Таблица лидеров

Цей план - абсолютно ідентичний плану, що зберігається у Російському державному військово-історичному архіві (РДВІА, Москва). Відмінності - Вашому плані назва міста написана через "К", експлікація розміщена в іншому місці і має цифрові, а не буквенні позначення, а зміст її французькою мовою ідентичний. Дещо в іншій графічній манері зображений рельєф. Фотокопію плану з РДВІА опублікувала О.Пламеницька в монографії "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець" - стор. 439. Хронологічна атрибуція плану Є.Пламеницькoю 1712-1715 рр. - відповідно до порівняння зображенння з відомостями про виконані фортифікаційні роботи. Цікаво, наскільки точне датування плану 1711 роком (тоді Є.Пламеницька не помилилась). Загалом, можна зробити висновок, що кожний план тиражувався й існував у 2-3 копіях з деякими незначними відмінностями. Ці плани розпорошені по різних архівах Європи (можливо, і по приватних збірках). Наукова тема, яка "лежить на поверхні" - збір і узагальнення цього масиву інформації. Справа в тім, що одні й ті самі плани можна розглядати під абсолютно різними кутами зору - в залежності від наукового інтересу. Найпростіше - в історіографічному аспекті, що теж, однак, має незаперечну цінність - важливе авторство, атрибуція, історія створення тощо. Скільки всього планів міста - не знаю! Я маю фотокопії понад 80 історичних планів, а тут виявилося ще кілька (див. вище - №№ 4, 6,7, які мені абсолютно незнайомі), причому згори можу відзначити некоректне датування. І хоча ці плани не надто інформативні щодо фортифікацій, але містять винятково цікаві інформацію щодо деяких об'єктів, а поза тим цікаві як документи. Звичайно, потрібне якісне зображення. Я аналізую плани з лупою на предмет щонайменш помітних фортифікаційних відмінностей. При цьому неодмінно порівнюю з натурою - інакше не має сенсу аналізувати.

А якщо документ знаходиться не в архіві, а для прикладу в моїй приватній чи будь кого іншого колекції, такий документ вже до розгляду не приймається? Крім того ніхто і не просить приймати то до уваги. Тут так би мовити хочете вірте а хочете ні . можна але із зменшеною роздільною здатністю.

В 2011 році проїжджав через Касперівці, але, на жаль, нагоди зупинитись там не було. Село дійсно розташовується в дуже глибокій долині, про що навіть по серпантинах доріг можна зрозуміти. На перший погляд може здатись нелогічним місце розташування замку в долині, проте навколишні верхні плата є широкими і плоскими, тому і захист могли давати з одного чи максимум з двох боків, а пологих входів в долину при цьому було небагато. Можливо саме тому місце розташування замку було вибрано внизу. Як варіант можна розглянути місце теперішньої школи (на карті внизу), тим більше, що практика показує, що спортивні майданчики, а в даному випадку стадіон, не раз зустрічаються на місці замкових подвір'їв. Помасштабувати карту можна тут.

Самое интересное, что подобные работы на памятниках архитектуры НАЦИОНАЛЬНОГО значения (а Георгиевская церковь в Касперовцах именно таким памятником и является, ее охранный номер - 1581) должны выполняться по проектной документации, разработанной специализированными реставрационными организациями и с разрешения центрального органа охраны культурного наследия - Министерства культуры Украины. И строительные работы также должны проводиться профильными реставрационными организациями. Судя по фотографиям, специалисты здесь вообще не присутствовали. Особенно "трогательно", "с любовью", выполнены ажурные свесы крыши и чешуйчатое покрытие колокольни - в традициях церковного "благолепия". Можно предполагать, что эта "любовь" не обошла и интерьер памятника, наверняка, его и расписать уже успели? В правовом аспекте все очень просто - необходимо выяснить - кто дал разрешение на проведение такого варварского ремонта, а если работы проведены без разрешения, то это уже вопрос для органов прокуратуры (впрочем, если разрешение имеется - тоже). К слову, именно покрытие деревянных храмов "бляхой" ныне является препятствием для номинирования украинских церквей Закарпатья в Список всемирного наследия ЮНЕСКО - мировое сообщество не понимает нашей свеобразной архитектурной эстетики в охране памятников.

Это план из Российского гос.военно-исторического архива, фонд 349, опись 17, ед. хр. 721. Датировка архива - 1810 г. Таких планов сохранилось два - под этим годом, они практически идентичны, но на втором (ед. хр. 17) нет заливки. К вопросу форума - что и требовалось доказать - ни на одном плане нет центрального столба, и башня не имеет крыши! Более всего заинтересовал опубликованный выше (№ 52) план 1711 года. Мне он неизвестен. Любая публикация архивного материала имеет ценность, если есть выходные данные - архив, фонд, опись, единица хранения. Иначе такой документ исследователями не принимается во внимание. Кстати, на плане 1711 г. также столба нет. Потому что его в башне не было. Если можно - дайте полный план 1711 г. и ссылку на архив. Это очень интересно! Все новости по теме "реставрация - проектное решение - состав реставрационных работ - их стоимость" свидетельствуют о непрозрачности процесса. Главное же то, что ВСЕ, проделанное с башней после 2.08.2011 г., напоминает хаотическое метание с целью запутать противника. И пока это удается!