Таблица лидеров

Обговорюється цей об'єкт: замок в Озаринцях Загальні відомості Село Озаринці (Могилів-Подільський р-н) знаходиться на півдні Вінницької області, 10 км на північ від Могилева, ~100км на південь від Вінниці, ~30км від Мурованих Курилівців і Шаргороду, 2 км від міжнародної автодороги М21. Населення 1311 мешканців (2016): До революції Озаринці були скоріше містечком. Про історію села дуже докладно написано на Вікіпедії, я лише процитую найважливішу інформацію, яка в т.ч. свідчить про значимість поселення впродовж багатьох років: Чисельність населення у різні роки зі статті: Доповню ці дані джерелами 19-20 ст. "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (1880) - 2060 мешканців, але про замок нічого не сказано, містечко названо Ozarzynce: Джерело Крылов А. "Населенные места Подольской губернии" (1905) - 3550 жителів. В селі збереглись 2 православні церкви, синагога (18 ст.), костел (1741), старі руський та єврейський цвинтарі. Багато інформації про містечко подано тут. Замок Отож, окресливши загальні дані про поселення, можна перейти до замку. Точкою відліку, як ми вже вияснили є 1657 рік, тобто рік будівництва замку. У 1690 його було пошкоджено і в 1699 відбудовано. На картах Боплана 1650 і 1670 рр. Озаринці зображено як Ozarince, але без укріплень. І це логічно, адже карти відносяться до п.п. 17 ст., коли містечко ще не було укріпленим: Така ж ситуація з картою Річчі Занноні (1767) – укріплень нема, можливо вона зроблена на основі карти Боплана? Хоча містечко називається вже Ozarynce: Продовжуючи тему карт, так як руїни замку дійшли до нашого часу, то цілком логічно можна було б очікувати його позначення на картах Російської імперії, хоч в якомусь вигляді. Але на 3 верстовій карті Шуберта (1863-1877) приблизно на місці замку позначена якась рослинність (?): А на двохверстовій карті (1909) важко щось розгледіти, але здається теж нічого не позначено: Щодо письмових джерел, то розпочати можна з "Сведений 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році: Джерело Звідси довідуємось, що скоріше всього остання перебудова була здійснена поміщиком Комаром, який перебудував замок у хлібні амбари. Однак, в описі зазначається, що за переказами замок побудували поляки, а не козаки. Також цікавими є відомості про "бурти", які побудовані татарами зі "стратегічною метою" (вони предмет додаткового дослідження). В Археологічній карті Ю. Сіцінського (1901) подані ці ж відомості, проте в скороченому вигляді. Історик Ю. Ролле, який збирав інформацію про подільський край, подає в своїй роботі "Opowiadania historyczne: serya VII" (1891) таку інформацію: Джерело Отже, коли імператриця Катерина дізналася, що Катажина Косаковська не хоче їй присягнути, вона дала наказ конфіскувати і повернути спадкоємцям маєтки Косаковської. Станіслав Комар скористався цією ситуацією, представив свої претензії і вже в кінці 1795 отримав маєтності не лише Стрижаковських, але і Чурилів в т.ч. Озаринці. Цікаво, що це той же Станіслав Комар, який у 1805 здійснив перебудову ще одного замку – у Мурованих Курилівцях. Муровані Курилівці, які, так само як і Озаринці, належали Чурилам, стали резиденцією Комара. Про рід Комарів і про маєток в Курилівцях можна докладно прочитати тут В 1830-1831 родина Комарів виїхала в Європу "шукати спокою" і в 1832 Станіслав Комар помирає. Вдова разом з дочкою Дельфіною осідають в Парижі і деколи Дельфіна ще приїжджає на Поділля. Можна допустити, що перебудова замку в Озаринцях була здійснена до 1830 року. Загалом, це джерело ще потребує докладного вивчення. У роботі "Приходы и церкви подольской епархии" авторства Сіцінського (1901) бачимо такий опис Озаринців: Також в цій же роботі зазначено, що один з існуючих храмів був збудований за кошти поміщика Чацького: Отже, Сіцінський дав змогу зрозуміти коли саме Комар міг перебудувати замок у хлібні амбари. Це було не пізніше 1865 (варто уточнити коли саме Озаринці перейшли Чацьким). Не зрозуміло чи печери, про які говрить Сіцінський, є замковими погребами чи чимось іншим. Основна доля описів замку приходить на післяреволюційний час. У 1926 році в Озаринцях був відомий мистецтвознавець Данило Щербаківський, який крім єврейських пам'яток описував і замок. Ось фрагменти з його щоденника: Отже Щербаківський не лише фотографував Озаринецький замок, а й здійснював обміри, проте невідомо чи ці матеріали залишились. Деякі фотографії і матеріали з цієї експедиції опубліковані, тому є надія, що решта теж збереглась. Також, це лише фрагменти зі щоденника Щербаківського і в повному варіанті інформації може бути більше (здається він є опублікований десь в глибинці Інтернету). Про цю експедицію також трохи написано тут Про замок у статті там немає інформації, нам більше цікава особа автора – Бориса Хандроса (1923-2006), уродженця Озаринців, автора книги про Озаринці "Местечко которого нету" (2001). Можливо в книзі міститься якась додаткова інформація і про замок? На жаль, книги немає у вільному доступі, але вона є у бібліотеках Києва, Одеси, можливо інших міст. Ось цікаві цитати зі статті: Де знайти матеріали цього кружка? Може там щось є про замок? Борис Хандрос також був сценаристом фільму "Мельница" (2002), який знімівася у 90-х роках в Озаринцях. Можливо замок потрапив у кадр? Тут же сказано про бійниці всередині синагоги. Можливо вона була частиною укріплень містечка? Наступним етапом дослідження замку в Озаринцях була робота Ю. Сіцінського "Оборонні замки Західного Поділля XIV-XVII ст." 1928 року: У своїй роботі Сіцінський не лише повторює відомості з 1901, але й доповнює їх обмірами. Замок був приблизно квадратовим в плані зі стороною у 55 м. Сіцінський застав фундаменти північно-західної башти яка була восьмигранною зовні і круглою всередині. Також він фіксує склепіння у північно-східній стороні, і що в'їзд у замок здійснювався з півдня. Станом на 1928 рік, від будинків які були збудовані всередині замку зі східної і північної сторони де-не-де залишилися мури. На західній стороні збереглись амбразури, тобто мур ще стояв, а зі сходу стіну підпирали контрфорси. Цікаво, що поряд з замком був ще один двір, огороджений невисоким муром. Фотографія і план опубліковані у роботі допомагають цю інформацію осягнути. В якості джерел Сіцінський пропонує крім робіт, які частково розглянуті, також книгу "Powiat Mohylowski w gubernii Podolskiej". На жаль, даної книги у вільному доступі немає і залишається лише здогадуватись які відомості там наведені. Наступним іде П. Жолтовський який у 1930 відфотографував багато населених пунтків Поділля в т.ч. Озаринці. Дані фотографії знаходяться у фонді Таранушенка і опубліковані в альбомі "Пам'ятки архітектури Подільської губернії": Фотографії дають широке уявлення про те, як виглядало укріплення. Наприклад видно добре збережені амбразури і контрфорси. Не зовсім зрозуміло розташування Богунової башти і взагалі звідки Жолтовський взяв цю назву? Про північно-східну вежу Сіцінський говорив як про залишки "склепінь", а про північно-східну як про "фундаменти вежі" Замок в Озаринцях фігурує в реєстрах пам'яток. У виданні Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР (1983-1986) знаходимо крім уже відомої інформації Сіцінського також таке Тобто в 80-х роках ХХ ст. частково ще стояла східна сторона і каземат. І ще ось така фотографія знайдена на просторах Однокласників, на ній скоріше вського ображений північно-східний кут замку: Наш час Зважаючи на те, що руїни замку збереглись, його дуже легко можна локалізувати, його видно при в'їзді у село. Замок знаходиться на правому березі річки Немії, яка утворює тут глибокий каньйон. Південніше є також джерело, яке впадає у Немію і утворює невеликий каньйон: На лівому березі, в свою чергу, знаходиться містечко, вид з замкової гори: Ось так це виглядає з супутника: Замок з однієї сторони захищений каньйоном річки Немія. Фото для оцінки рельєфу: Частина мурів збереглась, хоча виглядає трохи по-любительськи, на мою думку, виникає питання чи оригінальний це мур? Фото надбрамної вежі, можна порівняти з фотографіями Жолтовського 1930 року: Північно-східна вежа, Сіцінський писав про неї, як про "залишки склепінь": Погляд на надбрамну вежу з двору замку: Вид з прибрамної вежі на південно-західний кут: Фотографії з неба авторства @MadMax. Більше тут Також план невідомого автора звідти^ До речі у статті на castles.com.ua зазначено, що місцеві замок називають крепостю і я це лише можу підтвердити (у 2017 стикнувся з такою ж проблемою): На сайті ozaryntsi.com сказано, що замок також називають Турецькою Крепостю: Там же сказано, що до побудови фортеці міг бути причетний Іван Богун: На просторах інтернету навіть є відео де з вуст молодих людей окремо звучать два поняття "козацька фортеця" і "крепость". І з цього можна було б посміятись, якби було б зрозуміло з якого дива людям називати замок інородним словом "крепость"? Адже навіть місцина в якій знаходиться замок називається Танасова гора/Замчисько. Я б допустив, що була якась авторитетна людина, яка вперше назвала замок крепостю і від нього уже підхватили і так воно дійшло до цих пір? Тоді питання, а в якому контексті замок був названий крепостю? Може це було якесь дослідження? Може це був Щербаківський, який в свому щоденнику називав Озаринецький замок "кріпостю"? Питання відкрите От і все, що я знайшов по даному об'єкту. Буду радий, якщо додасте нової інформації.

Провів невеличку модернізацію форуму, завдяки чому тепер в налаштуваннях форуму з'явилася можливість обрати українську мову Щоб зробити це, йдемо до нижньої частини сторінки, де і робимо вибір: Переведено назви розділів, підрозділів, різні написи, підписи, кнопки і т.д. Якщо помітите помилки в перекладі або якісь місця взагалі без перекладу - пишіть мені, бажано в персональні повідомлення.

Дуже цікаво дізнатися походження ось цього плану. Враховуючи позначку якихось підземних споруд у південно-західному куті, автор використовував не лише уже нам відомі джерела, а може й навіть сам був на об'єкті.

Основательно вы источники проработали, добавить пока особо нечего. Для коллекции приведу здесь справку из книги Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu od połowy XV do końca XVII wieku" (2004): Перевод: Ссылается он на следующее издание: Powiat mohylowski w Gubernii Podolskiej. Opis geograficzno-historyczny wszystkich miast, miasteczek, wsi, przysiółków, futorów, słowem zaludnionych miejscowości w tym powiecie z dodaniem odpowiednich dokumentów zebrał i pracował W. Pobóg-Górski. Kraków 1902. Планировка у замка очень странная. Больше всего настораживает отсутствие признаков угловых башен и наличие какой-то восьмиугольной башни (или точнее вежи) внутри периметра стен. Расположение веж внутри стен - для 17 века это выглядит более чем странно, т.к. приём очень архаический. Контрфорсы, как мне кажется, пристроили на каком-то позднем этапе, когда решили укрепить секцию стены. Для раннего строительного этапа, когда замок ещё функционировал в качестве укрепления, контрфорсы только мешали бы простреливать пространство у стен. Если же у замка всё же были угловые башни, то контрфорсы мешали бы фланкировать пространство вдоль стены.

Скорей всего "реконструкция" облика Корсуня времён Ярослава Мудрого сделана на основе диорамы Чучина:

Обсуждается этот объект: Черленковский замок Подробнее историю и архитектуру Черленковского замка мы обсудим в другой теме, а здесь же обращу ваше внимание на то, какой сильный удар был нанесён по этому памятнику в последние годы, причём на вполне законных основаниях, с согласованием процесса уничтожения памятника в нужных инстанциях... с. Селище находится в 10 км к юго-западу от Винницы: Живая карта В этом селе есть (а точнее было) относительно слабо застроенное замчище, главной доминантой которого служили руины замковой башни (памятник архитектуры национального значения), а под землей скрывались и другие следы укреплений. Так, к примеру, в Археологической карте Подольской губернии (1901) было сказано: Чтобы не перегружать эту тему различными историческими сведениями, приведу краткую справку из путеводителя Дмитрия Антонюка "155 польських замків і резиденцій в Україні" (стр. 19-20) Итак, стояла себе бедная башня + замчище, частично пустое, частично под огородами. Памятник ждал, когда же им займётся кто-то, кроме местных, потихоньку превращавших объект в свалку и заброшенный пустырь. Место, кстати, там было живописным: Источник Источник А потом началось: Источник Как видим, началось всё хорошо - раскопки, которые привлекли внимание к замку, надежды на продолжение исследовательских работ, надежды на качественную консервацию руин, надежды на создание музея... Источник Однако буквально через месяц-полтора после этих новостей, появились другие, уже куда более тревожные. Там сообщалось о вещах, плохо стыкующихся с музеефикацией, реставрацией и возрождением замка. Депутат обещает отгрохать на месте памятника VIP-отель, туристический комплекс, а также "воздвигнуть новую крепость" из гранита (!?), построить новые башни... Проектировать шедевр доверили винницкому архитектору Александру Рекуте, который явно ничего не смыслит в замках-крепостях. Источник Источник Конечно, этот совершенно дурацкий проект, сделанный на уровня диплома какого-нибудь студента, ничего не смыслящего в оборонной архитектуре, в любой другой стране просто бы даже не стали рассматривать, не говоря уж о том, чтобы оценивать его сколь нибудь серьёзно. Но в нашем случае, к сожалению, случилось самое худшее - проект нового недо-замка, не имеющего вообще никакого отношения к утраченной постройке, был одобрен на высшем уровне в Киеве, в Государственной службой по вопросам национального культурного наследия Минкульта под руководством печально известного Николая Кучерука. Стройка закипела, и вот уже депутат-благодетель недоумевает, почему с получением разрешения стройки на замчище всё было относительно просто, а вот преображать замковую башню ему не дают (видимо в Киеве не решились отдать "меценату" ещё и башню на растерзание - всё же памятник национального значения, как никак): Источник К счастью, кризис не позволил Владимиру Скомаровскому завершить проект, и стройка была заморожена, но всё же участку замка был нанесён огромный ущерб. Новый псевдо-замок, который разве что абсолютно далёкий от истории, архитектуры и реставрации человек может принять за постройку 16-17 вв, начал расти по соседству с башней, потому, наверное, В. Антонюк в справке, приведённой вначале темы, писал: "хай будує - аби лише не чіпав справжнього замку", да только строительная опухоль постепенно поглотила всё пространство возле старой башни. Источники: 1, 2 Источник Источник Но лучше всего масштабы трагедии ощущаются при взгляде сверху. С высоты раскрывается вся убогость проекта псевдо-замка, место которому где-нибудь на трассе, где полно подобных игрушечных бутафорских ресторанов/отелей, отражающих всю скудность представлений их владельцев об облике реальных замков и крепостей. Нет никакого намёка, что новый комплекс хоть как-то пытались привязать по стилю/духу к оборонным постройкам 16-17 вв, я уж не говорю о том, чтобы никто даже не пытался воссоздать именно Черленковский замок. А стены - это ж просто гениально - обычный забор, с лёгким кокетством изображающий из себя подобие оборонного пояса. И это согласовал Минкульт!? Хуже всего, что весь этот шлак врезали в основание реального замчища, особенно жаль участки по контуру площадки, где некогда находились реальные линии укреплений. Удача, что кризис перекрыл краны меценату, которому просто хотелось "щось після себе залишити", в результате чего стройка заморозилась, но теперь для торжества справедливости всё это необходимо снести, чтобы не позорить, ни Винничину, ни страну в целом: "Благодетель" на фоне башни, которую так и не успел изуродовать и "органічно з'єднати" с забором своего позорищного комплекса: Источник