Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Recommended Posts

Обговорюється цей об'єкт: замок в с. Конюхи

В Козівському районі є велике (протяжність біля 7 км) село Конюхи. Вікі подає першу писемну згадку 1440 роком як містечко, котре виникло на місці кня­жого Корсина (Корсіва). У 1530 Конюхи — влас­ність С.Вендлінського, який збудував тут за­мок. Підтвердження наявності замку знаходимо на 341 сторінці «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Том IV видання 1883 року.

0341.jpg

Назву села пов'язують із тим, що його жителі доглядали панських коней. Але, поряд є одноіменні гора та річка і, що більш вірогідно, назва села походить від топоніму.

Чесно кажучи, до історії з древнім Корсівом я ставився досить скептично. Але, виявляється, одна з частинн села назавається Корсів (хоча розташована не біля самої річки Корса). В пошуках замку знову порапляю у Корсів. Є інформація що на території замчища зараз розташована сільрада. Звичайно, важко сказати чи замок 16 століття і замок / палац 19 розташовані на одному і тому ж місці. Але під час І СВ люди ховались під час боїв (Бельгійський бронедивізіон і УСС) у довгих льохах (на скільки мені відомо, один з них зберігся до тепер) розташованих в районі вірогідного замчиська. На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району):

kon1.jpg

Яке було моє здивування, коли виявилося що це давнє місто і перша писемна згадка датується 1420 роком у зв'язку із наданням Дрищеву Магдебургського права!

Share this post


Link to post
Share on other sites
На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району)

А что сейчас с этой дорогой? Какое её состояние/сохранность? Ты видел её?

Share this post


Link to post
Share on other sites
А что сейчас с этой дорогой? Какое её состояние/сохранность? Ты видел её?

Не бачив. Треба буде спеціально поїхати. Кажуть, збережена чудово. В селі зверху болото, але її можна прощупати.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Опять же мостить камнем 6-км - это не дешёвое удовольствие. Вообще стало интересно, когда такое стали практиковать, наверное не в такие уж давние времена.

В селі зверху болото, але її можна прощупати.

Это в селе, но она ведь и по лесу идёт, там-то что? Асфальт сверху?

Share this post


Link to post
Share on other sites

Опять же мостить камнем 6-км - это не дешёвое удовольствие. Вообще стало интересно, когда такое стали практиковать, наверное не в такие уж давние времена.

В стародавньому Римі :) Вона була ще до скасування панщини.

... но она ведь и по лесу идёт, там-то что? Асфальт сверху?

Кам'яна дорога.

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так если она по всей длине каменная, то зачем тебе её щупать в болотах, если её и так можно увидеть на других участках, где болота нет :)

Share this post


Link to post
Share on other sites

Так если она по всей длине каменная, то зачем тебе её щупать в болотах, если её и так можно увидеть на других участках, где болота нет :)

Щоб знати куди вона іде по Конюхах. ;)

Share this post


Link to post
Share on other sites

У «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» (1 пост) чітко вказано, що у 1883 році замок був жилим; хоча у земельній метриці 1787 року зазначено, що замок частково розвалений. [1, ст.12] За допомогою місцевих жителів вдалося зробити точну прив'язку замчиська до місцевості та дізнатися, що замок був зменшеною копією Бережанського.

На карті 185х років чітко бачимо позначення палацу/замку (на австрійських картах вони позначались однаково :( ). Поряд із замком бачимо млин, котрий зберігся до цього часу.

post-8-0-77820000-1315734758_thumb.png


Прослідковується замок і на карті 188х (час створення "Словника"):

post-8-0-82787700-1315735512_thumb.png


На карті 1914 року бачимо замкові будівлі, млин і новозбудований костел:

post-8-0-50212000-1315735763_thumb.png


Але з карти 1923 року видно, що замок не пережив І СВ. Залишилась лише одна будівля, котру з достатньою вірогідністю можна віднести до замкового комплексу:

post-8-0-42964300-1315736106_thumb.png

Ще декілька років тому вхід у замкові підземелля був відкритий. В даний час він закритий, у зв'язку з тим, що в радянські часи там зберігали отрутохімікати. Його чітко видно на супутниковому знімку.

Костел до нашого часу не зберігся. На його місці розташована сідьрада, котру місцеві жителі називають "костелом" :) :

post-8-0-33321800-1315736616_thumb.png

Розмір замку становив 40х83 сажні та займав площу 1 морг і 10 квадратних сажні [1, ст.12]

* морг - 0,575464 га; сажень - 2,16 метра; квадратний сажень - 4,55224 квадратних метри


Джерела:

1. Василь Лаба. Історія села Конюхи від найдавніших часів до 1939 року. - Львів, 2004

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Конюхівський краєзнавець п. Олександр звернув мою увагу на світлину у "Віці" із зображенням села ( ймовірно, скоріше вона появилась на "Пам'ятках України"). Він відмітив на ній костел. Але поряд з костелом розміщувався замок. Так як світлина зроблена до початку І СВ, то, ймовірно, велика будівля поруч із костелом і є конюхівським замком :) (зверніть увагу - обрисами вона нагадує бережанський замок, а є інформація що замок у Конюхах був зменшеною копією Бережанського).

post-8-0-55069300-1352218585_thumb.jpg

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites
В 26.03.2011 в 20:22, HOUSE MD сказал:

В стародавньому Римі :) Вона була ще до скасування панщини.

Кам'яна дорога.

Кам'яну дорогу можна побачити, вона зберіглася в деяких місцях в лісі під назвою Гайок. Дороги нема тому що люди брали безкоштовно готовий квадратний камінь на будівництво будинків. І в Конюхах є дві кам'яні дороги, одну будували татари, а другу австріяки.

Share this post


Link to post
Share on other sites

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Конюхи, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №344):
konuhi-1.jpg

Кстати, заодно можно сравнить, как Конюхи показаны на копии карты, размещённой в Сети:
konuhi-2.jpg
Mapire.eu


Украинский перевод описания:

Цитата

КОНЮХИ

Відстані: З Ценева 3/4, Вишки 1/2, Дрищів 1.

Солідні будівлі: Старий замок, високо зведений з каменю по периметру трикутника, з вежами по кутах.

Води: Річку в цьому поселенні можна подолати всюди; [вода] придатна для пиття людям і тваринам. 

Ліси: Ліс складається тут здебільшого з буків і дубів; зі сторони села дуже густий.

Луки і болота: Луки болотисті, без мостів непрохідні.

Дороги: Дороги мають тверду основу, однак у лісах дуже розбиті й потребують ремонту.

Гори: Місцевість лежить у долині; над нею також домінують [вершини] з протилежної сторони.


Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KONJUCHY

Entfernung: Von Ceniow 3/4, Biszky 1/2, Drzyscrow 1. 

Solide Gebäude: Ein altes Schloß, von Steinen hoch aufgeführt, daß in seinen Grunde ein Dreyecke macht, an seinen Ecken mit Thürme versehen ist.

Wässer: Der Bach dieses Orthes ist allenthalben practicable, für Menschen und Vieh genußbar.

Wälder: Die Waldung hierorts bestehet gröstentheils aus Buchen und Eichen, so auch gegen dem Dorfe sehr dicht ist.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen sind morastig und ohne Brucken nicht zu passiren.

Wege: Die Weege sind harten Grundes, im Wald aber starek ausgefahren und Reparaturbedürfftig.

Berge: Das Orth liegt im Thale, so von seinen gegenüberstehenden Seite auch dominirt wird.


Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KONIUCHY [376]

Odległości: Od Ceniowa 3/4, Byszki 1/2, Dryszczów 1.

Solidne budowle: Stary zamek [377], wywiedziony wysoko z kamienia, na planie trójkąta, w narożach jest zaopatrzony w wieże.

Wody: Strumień [378] w tej miejscowości jest wszędzie do pokonania; [woda] zdatna do picia dla ludzi i zwierząt.

Lasy: Las składa się tu w większej części z buków i dębów; od strony wsi jest również bardzo gęsty.

Łąki i bagna: Łąki są grząskie i nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, jednak w lesie są silnie rozjeżdżone i wymagające naprawy.

Góry: Miejscowość leży w dolinie, tak że jest zdominowana od strony przeciwnej [379].

------------

376. Poprzednio Konjuchi, Koniucki, na Mp28M - Konjuchy (na kopii Koniuchy), później Koniuchy (Uhorczak 1939), dziś wś Konjuchy (rejon Kozova, OT). Występujejako mtko (od 1440), zrujnowane przez Tatarów w pierwszej połowie XVII w.; w czasie kartowania wł. A. Lubomirskiej (SG 4 s. 341); pd.-zach. cz. wsi oznaczona jako Miasteczko jeszcze na Mp288L. Wś usytuowana na pr. brzegu strum. Koniuchy, poniżej linii lasu Sianka (Szianka, Mp115K; Mp28F); posiadała trzy cerkwie, p.w. iw. Mikołaja Biskupa (w górnej cz.), Wniebowzięcia NMP (тип, w rynku, z 1770) i Zesłania Ducha Świętego (drew., z 1607/1700, na tzw. Kącie Zawadyńskim, Budzyński nr 750; Rąkowski 2 s. 370; https://uk.wikipedia.org/wiki/Конюхи_(Козівський_район) ; zespół dworski z zamkiem pośrodku (zob. przyp. 377); na mapie oznaczone na wsch., wśród lasu, zabudowania folwarczne (Folwarek na Mp28F; dwór na Mp25Tk).

377. Zlokalizowany na zboczu wzgórza górującego nad wsią od zach., ponad małym stawem, znaczony na Mp115K, szczegółowo na Mp28F, ostatnio na Mp25Tk (1897), wówczas jeszcze zamieszkały (SG 3 s. 341; TES 2 s. 162).

378. Dziś rz. Manivka (TES 2 s. 162); niegdyś dopływ rz. Kuropiec (Mp115K), potem rz. Ceniówka (Mp28F), Ceniów (w górnym odcinku, MpIOOWIG; w całym biegu na MplOORU), ostatnio Cenivka, uchodząca z l. brzegu do Złotej Lipy, poniżej wsi Potutory (RU).

379. Wś leży pod śródleśnym wzniesieniem 395; bliżej wznosi się g. Pieskawica (386); na wsch. wzgórze przeciwległe (386), usytuowane na wprost zamku (Mp25Tk; Mp100WIG).


В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

  • Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
  • Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
  • Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
  • Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
  • Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000).

Источник под аббревиатурой "TES" (его встречаем и в примечании, которое касается замка) - это "Тернопільський енциклопедичний словник" (2004-2010). 

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Итак, военное описание к карте Ф. фон Мига чётко сообщает, что у замка была треугольная форма плана, а также то, что он в конце 18 века мог похвастаться тремя угловыми башнями. Тут стоит отметить, что приведённые выше украинский и польский переводы описания утверждают, что у замка были "вежи", но при чтении оригинала узнаём, что автором был использован немецких термин "Thürme". Дело в том, что в немецком языке в терминах вроде нет различий между вежами и башнями - и то и другое именовалось термином "Turm", тогда как с точки зрения фортификации (и с точки зрения терминологии на украинском и русском) есть разница, идёт ли речь о веже (архаической постройкой, которая не создавалась для фланкирования стен, поскольку не особо выдавалась за линию стен/валов или даже вовсе находилась за ними) и башни (которая как раз наоборот была явно выраженной фланкирующей постройкой). В общем, думаю, в оригинале у замка были всё же не вежи, а башни.

Если говорить об аналогах, опираясь на треугольную форму плана, то можно вспомнить, к примеру, замок в Токах (Тернопольская обл.) или замок в Зинькове (Хмельницкая обл.).

Вообще, в целом, треугольная форма в 16-17 вв. считалась скорее военной, чем формой, подходящей для резиденций, и потому зачастую объекты с такой формой плана отличались сильным доминированием боевых функций над жилыми. 

Только прочитав описание, сопровождающее карту, а также взглянув на оригинал карты (на копии участок замка выглядит, как по мне, более хаотично), обратил внимание, что та самая треугольная форма (или трапецевидная) неплохо различима - очевидно, это и есть старый замок:

konuhi-3-1.jpg


На оригинале в центре треугольника замкового двора видим какое-то здание:

konuhi-3-2.jpg


При этом на копии карты уже создаётся впечатление, что оно находится на линии стены, и в этом случае его тянет сопоставить с объёмом надвратной башни или надвратного корпуса. Но поскольку оригинал показывает это здание отдельно, то версия с надвратной конструкцией вроде бы отпадает.

konuhi-3-3.jpg


Зато на копии более чётко выражена массивная башня на вершине треугольника:

konuhi-3-4.jpg


Помимо боевых черт видим также проступающие детали, свойственные резиденции. К примеру, вот эта штука, возможно, является небольшим партерным садом, обустроенным на склоне береговой террасы, откуда открывался вид на долину реки и озёра:

konuhi-3-5.jpg


Также видим вокруг старого замка очерченный четырёхугольный периметр, на территории которого расположены ещё три строения. Пока тянет предположить, что этими деталями комплекс обзавёлся, к примеру, в 18 веке, когда замок начал трансформироваться в провинциальную усадьбу.

konuhi-3-6.jpg


Также не исключено, что внешний периметр и гипотетический партерный садик возникли одновременно - уж больно хорошо стыкуются два четырёхугольника, и при этом не кажется особо логичным сценарий, что садик у стен старого замка могли разбить одновременно со строительством укреплений, хотя, конечно, всякое могло быть. 

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Хочеться доповнити тему двома картами 19-го століття. На них видно, що територія замку була реорганізована і важко прослідити будівлі, що були зображені на карті Фон Міга.

Конюхи на карті 1861-1864 рр., замчище добре впізнається (ділянка в центрі села з садом), але в деталях воно стало зовсім іншим (порівняйте з попереднім постом):
Screenshot1.thumb.jpg.cd562baa0d3161414535c19b77e776e6.jpg
Mapire.eu

Також карта 1869-1887 рр. показує, як змінилася замкова територія протягом 19 ст. На цей раз знайти замчище не так легко через низьку якість карти:
Screenshot_3.thumb.jpg.5754a239db5aab04a7932f44c804d972.jpg
Mapire.eu

  • Like 2

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...
Sign in to follow this  

×
×
  • Create New...