Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Leaderboard


Popular Content

Showing content with the highest reputation on 02/16/2021 in all areas

  1. 1 point
    Замок (Замочок) Вищезгадано що замок розташовувався десь на ділянці фабрики але через її обширну територію постає логічне питання: де саме розташовувався замок на території фабрики? Червоним підкреслено будівлі які не показані на кадастрі. Зеленим показані будівлі які показані на кадастрі Мапа:GesherGalicia.org Отже, можна досить легко «почистити» цю ділянку від будівель які збудували вже після 1847-го року (час розробки карти). В південній частині, ми бачимо що будівля з Г-подібною формою, була раніше П-подібної форми (як показано на кадастровій карті). Ця П-подібна будівля була приблизно 50 метрів в ширину і 80 метрів в довжину (або 70, якщо довіряти Second military survey). Сучасна будівля (Г-подібна) має розміри 55x55, але якщо додати західне крило на 15 метрів в ширину (така ширина з західної сторони), то ми отримаємо П-подібну будівлю з розмірами 55x70. Тому, я вважаю що на кадастровій карті 1847-го року зображена саме ця будівля. Але постає питання чи саме вона зображена на карті Фон Міга? Давайте розглянемо ділянку фабрики на оригіналі карти Фон Міга (дякую @Filin) В західній частині ділянки зображена квадратна будівля (сумніваюся що це була цілісна структура, скоріше чотири відокремлених крила) з явно домінуючою будівлею з заходу цього двору. Цей двір, скоріше за все й був збудований прямо на місці замку. А домінуюча будівля була палациком. Як бачимо, ця будівля значно менша від тієї про яку мова йшла раніше. Тим паче, що цей двір знаходився західніше по відношенню до парку, а ще в східній частині мала поміститися Т-подібна будівля. Одним словом, Г-подібна будівля не могла бути зображена на карті Фон Міга через свої надто великі розміри та надто центральне розміщення. Значить замок мав бути менших розмірів і знаходитися західніше. Мені здалися досить цікавими якраз ці три маленькі будівлі, а особливо центральна (підкреслена червоним): Червона будівля цікава через схожість до тієї будівлі що показана домінуючої на карті Фон Міга Синя - тому що на карті Міга можемо побачити будівлю вище замкового двору Зелена - тому що мені зразу спало на думку що це могла бути башта, але жодних доказів для цього немає. Очевидно, що та головна (середня) будівля була збудована вже тоді коли замок втратив свою оборонну функцію і був перебудований на палац (той виступ міг бути наприклад ґанком). Але, на жаль, в нас немає іншого представлення про конфігурацію замку, окрім його стану на кінець 18 ст. Тому будемо відпиратися від карти Фон Міга. Якщо трішки пофантазувати то можна уявити собі що показаний на карті Міга замковий двір міг виглядати якось-то так: Зображена будівля мала 20 метрів в довжину тому внутрішній двір замку міг бути приблизно 30x30 метрів (якщо враховувати що вона показана домінантною). Якщо додати вал і рів, то получиться може 40x40 метрів. При таких розмірах буде коректніше говорити про замочок, а не замок. Міські укріплення Завдяки карті Фон Міга міський вал досить чітко локалізуються вздовж вул Павла Тичини. Навіть на час складання карти (1781-1783 рр) єдиним способом потрапити до центру Монастириськ було через сучасну вулицю Тараса Шевченка. Це дозволяє нам досить легко встановити розташування єдиних міських воріт на цій вулиці, біля церкви Успіння Пресвятої Богородиці. Тлумачення: Зелений квадрат - в`їздна башта Синій відрізок - вал Червоний - храми *Потрібно не забувати й про те що перед валом мав бути рів (там де розташовані зараз будинки вздовж вул. Павла Тичини) і що на валі мав бути частокіл. ** Це дуже спростована схема, тому зовсім не точна Попри те що північний відрізок валу не дожив до кінця 18 ст. мені видається очевидним що вал сполучався з ділянкою храму на місці якого тепер стоїть церква Успіння Пресвятої Богородиці (збудована у 1751 р., колишній костел). Попри те що мені не вдалося знайти згадок оборонного чи бодай кам яного храму перед побудовою цього костелу, я вважаю що цей храмовий комплекс відігравав значну роль в обороні містечка (подібно до Гусятина чи Зборова). По-суті ділянку храму було достатньо сильно укріпити лише зі східної сторони бо з півночної був різкий схил і ставок. Важлива роль церков в міських укріпленнях була зумовлена передусім, тим що замок був відокремлений від міста і тому він не міг слугувати за цитадель для міського населення. Тому, міщанам приходилося б згруповуватися в храмі/ах в разі нападу. Підкріпленням міського валу могла й слугувати південніша церква (розташована в південно-східному куті торговельної площі). Але тут ситуація дуже туманна, тому що ця церква зникла в кінці 18 - поч 19 ст (на кадастрі 1847 р її вже більше немає). Мені не вдалося знайти жодної інформації про цей храм (навіть імені). Все що ми знаємо це те що станом на кінець 18 ст. вона була кам`яною і знаходилася зразу за укріпленнями (в схожий спосіб до церков в Козлові). Тому, оборонне минуле цього храму (та його комплексу) може бути суто гіпотетичним, через те що в нас немає навіть доказів його існування до кінця 18 ст. Отже міські укріплення складалися з валу, міських воріт та двох храмів. Жаль що північний відрізок не зберігся до створення карти Фон Міга, тому що сполучення вал+в'їзні ворота+храм мало виглядати досить цікаво. Тепер можна лише гадати як це було. Монастир На оригіналі карті Фон Міга можна помітити якесь укріплення в урочищі (південніше від міста): Воно розташовувалося десь в цьому районі: Важко зробити пряму прив'язку цього об'єкту але я думаю що це могли бути залишки укріплень легендарного монастиру від якого й походить назва Монастириська. По легенді, засновник міста впав у розпач через втрату своєї жінки і перебудував свій замок на монастир. Отже останній мав по легенді бути укріпленим. Правда, перебудови могло не статися, або ж в випадку цього укріплення, воно могло бути збудоване пізніше ніж монастир. Варіантів повно. Для того, щоб розв'язати це питання потрібно встановити точне місцезнаходження монастиря, тоді стане ясно що це було за укріплення. Отже, для захисту Монастириськ було споруджено замочок, вал та можливо дві церкви (для оборони зі сходу) та укріплений монастир (колишній замок) (для захисту з півдня). З півночі Монастириська були захищені ставком а з заходу річкою. P.S. Залишається багато питань щодо історії, архітектури та функціонування цих укріплень (наприклад чи приймали церкви участь в обороні), але це вже питання для інших тем:)
  2. 1 point
    Пятиугольные башни Италии на карте Чтобы было проще анализировать информацию о башнях нужного типа, перенёс объекты на карту, разбив их на группы по периодам возведения, каждый из которых обозначен своим цветом. Иконками со звёздочками отмечены швабские имперские укрепления. Практически все метки привязаны к объектам, кроме нескольких случаев, когда не удалось отыскать нужные руины. Если в списке, приведённом выше, помимо башен также были представлены ранние бастионы, которые в источниках именовались "пунтоне", то на карте представлены только башни. Вот лишь некоторые из моментов, которые проявляются на карте: Самые ранние пятиугольники сконцентрированы на северо-востоке Италии, поскольку именно там в 5 в. н.э. возводили преграды на пути варварских волн. Фиксируется импорт византийских пятиугольных башен в 6 в. н.э., когда Италию отвоёвывали у вандалов и остготов. Византийцы активничали в Южной Италии с 6 по 11 вв., причём были периоды, когда они контролировали значительные территории, воюя за них с разными противниками (арабами, лангобардами, немцами, нормандцами и т.д.). Известно, что онивизантийцы строили в Южной Италии новые укрепления и модернизировали старые, а также известно, что интерес к пятиугольным башням византийцы проносили через века, однако пока для Южной Италии не удалось наткнуться на пятиугольные византийские башни 7-11 вв. Видно расположение башен лангобардов, которые, вероятно, познакомились с пятиугольниками благодаря византийцам. Для периода 10-12 вв. видим значительное скопление пятиугольников в центральной части Италии. С чем это связано мне пока не до конца понятно. Нельзя не заметить взрывное распространение интереса к пятиугольникам в конце 12 - 1-й половине 13 вв., чему во многом способствовали вкусы немецких императоров, живо интересовавшихся полигональными башнями. Впечатляет не только количество объектов, но также ареал их распространения - от северных границ Италии до Сицилии. На примере некоторых регионов особо сильно ощущается момент, когда эстафетную палочку, брошенную византийцами, смогли подхватить только много веков спустя немцы/швабы. В 14 в. к пятиугольным формам просыпается интерес со стороны Флоренции, Венеции, Лукки и других известных итальянских игроков. 15 в. удивляет значительной концентрацией пятиугольников в регионах Эмилия-Романья, Марке и Тоскане, что связано с интересом к пентагонам со стороны узкого круга заказчиков и исполнителей. При этом видно, что в Северной и Южной Италии в этот период интерес к пятиугольникам практически сошёл на нет. И многое другое. По мере поступления новых сведений будем стараться пополнять и корректировать карту.
×
×
  • Create New...