Jump to content
Замки и Крепости Украины - Форум

Recommended Posts

Обговорюється цей об'єкт: Личковецький замок


На місці теперішнього села Трибухівці колись було місто Личківці і могло похвалитися замком, а на колишньому місці с.Трибухівці тепер  Личківці. Така зміна навіть досі плутає багатьох, так село Личківці відоме завдяки палацу Тімельмана (який часто плутають з замком), Збруцькому Світовидові (саме тут його знайшли в 1848 р.), костелу Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії і Личківецькому замку, але діло в тім, що всі ці споруди розташовуються/розташовувалися на теперішній території села Трибухівці, яке підпорядковується селу Личківці. Тобто, довколо цих поселень одна плутанина та щоб самим не заплутатись, ми сконцетруємось на с. Трибухівцях (колишньому місті Личківці).

Личковецький замок розташовувався в с. Трибухівці (Гусятинського району). Ось так, це село розташоване відносно Гусятина, Хоросткова та Копичинець:

Screenshot_10.thumb.jpg.bf70580e12868a19fafd51f5e5a455b0.jpg
Google Maps

Трибухівці розташовані при злитті річок Гнила і Тайна:

Screenshot_9.thumb.jpg.7c21936fe37bc5ab2e741ce9a52f4f7b.jpg
Google Maps

Долину обвивають ріки з трьох сторін а з західної сторони є пагорб-перешийок на якому було збудовано замок. Завдяки такому вдалому розташуванню саме поселення не потрібно було додатково укріпляти, т.к. весь удар на себе брав замок. Локалізувати замок дуже просто тому, що хтось вже це зробив і навіть добавив фотографії :

Screenshot_11.thumb.jpg.3a543a420b9dc054734613bcb2bd3391.jpg
Google Maps

 

Перша пряма писемна згадка Личківців 1470 року, повідомляє, що Петро Іличковський продає своє село Іличковець Яну Скорчиці. [AGD, T. XII, № 3491] В 1475 він відкупляє його в Яна Скорчиці, а в 1482 записує це село своєму синові Пйотру Іличковському. В 1485 році, Пйотр  здав село під заставу Яну Сєцєху Щавінському з Городниці. З часом Сєцєхи отримали Личківці у власність, так в 1522 році завдяки Єнджею Сєцєсі з Городниці (сину Яна Сєцєхи Щавінського) Личківці отримали міські права і  королівський привілей на проведення 2-х ярмарок (перша в 3-тю неділю після Великодня, друга 21 вересня), щоп'ятничних торгів.[Wikipedia] Це допомагало розвитку містечка, яке треба було обороняти від татар, тому можна припустити, що перше укріплення було споруджено в цей час.

Через одруження дочки Єнджея (Зофії) з Марціном Калиновським, Личківці перейшли до роду Калиновських. В 1562, одним з власників міста був Ян Калиновський [Wikipedia] (брат Марціна) (в радянських джерелах ця дата вважалася першою згадкою Личківець). Саме Яну приписують будівництво кам'яного замку в Личківцях в XVII cт., в чому я особисто сумніваюсь, тому що на початок 17 ст. йому мало бути біля 70 років. Тому, або це був не він, або це не було в XVII ст. Після Яна, власником Личківців був Валентій-Олександр Калиновський аж до 1620 року. Elzbieta Hornowa стверджує, що 1628 року місто належало Дрогомирським і Калиновським. Але Личківці залишалися в володінні Калиновських до кінця XVII ст.[Wikipedia] Тому, замок остаточно був збудований одним з Калиновських.

За В. Бойко, личківецький замок виглядав наступним образом: 

Screenshot_7.thumb.jpg.a0ece2cc40ca42a98f84d057e33e2706.jpg
Бойко В. Личковецький замок // Тернопільський Енциклопеди́чний Словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 350.

Не зовсім зрозуміло, де на сході? а де на заході? Тим більше посилання на інше джерело немає, через що не зрозуміло, чи це він висловлює свою думку, чи цитує когось. Втім, очевидно замок був кам'яним, тому що костел та капличку збудували з його каміння. Хоча, Александр Чоловський вважає, що костел не був збудований в 1728 році з замкових рештків, а значно древніший і входив в вузол оборони замку:

966980577_.jpg.bd5cf0942d12a9687d31879fb689afc8.jpg
Przeszłość i zabytki województwa tarnopolskiego, Aleksander Czołowski, Tarnopol, 1926 (ст. 145)

На початку 19 століття в замку ще проживали люди, про що повідомляє Географічний Словник Королівства Польського :

Screenshot_36.thumb.jpg.ecfd8c41afd8a609b023db7a1b208e1e.jpg
Liczkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich. — Warszawa : Filip Sulimierski i Władysław Walewski, 1884. — T. V : Kutowa Wola — Malczyce. — ст. 213

P.S. Окрім цієї згадки, інших згадок замку немає тому що там більше половини тексту забрав Збруцький Світовид.

 

Виникає питання "де ці люди проживали?" На це немає точної відповіді, можливо в тій частині замку, що збереглася аж до XX ст.? Ось про цю збережену частину замку йде мова :

Screenshot_4.thumb.jpg.c3beca414022ae50dfd2234cd383e107.jpg
Polona

Screenshot_10.jpg.61d84dac3e5f4cf81d7358675085f4d9.jpg
Polona

На цих двох фотографіях XX ст. бачимо на першому плані, вірогідно, пивницю однієї з башт, з двох протилежних ракурсів.


Тепер перейдемо до карт. Перша мені відома мапа на якій показані Личківці є картою Боплана (перевидання 1664-го року):

Screenshot_12.thumb.jpg.899959fa80afc63706489327847ede9b.jpg
Wikipedia

Зверніть увагу, що Личківці показані в якості містечка.


Личківці на карті Фон Міга (1779-1781) :

Screenshot_13.thumb.jpg.73c2eff4a63a07de35a202e6878f9114.jpg
Mapire.eu

Як бачимо Личківці та Трибухівці на своїх первісних місцях.
 

Личківці на карті Річчі Заноні, на мапі показана міська забудова, це означає, що показане містечко, рідше місто, немало укріплень:

Screenshot_14.jpg.86b37619590c48ebde311a4d636ff582.jpg
Galliсa.bnf


На картах Фон Міга і Third Military Survey (1869-1887 рр.) бачимо на замчищі ті самі будівлі, але по різному розташовані:

Screenshot_1.jpg.3fe1c0df8996b8b3dfa045bd2f8d91bc.jpg Screenshot_2.thumb.jpg.ebc0ed4fd8c7df14c4d9e46ac5de2270.jpg


А на картах Фон Міга і Second Military Survey (1861-1864 рр.) позначена та вищезгадана башта, що збереглась на рівні підвалів:

Screenshot_19.jpg.845062789b66e5fb7ee3203c7d9c0cbf.jpg Screenshot_18.jpg.06939cf267bd48e743a6f4bb92b14104.jpg


Личківці на карті 1880 року:

Screenshot_28.jpg.fb667f3c99c31b2eed4d7dd35f8f53d2.jpg
freemap.com


Тепер на закінчення фотографії каплиці (яку збудували з рештків замку) і самого замчища:

Капличка:
csm_remnantslychkivtsi_a44c41a8b4.png.02c0636ad21aeb7e65ee6d8b33ef773c.png csm_2_lypkivci02_02_5367542994.png.7491abf0e1d261e17c068115184c7a7f.png
Замки та храми України


Замчище:

csm_lyczkowce_01_3dcdef0697.png.13a7be3b7e38dcd03b9f43829e3baf7b.png csm_blackhole_2efb0d837a.png.aec0d6c4f0b00ba41d77dbd7d6ad5b3d.png
Замки та храми України

Screenshot_30.thumb.jpg.3ca47d1fbae56ffa47ed6a13f6da02ef.jpg Screenshot_21.jpg.1b970010f57fe7bb27097900eb73a08d.jpg
Джерело

Screenshot_20.thumb.jpg.5249e2ce5ed72024ef74b7ed93c16ebb.jpg Screenshot_22.jpg.8274b3fecb9601fea816b4e8bdfd7adc.jpg
Джерело


Поки що це все, добавляйте!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Объект очень интересный и интригующий, но при этом настолько плохо изученный, что ни обилием данные по истории, ни сколь-нибудь детальными сведениями об архитектуре он, к сожалению, похвастаться не может, и потому пока остаётся только собирать в одной теме осколки сведений в ожидании, когда там проведут раскопки или момента, когда кто-то займётся целенаправленным поиском сведений об этом укреплении в архивах/коллекциях других государств. 

Вот что хотел бы отметить:

1. Я бы не удивился, если выяснится, что первые укрепления тут возникли не в 16-17 веках, а гораздо раньше, ещё до 13 века. Место выгодное, вокруг россыпь городищ и поселений, так что и на участке замчища какой-то ранний оборонный пункт мог существовать.

2. Если верны сведения о том, что Лычковцы ещё в 1522 получили статус городка, то опять же логично предположить, что замковый холм тогда также был занят каким-то укреплением, а городок, вероятно, находился в петле, окружённой со всех сторон речными рукавами и заболоченными долинами. Уже тогда укрепление на замчище для молодого городка играло роль пробки, перекрывающей доступ к горлышку бутылки городского пространства.

3. Очень интересна роль в истории замка представителей рода Калиновских, и особенно роль Марцина Калиновского. Дело в том, что Марцин был известен своей фортификационной деятельностью, плодами которой стало появление 1630-х - 1640-х гг. довольно мощных (правда, к тому времени всё же устаревших) замков в Гусятине и Сидорове, расположенных неподалёку. Даже по этим замкам прослеживается тяга Марцина к солидным рондельным укреплениям, и потому не удивлюсь, если окажется, что и в Лычковцах замком также занимался Марцин, и если так и было, то может в чертах сидоровского или гусятинского укрепления есть какие-то элементы, которые были и у замка в Лычковцах.

Укрепления Калиновских: Лычковцы, Гусятин, Сидоров:
01.jpg
Визиком

4. Довольно часто в статьях и заметках, упоминающих замок в Лычковцах, звучит мысль, что это укрепление не имело стратегического значения. С этим мнением сложно согласиться, поскольку даже беглый взгляд на размещение укреплений во времена Марцина Калиновского выявляют, как по мне, признаки системного расположение оборонных пунктов, закрывающих участок обороны по линии Збруча.

5. Последние владельцы замка не имели наследников, потому-то, очевидно, они и передали старое укрепление церкви, а точнее - иезуитам.

6. "Географический словарь" сообщал, что в начале 19 века в замке всё ещё жили люди. Это приблизительно тот же период, к которому относятся самые старые фото замчища, но, конечно, вряд ли для проживания использовались те руины, которые видим перед костёлом. Скорей всего речь идёт о каком-то здании, которое находилось к востоку от костёла. Также в контексте этой темы было бы интересно выяснить, где располагался дом священника (построенный из замковых камней), о котором также упоминает "Географический словарь".

К слову, на двух старых фото видно, что за костёлом также есть какие-то руины:
03-1.jpg 03-2.jpg
Источники: 1, 2


7. Костёл, думаю, можно будет обсудить в отдельной теме (к слову, множество его фото вы найдёте здесь), поскольку его уж очень часто называют оборонным. При этом в истории с храмом есть несколько белых пятен. Так, особо интригует версия А. Чоловского, согласно которой храм тут мог находиться и до 1720-х гг., а иезуиты его могли лишь реконструировать. И вроде бы странным кажется такое соседство замковых укреплений с костёлом, но буквально в 30 км к северо-западу от Лычковцев находится с. Долина, где также уцелели руины замка, на участке которого в 1-ой половине 17 века был построен костёл, т.е. оба объекта (замок и костёл) существовали/функционировали не один вслед за другим, а синхронно. Также интересно, что у замка в Долине с востока защищал любопытный узел обороны - рондель, к которому примыкал клин стен, и нечто подобное, возможно, было в Лычковцах (в этом случае руины-в-часовне являются фрагментом углового ронделя):

dolina-foto-6-2.jpg dolina-foto-6.jpg


8. Эти надгробия, вероятно, стояли на участке замка, поскольку сообщают, что они располагались близ костёла:

09.jpg
Источник

 

Дальше несколько источников:

В монографии Дариуша Колодзейчика Podole pod panowaniem tureckim. Ejalet Kamieniecki 1672-1699 (1994) была опубликована карте Каменецкого эялета (османское административное образование на территории Подолья), находившегося под контролем турок. Так вот, на этой карте, где точками показаны опорные пункты турок, находим уже знакомую группу укреплений Калиновских (Сидоров, Гусятин, Лычковцы), в это, как по мне, ещё раз свидетельствует, что замок в Лычковцах всё же имел стратегическое значение, и, думаю, какое-то время тут мог находится турецкий гарнизон, ( к тому же в соседних Гусятине и Сидорове турецкие войска точно стояли). Таким образом, в районе 1681 г. замок в Лычковцах точно имел стратегическое знание, поскольку находился прямо на границе новых османских владений.

4.jpg


Справка о Лычковцах из монографии Яна Лешека Адамчика "Fortyfikacje stałe na polskim przedmurzu Od połowy XV do końca XVII wieku" (2004):

05.jpg

В переводе:

Цитата

Село неподалёку от Гусятина, в давнем Русском воеводстве. В описании к карте Мига отмечено "старый замок, от которого стоят только стены". Руины каменного замка были тут видны ещё в конце 19 века.

Как видим, Адамчик приводит фрагмент военных описаний к карте Фридриха фон Мига (1779-1783), с оригинальным текстом которых сможем ознакомиться, когда в продажу поступит нужный том издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783. Помимо карты Ф. фон Мига и "Географического словаря", Адамчик также ссылается на такой вот источник: Borowiejska-Birkenmajerowa M., Walczy Ł "Materiały do projektu badawczego: "Historyczne techniki budowlane w świetle badań warowni obronnych na Kresach d. Rzeczypospolitej". Kraków 1996. Этой работы в моём распоряжении нет, потому не могу сообщить, что именно там сказано о Лычковцах, однако, исходя из скромной справки Адамчика и из общего названия источника 1996 г., могу предположить, что там Лычковцы упомянуты лишь бегло.
 

В 91-м томе сборника материалов "Acta Universitas Nicolai Copernici, Nauki Humań istyczno-Spoleczne" (1979) была опубликована статья Inwentarz misji jezuickiej w Liczkowcach z roku 1717 (т.е. "Инвентарь иезуитской миссии в Лычковцах 1717 г."). Этот инвентарь в 1979 г. находился в Университетской библиотеке во Львове.  Из статьи, помимо всего прочего, мы узнаём, что иезуиты в Лычковцах начали обосновываться, вероятно, ок. 1706 г. Инвентарь создавался в очень интересный период, когда замок должен был начать исчезать, а костёл наоборот - то ли должны были планировать строить с нуля, то ли реконструировать (в случае с гипотезой о существовании более старого храма), но, к сожалению, в инвентаре о постройках речь не идёт - текст описывает движимое имущество, находившееся в собственности миссии. В теории, какие-то из перечисленных в инвентаре предметов могли перейти иезуитам вместе с замком. Конечно, большинство предметов сложно напрямую связать с военным делом, но некоторые из них всё же к замку отношения имеют больше, чем к миссионерской деятельности. Речь вот об этом:

10.jpg

Т.е. на момент составления инвентаря в распоряжении иезуитов было 7 "ручных ружей", 2 ржавые гаковницы без замков и 1 гаковница с замком. Тут стоит отметить, что гаковницы были распространённым оружием, которое использовалось для обороны укреплений, и тот самый гак/крюк, который дал им название, служил, чтобы цепляться им за стену во время стрельбы. Так что, вполне вероятно, эти экспонаты были частью замкового арсенала.
 

В путеводителе "Przewodnik ilustrowany po c.k. austr. kolejach państwowych..." (1892) есть небольшая справка (стр. 93) по Лычковцам, где сообщается, что здесь "находятся остатки руин с подземным коридором/ходом", а также отмечается, что близлежащая округа представляет большой интерес с точки зрения археологических поисков (ещё один один штрих к мысли о том, что жизнь тут бурлила задолго до 16-17 вв):

02.jpg
Источник


В сборнике конференции "Археологія & фортифікація Середнього Подністров'я" (2011), который можно скачать здесь, есть статья "Археологічні пам'ятки княжої доби з оборонних пам'яток Західного Поділля у фондах Львівсього історичного музею", и там (стр. 70) находим такое:

Цитата

Найважливішим поповненням фондів на післявоєнному етапі історії музею була закупівля приватної колекції колишнього мешканця Теребовлі А. Крушинського (2 305 од зб.: акт № 34 від 8.09.1945 р.), який, згідно з постановою окупаційної влади виїжджав на постійне проживання до Польщі. Колекція була зібрана протягом 1904-1912 рр. ...

Серед придбаних предметів - переважно, знахідки княжої доби ... Тут були також кахлі з замку в Личківцях над Збручем (2 шт.), ... 

Проте, за останні сімдесят років, що минули з того часу, чимало предметів з довоєнних зборів втрачено, інші предмети втратили свої облікові номери

Из текста статьи понятно, что в фондах Львовского исторического музея некогда находились парочка изразцов (видимо, достаточно ценных и интересных, раз они оказались у частного коллекционера), но при этом толком непонятно, есть ли эти экспонаты в наши дни во Львове или они относятся к категории утраченных?


В польском путеводителе "Przewodnik krajoznawczo-historyczny po Ukrainie Zachodniej: Podole" (2005) меня больше всего заинтересовала такая вот информация:

Цитата

Przed kościołem znajduje się odnowiona ostatnio empirowa kaplica-grota zbudowana z resztek dawnego zamku. Materiał z jego rozbiórki posłużył także do budowy dwóch stojących w pobliżu starych budynków, z których jeden mieścił plebanię.

Перевод:

Цитата

Перед костёлом находится недавно обновлённая имперская часовня-грот, построенная из руин старого замка. Материал от его разборки также использовался для строительства двух стоящих поблизости старых зданий, в одном из которых был дом священника. 

Здесь упоминаются всё ещё сохранившиеся (?) старые здания, построенные за счёт материалов, полученных по ходу сноса замка, и если одно строение видно прям рядом с костёлом (это и есть плебания/дом священника?), то какое из строений, которые видим в районе замчища, является вторым старичком?

Одно из зданий на замчище:
7.jpg
Источник


До кучи справочка от Владимира Мороза из его книжки Замки і фортеці Тернопілля (2011):

08-1.jpg 08-2.jpg


Напоследок ещё парочка фото часовни, маскирующей уцелевший фрагмент замковых руин:
06-1.jpg 06-2.jpg
Источник


У меня пока всё.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Тема містечок мене дуже цікавить, і добре, що наші сусіди поляки відсканували Коронну метрику, де відповідні привілеї королів записувались. В книзі 35 Коронної метрики на сторінці 645 є текст королівської грамоти на заснування в селі, що в Теребовлянському повіті на річці Городниця, привілей для шляхтича Андрія Сєцеха за "службу свою проти татар в землі Подільській".

Регеста документу: Matricularum regni Poloniae summaria. - p.IV. - №13076

Копія документу: AGAD. - Metryka Koronna. - Sygn.35. - р.645 (посилання на скан)

Share this post


Link to post
Share on other sites

За слова В. Бойка личковецький замок виглядав таким образом: "Конфігурація повторювала обриси місцевості. Оборонні мури під гострим кутом сходилися над урвищем зі східнього боку й увінчувалися оборонною вежею. В'їзд із західнього боку боронили в'їзна вежа і викопаний глибокий рів."

Для того, щоб зрозуміти про який захід і схід йде мова, потрібно оприділити де був в'їзд на територію замку. Це легко оприділити завдяки костелу. Його вхідна частина мала зустрічати гостя чи власника, що в'їжджав на територію замку. В такому випадку, отримуємо, що вищезгадані "захід"  та "схід" в реальності є протилежними. Тобто захід це схід, а схід то є захід:

Screenshot_9.thumb.jpg.78c4769df6b49d7c13ccde5ba750f4a7.jpg
Google Maps

Виходить, що східня сторона складалася зі стику мурів та оборонної вежі, подібно до Сидорівського замку:

Screenshot_13.jpg.c2581b0a0c41ca39a18762c27b95daf1.jpg
castles.com

А тією вежею, що увінчувала стик мурів, могли бути рештки замку, які тепер перебудовані під капличку.

Щодо "західної" сторони, то мені здається, що в'їзд був десь тут:

Screenshot_14.jpg.7ccd2aec6550a808db70cf3690d9a645.jpg
Google Maps

Відповідно до в'їзду розташовувалась і в'їздна вежа. Але, я сумніваюсь, що в личківецького було лише дві вежі для оборони. Це ще треба вияснити!

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Касательно въезда вариантов могло быть довольно много. К примеру, в Сидорове въезд был обустроен не в лобовой или тыльной секции укреплений, а сбоку, на линии одной из боковых секций укреплений. А может в Лычковцах было как в Язловецком, Хустском, Каменецком или Бучацком замках, где были не одни ворота, а несколько, находящихся на разных уровнях и в разных частях замка - вначале проходишь через одни ворота, двигаешься вдоль ядра укреплений, и тогда уже попадаешь к основным воротам.

Стоит также учесть, что наличие ещё одной линии обороны подразумевается хотя бы из-за того, что замок прикрывал городок, и если даже городок не мог похвастаться какими-то мощными укреплениями, то какие-то номинальные укрепления (даже обычный частокол или оборонный периметр из рогаток) у него должны были быть, и они должны были как-то стыковаться с замком. В свою очередь замок не мог просто сам по себе находится на холме так, чтобы те же татары могли его спокойно обогнуть и попасть на территорию городка - потому замчище, по идее, по бокам должно было стыковаться с какими-то городскими укреплениями. В этом случае на нижнем уровне могли быть ворота, но не столько замковые, сколько городские.

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

З вищезгаданих замків, на мою думку, система в'їздів в Личківцях була найбільш схожа до Кам'янець-Подільської. Так, в обох випадках, замок захищав в'їзд до міста, але не перекривав його повністю. Ось як це виглядає схематично:

Screenshot_22.thumb.jpg.6f148b2a580301f264f082ccc7133ef4.jpg Screenshot_23.jpg.6f622808a0b7b3b4b76aa03e5448e02d.jpg
Джерело для лівої схеми


Цікаво, як укріплення містечка зливались з замком, тому що в випадку Личківців було дуже мало місця і брама до міста була чуть не впритик до башти замку. Ось, як я це собі уявляю:

53525889_380990966019787_545581591007592448_n.jpg.4440bb4a1e16ca069b436d1de4a9a599.jpg


Доречі, якщо з півночі підступ до містечка перекривався ставком, то з півдня був вільний прохід. Було б логічно цей прохід перекрити хоча б частоколом, або як і з півночі зробити ставок. Ця картина проглядається на карті Фон Міга:

Screenshot_20.jpg.1d786091a8e5135121f0ff2cbbd845e5.jpg
Mapire.eu


Рештки замку?

В 19.02.2019 в 00:16, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

Цікаво було розібратися з питанням, що це таке? 
 

На кінець, я розгледів якийсь об'єкт, схожий на квадратну башту на карті 1861-1864 рр. :

Screenshot_24.jpg.41d562e7508cafe15ae0f5cc06f39d59.jpg
Mapire.eu

  • Like 1

Share this post


Link to post
Share on other sites

Join the conversation

You can post now and register later. If you have an account, sign in now to post with your account.
Note: Your post will require moderator approval before it will be visible.

Guest
Reply to this topic...

×   Pasted as rich text.   Paste as plain text instead

  Only 75 emoji are allowed.

×   Your link has been automatically embedded.   Display as a link instead

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Loading...

×
×
  • Create New...