Золотники: локалізація замку

[vasylsahaidak]

Про село:

Поблизу Золотників виявлені римські монети та археологічні пам'ятки давньоруської культури.

Перша писемна згадка — 1459 як власність М. Золотницького. 1485 населеному пункту з ініціативи П. Золотницького надано права міста.

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикар­паття і Західного Поділля на схід.

1581 Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 кримські татари зруйну­вали фортецю і спалили місто. 1648 Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмель­ницького.

1785—1786 у Золотниках був маєток галицького каш­теляна Варцеляна.

У II половині 19 століття Золотники — власність Серватовських.

Діяли «Просвіта», «Союз украї­нок» та інші українські товариства.

Після 1935 містечко було волосним центром. Від січня 1940 до 1963 — райцентр.

Від 5 липня 1941 до 21 липня 1944 Золотники — під німецько-нацистською окупацією.

В 1961—1962 роках тут діяла Українська національна партія

До 1984 року Золотники зберігали статус міста. Проте у 1984-1991 рр. воно отримало статус селища міського типу, очевидно через повільне зменшення чисельності населення. З 1991 року Золотники — село.

Джерело інформації

Про замок:

Наприкінці 15 — на початку 16 століть родина Вільчеків збудувала замок. Через Золотники пролягав торговий шлях, який вів із Прикар­паття і Західного Поділля на схід.

1581 Золотники — власність Я. і П. Вільчеків. 1624 кримські татари зруйну­вали фортецю і спалили місто. 1648 Золотниківський замок здобули козацько-селянські загони Б. Хмель­ницького.

Джерело інформації

А ше цікаву інформацію дає tolik-fort.livejournal.com:

За іншими даними в Золотниках було два! замки. На півночі містечка, в передмісті Хатках був замок роду Вільчків, а в передмісті Підмуре - тих самих Золотницьких.

[Filin]

Расположение Золотников относительно Тернополя, Бережан, Подгайцев, Теребовли и Козовы:

Между прочим, Википедия, а точней человек, который там заполнял страничку Золотников, просто скопировал туда текст из "Тернопільського енциклопедичного словника"

По теме 2-х замков - вероятно, Толик использовал в качестве источника информации "Галицьку браму" (№149-150), в которой был опубликован список укреплений Тернопольской области с кратким описанием объектов. Там, в частности, значилось, что "За переказами в Золотниках колись були два замки, від яких залишились рештки валі. На північ від містечка в Хатках був замок роду Вільчків, а в передмісті Підмуре - замок родини Золотницьких". К сожалению, "Галицька брама", если ничего не путаю, в данном случае не выдала источник информации... Если что-то не так понял, то поправьте )

Не знаю, как там обстояли дела с двумя замками, но один точно просматривается на карте фон Мига (1779 - 1782). Линии укреплений этого замка к концу 18 века довольно неплохо сохранились, раз их в полном объёме отобразили на карте:

Чуть крупнее:

Гугль в нужном районе интригует интересными линиями:

Живая карта

Хотя, ориентируясь по карте Мига, замок я стал бы искать чуток в другом месте, но там спутниковые снимки ничем, кроме частной застройки, не радуют.

На картах Яндекса это место выглядит чуть менее рельефно:

Учитывая маленькую зону поиска, при посещении Золотников можно относительно быстро определить, есть ли на территории нужного участка остатки валов или каких-то других уреплений.

[AnKo]

Не погоджуюсь з вашою привязкою місця замку, котре ви позначили на фрагментах космознімків з яндеха і з гугла.

Привожу свій варіант привязки. Якщо прослідкуєте за дорогами ті котрі я позначив кольором, то можливо також змінити свою думку щодо місяця замку, чи що там в тому місці було.

[Filin]

Не погоджуюсь з вашою привязкою місця замку, котре ви позначили на фрагментах космознімків з яндеха і з гугла.

Да я и сам в ней не был уверен:

Хотя, ориентируясь по карте Мига, замок я стал бы искать чуток в другом месте...

Это даже была не привязка по карте, а просто попытка зацепиться за видимые линии рельефа. Так что ваша корректировка, по сути, - это первая привязка, выполненная именно по карте

Привожу свій варіант привязки. Якщо прослідкуєте за дорогами ті котрі я позначив кольором, то можливо також змінити свою думку щодо місяця замку, чи що там в тому місці було.

Да, разумеется. И до появления вашей привязки, я не был уверен в своей, так что в любом случае хотелось бы осмотреть весь тот район.

[vasylsahaidak]

Про замок в Хатках той що позначиний на карті Міга все понятно, а про замок в передмісті Підмуре:

- може замок був, може замок був нижче, а тут взято маленький кусок карти.

- може цей замок чимось звязаний з (інфортація з сайту tolik-fort.livejournal.com) селом Бурканів. Тут суто легенда. Версію що тут був замок створив факт що "бурк" - татарською замок. Типу замок наказав збудувати тут хан замилуваний красотою місцевої природи.

[tolik-fort]

В 30.03.2012 в 08:18, AnKo сказал:

Не погоджуюсь з вашою привязкою місця замку, котре ви позначили на фрагментах космознімків з яндеха і з гугла.

Привожу свій варіант привязки. Якщо прослідкуєте за дорогами ті котрі я позначив кольором, то можливо також змінити свою думку щодо місяця замку, чи що там в тому місці було.

Ви були в Золотниках? І що за споруда на місці замку? Приватна будова?

[AnKo]

Ви були в Золотниках? І що за споруда на місці замку? Приватна будова?

ні наразі ще не вдалось там побувати, можливо цього літа занесе туди.

[Filin]

В 31.03.2012 в 19:16, vasylsahaidak сказал:

Про замок в Хатках той що позначиний на карті Міга все понятно, а про замок в передмісті Підмуре:

- може замок був, може замок був нижче, а тут взято маленький кусок карти.

- може цей замок чимось звязаний з (інфортація з сайту tolik-fort.livejournal.com) селом Бурканів. Тут суто легенда. Версію що тут був замок створив факт що "бурк" - татарською замок. Типу замок наказав збудувати тут хан замилуваний красотою місцевої природи.

Может он не попал на вырезанный кусок карты, а может к моменту составления карты его уже не было. Как увидим карту целиком, так можно будет ответить на этот вопрос.

Что касается Бурканова, то эта мысль интересная. На счёт "бурк" = "замок" есть неувязочка... Дело в том, что "Тернопільський енциклопедичний словник" сообщает следующее: "До кінця 18 ст. називалося Кут. На початку 19 ст. із присілків Кут, Ліскавки, Підмур'я та хуторів Рудка, Лиса Гора було створено Бурканів". Получается, что название "Бурканов" относительно свежее. С другой стороны интригует название приселка "Підмур'я", такой явный намёк на какие-то стены. А тут ещё и 2-й замок в Золотниках, судя по наводке, находится "в передмісті Підмуре". Вполне возможно, что второе укрепление действительно имеет отношение не к Золотникам, а к Бурканову.

[vasylsahaidak]

Отже, Бурканів скалався з присілків Кут, Ліскавки, Підмур'я та хуторів Рудка, Лиса Гора, а другий замок Золотників був в присілку Підмур'я вот звідки легенда що в Бурканові був замок.

[vasylsahaidak]

Може якусь інформацію надасть книга Р.Афтаназі, там точно має бути щось про Золотники.

[A_Wolkoww]

Може якусь інформацію надасть книга Р.Афтаназі, там точно має бути щось про Золотники.

Aftanazi про замок не згадує. Пише, що двір-палицик з"явився тут на "зламі" 18 і 19 століть. Той самий архітектор звів також палацики у Телячому і Сапогові.

[vasylsahaidak]

Золотники згадуються в путівнику «Podole. Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej».

не переклав, бо польської незнаю, може хто перекласть

[Filin]

Перевод, не совсем дословный, но вроде более-менее правильный:

В 2 км южнее Соколова на обоих берегах Стрыпы старинный городок, а ныне большое село Золотники. По теме его прошлого известно немного. Первое упоминание о нём относится к 1459 году, когда его тогдашний владелец Вильчек основал здесь местную католическую парафию. Уже тогда (?) в Золотниках существовал замок. Позднее владение принадлежало Золотницким. В 1485 году получили городские права. Вероятно, утратили их в результате уничтожения во время нападения татар в 1624 году и более поздних войн с казаками, т.к. во 2-ой половине 17 века король Ян III Собеский должен был обновить (подтвердить) привилегии.

К 17 веку относится история о наследнице из Золотников, Ядвиге, которая вышла замуж за Мартина Вильчека из соседнего Соколова, участника многие военных компаний времён правления короля Сигизмунда III. Вильчек пропал без вести во время хотинской компании в 1621 году. Ядвига, посчитав его погибшим, через несколько лет решила выйти замуж за львовского военного Бертольда Войнята. В день свадьбы в Золотники неожиданно вернулся Вильчек, и, узнав, что произошло, вступил со своим соперником в борьбу, в ходе которой получил смертельное ранение. Из последних сил добрался он до места, где проводили свадебный пир, где «раскрыл своё лицо» и на глазах гостей умер. Эту историю рассказал Сигизмунд Красински в рассказе «Староста Вильчек».

Позднее Золотники часто меняли владельцев. В первой половине 18 века принадлежали Ворцеллам, около 1840 года – Циковским и Левицким, в 1856 году перешли к Симинским, а с 1906 находились в собственности Серватовских.

До 2-й Мировой войны существовала в Золотниках ценное собрание памятников, состоящее из: усадьбы в стиле классицизма рубежа 18 и 19 веков, двух флигелей, ворот, оставшихся от старого замка, кладбищенской часовни Пилецких, а также необароккового костёла 2-ой половины 19 века. Стоит добавить, что в 1942-1945 годах викарием в Золотниках был Игнаций Токарчук, нынешний архиепископ пшемышльский. Все эти памятники вместе со значительной частью застройки городка были практически полностью уничтожены во время 2-ой Мировой войны, когда с января до июля 1944 года через Золотники проходила линия фронта. После войны здесь находился центр района, который в 1962 году присоединили к теребовлянскому району. С того времени Золотники представляют собой обычное село.

Интересно упоминание замковых ворот, которые, как утверждает автор путеводителя, ещё можно было увидеть перед Второй Мировой. Можно было предположить, что ворота, как и два упомянутых флигеля, были частью усадьбы/дворца, построенного в Золотниках на рубеже 18 и 19 веков, но раз Афтанази про замок в истории дворца не упоминает, то, наверное, ворота стояли сами по себе.

[Filin]

Результаты разведки:

Во время разведки ориентировались на привязку AnKo и, судя по всему, она правильная. Правда, когда оказались в нужном месте, то ничего особо выразительного не увидели, если не считать чудом не застроенной площадки в центральной части села, однако местные жители, с которыми завели разговор, на вопрос "А був десь тут колись замок, вали якісь?.." уверенно ответили, что да, был "ось тут, понад дорогою". Также рассказали, что во время строительства домов в районе замчища местные жители частенько натыкались на остатки каких-то подземных строений, но, насколько я понял, строителей архаика не особо интересовала, потому всё что не нужно засыпали, и, наверное, разрушали. Относились ли упомянутые подземные помещения к замку или близлежащим строениям - того не ведаю.

Вот несколько видов на замчище. На спутниковых картах красной заливкой помечены секторы, которые попали в кадр:

[vasylsahaidak]

Мені здається що тільки на останьому фото видно кусок валу.

[Filin]

Проблема в том, что замчище сильно застроено по периметру и потому остатки его земляных укреплений можно рассмотреть только со стороны дороги (и то на узком пока ещё не застроенном отрезке), а к остальным сторонам примыкают дома и участки. При их строительстве наверняка следы укреплений постарались стереть, чтобы выровнять площадки. Хотя возможно остатки вала можно увидеть и в других частях замчища, только для этого нужно заглянуть в чужие дворы.

Напомню, что опрошенные местные жители с замком ассоциируют даже не саму площадку, а место у дороги, наверное на их памяти ничего более похожего на валы они не видели.

Что касается самой площадки, то она имеет размеры что-то около 70х70 метров (+/-) - размеры среднего замчища, так что можно допустить, что валы и выступы угловых укреплений сейчас покоятся аккурат на границе с участками частных владений, расположенных по периметру замкового двора. При этом интригует то, что само замчище почти не застроено, а, значит, там, под толщей земли культурного слоя, ещё может сохраниться много чего интересного, например, фундаменты строений многовековой давности.

Интересно было бы пообщаться с владельцами домов (особенно новостроев), примыкающих к замчищу, думаю, что они могли бы рассказать немало интересного о том, что попадалось во время "облагораживания" участков.

Между прочим, на карте Мига видно, что замок находится на этаком полукруглом мысу/плато, склоны которого спускаются в долину реки. И этот рельеф очень хорошо чувствуется на местности - во время разведки спустились в яр (показан западнее замка), прошлись вдоль мыса и вышли/поднялись на замчище.

Часть склонов в этом районе укреплена каменными "экскарпами", возможно эти камни имеют отношение к замку?

[vasylsahaidak]

Може ці склони були підмуровані (під стіну) для захисту замку з західної сторони.

[Filin]

Вряд ли. Я бы даже предположил, что изначально склоны в районе замчища вообще не были застроены, чтобы обеспечить хорошо простреливаемое и хорошо просматриваемое пространство. А уже позднее, когда на этих склонах начали вести строительство, то понадобились ровные площадки и, как следствие, - понадобилось боковые "стены" свежих террас как-то укреплять, а тут ещё и замок начали разбирать, так почему бы не использовать дармовой стройматериал для такого частного строительства? Это как версия, одна из многих, которые могут возникнуть. Подобных примеров масса. Например в Виноградове (Закарпатская обл.) мало кто сомневается, что камни из стен местного замка послужили основной для создания подпорных стен на террасах близлежащей горы, которую приспосабливали для выращивания винограда.

И вот ещё на что обратил внимание. На карте Мига расположение замка выглядит более удачно, чем то расположение, которое можно увидеть в наши дни. А всё дело в дорогах. На карте Мига, как можно увидеть, рядом с замком протянулась основательная дорога, ведущая с запада (со стороны Подгайцев) на восток (в сторону Теребовли). Если ничего не путаю, то эта дорога утратила своё значение в наши дни. Например на отрезке Золотники - Теребовля она зачастую на современных картах уже вообще не отображается или отображается, но как банальная грунтовка. В то же время прямое сообщение Подгайцев с Теребовлей не прекратилось, только дорога в наши дни проходит к северу от Золотников. Возможно раньше замок как раз контролировал эту (уже не существующую) дорогу + путь с севера на юг, в сторону Бучача. Сейчас, в связи с изменением линий сетки дорог, расположение замка не кажется явно логичным, но раньше ситуация могла быть совершенно другой.

[vasylsahaidak]

Повністю згідний. Замок може і побудували для захисту цих торгових шляхів. Золотники так розташовані посередені між Теребовлею і Підгайцями, Козовою, Тернополем і Бучачем. Тому розташування оборонного пункту в Золотниках дуже вдале.

[Filin]

Вот такое мне сообщение прислали:

Так у Золотниках ще стоіть замок але перебудований уже та доведений до плачевного стану. Знаю що був там сільський клуб але потім закрили той клуб бо перекриття почало перегнивати та й люди самі почали розтягувати хто що міг бодай камінчик і то добре.

К сожалению, автор оставил в сообщении несуществующий адрес электронной почты, потому не получилось уточнить детали.

Насколько я понял, автор замком считает некое строение (уцелевшее здание на замчище?), в котором был сельский клуб.

[HOUSE MD]

Вот такое мне сообщение прислали:

Так у Золотниках ще стоіть замок але перебудований ... Знаю що був там сільський клуб але потім закрили той клуб ...

А хіба це не у Золотниках клуб був у костелі ?

[Filin]

Хм... а ведь верно! Что-то я такое припоминаю про клуб в костёле (храм на карте). Кстати, и по описаниям похоже - брошенный клуб в старом здании с прогнившим потолком.

Несколько фото по случаю.

Общий вид с северо-запада и юго-запада:

Кстати, странно, что алтарь ориентирован на запад, а не на восток.

Интерьер и алтарь, который, вроде, использовали в качестве сцены:

Когда речь зашла о замке-клубе, то о костёле как-то даже и не подумал. Я привык, что многие люди не видят особой разницы между замком и дворцом, но чтобы костёл перепутали с замком... с таким ещё вроде не сталкивался

[Filin]

Золотники на австрийской карте 1861-1864 гг.

Живая карта

Место, к которому было привязано замчище, на карте не может похвастаться какими-то особо примечательными деталями:

[Filin]

Золотники на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

Живая карта

[Filin]

В книге Підгаєцька земля: історико-мемуарний збірник (1980) есть интересные сведения по истории села + информация, благодаря которой удалось немного разобраться с историей двух замков, связанных с Золотниками. Вполне возможно, что именно эта книга является первоисточником информации о двух замках.

Цитата

Д-р Зеновій Стельмах

ЗОЛОТНИКИ

Золотники — це мале, привабливе містечко, що розташувалось над рікою Стрипа (ліва притока Дністра), 21 км. на схід від Підгаєць, 25 км. на захід від Теребовлі, і 28 км. від залізничної станції Микулинці-Струсів.

Письмові згадки про Золотники починаються з 1459 року. Це було село, яке належало до Теребовельського повіту, тодішнього Руського воєвідства. Золотники разом із Соколовом, Сокільниками, Хатками й Буркановом належали до родини Вільчек, а опісля — до родини Золотницьких. На північ від Золотників, де тепер положені Хатки, є високі насипи землі, під котрими лежать руїни замку родини Вільчек. Такі ж нефоремні насипи землі є в серці Золотників у присілку Підмуре. Під ними криються руїни замку родини Золотницьких.

1485 року Золотникам надано право міста, але не зважаючи на це, Золотники залишились містечком по сьогодні. Від 1772 року Золотники, що входили тоді до Підгаєцького повіту, попали під Росію. Відтак, аж до 1918 року, містечко знову належало до Австрії. В 1918 році Золотники діждались довговимріяної волі, стаючи гілкою рідної, Західноукраїнської Народньої Республіки. Одначе вимріяна воля була швидкоминуща: вже в липні 1919 року Галичина була віддана під тимчасову адміністрацію Польщі, що тривала до 1939 року. Від осени 1939 року до червня 1941-го Галичина, згідно з договором Ріббентропа й Молотова, підпала під владу УРСР. Відтак коротко (1941-44) була вона під окупацією Німеччини, а тепер — знову включена до Української РСР, що є під цілковитою контролею Росії.

Точніші інформації про Золотники маємо з часу австрійської влади. Знаємо, що 1785 року містечко Золотники мало 383 доми, а 1808 року було їх вже 410. Жило у той час в Золотниках 609 родин, а загальне населення було 2593 особи. В посіданні мешканців Золотників 1808 року було 318 коней, 154 воли, 225 корів та 140 овець. 1910 року населення Золотників досягло 2466 осіб. Перепис з 1931 року виказує дальший ріст містечка. Тоді Золотники нараховували 518 хат, в яких жило 2860 осіб.

Адміністративно, Золотники до 1935 року були звичайною громадою, а потім стали волосною громадою ("ґміна збйорова"), до якої входили Бронгалівка, Вага, Дубники, Бурканів, Сокільники, Соколів і Хатки. На початку січня 1940 року Золотники стають центром району, що тривало до червня 1941-го. В 1941-44-му роках вони знову стають волосною громадою, а волосним війтом став тоді Павло Сень, перед тим — довголітній голова читальні "Просвіти" в Золотниках.

Від часу другого приходу більшовиків Золотники — до 1963 року — знову були районовим центром. З цього часу Золотники стають сільською радою й входять до Теребовельського району.

Золотники розташувалися на хвилястих горбках, між якими сріблистою лентою в'ється Стрипа. В центрі містечка була торгова площа, яку оточували крамниці, варстати ремісників та мешкальні доми міщан. На правому березі Стрипи стояла церква, а біля неї був Народній Дім, в котрому мали приміщення кооперативна крамниця й читальня "Просвіти". Довголітнім парохом золотницької парафії був заслужений та свідомий діяч, бл. п. о. мітрат Іван Сендецький. На правому, південному розі торгової площі стояв костьол св. Станислава, а з північної сторони цієї ж площі була жидівська синагога.

В роках 1920-39 в Золотниках діяли такі дрібні промислові підприємства: водяний млин, каменоломні, цегельня, пекарні та шевські, кравецькі, ковальські, столярські й стельмаські майстерні. За даними перепису 1921 року, Золотники посідали 3928 моргів землі, а 2404 морги з цього належали Серватовському — дідичеві золотницьких маєтків.

Розвиток шкільництва проходив доволі повільно. Одноклясна школа відкрилась у Золотниках в першій половині 19 сторіччя. Ця школа була розширена на двоклясну 1890 року, а 1911-го вона стала вже чотирикл ясною. 1937 року школа стає семиклясною, а від 1938 року — повною, середньою школою. Виклади в школі за Австрії велись українською мовою, а від 3-ої кляси вводилось навчання німецької та польської мов. За Польщі виклади всіх предметів, крім української мови, велись польською мовою. Молодь, після закінчення школи, гуртувалася при читальні "Просвіти" в самоосвітніх гуртках, та в кружках "Сільського Господаря". Перша читальня "Просвіти" була заснована в Золотниках при кінці 19-го сторіччя. А на початку 1930-х років, в Дубниках — присілку Золотників, була заснована читальня.

Дубники положені приблизно три кілометри на південний захід від Золотників. Цей маленький хутір-присілок начисляв лише дев'ять господарств, але він був стовідсотково українським. Його мешканці — це заможні господарі, що були свідомі, привітні, працьовиті й тверезі.

Весною 1944 року Золотники були майже зовсім знищені, бо вони були б полосі фронтової лінії. Дубники ж лишились майже цілими, та більшовики опісля їх знищили, подаючи за причину, що то в них нібито крилися ОУН-бандерівці.

Не зважаючи на те, що Золотникам надано право міста ще в 15 сторіччі, татарські напади, польські, австрійські, а в новіших часах

— комуністичні війни й окупації, не сприяли його розвиткові. Кожний окупант намагався придавлювати природній розвій, а часті війни наносили фізичне та духове знищення.

Тот замок, который находился в центре Золотников (показан на карте Ф. фон Мига) - это, очевидно, "нефоремні насипи землі... в серці Золотників у присілку Підмуре. Під ними криються руїни замку родини Золотницьких". А вот с Хатками не всё было понятно. Как минимум, не было понимания, где они находятся, ведь ни на современной карте, ни на карте Ф. фон Мига такого топонима в нужном районе не видно. Оказалось, что ответ на вопрос даёт опубликованная выше австрийская карта 1864-1866 гг., где показаны те самые Хатки, расположенные, как и сообщает источник, "на північ від Золотників":

Первый вопрос, возникающий при знакомстве с положением этого поселения - разве это Золотники? Ответ очевиден - нет, это не Золотники, а другое/соседнее поселение. Сейчас ему соответствует село Надречное (Надрічне) - такое название получили Хатки в 1964-м. Ранее, насколько я понял, Хатки считались не отдельным селом, а приселком, который крепили к разным сёлам. Поскольку римокатолики, проживающие в Хатках, были прикреплены к костёлу в Золотниках, то и сами Хатки считались приселком Золотников. В то же время грекокатолики закреплялись за храмом в другом соседнем селе, Соколове, потому могли считаться приселком ещё и этого села. По этой же причине замок в Хатках могли считать ещё одним Золотницким укреплением. Если же убрать религиозную связь между поселениями, то в сухом остатке получим один замок в Золотниках, а другой в Хатках-Надречном.

P.S. Теперь можно приступать к локализации замчища, привязанного к Хаткам, но это уже другая история, которую затронем в другой теме.