Таблица лидеров

Вам звичайно ж, видніше де мав розміщуватися замок. Але, я добавлю свій варіант його розміщення. Зверніть увагу на те що палац, на який орієнтувався Афтаназі, розміщений набагато дальше ніж вами позначений об'єкт №1. І ця невелика помилка, відбивається на подальшій спробі локалізації. Так, якщо відштовхуватися від комплексу будівель, позначений червоним квадратом, на південний-схід то ви потрапите на синій квадрат під номером 1. У вашому випадку, палац був нижче тому ви й потрапили на квадрат №2. Тепер поглянемо потенціал обох об'єктів якби вони були б замками: Об'єкт №1: Міг виконувати роль фортеці: Захищати переправу через річку. Захищати перехрестя двох важливих доріг. Оточений болотом майже з трьох сторін. Оточений валом/ровом (?) Об'єкт №2: Міг виконувати роль фортеці: Захищати дві переправи. Захищати перехрестя двох простих доріг. З двох сторін оточений струмочком Оборонні риси відсутні Висновок - скоріш за все, замочок був на ділянці №1. Форма - квадрат. Довжина куртин ~ 30 м. Матеріал - невідомий. Слова старожилів підтверджує карта 1861-1864 рр. (я ще ні разу не бачив таку кількість дерев на карті) Карта Ехх... Який чудовий краєвид на Липник, мав би відкриватися з гори на пд-сх від Липника.

Обговорюється цей об'єкт: Замок в с.Липник Село Липник знаходиться за 55 км. на північний-захід від Львова. Зараз це окреме село, а раніше присілок одного з найбільших сіл Галичини - Кам'янки Волоської. Присілок не рядовий, а, по-суті, адміністративний центр села. Тут була церква (відома з першої пол. 17 ст.), тут був палац (маєток Яблоновських, Воронецьких, потім Чайковських), в радянський час - школа, медпункт, клуб, колгосп. Оскільки це, фактично, рідне для мене село, то його історію досить непогано перетряс. Чіткої інформації про існування тут замку чи інших фортифікацій небагато, проте деякі натяки в літературі все ж проскакують: Згадує про замок в Липнику В. Пшик в своїй праці Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Як виявилося внаслідок аналізу його посилань, Пшик взяв цю інформацію в Р. Афтаназі (відомого дослідника замків і палаців). В його праці "Materiały do dziejów rezydencji T. 7A" можна зустріти майже ідентичний уривок тексту: В більшості матеріал про Кам'янку Волоську Афтаназі писав на основі власних знань, оскільки тут неодноразово бував, добре знав місцевість, а до Другої світової зробив навіть серію фотографій палацу Чайковських. Проте, аналізуючи його список джерел випливає ще одне видання: Rolnik, 1867-1937. По суті, тут важливим з нього, в контексті теми, є лише одне речення: Також, певний натяк на існування замку бачимо в етнографічному дослідженні Кам'янки, опублікованому в праці "Галичанин. Літературний збірник. Я. Головацький - 1862" Ось це, в принципі, і є всі вихідні дані. Інформації, звичайно, зовсім небагато, але в ній є декілька моментів за які можна зачепитися. Найбільш важливим джерелом, звичайно, є інформація наведена Афтаназі. Тут найбільше конкретики. Першим важливим для мене моментом є локація. В більшості ми звикли, що двори, палаци дуже часто виростають на місці замків. Але тут бачимо, що Афтаназі чітко розділяє палац Чайковських і замок, відносячи останній в інше місце, кудись на південний схід від палацу. Другий важливий момент, це те, що згадуються сліди фортифікацій, які збереглися щонайменше до початку 20 ст. В силу того, наскільки я знаю цю місцевіть, осмілюся висунути припущення, де міг знаходитись той замок. Для наглядності підготував невелику схему Карта Цифрою 1 позначено місце, де знаходився палац Чайковських, від якого відштовхується Афтаназі. На південний-схід в безпосередній близькості від нього були рукотворні стави. Сьогодні вони в більшості висохли, але їх контури і зараз чітко видно. А далі тягнеться пасовисько. Воно майже ідеально рівне і будь яких слідів забудови там нема. Проте, трохи далі, за рікою є місце, яке в житті не викликало б в мене підозр, якби не вищенаведений уривок тексту. Всередині кола знаходиться невеличка височина. Сьогодні повністю розорана, але за розповідями навіть моєї бабці, ще до Другої світової там була забудова. Інтерес викликають два місця. Під цифрою 2 тягнеться лінія кущів і дрібних дерев. Заросла вона не просто так, а на ділянці, яка дуже нагадує оборонний вал. Для впевненості, хотілося би, щоб зререглися інші сторони, але інші гіпотетичні сторони повністю розорані...А під цифрою 3 знаходиться іще один цікавий об'єкт. Там росте величезна липа. Ніби просто дерево та й все, але тут є свій зміст. Дерево дуже-дуже-дуже старе. Боюся перебільшити, але йому явно не сотня років. За словами старожилів таких лип було декілька, раніше ціла алея. За переказами, саме від них пішла назва села - Липник. Під липою стоїть скульптура св. Яна. Місце, судячи зі всього, шанувалося досить здавна, бо навіть на карті фон Міга в даному місці є позначка про те, що тут в кінці 18 ст. стояло щось типу каплички. Окрім іншого, Все це наводить на думку, що в межах окресленого кола був якийсь об'єкт, один з осередків села. Можливо якийсь дерев'яний замок. Хоча це поки лише моє припущення і, без інших письмових відомостей чи грунтовніших досліджень, є лише здогадками Ось так дана місцевість зображена в Фрідріха фон Міга. На місці, що нас цікавить бачимо забудову і обнесена вона чорним квадратним контуром. Що це? Огорожа? Чи не на місці старого замчища? Карта

@Arsen Замки -Тернопільщини Щиро дякую за комент. Нові думки завжди цікаво розглядати. З чимось погоджуюсь, з чимось ні. Тут не погоджуюсь. Палац, від якого відштовхувався Афтаназі був саме там, де я позначив. В доказ тому маю багато матеріалів, які тут не виставляв, бо офтоп. Просто, по-перше карта фон Міга не зрівняється з сучасними супутниковими знімками по точності, вона місцями досить неточно передає місцевість. По-друге, палац, про який каже Афтаназі, був збудований в першій половині 19 ст., тож його на карті фон Міга просто немає. А той червоний прямокутник, це очевидно попередній двір. Цілком можливо, що він був навіть трохи в іншому місці. Зверніть увагу, що на наведеній Вами карті 1861-1864 рр. він стоїть вже якраз там, де потрібно. Тим не менше, об'єкт відзначений Вами біля перехрестя є цікавим. Що це таке, я не знаю.Хоча хотів би знати. Зараз там немає нічого. Але те місце лежить строго на захід від палацу. Навіть злегка на північ. Ось це перехрестя зараз . І чи не замало для куртини +- 30 м.? Мав би. Але не відкривається. Зараз там ліс, трохи пасовище між лісами. І якщо там навіть є невелика височина, то на місцевості не відчувається. Щонайменше краєвиди не відкриваються.

Афтаназі в своїх текстах пише, що Семенські отримують Магерів після того, як його продають брати Марковські. Трохи мені не стикувалася ця інформація, ніяк не міг її прив'язати до конкретного часу. Найбільше вибивало з колії те, що на момент, коли робилися інвентарні описи 1790-х рр., замок належав Глоговським. І Марковські в даний часовий проміжок мені аж ніяк не вписувались. Трохи інформації по темі підкинула праця Grabowiecki Słownik Biograficzny. Renata Kulik, Henryk Kulik . Там міститься декілька цікавих біограм: Наскільки я розумію, Магерів і околичні села на цьому етапі вже були поділені між різними спадкоємцями і тут треба детальніше шукати, що, коли і кому належало, та як переходило в інші руки. Перший запис про Анну Марковську, дочку Яна, яка отримала від батька в спадок "Погарисько, так звану Руду Магерівську" [трохи дивне формулювання. Можливо йдеться до приналежності до ґміни Руда Магерівська], і продала своєму швагрові, чи свояку Якубу Глоговському в 1790 р. В другому бачимо інформацію про чоловіка вищезгаданої Анни - Войцеха Добжелевського. Йдеться, що він був "Posesor dóbr Franciszka Głogowskiego". Нове для мене поняття, пояснення цього терміну таки знайшов на сторінках інтернету: Тобто, в 1791-94 рр. він був таким собі управителем в Руді. Ну і третій запис, вже про самого власника - Францішека Глоговського. В сумі, отримали нову і трохи уточнену інформацію з однієї сторони, і ряд нових питань - з іншої. Як Руда переходила від Францішека Глоговського до Семенских, поки до кінця не зрозуміло.