Конюхи: замок

[HOUSE MD]

Обговорюється цей об'єкт: замок в с. Конюхи

В Козівському районі є велике (протяжність біля 7 км) село Конюхи. Вікі подає першу писемну згадку 1440 роком як містечко, котре виникло на місці кня­жого Корсина (Корсіва). У 1530 Конюхи — влас­ність С.Вендлінського, який збудував тут за­мок. Підтвердження наявності замку знаходимо на 341 сторінці «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich», Том IV видання 1883 року.

Назву села пов'язують із тим, що його жителі доглядали панських коней. Але, поряд є одноіменні гора та річка і, що більш вірогідно, назва села походить від топоніму.

Чесно кажучи, до історії з древнім Корсівом я ставився досить скептично. Але, виявляється, одна з частинн села назавається Корсів (хоча розташована не біля самої річки Корса). В пошуках замку знову порапляю у Корсів. Є інформація що на території замчища зараз розташована сільрада. Звичайно, важко сказати чи замок 16 століття і замок / палац 19 розташовані на одному і тому ж місці. Але під час І СВ люди ховались під час боїв (Бельгійський бронедивізіон і УСС) у довгих льохах (на скільки мені відомо, один з них зберігся до тепер) розташованих в районі вірогідного замчиська. На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району):

Яке було моє здивування, коли виявилося що це давнє місто і перша писемна згадка датується 1420 роком у зв'язку із наданням Дрищеву Магдебургського права!

[Filin]

На карті 185х років знаходимо замок і давню кам'яну дорогу (ніхто не пам'ятає коли її збудовано), котра веде до села Дрищів (зараз село Надрічне Бережанського району)

А что сейчас с этой дорогой? Какое её состояние/сохранность? Ты видел её?

[HOUSE MD]

А что сейчас с этой дорогой? Какое её состояние/сохранность? Ты видел её?

Не бачив. Треба буде спеціально поїхати. Кажуть, збережена чудово. В селі зверху болото, але її можна прощупати.

[Filin]

Опять же мостить камнем 6-км - это не дешёвое удовольствие. Вообще стало интересно, когда такое стали практиковать, наверное не в такие уж давние времена.

В селі зверху болото, але її можна прощупати.

Это в селе, но она ведь и по лесу идёт, там-то что? Асфальт сверху?

[HOUSE MD]

Опять же мостить камнем 6-км - это не дешёвое удовольствие. Вообще стало интересно, когда такое стали практиковать, наверное не в такие уж давние времена.

В стародавньому Римі Вона була ще до скасування панщини.

... но она ведь и по лесу идёт, там-то что? Асфальт сверху?

Кам'яна дорога.

[Filin]

Так если она по всей длине каменная, то зачем тебе её щупать в болотах, если её и так можно увидеть на других участках, где болота нет

[HOUSE MD]

Так если она по всей длине каменная, то зачем тебе её щупать в болотах, если её и так можно увидеть на других участках, где болота нет

Щоб знати куди вона іде по Конюхах.

[HOUSE MD]

У «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich» (1 пост) чітко вказано, що у 1883 році замок був жилим; хоча у земельній метриці 1787 року зазначено, що замок частково розвалений. [1, ст.12] За допомогою місцевих жителів вдалося зробити точну прив'язку замчиська до місцевості та дізнатися, що замок був зменшеною копією Бережанського.

На карті 185х років чітко бачимо позначення палацу/замку (на австрійських картах вони позначались однаково ). Поряд із замком бачимо млин, котрий зберігся до цього часу.

Прослідковується замок і на карті 188х (час створення "Словника"):

На карті 1914 року бачимо замкові будівлі, млин і новозбудований костел:

Але з карти 1923 року видно, що замок не пережив І СВ. Залишилась лише одна будівля, котру з достатньою вірогідністю можна віднести до замкового комплексу:

Ще декілька років тому вхід у замкові підземелля був відкритий. В даний час він закритий, у зв'язку з тим, що в радянські часи там зберігали отрутохімікати. Його чітко видно на супутниковому знімку.

Костел до нашого часу не зберігся. На його місці розташована сідьрада, котру місцеві жителі називають "костелом" :

Розмір замку становив 40х83 сажні та займав площу 1 морг і 10 квадратних сажні [1, ст.12]

* морг - 0,575464 га; сажень - 2,16 метра; квадратний сажень - 4,55224 квадратних метри

Джерела:

1. Василь Лаба. Історія села Конюхи від найдавніших часів до 1939 року. - Львів, 2004

[HOUSE MD]

Конюхівський краєзнавець п. Олександр звернув мою увагу на світлину у "Віці" із зображенням села ( ймовірно, скоріше вона появилась на "Пам'ятках України"). Він відмітив на ній костел. Але поряд з костелом розміщувався замок. Так як світлина зроблена до початку І СВ, то, ймовірно, велика будівля поруч із костелом і є конюхівським замком (зверніть увагу - обрисами вона нагадує бережанський замок, а є інформація що замок у Конюхах був зменшеною копією Бережанського).

[Олександр]

В 26.03.2011 в 20:22, HOUSE MD сказал:

В стародавньому Римі Вона була ще до скасування панщини.

Кам'яна дорога.

Кам'яну дорогу можна побачити, вона зберіглася в деяких місцях в лісі під назвою Гайок. Дороги нема тому що люди брали безкоштовно готовий квадратний камінь на будівництво будинків. І в Конюхах є дві кам'яні дороги, одну будували татари, а другу австріяки.

[Filin]

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Конюхи, а также описание села, оставленное кем-то из австрийских военных.

Фрагмент оригинала карты (секция №344):


Кстати, заодно можно сравнить, как Конюхи показаны на копии карты, размещённой в Сети:

Mapire.eu

Украинский перевод описания:

Цитата

КОНЮХИ

Відстані: З Ценева 3/4, Вишки 1/2, Дрищів 1.

Солідні будівлі: Старий замок, високо зведений з каменю по периметру трикутника, з вежами по кутах.

Води: Річку в цьому поселенні можна подолати всюди; [вода] придатна для пиття людям і тваринам. 

Ліси: Ліс складається тут здебільшого з буків і дубів; зі сторони села дуже густий.

Луки і болота: Луки болотисті, без мостів непрохідні.

Дороги: Дороги мають тверду основу, однак у лісах дуже розбиті й потребують ремонту.

Гори: Місцевість лежить у долині; над нею також домінують [вершини] з протилежної сторони.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KONJUCHY

Entfernung: Von Ceniow 3/4, Biszky 1/2, Drzyscrow 1. 

Solide Gebäude: Ein altes Schloß, von Steinen hoch aufgeführt, daß in seinen Grunde ein Dreyecke macht, an seinen Ecken mit Thürme versehen ist.

Wässer: Der Bach dieses Orthes ist allenthalben practicable, für Menschen und Vieh genußbar.

Wälder: Die Waldung hierorts bestehet gröstentheils aus Buchen und Eichen, so auch gegen dem Dorfe sehr dicht ist.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen sind morastig und ohne Brucken nicht zu passiren.

Wege: Die Weege sind harten Grundes, im Wald aber starek ausgefahren und Reparaturbedürfftig.

Berge: Das Orth liegt im Thale, so von seinen gegenüberstehenden Seite auch dominirt wird.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KONIUCHY [376]

Odległości: Od Ceniowa 3/4, Byszki 1/2, Dryszczów 1.

Solidne budowle: Stary zamek [377], wywiedziony wysoko z kamienia, na planie trójkąta, w narożach jest zaopatrzony w wieże.

Wody: Strumień [378] w tej miejscowości jest wszędzie do pokonania; [woda] zdatna do picia dla ludzi i zwierząt.

Lasy: Las składa się tu w większej części z buków i dębów; od strony wsi jest również bardzo gęsty.

Łąki i bagna: Łąki są grząskie i nie do przejścia bez mostów.

Drogi: Drogi mają twarde podłoże, jednak w lesie są silnie rozjeżdżone i wymagające naprawy.

Góry: Miejscowość leży w dolinie, tak że jest zdominowana od strony przeciwnej [379].

------------

376. Poprzednio Konjuchi, Koniucki, na Mp28M - Konjuchy (na kopii Koniuchy), później Koniuchy (Uhorczak 1939), dziś wś Konjuchy (rejon Kozova, OT). Występujejako mtko (od 1440), zrujnowane przez Tatarów w pierwszej połowie XVII w.; w czasie kartowania wł. A. Lubomirskiej (SG 4 s. 341); pd.-zach. cz. wsi oznaczona jako Miasteczko jeszcze na Mp288L. Wś usytuowana na pr. brzegu strum. Koniuchy, poniżej linii lasu Sianka (Szianka, Mp115K; Mp28F); posiadała trzy cerkwie, p.w. iw. Mikołaja Biskupa (w górnej cz.), Wniebowzięcia NMP (тип, w rynku, z 1770) i Zesłania Ducha Świętego (drew., z 1607/1700, na tzw. Kącie Zawadyńskim, Budzyński nr 750; Rąkowski 2 s. 370; https://uk.wikipedia.org/wiki/Конюхи_(Козівський_район) ; zespół dworski z zamkiem pośrodku (zob. przyp. 377); na mapie oznaczone na wsch., wśród lasu, zabudowania folwarczne (Folwarek na Mp28F; dwór na Mp25Tk).

377. Zlokalizowany na zboczu wzgórza górującego nad wsią od zach., ponad małym stawem, znaczony na Mp115K, szczegółowo na Mp28F, ostatnio na Mp25Tk (1897), wówczas jeszcze zamieszkały (SG 3 s. 341; TES 2 s. 162).

378. Dziś rz. Manivka (TES 2 s. 162); niegdyś dopływ rz. Kuropiec (Mp115K), potem rz. Ceniówka (Mp28F), Ceniów (w górnym odcinku, MpIOOWIG; w całym biegu na MplOORU), ostatnio Cenivka, uchodząca z l. brzegu do Złotej Lipy, poniżej wsi Potutory (RU).

379. Wś leży pod śródleśnym wzniesieniem 395; bliżej wznosi się g. Pieskawica (386); na wsch. wzgórze przeciwległe (386), usytuowane na wprost zamku (Mp25Tk; Mp100WIG).

В примечаниях в свою очередь есть отсылки к следующим картам:

• Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
• Mp288L: Regna Galiciae et Lodomeria e[...], nec non Bukovina geometrie dimensa Das Königreich Galizien und Lodomerien herausgeben in Jahre 1790 von J. Liesganig, 1:288 000, Lwów 1790, Wiedeń 1824.
• Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
• Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
• Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000).

Источник под аббревиатурой "TES" (его встречаем и в примечании, которое касается замка) - это "Тернопільський енциклопедичний словник" (2004-2010). 

[Filin]

Итак, военное описание к карте Ф. фон Мига чётко сообщает, что у замка была треугольная форма плана, а также то, что он в конце 18 века мог похвастаться тремя угловыми башнями. Тут стоит отметить, что приведённые выше украинский и польский переводы описания утверждают, что у замка были "вежи", но при чтении оригинала узнаём, что автором был использован немецких термин "Thürme". Дело в том, что в немецком языке в терминах вроде нет различий между вежами и башнями - и то и другое именовалось термином "Turm", тогда как с точки зрения фортификации (и с точки зрения терминологии на украинском и русском) есть разница, идёт ли речь о веже (архаической постройкой, которая не создавалась для фланкирования стен, поскольку не особо выдавалась за линию стен/валов или даже вовсе находилась за ними) и башни (которая как раз наоборот была явно выраженной фланкирующей постройкой). В общем, думаю, в оригинале у замка были всё же не вежи, а башни.

Если говорить об аналогах, опираясь на треугольную форму плана, то можно вспомнить, к примеру, замок в Токах (Тернопольская обл.) или замок в Зинькове (Хмельницкая обл.).

Вообще, в целом, треугольная форма в 16-17 вв. считалась скорее военной, чем формой, подходящей для резиденций, и потому зачастую объекты с такой формой плана отличались сильным доминированием боевых функций над жилыми. 

Только прочитав описание, сопровождающее карту, а также взглянув на оригинал карты (на копии участок замка выглядит, как по мне, более хаотично), обратил внимание, что та самая треугольная форма (или трапецевидная) неплохо различима - очевидно, это и есть старый замок:

На оригинале в центре треугольника замкового двора видим какое-то здание:

При этом на копии карты уже создаётся впечатление, что оно находится на линии стены, и в этом случае его тянет сопоставить с объёмом надвратной башни или надвратного корпуса. Но поскольку оригинал показывает это здание отдельно, то версия с надвратной конструкцией вроде бы отпадает.

Зато на копии более чётко выражена массивная башня на вершине треугольника:

Помимо боевых черт видим также проступающие детали, свойственные резиденции. К примеру, вот эта штука, возможно, является небольшим партерным садом, обустроенным на склоне береговой террасы, откуда открывался вид на долину реки и озёра:

Также видим вокруг старого замка очерченный четырёхугольный периметр, на территории которого расположены ещё три строения. Пока тянет предположить, что этими деталями комплекс обзавёлся, к примеру, в 18 веке, когда замок начал трансформироваться в провинциальную усадьбу.

Также не исключено, что внешний периметр и гипотетический партерный садик возникли одновременно - уж больно хорошо стыкуются два четырёхугольника, и при этом не кажется особо логичным сценарий, что садик у стен старого замка могли разбить одновременно со строительством укреплений, хотя, конечно, всякое могло быть. 

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Хочеться доповнити тему двома картами 19-го століття. На них видно, що територія замку була реорганізована і важко прослідити будівлі, що були зображені на карті Фон Міга.

Конюхи на карті 1861-1864 рр., замчище добре впізнається (ділянка в центрі села з садом), але в деталях воно стало зовсім іншим (порівняйте з попереднім постом):

Mapire.eu

Також карта 1869-1887 рр. показує, як змінилася замкова територія протягом 19 ст. На цей раз знайти замчище не так легко через низьку якість карти:

Mapire.eu