - реставровано дах в монастирі Капуцинів. Приємно що використовували черепицю, так само видно що вежу зробили з міді - згодом вона гарно потемніє. ЯК ВИГЛЯДАЄ КОЛИШНІЙ МОНАСТИР КАПУЦИНІВ В ОЛЕСЬКУ, ДЕ ЗАВАЛИВСЯ ДАХ 20:43 13 лютого 2021 На Львівщині відремонтували дах фондосховища Олеського замку, який зруйнував буревій на початку минулого року. Роботи на даху виконувала підрядна організація ПП «Спецавтогідробуд», вона використовувала австрійську черепицю. «Минулого року за кошти державного бюджету (майже 20 млн грн), вдалося повністю замінити основу даху фондосховича Олеського замку – дерев’яну конструкцію і черепицю. Наступний етап – ремонтно-реставраційні роботи фасаду самого замку», – повідомила голова Львівської обласної ради Ірина Гримак. Нагадаємо, частина даху фондосховища Олеського замку обвалилася у січні 2020 року. Тоді будівлю накрили плівкою. Колишній монастир капуцинів є пам'яткою архітектури національного значення. Він збудований у середині 18-го століття в стилі пізнього бароко та рококо. http://tvoemisto.tv/news/yak_vyglyadaie_kolyshniy_monastyr_kaputsyniv_v_olesku_de_zavalyvsya_dah_117516.html?fbclid=IwAR3XneOAPSM67VPwK2Lrzvmtsm2id7YgbMRkctE-VoP201EAf62iBl1FtaM

Позитивні новини з Острога: реставровано крівлю палацової печі Януша Острожського. Також згадують що планують міняти крівлю в Острожському замку. П.С. На кадрі видно що міняють вікна на вежі-донжоні. Якщо з печею поступили правильно, то на рахунок донжона на мою думку процес є помилковим. Це не є ніяка реставрація, це просто відновлення надбудови з 19 ст. Мені дивно що реставратори не хочуть надати донжону той вигляд який він мав на 16-17 ст. https://fb.watch/3jeImNTXlq/

Фрагменти реставрації станом на Січень 2021.

Дивись.info

Лідія вітаю, а хто мав в даному випадку залучити Інститут? То промах від керівництва області чи як?

Bogdan Sheregiy Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.(продовження, попередня публікація https://www.facebook.com/.../permalink/707028646685013/ ) (на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд). IІ. Нижній замок (Див. Схема№2. Експлікація.) Минувши аванпост дорога вела до головного в’їзду в Нижній замок. До Нижнього замку відносимо наступні споруди: Комплекс фортифікаційних споруд головного в’їзду. 1) Кріпосний рів, облицьований кам'яним контрескарпом[1]. Більшу частину об'єму рову було видовбано у скельній породі. Глибина рову разом з стіною контрескарпу складала 4-5 м. На дні рову був влаштований кювет[2]для відводу води з рову, барбакану та проїзного тунелю Надбрамної вежі. Лінія контрескарпу рову на в’їзді була розірвана на ширину конструкцій мосту. Тут був встановлений шлагбаум, неподалік - постова будка.(мал.1,2). [1] Передній схил кріпосного рову зі сторони противника. Як правило, посилений кам’яною стіною. [2] Канава на дні сухого кріпосного рову для відведення води. 2) Дерев'яний міст на кам'яних пілонах[1]. Міст починався дещо раніше лінії контрескарпу рову, щоб забезпечити похилий підйом в сторону головного входу. У основі, дерев'яні конструкції мосту опиралися на кам'яні пілони, щоб убезпечити деревину від підмочування.(мал.3). [1] Опора на яку опираються прольоти мосту. 3) Барбакан[1]. Барбакан був споруджений для додаткового захисту головного входу в замок. У фронтальній стіні барбакану була арка перших воріт обрамлених простим ренесансним[2]порталом[3]з світлого туфу. На фризі[4]антаблементу[5]був висічений родинний герб Баторі та позолочений напис латиною: «HOC OPUS INSSIT FIERI MAGNIFICUS DOMINUS KRISTOPHORUS BATHORY DE SOMLYO, VAIUODA TRANSSILVANUS, COMES SICOLORUM. ANNO DOMINI 1577»(«Цю споруду наказав звести вельможний пан Христофор Баторі із Шомліо, воевода Трансільванії, граф Секеїв, Року Божого 1577»),(мал.4,5,6,фото 7). [1] фортифікаційна споруда для захисту підступів до брами замку. [2] фр. Renaissance, Відродження. Період розквіту та переоцінки цінностей в європейській історії, що позначився на розвитку та удосконаленню усіх сфер життєдіяльності. Найяскравіше спостерігається в живопису та архітектурі. [3] Портал - архітектурно оформлений вхід до монументальної споруди. [4] середня частина класичного антаблемента. [5] верхня горизонтальна частина споруди(порталу), яка зазвичай спирається на колони, пілястри. Над порталом майже по всьому фронту вибудовано бретеш - кам'яну бойову галереєю на машикулях[1]з рядом бійниць для стрільців. Зліва від порталу прилаштували дві амбразури для гармат. Весь фасад барбакану був поштукатурений та побілений вапняним розчином. В двох верхніх кутах порталу знаходилися прорізи для ланцюгів підйомного механізму потерни. Потерна[2] утворювалася двома паралельними стінами барбакану, які упиралися в Надбрамну башту(фото 8,мал.9). [1] оборонний елемент верхніх ярусів середньовічних фортифікацій у вигляді висунутих бойових галерей для обстрілу підошви оборонного муру. [2] Галерея або тунель, що сполучає фортифікаційні споруди. Похилий дерев'яний настил проходу над проваллям займав тільки частину потерни біля воріт Надбрамної вежі, оскільки передня частина перекривалась підйомним мостом з противагою, який при підйомі закривав собою головний в'їзд в замок і розривав простір між в’їзним мостом та настилом потерни. Таким чином у проїзді барбакану утворювалася пастка з глибокою ямою. В кресленні замку 1724 року, яке на сьогодні вважається найстарішим, вказано, що окрім основної брами барбакану існував додатковий вхід для пішоходів з окремим підйомним мостом. Даний вхід використовувався у часи перманентної облоги, або реальної загрози нападу, оскільки основна брама проїзду була постійно перекрита, а її підйомний міст піднятий. Пізніше, цей вхід замурували у процесі подальших реконструкцій. 4) Теналіон з цвінгером. Теналіон[1]займав простір зліва від барбакану. Його стіни мали висоту 7 м від рівня дна кріпосного рову. Парапет теналіону прорізаний відкритими амбразурами під гармати. Простір між стінами теналіону, ескарпом бастіону «Мала варта» та барбаканом називали «Цвінгер»[2]. Вихід на Цвінгер зробили через арко подібні двері з потерни. На одній з старовинних схем замку вказано, що на Цвінгері була влаштована конюшня для восьми коней, а пізніше тут влаштували невеличкий скверик з квітковими клумбами. Звідси, також вела дерев'яна драбина на бойові галереї барбакану(мал.10,11). [1] Фортифікаційна споруда для захисту фасів бастіону, яка займала частину простору кріпосного рову. Стіни теналіону були нижче лінії обстрілу фасу бастіону, але вище контрескарпу. [2] (нім.)Простір між внутрішньою і зовнішньою кріпосними стінами. 5) Надбрамна башта з аркою других воріт. По дерев'яному настилу потерни барбакану потрапляли до входу у Надбрамну башту. Надбрамна башта у плані видовжена трапеція розмірами 17х8,5м. Мала два яруси загальною висотою 12м. Перший ярус займав тунель проїзду до подвір'я Нижнього замку, підлога якого була вимощена річковим кругляком. Вздовж проїзду по центральній осі був влаштований кювет для стоку води, оскільки сюди потрапляла вода з подвір'я Нижнього замку. Стік направлявся в потерну і далі у рів. З тунелю через арко подібний прохід можна було потрапити до приміщення варти, яке знаходилося на бульварку[1]бастіону Мала варта з лівого боку Надбрамної башти. Верхній ярус Надбрамної башти займали житло чергового офіцера та склад військової амуніції. Кути башти були посилені великими квадрами з світлого туфу. Портал з туфових блоків арко подібних воріт простий тосканського ордеру[2]з вирізьбленими пілястрами[3]по обидва боки, завершувався антаблементом, на якому була встановлена кам'яна плита з вибитим написом латиною: «GASPARUS CORNIS DE GONTZRUSZKAсomes.ORATE VIGILATE, NE QUANDO FORCIOR TE SUPER VENIAT AC UNIVERSA TUA ARMA AUFERAT. ANNO DOMINI 1577» . («Гаспар Корніс із Гонц-Руська граф. Моліться і пильнуйте, щоб коли прийде ворог, не вийшло, що ваша зброя виявиться більш слабкою. Літа Божого 1577».) Плиту вінчав папільйон[4]з зображенням гербу Гаспара Корніса. Над порталом у стіні другого ярусу було вікно з ренесансним окладом, яке при нагоді перетворювалося на гарматну амбразуру. Надбрамна башта була покрита вальмовим[5]ґонтовим[6]дахом. Вхід на другий ярус Надбрамної башти облаштували по дерев'яній драбині вздовж зовнішнього боку правої стіни башти. Перекриття башти дерев'яне по дубовим балкам поверх похилого арко подібного кам'яного склепіння(мал.12-15). [1] Друга назва – валвалк. Майданчик для пересування вояків та розміщення гармат на бастіоні. [2] Один із п’яти основних архітектурних ордерів. Ордер - конструктивна система, що виросла на основі доведеної до вищого ступеня досконалості стійко-балкової конструкції. [3] Вертикальний виступ стіни, який умовно зображує колону. [4] Мала архітектурна форма у вигляді щита, на якій зазвичай розміщувався барельєф з зображенням дворянських гербів. [5] Різновид даху з чотирма схилами у вигляді двох трикутників і двох трапецій. [6] покрівельний матеріал у вигляді клинчастих дощечок. Далі буде... © Шерегій Богдан, 2018. © Ілюстрації по реконструкції: Б. Шерегій © Фото: «Українські архітектурні памятки. Спадщина.»(Максим Ритус ), Olexandr Rokosovyk © Österreichische Staatsarchiv.

Задля інтересну поглянув на Бреківський замок - дійсно, такі самі діри по цілому мурі.

Ха, виглядає що та бокова гурдиція взагалі не існувала - вона мала би бути цілком скрита дахом.

Дякую, надзвичайно цікаво! Цікаво що немає парапету в другі зовнішні стіні - виходить то був більше як мур-паркан?

Реконструкція любецького замку польскої доби. https://wouk.livejournal.com/29613.html#cutid1

Замок станом на 20 Грудня. Видно що на першому поверсі в вікна дали ґрати і це приємно. Двері виглядають тимчасовими - думаю їх все таки замінять на якісь більш автентичні. Також бу хотілося побачити деревяні сходи і двері до другого поверху (на стіні донжону видно сліди від тих сходів). З незрозумілого - в гурдиції бік абсолютно відкритий. Маю надію що його все таки залатають. Фото від Андрій Головач

Чи ти ще то зоображення десь маєш? На сторінці Дзембаса нажаль пусто.