Таблица лидеров

Ты уделил большое внимание анализу плана 1925 г., однако именно к нему у меня возникает больше всего вопросов, обилие которых заставляет усомниться в точности этого источника. Между прочим, выше я не упоминал, но именно этот план и был опубликован в "Памятниках градостроительства ...". Так вот, во-первых видно, что план 1925 г. - это даже не столько обмеры с фиксацией фактического состояния комплекса, а как бы ещё и демонстрация утраченных частей, так что этот план в любом случае доработан. Во-вторых, если сравнить планы 1925 и 1926 гг., то можно найти и другие отличия, часть из которых показал на этом сравнении: 1. На плане 1925 г. восточная стена показана кривой, как бы несколько раз меняющей своё направление, а вот на плане 1926 г. наоборот - практически по всей длине она ровная. Ровной её показал и А. Милобедзкий на своём плане 1968 г., ровная она и на плане от "Укрзахідпроектреставрації". Ровной её ждёшь увидеть и просто по соображениям логики. Так что если бы я решил в данных какого-то из планов усомниться, то выбрал бы план 1925 г. с его ломаной линией. 2. На плане 1925 г. северный ризалит также похож на небольшую башенку (возможно именно это + графическая реконструкция замка по состоянию на 17 в., где ризалит также показан в виде башенки, привело Б. Тихого к мысли, что у замка с востока была даже не одна, а две четёрыхугольных башни). При этом на плане 1926 г. нижний ярус северного ризалита уже куда меньше похож на башню (он имеет другую разбивку на помещения и даже стены у него показаны разной толщины). 3. На плане 1925 г. нижний ярус южного ризалита показан упрощённо, и даже на более детальном плане 1926 г. показаны не все существовавшие выступы и выемки. Как результат, на плане 1925 г. объект действительно похож на нижний ярус башни, а вот при взгляде на план 1926 г. + при знакомстве с архитектурными деталями ризалита, видимыми на старых фото, я бы такой вывод не сделал. 4. И, наконец, на плане 1925 г. на стыке южного корпуса с южным ризалитом показано какое-то помещение, которого нет ни на плане 1926 г., ни на плане от "Укрзахідпроектреставрації", ни на старых фото. Если бы оно существовало, то закрыло бы южный фасад ризалита наполовину. Может так показали какую-то камеру подвала, расположенную уровнем ниже? Но всё равно странно, почему эта деталь видна только на одном источнике и отсутствует на других? Искривлённая форма нижнего яруса ризалита, как по мне, также приводит меня к мысли, что он вторичен по отношению к другим постройкам комплекса. Если бы это была башня первого строительного этапа, то её скорей всего возвели ровной, а вот если это постройка, которую пристраивали к существовавшим укреплениям, то это могло бы объяснить искривление плана. В своей статье О. Пламеницкая высказала даже не одну, а как минимум две гипотезы о том, какими могли быть укрепления на первом строительном этапе, и согласно одной из этих версий Николай Сенявский как бы нарастил свои стены и башни поверх укреплений более раннего средневекового замка, причём гипотетические фрагменты старых стен в южном корпусе О. Пламеницкая усмотрела даже на одном из старых фото [смотри с. 266 её статьи], т.е. согласно этой версии ни одна из показанных тобой линий южной стены не подходит, т.к. если О. Пламеницкая признаки более старой стены усмотрела прямо на старом фото, то она должна быть куда дальше смещена к югу, чем это показано у тебя. Гипотезы о существовании замка, построенного ещё до Н. Сенявского, обсудим в отдельной теме, где отдельно присмотримся к каждому из аргументов. Тут ты неправильно понял - под "північним наріжником" подразумевался не северный ризалит дворца, а северный клин пятиугольного замка. Т.е. она предполагала, что Н. Сенявский к старому четырёхугольнику мог пристроить северный клин, в результате чего получился пятиугольный контур. Всё бы хорошо, но речь идёт о восточной стороне, которая даже в 17 в. была настолько надёжна прикрыта водой/болотом, что даже когда строили бастионное укрепление, то, судя по планам, восточный сектор укрепили довольно слабо. А если говорить о 16 в., то очень странно, что куда более проблемные секторы не стали снабжать двумя башнями, а восточные, наиболее защищённый, вдруг всё же защитили двумя башнями. Кроме того, многогранная башня была самой слабой из трёх - у неё была меньшая толщина стен, всего два яруса, да и то их, вероятно, уже в 17 в. перестроили, дабы превратить в помещения дворцового типа. Всё это намекает на то, что тот сектор был более-менее безопасен и потому непонятно, с чего бы именно его стали дополнительно усиливать. И ещё момент - где доказательство того, что это была именно башня? Почему это не мог быть укреплённый нижний ярус дворца конца 16 или начала 17 вв.?

Давайте детальніше придивимося до цієї прямокутної башти: *Підкреслення можуть бути оманливими, перегляньте оригінальні плани в першому пості Як бачимо на обмірах 1925 та 26-го років відповідно, форму цією споруди важко охаректиризувати по іншому як неправильний (викривлений) прямокутник. Зверніть увагу, що випуклість ніби змінює місце в залежності від плану. В першому випадку, форма башти виглядає дуже дивно, що ніяк не в'яжеться з версією "архаїчної квадратової башти". Правда, на першому обмірі ми можемо побачити заломи в східній стіні, які якраз і пояснюють дивну форму башти (з випуклістю всередину): З цього слідує, що башта все-таки була добудована до старішої стіни. Але, з іншої сторони, ці заломи в стіні в певній мірі підпорчують варіант, про прострілювання фланків з кожної (з трьох) артилерійської башти. Тому що тут стіна не пряма, на відміну від південно-західного та північного кутів. Як бачимо на пізнішій гіпотетичній реконструкції щодо первісного вигляду (та функціоналу замку) ця деталь не врахована (стіна пряма - зеленим): Було б цікаво дізнатися, звідки ці заломи в стіні. Вони були з самого початку чи їх добавили пізніше (разом з палацом)? І чому їх чітко видно лише на обмірах 1925-го (можливо це помилка?)? Щодо другого випадку (з випуклістю на зовні), то ситуація також дивна для версії про "архаїчну квадратову башту". Ця башта не могла бути квадратною (наприклад, як тоді пояснити пізніше розширення башти на зовні?), тому мова могла йти лише про її попередницю (якщо така була). На думку Пламенницької "фрагментарно збережені укріплення попереднього етапу сформували південно-східну частину замку", але нажаль не уточнюється які елементи та в який спосіб вони сформували цю частину замку. Якби б був план первісного замку від пані Ольги, то це б прояснило багато речей. Наприклад, припустимо що ця башта насправді відноситься до древнішого періоду замку, як від неї відходила стіна? У випадку червоної лінії, то це підкріплює думку що первісне розпланування замку сформувало цю частину замку. Доречі, якщо йти далі по лінії то бачимо квадратову споруду, чим це не древня башта? Але, таке розташування стіни, протиречить "первісному" розплануванню замку, тому що башта стикується з муром під досить дивним кутом. Для того щоб відповісти на це протиріччя можна сказати, що це не башта, а лише стіна первісна. Правда, в такому випадку виступає питання: а на чому базується версія про квадратні башти? На підкресленій стіні? Чи все-ж-таки на башті? В другому випадку (зелена лінія), розпланування "первісного" замку виглядає логічним, але нівелюється висновок про те що первісне розпланування замку сформувало південно-східну частину замку. Також, на чому базується висновок що "північний наріжник постав в 1540-і рр. внаслідок робіт М. Сенявського". Це є найсміливіше датування цієї споруди. Якщо я добре зрозумів (все-таки не просто співставити малюнок з планом) то мова йде про цю споруду (червоним): На останок, я вважаю, що ця башта не блокує східну лінію обстрілу, а наоборот ніби доповнює її (підсилює). Так, вона частично блокує обстріл північно-східної башти і так вона порушує загальну трикутну симетрію комплексу, але суто з функціональної точки зору, ця допоміжна башта (яка підсилює найслабшу башту з трійки) є повністю логічною. Тим паче, що дивлячись який великий діапазон мала покривати південна бійниця багатокутної башти, стає очевидним що її не хватало для обстрілу замку зі сходу. Саме тому я остаточно виключаю побудову цієї башти на першому (тим більше на якомусь "попередньому" етапі), але не відкидаю, що вона могла бути збудована в рамках будівництва після 1556 року, тим же Миколою Сенявським.