Сатанов (Сатанів): синагога и её реставрация

[Filin]

Обсуждается этот объект: Сатановская синагога
 

Наткнувшись в Сети на парочку фото синагоги в строительных лесах, подумал, что эти кадры были сделаны давно, что это не может быть признаком реставрации, ведь все мы знаем, где живём. Но, как оказалось, я ошибся - синагогу действительно начали реставрировать! Нет, чуда не произошло, государству всё ещё плевать на памятники архитектуры, а проведение работ финансируют частные инвесторы.

Читая новости, отдельно впечатлился личностью пенсионера Бориса Слободнюка, который по собственной воле бесплатно присматривал за синагогой, хотя сам православный. Побольше бы таких энтузиастов на местах!

В новостях о синагоге часто пишут, что у этого памятника нет аналогов. Конечно, с одной стороны, каждый памятник можно назвать уникальным в своём роде, с другой стороны (если под "аналогом" подразумеваются похожие по структуре сооружения) известно, что не только в Сатанове есть оборонная синагога

Вернёмся к реставрации. Вот несколько новостей по теме:

Цитата

20 ноября 2011

Сатановскую синагогу возродят инвесторы?

По крайней мере, появилась такая возможность.

Уже много лет на Городоччине искали инвестора, который занялся бы реставрацией Сатановской синагоги-крепости - памятника XVI века. "Мы рассказывали о проблемах этого памятника журналистам, проводили заседания круглых столов, писали письма в различные инстанции и размещали информацию в Интернете", - рассказывает начальник отдела культуры Городоцкой райгосадминистрации Олег Федоров.

Местные жители тоже озабочены судьбой синагоги. И хотя реставрация не по карману маленьком Сатанову и даже району, жители понемногу приводят там порядок. Мы неоднократно рассказывали о пенсионере-энтузиасте Борисе Слободянюке, который по собственной инициативе начал убирать территорию синагоги. Недавно генеральную уборку еврейского храма начали местные краеведы. К ней присоединились даже туристы-студенты, которые приехали посмотреть на древнюю достопримечательность. А местная молодежь убирала на старом еврейском кладбище.

И вот наконец многолетние поиски инвестора, которые вели районные власти и поселковый совет, краеведы, все-таки увенчались успехом. Несколько месяцев назад в Сатанов приехали гости из Израиля - потомки первых раввинов, которые некогда жили в Сатанове. На местном кладбище зарубежные гости нашли захоронения своих предков.

Один из приезжих раввинов рассказал, что перед поездкой в Украину ему приснился прадед, который приказал: "Вставай и иди". А члены группы, которые сопровождали гостей на еврейское кладбище, рассказывают удивительные истории. Говорят, приезжий раввин, зайдя на кладбище, сам нашел дорогу к могиле его предка. Причем, он впервые не только в Сатанове, но и в Украине. Другая неожиданность произошла, когда, помолившись, он возвращался к своей машине. В этот момент загорелась сумка, которая лежала в багажнике машины. А для евреев огонь - это благая весть. Возможно, эти знаки окончательно убедили гостей из Израиля восстановить храм и навести порядок на кладбище. Правда, еврейские священники из тех людей, которые не любят рекламировать дел, которые еще не начали. Поэтому и просили пока не называть их имена журналистам.

"Сейчас с возможными инвесторами ведутся переговоры о сотрудничестве, - рассказывает Сатановский поселковый председатель Альберт Собков. - Планируем где-то через две недели сесть за стол переговоров. Возможно, соглашение о сотрудничестве как раз будет заключено в эти дни. Планируется, что инвесторы будут вкладывать деньги в реставрацию синагоги, также они хотят огородить кладбище и купить или арендовать здания, в которых могли бы селиться туристы из Израиля".

Как отмечает председатель Городоцкой райгосадминистрации Владимир Вербановский, израильские гости скоро должны приехать со своими предложениями. "Во время прошлой беседы мы просили инвесторов помочь реконструировать синагогу, - рассказывает Владимир Владимирович. - По самым скромным подсчетам, на это нужно 300 тысяч гривен. Бюджет района такой суммы выделить не может. А если говорить о полной реконструкции, то она обойдется, примерно, в 5 миллионов гривен.

Вопрос реконструкции Сатановской синагоги уже достиг критической точки. Ведь, по оценкам специалистов, если этого не сделать в ближайшее время, через пару лет она просто развалится, и мы потеряем эту историческую достопримечательность. А хотел бы здесь создать музей. Скоро мы снова сядем за стол переговоров, будем тщательно изучать предложения, обязательно советоваться с обществом. Добавлю, что, со своей стороны, районные власти тоже активно работают над развитием Сатановской зоны. Сейчас строим дорогу Иванковцы-Сатанов. А в курортной зоне скоро появится современный лечебный корпус на полторы тысячи мест".

Источник
 

Цитата

9 ноября 2012

Православного раввина из Сатанова признала власть. Теперь нужны деньги на синагогу

Благодаря публикации на ИП энтузиаст, который взялся охранять заброшенную памятник архитектуры - синагогу-крепость XVI века, получил официальное признание. А власть обратила внимание на проблемы реставрации уникального сооружения.

В феврале ИП опубликовала большой материал о старинных городок Сатанов. Среди прочего, в той статье говорилось о местного пенсионера Бориса Слободнюка, который по собственной инициативе взялся ухаживать за сводной еще в XVI в. синагогой, которая одновременно выполняла роль артиллерийской батареи в системе городских укрпилень Сатанова.

К тому уникальная историческая достопримечательность общенационального значения стояла совершенно заброшенным, а в середине местные жители обустроили свалку.

Хотя Борис Слободнюк сам православный украинского, он убрал все то мусора (а это несколько грузовиков) и упорядочил прилегающую территорию. Причем абсолютно бесплатно. Только потому, что ему стало стыдно за Сатанов, - мол, люди не из всего мира приезжают посмотреть на местные древности, а тут такое безобразие...

Когда готовилась упомянутая выше статья, Слободнюк просил власти не денег, а лишь "какую-то бумагу, что я памятник истории охраняю", ибо без этой "справки" ему трудно отгонять от синагоги земляков, продолжают свозить туда мусор.

Борис Слободнюк в "своей" синагоги - на камнях, с которых читали Тору

Как сообщил "Исторической правде" председатель Городоцкой райгосадминистрации Владимир Вербановський, пока Бориса Слободнюка уже зачислены внештатным сотрудником службы охраны культурного наследия Хмельницкой ОГА. Соответствующее удостоверение ему недавно вручили. Поэтому он теперь вполне официальным хранителем древней достопримечательности. Кроме того, за значительный вклад в охрану исторического наследия Городокского р-на, Бориса Андреевича награжден грамотой Городоцкой РГА и денежной премией. Владимир Вербановський надеется, что к спасению знаменитой Сатановской синагоги наконец присоединятся и многочисленные еврейские организации Украины.

"К большому сожалению, сегодня эта уникальная достопримечательность в катастрофическом состоянии, - сказал Владимир Вербановський о состоянии знаменитой Сатановской синагоги. - Где-то в конце 80-х годов местные жители разобрали на стройматериалы мощные контрфорсы, подпирали ее стены. Теперь эти стены стали расходиться. В стенах и своде уже появились трещины. Если процесс не остановить, то через несколько лет своды и часть стен обвалятся. Уникальный памятник истории, аналогов которой нет во всей Восточной Европе будет потеряна навсегда".

По словам Вербановського, соответствующих средств для реставрации синагоги в бюджете района нет.

Через ИП чиновник обращается к представителям еврейских организаций посредством: "Ведь это еще и вторая по древности синагога в Украине. Будет очень обидно, если через человеческое равнодушие мы сегодня потеряем эту памятку, которая пережила века и турецкие и татарские пушечные обстрелы".

Источник

И совсем свежая новость от ТСН:

Цитата

24 листопада 2012

На реставрацію 500-річної синагоги надійшли мільйони доларів завдяки ТСН

<embed src='http://tsn.ua/bin/player/embed.php/383703361' type='application/x-shockwave-flash' width='420' height='376' allowfullscreen='true' allowscriptaccess='always'></embed>

До виходу сюжету ТСН на порятунок унікальної синагоги, яка повільно руйнувалася, грошей не було ні у держави,ні у численних євреїв-туристів. Лише православний пенсіонер опікувався єврейською святинею.

Торік улітку ТСН показувала сюжет про "православного рабина" - українського пенсіонера, який безкорисно оберігав і доглядав унікальну єврейську святиню – Сатанівську синагогу-фортецю.

Будівля вся у тріщинах, і будь-якої миті могла просто завалитись. Однак, після сюжету ТСН на реставрацію синагоги-цитаделі надійшли мільйони доларів.

Будівлі незабаром виповниться п'ятсот років, це історична пам'ятка Національного значення.

Олег Федорів , керівник відділу культури Городоцької РДА, розповів: "Під час реставрації знайшли цікаву деталь - цеглину з відбитками пальців. Фахівці стверджують, що ця цеглина відноситься до періоду початку 16ст.".

Така синагога - чи не єдина у Східній Європі, бо одночасно і синагога, і цитадель. Товщина її стін сягає двох метрів. До виходу сюжету ТСН на порятунок унікальної синагоги, яка повільно руйнувалася, грошей не було ні у держави,ні у численних євреїв-туристів. Лише православний пенсіонер опікувався єврейською святинею.

Борис Слободнюк , доглядач синагоги, розповів: "Мені шкода такої святині, такого пам'ятника. Я не єврей, звичайно, але чомусь переживаю за неї. Я заходжу туди і мені стає добре, спокійно. Я відпочиваю, і виходжу звідти ніби з церкви".

Він роками воював з вандалами та односельцями ,які намагалися зробити з синагоги сміттєзвалище та розібрати її по камінчику. Його у Сатанові не розуміли, а він молився у православному храмі про відбудову синагоги.

"Все життя мріяв, щоб це зробили .І мої слова дійшли до Бога. Знайшлися такі люди, які почали цю реставрацію", - розповів чоловік.

Після сюжету на каналі 1+1 буквально за декілька днів приїхали євреї з Ізраїлю. Ізраїльтяни приїхали з архітекторами та юристами - оглянули споруду й пообіцяли допомогти у реставрації. Та не встигли вони повернутися в Ізраїль, як інша єврейська організація уже взялася за відновлення синагоги.

Олег Федорів , керівник відділу культури Городоцької РДА, розповідає: "Так сталося, що синагога зараз реставрується за кошти єврейської общини з Хмельницька. І з Росії приїжджали представники від євреїв з Америки".

Уже кілька місяців реставратори працюють над склепінням синагоги. Обіцяють повністю завершити реставрацію через два роки.

Євреї, які не встигли вкласти кошти у відновлення Сатанівської синагоги, вирішили облаштувати старе місцеве єврейське кладовище. Бо саме тут похований равин-архітектор, який зводив цю синагогу-цитадель.

Источник

[A_Wolkoww]

Пара снимков этой синагоги 13-летней давности:

[Filin]

Вот, adalary.livejournal.com поделился отличной подборкой фото по теме и комментариями к ним:

adalary.livejournal.com писал:

Юдейська громада взяла синагогу в аренду лише навесні. Потім було "втрясання" документів. Зараз не реставрація проходить, а невідкладні рятувальні роботи. Реставрацію почнуть наступного року.

Синагога (вверху) и средневековые городские врата (внизу) Разницы никакой!

Синагога со стороны старого еврейского кладбища:

Синагога и реставраторы (общий вид снаружи):

Центральный зал до начала работ:

Cтроительные леса внутри:

План с лесов:

Строительные леса и арон-кодеш:

Сатановский лев. Так его еще никто не снимал!

Лев и корона:

Реставратор Николай Иващук:

Средневековый кирпич-пальчатка:

Еще этим летом на крыше росла небольшая роща:

Работы по очистке крыши:

Очищенный фрагмент крыши:

Ощищенный свод снаружи:

Гора земли и глины, снятая с крыши:

[Filin]

Синагогу восстановят к ее 500-летию

САТАНОВ, 25 ноября 2012 (АЕН) - Агентство еврейских новостей ранее поднимало вопрос о плачевном состоянии уникальнейшего памятника иудаики – Сатановской синагоги.

(Читайте материалы АЕН "Украинские защитники еврейской твердыни" и "Памятный знак в Сатанове").

Синагога в Сатанове (Хмельницкая обл, Городоцкий р-н, Украина) относится к синагогам оборонного типа. Ее построили еще в 1514 г (по другим данным в 1532 г.).

Это типичное сооружение в стиле ренессанса. В плане она состоит из прямоугольного, почти квадратного главного зала и вспомогательных помещений, примыкающих к нему.

Сооружение перекрыто полукруглым коробовым сводом, возведенным без всяких дополнительных опор и колон. Это самый большой коробовый свод во всей Восточной Европе.

Стены синагоги сложены из глыб необработанного известняка, а вверху украшены краснокирпичным аттиком. Аттик играл роль боевого яруса – по его периметру были проделаны пушечные и мушкетные бойницы.

Синагога была важным узлом городской обороны - ранее здесь стояла пушечная батарея, содержавшаяся за счет еврейской общины. Возле прохода на крышу до наших дней сохранилось подземелье, ранее выполнявшее роль порохового погреба.

В 1754 году была проведена капитальная реконструкция здания, о чем свидетельствует надпись в декоративном картуше, сохранившаяся над входом в центральный зал. Тогда же был построен и выполненный в стиле барокко декоративны резной Арон кодеш.

В 30-е годы ХХ века синагога, как и другие культовые сооружения Сатанова, была закрыта и превращена в склад.

В годы оккупации здание синагоги некоторое время использовалась нацистами, как своеобразная тюрьма, где удерживали местных евреев. О тех страшных днях напоминают следы от пуль, сохранившиеся на Арон кодеш.

С конца 80-х годов здание стояло бесхозным. Внутри образовалась стихийная свалка, а женские галереи и часть контрфорсов, подпирающие ее массивные стены местные жители разобрали на камень.

Последнее едва ли не стало фатальным для древней цитадели. Стены начали расползаться и трещать. Здание оказалось под угрозой разрушения.

Сатановская синагога – памятник общенационального значения, о чем свидетельствует табличка на ее стене. Но, увы, госохрана этим и ограничилась.

Ни у государства ни у многочисленных еврейских олигархов руки до спасения еврейского памятника №1 не доходили, а в тощем районном и поселковых бюджетах на это попросту не было средств.

На защиту древнего еврейского памятника поднялись подоляне.

"Усилиями наших краеведов и прочих неравнодушных, - говорит местный краевед и начальник отдела культуры и туризма Городоцкой РДА Олег Федоров, - была проделана громаднейшая работа, чтобы обратить внимание общественности к проблеме и найти людей согласных вложить деньги в спасение уникального исторического памятника.

За последние годы только в общенациональных СМИ появилось несколько десятков публикаций и телевизионных сюжетов".

Как рассказал Федоров, в 2011 г. самые уважаемые в Городоцком р-не люди – художники, историки, православные и даже католические священники подписали открытое письмо-обращение с просьбой помочь в спасении древнего памятника.

И такие неравнодушные люди нашлись.

Весной этого года бесхозная Сатановская синагога, наконец, обрела хозяина. Им стала Хмельницкая областная иудейская религиозная община.

"Когда я впервые увидел сатановскую синагогу, рассказывает Артур Фридман, член правления общины, - то был потрясен ее суровым величием и красотой.

А особенно тем, как это место воздействует на человека. Я тоже сразу же был очарован мощной энергетикой этого места и поклялся, что сделаю все возможное, чтобы сохранить для людей этот уникальный памятник".

Довольно оперативно, всего за несколько месяцев, была подготовлена и согласована техническая документация, найдены исполнителями работ и т.д. Спасательно-реставрационные работы поручили ПРАТ "Каменец-Подольск-реставрация".

Ранее эта организация проводила работы на таких значимых объектах, как Резиденция Буковинских митрополитов (памятник охраняемый ЮНЕСКО), ратуша в Каменце-Подольском, казацкая церковь в Зинькове, знаменитая церковь-крепость в Сутковцах и т.д.

Уже в октябре реставраторы приступили к работе – начали очистку крыши здания от деревьев и кустарников (за последние полстолетия там вырос настоящий лес) и толстого слоя грунта и глины, укрывающего свод. До первого снега планируется полностью очистить свод снаружи и установить временную крышу.

Ведутся работы и внутри. В главном зале уже установили строительные леса. На высоте в 15 метров сейчас работают реставраторы – нужно проверить каждый камень свода, где нужно – укрепить, где нужно – установить выпавший.

Как рассказал Артур Фридман, в 2012-2013 г.г. планируется провести основные необходимые спасательные работы. На юбилейный для синагоги 2014 г. планируется заняться фундаментами и подземной частью и завершить работы по реставрации самого здания.

Так что к своему 500-летию древняя синагога-крепость обретет вторую молодость. К 2015 г. планируют завершить работы по воссозданию деревянного интерьера. В 2016 будет облагорожена прилегающая территория.

Дмитрий Панаир

Подробнее о еврейских памятниках Сатанова читайте "Неизвестное Подолье".

Источник

[Filin]

30 ноября 2012

В Хмельницкой области спасают уникальную 500-летнюю синагогу-крепость

В поселке Сатанов (Городоцкий р-н, Хмельницкая обл.) завершен первый этап первоочередных аварийно-восстановительных работ на памятнике истории и культуры общенационального значения - средневековой Большой Синагоге-крепости XVI века. На данный момент полностью очищен от слоя грунта и укреплен коробовый свод, перекрывающий здание и установлена временная крыша.

Заказчиком работ выступила Хмельницкая областная иудейская религиозная община. Исполнителем работ - ПРАТ "Каменец-Подольск-реставрация". Ранее эта организация проводила работы на таких значимых объектах, как Резиденция буковинских митрополитов (памятник, охраняемый ЮНЕСКО), ратуша в Каменце-Подольском, казацкая церковь в Зинькове, знаменитая церковь-крепость в Сутковцах и т.д. Кроме того, специалисты "Каменец-Подольск-реставрации" работают в Киеве, на реставрации Мариинского дворца.

Как рассказал Артур Фридман, член правления областной иудейской общины, в 2012-2013 гг. планируется провести основные необходимые спасательные работы. На 2014 г. планируется заняться фундаментами и подземной частью (казематы, подвалы и подземные ходы) и завершить основные работы по реставрации самого здания. К 2015 г. будут завершены работы по воссозданию деревянного интерьера (благо сохранилось несколько старинных фотографий). К 2016 будет облагорожена прилегающая территория.

Сатановская синагога-цитадель – один из самых выдающихся памятников иудаики не только в Украине, но и всей Восточной Европе. Ее построили еще в 1514 г. Она относится к синагогам оборонного типа и внешне напоминает небольшой замок – толстые стены, массивные контрфорсы, мушкетные и пушечные бойницы по периметру. В свое время это был очень важный узел в системе городских укреплений Сатанова, а на крыше этого храма стояла пушечная батарея.

В 30-е годы ХХ века, как и большинство культовых сооружений поселка, синагогу закрыли и превратили в склад. В качестве последнего ее использовали до конца 1980-х. После памятник стоял вообще бесхозным. В последние же годы здание было в аварийном состоянии – стены исполосовали трещины, и они могли рухнуть в любой момент. Несмотря на статус общенационального памятника, вся госохрана свелась к чугунной, еще УССР-овской охранной табличке. Не спешили выделять деньги и отечественные евреи-олигархи. В районном же бюджете средств на такой масштабный проект не было. Единственное, что могли сделать неравнодушные подоляне - это обратиться к общественности.

"Усилиями наших краеведов и всех, кому дорога история Городоччины, - говорит местный краевед и начальник отдела культуры и туризма Городоцкой РДА Олег Федоров, - была проделана громаднейшая работа, чтобы привлечь внимание общественности к проблеме и найти людей, согласных вложить деньги в спасение уникального исторического памятника. За последние годы только в общенациональных СМИ появилось около полусотни публикаций и телевизионных сюжетов на эту тему".

Весной этого года бесхозная святыня, наконец, обрела хозяина. Им стала Хмельницкая областная иудейская религиозная община. А деньги на проведение работ выделили российские бизнесмены.

"Когда я впервые увидел сатановскую синагогу, рассказывает Артур Фридман, член правления общины, - то был потрясен ее суровым величием и красотой. Я был очарован мощной энергетикой этого места и поклялся, что сделаю все возможное, чтобы сохранить для людей этот уникальный памятник".

Уже в октябре реставраторы приступили к работе – начали очистку крыши здания от деревьев и кустарников (за последние полстолетия там вырос настоящий лес) и толстого слоя грунта и глины, укрывающего свод.

При расчистке были неожиданные находки:

"В слое глины, который был насыпан поверх свода, мы нашли проржавевшие в труху остатки винтовки и такой же ржавый австрийский штык-нож времен Первой мировой войны", - рассказал реставратор Николай Иващук.

Сейчас основные работы ведутся внутри. В главном зале уже установили строительные леса. На высоте в 15 метров сейчас работают реставраторы – нужно проверить каждый камень свода, где нужно – укрепить, где нужно – установить выпавший. К своему 500-летнему юбилею синагога обретет вторую молодость.

Отметим, что в Украине сохранилось немало памятников еврейской культуры и старинных синагог. Это связано с тем, что она является родиной некоторых течений иудаизма, в частности, хасидизма. Начиная с восемнадцатого века, когда в Украине проживала львиная часть мирового еврейства, она привлекает к себе еврейских паломников со всего мира, в частности, хасидов и адептов Каббалы.

Источник

[Filin]

Новость о реставрации синагоги опубликовал портал "Еврейское наследие Европы" ("Jewish Heritage Europe").

Статью можно прочитать здесь.

[tarnopol.te.ua]

дуже дякую за цікавий матеріал, я вже одною ногою в Сатанові

планую написати розширений матеріал про все побачене та почуте

чекаю доброї погоди =)

[Filin]

Свежее, июньское

Ремонтно-реставрационные работы продолжаются. Фото, показанные ниже, взяты здесь

Экстерьер:

Интерьер:

Цитата

Хроніка подій

21 липня 2013 року, як то часто буває, за збігом обставин вдалося побувати в Сатанові. За давню божницю чув не раз, але ніколи не виходило побачити все те на власні очі. 21 травня того ж року почитав на форумі Філіпа кілька статтей. Довго не думаючи вирішив - мушу там бути!

За кілька метрів від Збруча, там де Тернопільська область межує із Хмельницькою, повернувши на право, можна зустріти унікальний об'єкт - єврейська божниця, якій наступного року виповнюється 500 років!

Не хочу вдаватися до історичних фактів бо вони часто суперечать один одному, краще розповім про побачене.

Заїхавши до міста, прямо по курсу виднілися старі розбиті мури, ймовірно то була якась давня в'їздна брама. Поряд із нею розташований магазин. Місцеві дали телефон гіда (екскурсовода) який міг би провести тут екскурсію. Йдеться про Олену Володимирівну Пєрову 097 97 22 795. Довіри та рекомендація відверто кажучи не викликала, було очевидним, що місцеві перш за все хотіли заробити, а не дійсно розповісти та показати.

Їдучи сюди я добре знав історію пана Бориса, який уже давно опікується синагогою. Тому більше хотів дізнатися не стільки про гідів, як про загальну ситуацію, чи хтось тут чимось займається, зрештою набрати телефонів щоб могли поділитися ними із вами.

До божниці ведуть сходи, які межують по ліву сторону із городами, праворуч також є якісь садиби. То було десь в обідню пору. Сходи трохи розбиті, але сама їхня наявність приємно вразила. По тому як вони закінчуються, треба пройти метрів 10-15, не більше. Зовні синагога не справила якогось неймовірного враження. Перше, що кинулося в очі - так це рух навколо неї, присутність якогось життя. Одразу було зрозуміло - тут щось роблять.

І що ви думаєте? Зробивши пару кроків ближче, навпроти входу сидів пан Борис

Мені зважаючи на роботу, не складно одразу зрозуміти, хто передімною і що робиться в людини всередині. Пан Борис мав доволі міцну та мудру статуру, чоловік старшого, наскільки я зрозумів пенсійного віку. Дуже спокійний та розважливий. Привітавшись із ним та пояснивши хто ми і чому приїхали в гості, одразу були запрошені до середини. Гості із Польщі напевне не одразу зрозуміли кого нам вдалося зустріти, але хвилин за 5 все стало очевидним.

Хід до божниці тривав повз товсті стіни, зробивши пару кроків відчув різницю температур. Одразу по праву сторону міститься кімната рабина. При вході до основного залу та згадуваної кімнати можна побачити кам'яні облямівки із "різьбленням". Було зазначено, що вони збережені ще з тих часів, коли тут було кому за ними дивитися.

Пан Борис розповідав за справу свого життя хвилин 15-20. Всередині храм вражає своїми розмірами. Особливо виразною була стеля. По всьому периметру стоять риштовки. В той час на об'єкті працювало в межах 5-7 роботяг. Роботяги нагадували типових українських сільських рагулів. В старій божниці доволі голосно кричав магнітофон... блатна музика паскудила все враження від перебування.

Пан Борис наголошував, що часто свариться із робочими, бо вони матюкаються та поводять себе як дикі. Внаслідок їхнього перебування тут, синагога губить свій шарм та вагу століть, але як тільки їх вкраде інша робота, та аура обов'язково повернеться.

В чому унікальність цієї споруди та подій наколо неї?

1) Титанічна робота пана Бориса, який роками боровся із місцевими, вивозив із основного залу купи сміття та намагався хочаб якогось зберегти пам'ятку

2) Факт виділення коштів на реставрацію

3) Було сказано, що після завершення робіт - об'єкт стане діючим храмом

Наступного року синагозі виповнюється 500 років, до того часу планують завершити основні роботи. В це відверто кажучи навіть важко повірити...

Було сказано багато, усі враження передати важко. Але якщо цю роботу дійсно вдастся завершити то я навіть не маю сумніву в тому, що Сатанів стане паломницьким центром для євреїв.

Для тих хто має бажання відвідати храм - пишу номер телефону

Борис Андрійович Слободнюк

Хмельницька область, Сатанів (код) 4-2-075

Буду радий якщо ця інформація стане комусь у пригоді.

На прощання я побажав пану Борису успіхів і щоб його мрія нарешті здійснилася. Він дуже хотів би дожити до часу, коли храм матиме дбайливого господаря і щоб все те ним зроблене не було даремним.

Що я можу сказати? На таких людях тримається світ, міцного йому здоров'я.

Источник

[Gelena]

Металеві конструкції на даху синагоги.

[Filin]

Синагога в ноябре 2013:

Давно не обновляли тему, а ведь в Сатанове работают такими стахановскими темпами, что туда хоть специального корреспондента посылай С какой-то стороны проект реставрации Сатановской синагоги можно назвать образцово-показательным, во всяком случае, именно таким он кажется при поверхностном знакомстве, ведь буквально на глазах возрождается памятник, в возрождение которого ещё год назад мало кто мог поверить. Чудо, не иначе! Но так ли всё прекрасно или есть ложка дёгтя в этой бочке мёда?

Фотоотчёт №1:

Источник

Фототчёт №2:

Источник

Вау! Ух! Ох! - первые мысли. Но почему-то немного тревожно. Во-первых, темпы реставрации устрашают, ведь реставрация - это не та деятельность, где нужна спешка. Во-вторых, образ. Не знаю как у вы, а я вижу, что ощущение старины испаряется. Тут, конечно, нужно провести границу между стереотипами и мнением о том, что памятник реставрируют как-то не так. Да, действительно, раньше множество сооружений (замки, храмы, дома и т.д.), которые в наши дни снаружи демонстрируют голую каменную кладку, были покрыты слоем штукатурки и были побелены. Т.е. формально памятнику возвращают его первоначальный вид. Но в то же время... вот, например, описание того, как штукатурили памятники некогда (из книги Ольги Пламеницкой "Сакральні пам'ятки Кам'янця на Поділлі", с. 75)

Цитата

Суворий зовнішній вигляд храму (речь идёт о Предтеченской церкви в Каменце - Filin) посилювала фактура поверхні його стін, затертим шаром вапняного розчину; цей прийом був досить поширений і отримав назву "під рукавицю", створюючи нерівну "живу" поверхню.

Так вот, именно этого ощущения суворой аутентичной структуры штукатурки как раз и нет. Будто смотришь на продукт евро-ремонта или на большую гладенькую игрушку LEGO. Впрочем, такой вид всё же приближен к аутентичному, так что считается.

Не менее важный вопрос - колористика храма. Был ли он чисто-белым или, быть может, несколькими веками ранее синагога не была одноцветной? Исследования ряда памятников Подолья дают основание предположить, что о расцетке зданий той эпохи мы знаем не так уж и много, и главное - наши взгляды часто строятся на стетеотипах. Наверняка исследования уцелевших фрагментов штукатурки памятника могли бы поведать немало нового о цветах старого храма, но, думаю, никто такие исследования не проводил. Впрочем, может белый цвет не окончательный?.. Скоро узнаем.

[Askold]

Поділяю вашу думку - обштукатурена синагога втрачає свій шарм. З того боку де видно камінь - відразу видно що перед нами середньовічна структура, а з інших боків - виглядає новобудом. Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??

На рахунок кольорів, то обстеження Київської Лаври доказали що раніше усі церкви були помальовані в жовто-охрові гаммі, білим їх замалювали вже у кінці 18 ст. Думаю що саме в такі кольори і повинні вживатися.

[Filin]

Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??

Давайте дождёмся финала работ, вдруг этой стене уготовили особую участь.

На рахунок кольорів, то обстеження Київської Лаври доказали що раніше усі церкви були помальовані в жовто-охрові гаммі, білим їх замалювали вже у кінці 18 ст. Думаю що саме в такі кольори і повинні вживатися.

Я говорил даже не о том, в какой цвет красили фасады, а о том, что отдельные детали могли быть покрашены в разные цвета. Например, основные плоскости фасадов могли быть белыми, а вот ниши верхнего яруса, например, красными. Или же бойницы могли быть как-то выражены цветом. И т.д. Представьте, как такой вариант окраски мог бы изменить общий образ сооружения.

[ванька]

Поділяю вашу думку - обштукатурена синагога втрачає свій шарм. З того боку де видно камінь - відразу видно що перед нами середньовічна структура, а з інших боків - виглядає новобудом. Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??

Я лично занимался реставрацией синагоги нам сказали поштукатурить три стены и одну под расшивку мы так и сделали зачем винить реставраторов?

[SOBOLЬ]

В целом молодцы что подняли из развалин это историческое сооружение, пусть фасад не тем цветом но это уже мелкие детали, надеюсь в дельнейшем дело дойдет и к другим менее известным но не менее исторических и культовых построек восточной Галиции, которые давно ждут своего часа!!!

[Askold]

Поділяю вашу думку - обштукатурена синагога втрачає свій шарм. З того боку де видно камінь - відразу видно що перед нами середньовічна структура, а з інших боків - виглядає новобудом. Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??

Я лично занимался реставрацией синагоги нам сказали поштукатурить три стены и одну под расшивку мы так и сделали зачем винить реставраторов?

Хто вам сказав? Перед тим як реставрувати історичну споруду то має бути якийсь паспорт, який би було затверджено. Переважно в таких паспортах споруду стараются максимально наблизити то того вигляду який вона мала в стародавні часи. Просто так забілити три стіни і залишити одну не робить сенсу.

[Filin]

10 грудня 2013

Дмитро Панаїр

Сатанівська синагога як символ Хануки

Для українських євреїв головним символом цьогорічної Хануки поправу могла би стати стародавня оборонна синагога в Сатанові, яка наступного року відзначатиме свій 500-річний ювілей. Нагадаємо — свято Хануки має подвійне значення: це свято оновлення, а також свято військової слави єврейського народу, пов’язане зі звільненням Єрусалима від греко-сирійського війська у 165 році до н.е.

Сатанівська синагога втілює в собі обидва елементи Хануки — як військову звитягу, так і оновлення. Щодо першого пункту — то пам’ятка відноситься до синагог «героїчного періоду» і являє собою не лише Божий дім, але й досить пристойну фортифікаційну споруду. Свого часу вона була одним із головних вузлів міської оборони Сатанова, а на її даху стояла гарматна батарея. Що ж до оновлення – то цього року, після багатьох десятиліть занепаду та руйнування, синагога отримала другу молодість.

Нагадаємо, що ця пам’ятка історії та культури загальнонаціонального значення довгий час стояла пусткою та без жодного господаря. В останні десятиліття вона взагалі знаходилася в аварійному стані та могла обвалитися у будь-який момент. У держави, як завжди, на збереження культурної спадщини грошей не було. Не зважаючи на те, що сатанівська синагога є однією з найвизначніших пам’яток юдаїки не лише України, але й Східної Європи, довгий час вона залишалася поза увагою чисельних єврейських олігархів-меценатів і єврейських організацій. Зважаючи на те, що в самому Сатанові, що колись був «єврейською столицею» Поділля, після буремного ХХ ст. євреїв не залишилося, долею пам’ятки перейнялися місцеві українці та поляки (про це теж неодноразово повідомляла РІСУ).

Навесні 2012 року стара синагога, нарешті, знайшла собі господарів. Будівлю узяла під опіку Хмельницька обласна юдейська релігійна громада. Термінові рятувальні невідкладні роботи почали вже восени того ж року (одразу, як було оформлено всі документи та дозволи). Реставратори квапилися, аби до зими очистити та укріпити склепіння.

«Ми встигли дуже вчасно – розповідав пізніше Артур Фрідман, член правління громади, – Процеси руйнації пам’ятки сягнули такої стадії, що зими синагога-фортеця не пережила би. Тим більше, враховуючи якою суровою та багатосніжною була минула (2012-2013 років – авт.) зима. Склепіння було готове вже от-от обвалитися. Коли ми зняли з даху шар ґрунту, то здивувалися, як склепіння взагалі ще стояло».

До речі, повертаючись до військової звитяги. Восени 2012 р., коли розчищали дах синагоги, виявили ще одне німе свідчення давнього героїчного минулого споруди. Серед інших дрібних знахідок (загублені монети, ґудзики тощо) було знайдено і круглу мушкетну кулю.

Це була перша, але не остання знахідка. 2013 р. під кам'яними плитами, якими було вимощено долівку, будівельники знайшли кілька вапнякових блоків зі слідами різьблення. Коли шматки спробували скласти – то виявилося, що це фрагмент оздоблення попереднього арон га-кодеш, що прикрашав сатанівську синагогу ще до реконструкції середини XVIII століття! Нагадаємо, що дуже красивий бароковий арон га-кодеш, що зберігся до нашого часу, встановили під час великої реконструкції 1754 р. (арон га-кодеш – то спеціальна шафа-ніша для зберігання сувоїв Тори).

На жаль, до наших днів дійшла лише незначна частина декору та фрагменти колон, тому про загальний вигляд арон га-кодеш, що прикрашав синагогу в XVI ст. говорити складно. Зрозуміло лише, що він був набагато скромніше сучасного.

Під час укріплення зовнішніх стін синагоги теж не обійшлося без цікавих знахідок. Зокрема, реставратори виявили уламок кам’яного блоку з фрагментом тексту на івриті. На жаль, повний текст напису сьогодні встановити неможливо. Вдалося прочитати лише одне слово «[він] спокутує…».

Швидше за все плита з написом (очевидно то була якась цитата з Тори), прикрашала фасад синагоги. Під час якоїсь з чергових перебудов її уламок використали як звичайне каміння. Не виключено, що плиту з написом пошкодили під час турецької навали, коли яничари штурмували синагогу.

Зі знайденого під час реставраційних робіт варто згадати й уламок декоративного кам’яного свічника-менори. Це теж фрагмент декору, що прикрашав інтер’єри синагоги до реконструкції 1754 р. Свічник, швидше за все, колись кріпився до стіни і використовувався не лише, як прикраса, але й за прямим призначенням – для освітлення.

В ході розчистки підлоги було знайдено кілька предметів ХІХ-ХХ ст. – уламки мідних свічників, фрагменти кріплення лампад, щипчики для зняття нагару зі свічок, віконну та дверну фурнітуру тощо. При розчистці підвалів робітники знайшли кілька уламків керамічного блюда, прикрашені написами на івриті. Як виявилося, це були фрагменти спеціальної ритуальної тарілки, яку використовують під час урочистої вечері (седер) на Песах.

З внутрішнього оздоблення синагоги, крім арон га-кодеш та медальйону з датою реконструкції, до нашого часу дійшли і надзвичайно красиві різьблені білокам’яні портали довкола дверей. Один, що прикрашає прохід до молитовного залу, бачив чи не кожен турист. Інший – виявили лише у ході реставраційних робіт – до того ця краса була прихована під шаром тиньку.

Після того, як у 30-х роках ХХ ст. синагогу, як і інші культові споруди Сатанова, закрили комуністи, її споруду спочатку передали військовим. Тут зберігалися боєприпаси для укріплень «Лінії Сталіна». До речі, коли в листопаді 2013 року почали чистити підвали, робітники знайшли чимало позеленілих від часу набоїв.

Наразі основна частина аварійно-відновних робіт виконана. Зокрема, будівля накрита капітальним дахом. Це зробили так, що побачити його можна лише підійнявшись на саму синагогу. З інших точок, навіть сусідніх гір, цього даху не видно і він аж ніяк не впливає на зовнішній вигляд пам'ятки. По периметру даху пущено міцну залізобетонну стяжку — вона перешкоджає розсуванню стін. Саме через розповзання останніх споруда ледь не обвалилася. Відновлено також тиньк на зовнішніх і внутрішніх стінах. Як добре видно на старих фотографіях, ще в 1930-х роках стіни були вкриті тиньком, незначні залишки якого дійшли й до нашого часу. При цьому південну стіну спеціально залишили «голою», аби було видно давнє кам’яне мурування. Не вкрили тиньком і склепіння. Як пояснив Артур Давидович: «Старі фрески до нашого часу не дійшли. Через високу вологість вони облетіли разом з тиньком, коли тут було сховище для картоплі. Тепер, хіба що, нові намалювати можна, але це вже не те. А так буде видно красу унікального склепіння. Та й давність самої синагоги відчуватися буде».

Декілька вцілілих фрагментів старих розписів любовно зберегли, що, звичайно теж плюс.

При бажанні можна знайти і недоліки. Зокрема, від туристів довелося почути «фе» відносно пластикових вікон. Погодимося — такі вікна на середньовічній споруді виглядають дещо не теє. Але критикам варто розуміти, що рятувально-відновлювальні та реставраційні роботи такої велетенської та складної споруди – то величезні гроші. А відновлення вікон у первісному вигляді коштує у десятки разів дорожче. Тож коли не мають гербової – пишуть на простій. Головне ж — критики мають вважати, що лише термінове втручання реставраторів врятувало споруду від повного руйнування. При чому унікальне коробове склепіння, що без жодної колони перекриває чималий молитовний зал (до речі, найбільше склепіння такого типу в Україні) у випадку руйнації жодному відновленню не підлягало. Наразі навіть немає майстрів, здатних виконати подібну роботу. Вікна ж без проблем можна поміняти у будь-який момент. Звичайно, як на те знайдуться гроші.

До 2014 року, коли синагога відзначатиме свій 500-літній ювілей, заплановано завершити загальну реставрацію споруди, повністю відтворити інтер’єри (добре що збереглося кілька фотографій) та привести до ладу прилеглу територію.

Варто зазначити, що крім історичного та духовного значення сатанівська синагога-фортеця несе у собі й великий виховний зміст. Дивлячись на її потужні стіни, на гарматні бійниці єврею набагато легше уявити себе нащадком гордих повстанців Макавеїв, що колись розгромили непереможні грецькі фаланги, ніж нащадком карикатурного «жидка-боягуза» з чорносотенних карикатур. Тож виховне значення цієї синагоги для підростаючого покоління переоцінити дуже складно. Особливо у дусі розвінчання дуже шкідливого і деструктивного міфу про вічний народ-жертву, який покірно чекає на нових погромників. Хотілося б подивитися на оригінала, який би взявся вголос розмірковувати як про таку «покірність», визираючи через гарматну амбразуру.

Важлива ця синагога й для українців, як нагадування про часи, коли українці, євреї та поляки пліч-о-пліч разом ставали на захист рідної домівки від татарських орд та турецьких яничар.

Джерело

[Filin]

Арон а-кодеш середины 18 века:

Вид из бойницы:

Источник

[Filin]

Источник

[Filin]

Источник

[Filin]

Конец июля 2014:

Источник

[Filin]

Дверца, ведущая в пристройку синагоги:

Боевой ход и крыша храма:

Бойница:

Источник

[Filin]

Цитата

Ось справжнє оновлення Сатанова. До синагоги прокладають бруківку і дороги на людські подвір'я. Також в синагогу проводять воду, чим скористалось місцеве населення і масово підключається до водоканалу. З будівництвом синагоги Сатанів отримує масу плюсів

Джерело

[Filin]

Источник

[Гость Tarnopol Te Ua]

Фантастика, стільки роботи зроблено.. аж невіриться.

[Filin]

Источник