Меджибіж (Меджибож): "Палац Сенявських - Чарторийських" за часів Сенявських, до та після Сенявських

[Ігор Западенко]

Палац XVI ст., або "палац Сенявських - Чарторийських" (таке визначення закріпилося на загал) - це частина комплексу Меджибізької фортеці, до якого входить кілька елементів. Традиційно та досить умовно за його складовими частинами закрипилися назви "Головний корпус", "Флігель", "Кругла вежа", "Бастіон" (однозначне визначення назв об'єктів це окрема тема). Зараз - мова саме про "головний корпус" - саме той, що реставрується.

Періодизація окремих складових частин палацу становить проблему внаслідок численних перебудов, останньою з яких була перебудова 1818-19 рр., ініційована Адамом Єжи Чарторийським. Для ознайомлення з історіографією питання та сучасним (на 2018 рік) станом поглядів на еволюцію палацу адресуємо до збірника статей Палац Сенявських - Чарторийських в Меджибожі. Історико-архітектурні дослідження та реставрація. 2018 рік . Це видання не дає остаточних поглядів, а пропонує матеріал для ознайомлення та дискусії. В процесі підготовки перебуває продовження видання, з матеріалами досліджень станом на початок 2019 року.

Один з аспектів, який не ввійшов у збірник 2018 року про палац Сенявських - Чарторийських - це гіпотеза про наявність станом на XVI або XVII століття двоповерхової аркадної галереї вздовж фасаду палацу. Кілька об'єктних підтверджень цієї гіпотези подано в статті До реконструкції палацу Сенявських XVI століття. Фасадна галерея .

Місця, де розташовано залишки зрізаних вапнякових опор для склепінь галереї

Вірогідний аналог вигляду палацового корпусу - Стара ратуша в Простейові, Чехія

У наявних матеріалах досліджень Є. Лопушинської (велися на кінець 1980-х - початок 1990-х рр.) про галерею нема жодного натяку. Вона досить суттєво змінює вигляд палацового корпусу станом на відповідний період. Коли ця галерея зникає - запитання залишається відкритим.

В чому, однак, нема сумніву ні в кого - це що палац в його наявному вигляді сформовано шляхом добудови та перебудови більш ранніх споруд, можливо, ще литовського періоду. Лише не раніше другої половини XVI ст. він набуває більш-менш знайомого нам вигляду. Не дуже певними виглядають гіпотези про те, що палац набуває сучасного вигляду саме в часи Миколая Сенявського, як і те, що саме в той час до сучасного вигляду розбудовується весь замок, хоча саме так подається еволюція палацу і замку починаючи з Вікіпедії )).

Не відповідає дійсності й "вікіпедійний факт", що Меджибіж із замком потрапляє у приватну власність з 1540 р., починаючи з того самого Миколая Сенявського, і саме відтоді розбудовується. Адже Миколай Сенявський став повним власником Меджибожа десь в період 1540-1546 рр., частинами викупивши його  у братів Зборовських. Зборовські володіли Меджибожем з 1535 р., отримавши його від Яна Сененського, кам'янецького каштеляна, який володів ним з 1522 р. Сененським Меджибіж, очевидно,  належить з більш ранніх часів. Так, Анна з Сененських близько 1495 року, виходячи заміж, принесла у посаг чоловікові Фридерику Гербурту Меджибіж та Олесько, і Гербурт володів ними до загибелі у 1519 році. Ескіз цієї історії див тут.

Ці періоди потребують уточнення, але імовірно, що ще до Сенявських, зокрема за володіння Фридериком Гербуртом, Меджибіж, його замок та палац мали період сприятливий для облаштування. Відтак, треба над цим добре подумати... )

[Ігор Западенко]

Нове друковане надходження: вийшла друком стаття "Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу" - у збірнику матеріалів минулорічної конференції у Львівській Політехніці. Звантажуймо.

[Shimmy]

В 21.02.2019 в 23:33, Ігор Западенко сказал:

Нове друковане надходження: вийшла друком стаття "Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу" - у збірнику матеріалів минулорічної конференції у Львівській Політехніці. Звантажуймо.

Минулого року слухав Вашу презентацію. Одна з найцікавіших на торічній конференції.

До речі, підкажіть будь ласа де можна роздобути PDF з матеріалами конференції?
Дякую!

[Ігор Западенко]

В 22.02.2019 в 09:44, Shimmy сказал:

Минулого року слухав Вашу презентацію. Одна з найцікавіших на торічній конференції.

До речі, підкажіть будь ласа де можна роздобути PDF з матеріалами конференції?
Дякую!

Дякую за відгук, сподіваюся на продовження теми: за минулий рік є нові напрацювання, а один з днів наступної ХІ Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" відбуватиметься в Меджибожі, тому ув учасників буде нагода бачити презентацію на натурі. Ба більше того - перебуваючи всередині її)).

Збірник матеріалів XI конференції є повністю у PDF. Сподіваюся, що колеги не заперечуватимуть, якщо поділюся ним з учасниками форуму: Матеріали Х Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій"

[Ігор Западенко]

Є наступні результати реконструкції вигляду палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці.

Насамперед, доповідь на цю тему прозвучала під час  ХІ Міжнародної конференції "Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій" (Меджибіж - Львів - Холм). Презентація до доповіді є у доступі.

По-друге, саме у рамках цієї конференції, під час поїздки до ренесансного замку в Яновці, вдалося побачити in citu фундаменти подібної галереї, яку було втрачено. Відмінність у тому, що в Яновці вони лежать на рівні сьогоднішньої денної поверхні, а у Меджибожі поховані під шаром пізнішої (XVI - XIX ст.) грунтової засипки.

По-третє. У рамках гіпотези та за попередньо отриманими вимірами за допомогою Наталії Нижник минулого тижня змоделювали гіпотетичний вигляд палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці на XVI століття. Щодо розташування сходового маршу може бути ще інший варіант, але це поки не принципово, головне - загальний вигляд.

І, нарешті, родзинка на тортик: демонтаж тимчасової опроної плити біля фасаду майже закінчено, і це дозволило закласти перший шурф на глибину - 1м. Він розкрив наявність капітальної кладки саме у тому місці і напрямку, де за очікуванням має бути фундамент знесеної галереї. Чекаємо на подальші результати роботи археологів.

[Ігор Западенко]

Чим довести, що квадратні вапнякові вставки на фасаді палацу в Меджибізькому замку це залишки ренесансної галереї, яку було розібрано у XVIII або XIX столітті? Дивимося:

Фото 1, 2, 3 - декоративні вставки із зрізаним пластичним рельєфом з галереї внутрішнього ("італійського") дворика Кам'яниці Корнякта на Ринку у Львові.
Фото 4 - аналогічна деталь з фасаду палацу у Меджибожі. Усі ці деталі (а їх збереглося 7) мають точно такий слід від збитого рельєфу, як і в Кам'яниці Корнякта.
Фото 5 - не пошкоджена декоративна вставка з Камяниці Корнякта. Отже, саме такий вигляд мали декоративні вставки палацу у Меджибізькому замку. А призначення їхнє єдине: прикрашати місця, де кінці арочних склепінь впираються в стіну. Отже,
Фото 6 - один з поверхів Кам'яниці Корнякта, який є взірцем влаштування такого типу галерей. За таким типом була влаштована й галерея палацу в Меджибожі за часів Сенявських.

Отже, знайомтесь: ренесансний палац Сенявських у Меджибожі - в новому, незвичному вигляді. 

[Arsen Замки -Тернопільщини]

А чи могла галерея бути дерев'яною?

[Ігор Западенко]

58 минут назад, Arsen Замки -Тернопільщини сказал:

А чи могла галерея бути дерев'яною?

Ця не могла. Це 100500% наявність мурованої галереї з хрещатими склепіннями 2-го поверху. А от після її демонтажу щось дерев'яне могли причепити. Документальні нечіткі свідчення про це є, але поки їх не інтерпретовано однозначно. До того ж не виявлено монтажних слідів дерев'яної галереї на фасаді палацу так, як виявлено сліди мурованої. Це не означає, що їх не було, але вони не виявлені.

 

[Ігор Западенко]

Стаття "До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI століття" - звантажувати тут.

На основі досліджень у 2015-2019 рр. обґрунтовується відмінність архітектурної композиції палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці у XVI ст. від відомого на сьогоднішній день вигляду. Наводяться ознаки існування важливого архітектурного і оборонного елементу часів Ренесансу-галереї, яку було пізніше втрачено. Здійснюється гіпотетична графічна реконструкція цієї галереї. Гіпотеза про конструкцію галереї підкріплюється результатами досліджень і аналогами серед об'єктів Східної Європи. Наводяться аргументи щодо наявності у у XVI ст. інших декоративних елементів палацу Сенявських, які характерні для цього типу споруд часів Ренесансу у Центрально-Східній Європі. Ключові слова: Ренесанс, Центрально-Східна Європа, Польща, реставрація, реконструкція 

Оскільки стаття з'явилася в доступі - отже, очевидно, що друком вийшов збірник матеріалів XI Міжнародної конференції «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій» (Львів-Меджибіж-Хелм, 2-6 червня 2019 року). Напевно, організатори конференції поширять повний PDF видання. Очікуймо. 

[Ігор Западенко]

Корисні уточнення щодо деталей модернізації Меджибізького замку і, зокрема, палацу отримуємо з статті Рафала Несторова (Rafał Nestorow) Jan Baptysta Dessieur - inżynier, architekt czy plenipotent hetmana Adama Mikołaja Sieniawskiego? / Biuletyn Historii Sztuki : kwartalnik wydawany przez Państwowy Instytut Sztuki oraz Stowarzyszenie Historyków Sztuki i Kultury Materialnej. 0006-3967. R. 71, nr 3 (2009), s. 319-360

Стаття в інтернет-доступі відсутня і позначена як застережена авторськими правами, однак, завдяки люб'язності автора, отримав можливість читати її в офлайні. У першому підсумку поділюся нотаткою з приводу модернізації Меджибізького замку Жаном Батистом Дессьє: Западенко І. Модернізація Меджибізького замку Жаном-Батистом Дессьє (за Р. Несторовим) / Ігор Западенко. // Вісник "Меджибізький замок". – 2019. – №3-4. – С. 17.

Далі поміркуємо, які звідси слідують висновки щодо трансформацій Меджибізького замку.

[Ігор Западенко]

Щойно з Олегом Погорільцем повернулися з історико-архітектурної експедиції до Спішського краю Словаччини. За три дні оглянули та зафіксували цікаві деталі на об'єктах Спішського Града, Левочі, Ямніка, Спішського Гргова, деяких інших локацій - а головне, завдяки словацьким колегам отримали унікальну нагоду доторкнутися до каштеля в Бетлановцах від пивниць до даху... Є нова інформація, є обмін висновками, в одному пості то не передати. Особлива вдячність - архітектору Магдалені Яновській, завдяки якій то все було реалізовано.

[Ігор Западенко]

Зимова робота археологів на нижніх рівнях споруд біля палацу Сенявських принесла низку знахідок різблених кам'яних деталей. Під час попередніх перебудов та розрухи ХХ століття усі портали, колони, вікна, одвірки, каміни нищилися нещадно. На своєму місці знайдено лише ряд консолей у фасаді (див. допис вище) і два внутрішніх портали у сильно пошкодженому стані. Знайдені фрагменти (часто уламки) дозволяють реконструювати те, що втрачено. У наборі знахідок є такі елементи:

Фрагмент капітелі іонічного ордера з іоніком (овом)

:
Фрагмент капітелі іонічного ордера - волюта

Великий фрагмент капітелі іонічного ордера з відбитою волютою

Фрагмент раніше знайденої капітелі такого ж зразка

Повертаючись до згаданої вище нотатки про подібність опорних консолей аркадної галереї кам'яниці Корнякта і знайдених у палаці Сенявських, запитаймо: чи є щось подібне у кам'яниці Корнякта? Є! У третьому ярусі, на який мало хто звертає увагу:

Колега Роман Метельський зробив знімки цих консолей:

Такий чудовий сохран - тому, що це в більшості репліки 1930-х років за оригінальним зразком. 

Декорування багатше, валики волют зроблені бутонами квітів, циліндричне тіло капітелей прикрашене канелюрами - в Меджибожі вони гладенькі. Але композиція та ж сама. Чи ні?

Прошу товариство висловити свої міркування.

[Ігор Западенко]

Коли археологія підтверджує попередні дослідження та здогадки - це такий захват! До того ж у тому місці, де й має бути)) А ще й прояснює те, що поки залишалося відкритим питанням.

Отже, ця база колони, яка спочиває на своєму місці, свідчить, що:

1. Палац Сенявських у знайомих нам формах східноєвропейського ренесансу був побудований у середині або другій половині XVI ст.

2. Він був побудований з усім, що належить палацові за модою того часу. Головна відмінність від звичного нам уявлення - він мав біля фасаду двоповерхову аркадну галерею, яка потім зникла. Власне, фундамент цієї галереї перед нашими очима. А на фасаді є залишки арок її другого поверху.

3. Що це фундамент зниклої аркадної галереї - свідчить база однієї з колон, яку вчора розкопали на своєму ріднесенькому місці.

4. Отримали відповідь, був перший поверх галереї теж аркадним (на колонах), чи суцільно мурованим. Відповідь: аркадним, на колонах.

Тепер відкритим є питання: коли й за яких обставин цю ренесансну красу з арками, корлонами і кам'яним різьбленням розібрали? Є припущення, що на початку XIX ст., але також є свідчення, що її могли розібрати вже на початку XVIII ст.

Статті за темою - від першої гіпотези до впевненості у існуванні ренесансної аркадної галереї палацу Сенявських:

2016 рік: Палац Сенявських-Чарторийських у Меджибожі і замок Петера Фейгеля у Бетлановце (Словаччина): спільна типологія та історичні паралелі https://www.academia.edu/29543942/

2018 рік: До історії ренесансу на Поділлі. Словацькі витоки стилю в архітектурі палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці https://www.academia.edu/36782271

2018 рік: До реконструкції палацу Сенявських XVI століття. Фасадна галерея https://www.academia.edu/38053049/

2018 рік: Палац Сенявських у Меджибожі в контексті польського, словацького, угорського ренесансу https://www.academia.edu/38389586/

2019 рік: До реконструкції палацу Сенявських у Меджибожі станом на XVI століття https://www.academia.edu/41384478/

[Ігор Западенко]

Розкопки залишків ренесансної галереї, з допомогою волонтерів - студентів Київського національного університету ім. Т. Шевченка йдуть ще швидше. Поки рано вимальовувати готові візуалізації, просто спостерігаймо:

[Ігор Западенко]

Давно не ділився цікавинками палацу Сенявських у Меджибізькій фортеці. Тому ось фото фрагменту фундаменту аркадної галереї (саме тієї, існування якої навіть не припускали попередні дослідники)...

А ось ще один сюрприз: Біля муру литовського замку XIV ст. виявлено серйозне прямокутне мурування, яке до цього муру прилягає. Розвідку тільки розпочато - але це, знову ж таки, нововиявлена споруда, про яку раніше не було відомо.

[Askold]

Можливо якась башта що стояла до палацу?

[Ігор Западенко]

В 11.11.2020 в 18:57, Askold сказал:

Можливо якась башта що стояла до палацу?

Археологи копають далі - там є такі повороти муру, що неясно, що думати, поки не вскриють повністю. Почекаємо, за ними перше слово буде.

[Ігор Западенко]

• Скульптур "у східному смаку" після турецької окупації в Меджибізькому замку не було, Сіцинський хибно вважав ними наріжні вази палацу.
• 4 різні наріжні вази та особливого типу аттик з'явилися на палаці після того, як Миколай Сенявський перейшов на кальвінізм.
• Цей архітектурний образ з'явився у Східній Європі там, де активною була Реформація, Меджибіж є географічно віддаленим зразком цієї архітектурної мови - про що вона каже?
• Аттики є й у інших споруд Меджибізького замку, але вони інші, з інших часів і теж цікаві.

... Це дуже короткі тези статті:

Западенко І. Символіка аттика палацу Сенявських у контексті ренесансу і реформації та питання датування окремих об'єктів Меджибізького замку / Ігор Западенко. // Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications. – 2020. – №12. – С. 110–138.

Щойно отримав віддрукований збірник (12-й номер) матеріалів щорічної конференції з дослідження історичних фортифікацій Центрально-Східної Європи, де опубліковано цю статтю. Пізніше буде опубліковано весь збірник у цифровому доступі, посилання буде поширене. 

[Ігор Западенко]

Доповідь про Меджибізький замок у описах двох раніше не опублікованих Інвентарів Меджибізького ключа (1752 і 1753 рр.) подав на ХІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України». За цим посиланням вже викладаються відеозаписи засідань. Щодо Меджибізького замку:

• У збірнику матеріалів конференції буде опубліковано переклад на українську з польської Опису замку Меджибізького з рукописів Інвентарів 1752 та 1753 років. Очікуймо на публікацію.
• Відеозапис моєї доповіді про ці Інвентарі Меджибізького замку можна подивитися тут: https://www.academia.edu/video/l48P5l

[Ігор Западенко]

У відкритому доступі з'явилася нова стаття за архівними документами: "Меджибізький замок в описах Інвентарів Меджибізького ключа XVIII ст.". Тут подано стислий оглядовий опис Меджибізького замку за текстами десяти раніше не опублікованих детальних інвентарів 1752-1783 рр. + короткого інвентарного опису 1717 р., який був опублікований М. Крикуном. У додатку подано переклад з польської Інвентарів 1752 і 1753 років (публікується вперше).

Коротко кажучи - архівні Інвентарі конкретно прояснили багато питань і тверджень. Вони спростували впевненість деяких авторів, ніби в руках Чарторийських (XVIII ст.) замок було значно перебудовано, оздоблено і навіть зроблено романтичною резиденцією. Не резиденція, а суто утилітарне використання (аж до зерносховищ у баштах), плюс час від часу розміщення військових. Функціональне призначення практично усіх приміщень, розташування криниць і вилазок, багато інших деталей.

[Ігор Западенко]

В 03.12.2021 в 21:56, Ігор Западенко сказав:

Доповідь про Меджибізький замок у описах двох раніше не опублікованих Інвентарів Меджибізького ключа (1752 і 1753 рр.) подав на ХІ-й Всеукраїнській науково-практичній конференції «Археологія & Фортифікація України». За цим посиланням вже викладаються відеозаписи засідань. Щодо Меджибізького замку:

• У збірнику матеріалів конференції буде опубліковано переклад на українську з польської Опису замку Меджибізького з рукописів Інвентарів 1752 та 1753 років. Очікуймо на публікацію.
• Відеозапис моєї доповіді про ці Інвентарі Меджибізького замку можна подивитися тут: https://www.academia.edu/video/l48P5l

Переклад опису Меджибізького замку з Інвентарів 1752-1753 рр. опубліковано. Текст доступний за посиланням: https://www.academia.edu/88467030

Inventory of Medzhybizh 1752-1753.pdf

[Ігор Западенко]

До уваги спільноти - нова публікація: "Меджибізький замок в інвентарях 1760-х років". Тобто, замок в документальному описі місцевих челядників, очевидців, працівників. Зведений текст інвентарів 1763, 1765, 1767 років. Польський текст з паралельним українським перекладом, коментарями, поясненнями архаїчних термінів, ґлосарієм, який складено за словниками польщизни XVI-XIX століть та тогочасними довідниками з будівництва. 

Завдяки паралельному польсько-кураїнському перекладу та наявності польського тексту будь-яке речення можна звірити з джерелом поабзацно. Або користуватися суто польським текстом.

Звантажити текст публікації "Меджибізький замок в інвентарях 1760-х років" - тут: https://www.academia.edu/94237835