Labentwela: загадочный городок, которого уже нет на картах

[Spalax]

В 21.02.2018 в 04:32, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

Вітаю форумчан, які вважали що "Бережани це Лабентвела". Ні, Бережани це не Лабентвела, все набагато цікавіше, Бережани це Noname №2.

А вітаю я, тому що це був крок який нас наблизив до розгадки секрету Лабентвели. Так на початку, у нас було три невідомих поселення -Noname,Noname №2 та Labentwela, а тепер нам відомі два - Буцнів та Бережани, і залишається невідомим лише одне - Labentwela. Ой, що я заговорив так, начебто вже доказав що Noname №2 це Бережани, вибачаюсь зараз викладу "усі карти на стіл".

Спосіб вимірювання я описав, ось тут.

10 миль - 3,5 cм

Використовував іншу карту тому довжина 10 миль - інша*

Рогатин-Noname №2 - 1.3 см - 27.56 км                    Рогатин-Бережани - 24.17 км             різниця: -3.39 км

Бібрка-Noname №2 - 2.25 см - 47.7 км                       Бібрка-Бережани -51.01 км                 різниця: 3.31 км

Підгайці-Noname №2 - 1.6 см - 33.92 км                    Підгайці-Бережани - 24.27 км            різниця: -9.65 км

Поморяни-Noname №2 - 1.35 см - 28.62 км              Поморяни-Бережани - 20.93 км        різниця: -7.69 км

Гологори-Noname №2 - 2.4 см - 50.88 км                  Гологори-Бережани - 37.77 км           різниця: -13.11 км

Львів-Noname №2 - 3.35 см - 71.02 км                       Львів-Бережани - 78.9 км                   різниця: 7.88 км

Галич-Noname №2 - 1.85 см - 39.22 км                       Галич-Бережани - 39.13 км                різниця: -0.09 км

Різниця не більша 15 км (2 милі), допустиме прогрішення на ту епоху, тому все чудово.

 

Labentwela 

Хотілось вас порадувати, але дистанції від Лабентвели не так гарно сходяться на одному поселенні, як у випадку з Буцневою чи Бережанами. Получені відстані створюють район пошуку ( ще й враховуючи допустиме прогрішення 15 км) то отримуємо, приблизно, ось такий район пошуку:

автор зображення @Filin

Дехто, впізнає цей район, раніше саме він розглядувався у пошуках Лабентвели, але, згодом, був відкинутий коли прив'язали Лабентвелу до Лабантів, що, доречі до нічого путєвого  не привело.

Дуже цікаво звучить згадка У. Вердума у 1671 р. про місто Krasnopolis, про яку @HOUSE MD говорив ще в 2011 році ! Ця згадка може являтися розгадкою Лабентвели.( Виділення червоним моє)

Я також не погоджуюся з Вікі і,на мою думку, Krasnopolis це - c. Золота Слобода. Спробую аргументувати. З згадки Вердума отримуємо таку інформацію про Krasnopolis:

• На шляху Козова-Тернопіль розташоване з правої сторони.
• Так як Вердум каже що до Козови добиратися ще дві милі, і згодом згадує що Krasnopolis видніється за одну милю, можна припустити що свій розрахунок він зробив в або біля Козової. Тоді получається що відстань між Козовою та Краснополісом сягає приблизно одну милю ( 7.4204 км)
• Краснополісом володіють Потоцькі.

А тепер Золота Слобода:

• Навіть з статті Вікіпедії дізнаємось що у 1729 р. поселенням володів С.Потоцький.
• Якщо трішки додати уяви, то Ульріх Вердум мав проїжати по цьому шляху (підкреслений червоним) по правій стороні від дороги мав побачити Краснополіс який знаходився трішки дальше як за милю ( 8 км.)

Тепер можна сказати що Золота Слобода це Краснополіс, але чи був Краснополіс - Лабентвелою? Чи ці два міста спів-існували неподалік? Це ще доведеться визначити.

 

Підтримую автора

Судячи з мапи з районом пошуку Лабантвелу слід шукати на березі Стрипи -

Найкраще для цього підходять теперішні Купчинці і Ішків, де були замки 16-17 ст. Їх сліди є на мапі Фон Міга

Про Краснополіс -не згідний з автором. Як я вже писав в темі про замок Ішкова

Ф.Ф. Вердум рухався з Купчениць/Денисова до Козови

Тому найбільш ймовірніших претендентів на "місто" два, рівновіддалені від ймовірного шляху мандрівника, і обидвоє відображались на різних історичних мапах: Плотича та Ішків.

Ішків в 18ст. належав Потоцьким. В Йосифінській метриці за 1787 р. сказано:

“wsi Iszczkowa z Rosochowadzcem w Polowie do W. Teofili z Potockich Hrabiny Moszynskich, w drugey zas rowney Polowie do W. Benedykta Rzeczyckiego Dziadzecznym Prawem nalezaczego do Dziaku”

Отже Ішків цілком міг бути Лабантвелою і/або Краснополем

[Spalax]

Є версія, що на місці сучасного с. Купчинці (1312 - перша згадка) існувало місто Бродилів і ще в 11 ст. було зруйноване

тому Купчинці з його замком і розміщенням на березі Стрипи - також важливий претендент на Лабантвелу

http://irp.te.ua/kupchy-ntsi-selo-v-ternopil-s-kij-oblasti/

http://www.zamky.com.ua/zamki/kupchynskyj-zamok-u-seli-kupchyntsi/

Але тоді Краснопіль і Лабантвела - різні міста

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Нам невідомо хто був власником Купчинців в 15-16 ст. Тому, він справді претендує на звання Лабентвели, але я схиляюсь до думки, що це все-таки Жуків, Дрищів і Біще (усіма трьома володіли Лабанти)

[Spalax]

@Arsen Замки -Тернопільщини

зацікавив ваш спосіб вимірювання відстаней між містами, наведений вище.

І все ж, на яке село/села вкаже ваш спосіб у випадку Лабантвели?

[Spalax]

На основі мапи Grodzieckiego складено "Descriptio Veteris Et Novae Poloniae...". Там є згадка про місто Labetauola:

[HOUSE MD]

21 година тому, Spalax сказав:

На основі мапи Grodzieckiego складено "Descriptio Veteris Et Novae Poloniae...". Там є згадка про місто Labetauola:

Дивіться мій пост від 21 травня, 2011 .

[Spalax]

В "Akta grodzkie I ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej Bernardynskiego"

часто згадується Labantha/Lambantha,

зокрема Том 12, сторінка 138 :

цікаво, тут мається на увазі прізвище чи населений пункт?

 

[Arsen Замки -Тернопільщини]

В 27.02.2019 в 22:25, Spalax сказал:

цікаво, тут мається на увазі прізвище чи населений пункт?

Тут мається на увазі прізвище. Це є переліком свідків.

Зайдіть в тему про Лабантів, там ви знайдете більшість згадок про Лабантів. Щоправда, жодної про місто Лабентвела.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Ось таку цікаву інформацію я знайшов у 3-му томі "Тернопільщина. Історія міст і сіл." на 49 сторінці:

 

Отже, згідно переказам, наша загадкове місто Лабентвела знаходилася на місці хутору Левентова, яке в свою чергу було приєднано до села Діброва у 1988 р. Розкладаючи сучасне село по цих поселеннях отримаємо наступну картину:

Червоний прямокутник - хутір Левентова

Синій прямокутник - хутір Ямна

Зелений прямокутник - село Діброва 

Ось як виглядав хутір Левентова у кінці 19-го ст. :

Але не обійшлося й без ложки дьогтю, тому що завдяки картам 18-го (1781-83 рр.) і середини 19-го ст. (1861-1864 рр.) ми дізнаємось, що а ні села Діброва, тим паче хутора Левентова не існувало. Тобто, вони могли бути засновані щонайшвидше у 1860-их роках. 
 
Mapire                                                                                                          Mapire

Прямокутники стоять на місцях де мають бути ті поселення, жодних поселень на карті не зображено*

Але є й приємні відкриття, а саме те що недалеко, від гіпотетичної Лабентвели (хутір Левентова) знаходиться село Новосілка:

Як ми пам'ятаємо, роду Лабантів належало поселення "Siolka" (що означає село), а наявність с. Новосілка означає, що десь неподалік мала знаходитися стара сілка (село) відповідно це могло бути недалеко від хутора Левентова, або ж на його місці (що впринципі пояснило б чому там не існувало поселень у 18, 19 ст.) 

Завдяки карті Боплана дізнаємося, що Новосілка існувала ще в 1630-их, що означає що стара сілка припинила своє як максимум перед 30-ми роками 17 ст.

Ще одну зачіпку знаходимо на карті 1861-1864 рр. а саме хутір під назвою Zukow, тобто Жуків:

Знову ж таки Лабантам належало поселення Жуків, яке (разом із Дрищевом) отримало Магдебурзьке право у 1420-му році. Єдине чого не вистарчає, так це Дрищова. 

Велика проблема цієї локації Лабентвели є в тому що, попри древні назви, ці поселення є новими. В нас немає жодних документальних аргументів, що поселення з цими назвами існували в цьому місці. Звичайно ж це можна було пояснити наступним способом:

На початку 15-го століття Лабанти перетворюють село Жуків на місто з Магдебурзьким правом (при трансформації села в місто, дуже часто змінювали імена) і роблять його своїм родинним осередком. Через це місто отримує назву Лабентвела (в честь назви сім'ї). По певній причині місто занепає і перетворюється на село (Сьолка). Затім це село зруйновують і її жителі засновують нове село в іншому місці (Новосілку) не пізніше 1630-их років. У 19 ст. люди знову заселяють ділянку де розташовувалося Жуків-Лабентвела-Сьолка і з народної пам'яті називають ці місця відповідними іменами.

Але ця версія не просто немає документальних аргументів, вона ще й протиречить картографічним даним. Адже всі карти опубліковані в цій темі вказують на район між Рогатином, Поморянами та Підгайцями. В цьому ж випадку ми знаходимося за 60 км на південь від району розташування Лабентвели, який показано на картах. 

Отже, ця версія потребує набагато більших аргументів, ніж схожість назв поселень. 

[HOUSE MD]

У ХVIII томі ZRODLA DZIEJOWE на 63 сторінці знаходимо підтвердження припущення Філіпа, що назва Лабентвела могла означати Лабент вілла - є назва Bielka villa:

Там же, на сторінці 76, знаходимо запис про володіння в 1578 році Яном Сенявським  в районі сіл Жукова та Дрищева селом Сьолко, яке ми так довго шукали:

Розгадка, думаю, наближається. В "Поморянській хроніці" є часткова відповідь, куди поділись Лабанти...

[HOUSE MD]

В 07.06.2013 в 03:34, rbrechko сказав:

Lambant (Labantowie, Łabęccy), Jasiek, Cewlejko i Jakusz, herbu Awdaniec w 1375 r. (16 VIII) otrzymali od księcia Duszanów, Buszcze i Żuków. 
...
W 1420 r. otrzymał od Władysława Jagiełły prawo średzkie dla swoich dóbr Żuków i Dryszczów, był także dziedzicem Międzygórza w ziemi halickiej. Dwukrotnie żonaty (druga żona Elżbieta), pozostawił po sobie liczne potomstwo, w tym dwie córki, Elżbietę i Barbarę oraz czterech synów: Pakosława, Nawoja, Teodoryka i Jerzego. 
...

Як бачимо, Лабанти володіли не тільки Жуковим, Дрищевом і Сільцем, а і Межигір'ям. І ось, як свідчить Поморянська хроніка:

у 1497 Лабанти "втрачають" Жуків, а найбільш вірогідно, і Дрищів та Сьолко.  Детальніше про маєтки Лабантів описано в 15 томі Herbarz polski  Адама Боніцького.

Але вони ще володіли селом  Межигір'я, в якому вони продовжили проживати, що і пояснює наявність в цьому регіоні (Підлісне, Горожанка) в наш час досить поширеного прізвища Лабант.

PS. Лабанти володіли Межигір'ям в замлі Галицькій, до якої "землі" належало село Межигір'я Монастириського району на даний час не досліджував. Є ще село Межигірці біля Галича.

PPS. Ложка догтю. Топонім "Сільце" прив'язаний до міста (Солко біля Бережан, Сільце біля Підгаєць, Козова місто / Козова село (на старих картах)). Але Бережани отримали Магдебурське право у 1530 році, тому знайдене село Сьолко біля Бережан навряд чи є тим що ми шукали.