Таблица лидеров

Нарешті вдалось ще раз побувати на замчищі, цього разу з фотоапаратом. Дозволю собі трохи самодіальності, щоб візуально підкреслити його обриси. Зелень вже частково розпустилась і не дозволяє чіткіше прослідкувати релєф. Західний вал із "в'іздною брамою" "В'їздна брама", примітно, що частина внутрішнього двору залишилась все таки не забудованою Південний вал в основному вільний від рослинності Східний вал нависає над заплавою Стрипи на 3-4 метри Вражає геометрія. так сходиться східний і північний вал Це ж місце зі сторони річки

Взгляд с высоты на Днепропетровск и околицы. На фото попал и участок с крепостью Кодак. Он в нижней части кадра, где у берега Днепра видна дыра, оставшаяся в наследство от карьера, уничтоживщего значительную часть крепости. Если присмотреться, то рядом с карьером можно увидеть линии уцелевших земляных укреплений: Источник фото Чтобы проще было понять, что там и как, рекомендую посмотреть на спутниковый снимок с видом на участок крепости.

Я сомневаюсь, что это изображение создал Боплан. Изображение было опубликовано в книжке с длиннющим названием (потому не буду его писать полностью) "Cyaneae oder die im Bosphoro Thracico ligende hohe Stein-Klippen...", изданной в Аугсбурге (Германия) в 1687 году. 74 странички с иллюстрациями. Её можно пролистать, чтобы убедиться - это какое-то общее обзорное издание по географии, где рисунки животных и птиц соседствуют с видами на города. Как минимум, уже такой стиль подачи информации вызывает подозрение. Далее можно просто посмотреть на другие картинки, на которых показаны известные укреплённые пункты, чтобы убедиться - их все в книге показывали не такими, какими они были на самом деле. Вот, например, как в той же самой книге показали Каменец, Трахтемиров и Перекоп: Не могу утверждать, что план крепости Кодак впервые появилось именно на страничке упомянутого издания, но даже если оно где-то публиковалось ранее, план мне кажется не более, чем фантазией по мотивам. Возможно была задача показать жителям Европы, что есть такая вот новая крепость, перекрывающая движение по Днепру, вот и все требования. Взяли какой-то усреднённый образ бастионного укрепления (тем же немцам было вообще всё равно, сколько у неё бастионов), разместили его на берегу реки и подписали (кстати, есть несколько вариантов этого изображения, которые отличаются подписями в картуше). Готово! Да и просто с точки зрения логики рисунок выглядит странно, ведь крепость возвели на гранитной террасе (потом половину крепости сожрал гранитный карьер), а на рисунке видим чуть ли не мокрый ров (!?) совмещённый с Днепром.

На карті POLONLA AMPLISSIMI REGNI TYPVS GEOGRAPHICS. 1593 рік, Антверпен [1 пост], чітко бачимо, що Лабентвела розміщена на межі території Галичини з Поділлям і на захід від річки з напрямком бігу на північ. Але, у цьому регіоні напрямок течії річок з півночі на південь. Як було показано у 82 номері SPOTKANIA ŚWIRZAN [7 пост] на мапах Гродецького напрям бігу річки може бути позначений помилково. Підтвердження цьому знаходимо на 2 редакції карти Гродецького виданої у Базелі (Basel) 1570 року. Як бачимо, Labentowela знаходиться на захід від річки котра одночасно впадає в Дністер (?*) і біжить на північ (Стир). *Питання встановлення назви південної частини річки, напевно, потребує створення окремої теми або навіть і підрозділу по аналізу карт Гродецького. При аналізі опису Станіслава Сарницького карти Польщі Вацлава Гродецького (Grodetius), виданої 1558 р. у Базелі орієнтовно було встановлено локацію [2 пост] Лабентвели у районі с. Золота Слобода. Але, перша писемна згадка про це село, згідно з написом на титулі церковної книги «Тріодь», датується 1649 роком. Тому варто звернути увагу на більш давнішні поселення в окрузі. Першим "кандидатом" на загадкову Лабентвелу може бути село Плотича Козівського району, розташоване на річці Стрипа. Вікіпедія подає першу писемну згадку 1456 роком як Велика Плотича (отже в 15 столітті цей населений пункт був або досить великим або значущим). Також поблизу села виявлено археологічні пам'ятки давньоруської культури. Другим, і на мою думку більш вірогідним, кандидатом є село Ішків. Вікі подає першу писемну згадку 1430 роком. Поряд з ним розташоване невелике село з промовистою назвою Дворище. Обидва населених пункти (Плотича [Ploczice] та Ішків [iczecow]) є на мапі Боплана. Прослідковуються вони і на карті Joane Jacoba Kanter Regni Poloniae, Magni Ducatus Lituaniae, provinciarum foedere et vasallagio illis junctarum, et regionum vicinarum nova mappa geographica, 1770 року . Хоча на ній Ішків [iczecow] названий Jezakow (тотожність населених пунктів піттверджує розташування поряд села Богатківці [bohatkowce], котре зберегло свою назву до тепер); а Плотича [Ploczice] - Plozizce і розташована значно північніше своеї локації (можливо картограф сплутав Плотичу [Плотича] з Плавучою [Плавуча], котра приблизно там і розташована). Як видно з цієї ж карти Ішків [Jezakow] у 1770 році мав таке саме значення як Бережани і Струсів (згідно легенди карти - містечко, Urbus parva) та вище ніж Козова, Плотича (?), Микулинці, Тернопіль. Чим не кандидат на загадкову Лабентвелу ? PS. Невеличкий офтоп. На карті Боплана Тарнопіль позначений як місто. Можна тільки уявити собі яких руйнувань він зазнав у 1675 році, якщо на карті J.Kanter Regni Poloniae, 1770 Тарнопіль позначений як село.