Романів (Романов): замок

[Oleh Stasiuk]

Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу с.Романів
 

Романів - село в Перемишлянському районі за 30 км. на південний-схід від Львова. Про існування тут замку нам чітко повідомляє карта Фрідріха фон Міга, де на північно-західній околиці села бачимо характерний прямокутник, виконаний чорними лініями (що говорить нам про земляний тип укріплення) і по кутах чотири виступи. Поруч бачимо три муровані споруди (виконані червоним кольором) і весь цей комплекс розміщений на невеликому прямокутному узвишші. Ідентифікувати місце виявилось абсолютно не проблематичним завданням, оскільки на сучасних супутникових знімках абсолютно гарно і чітко в потрібному місці проглядається об'єкт, схожий за форморю на таку собі зірочку і рясно покритий рослинністю.

 

На пізніших картах в потрібному місці також можна побачити об'єкт, щоправда його форми не так гарно проглядаються. Тим не менш, з'являється позначка Dwór, що характеризує його, як певний маєток.

 

Чи не першим джерелом з сучасної літератури, куди варто заглядувати при пошуку інформації по таких об'єктах є праця В. Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII-XVIII ст. Тут дійсно знаходимо невелику довідку про замок:

Цитата

Розташоване за 29 км на пн. зах. від районного центру. Село вперше згадується у 1410 р. Село було приватною власністю. У др. пол. XV ст. в актових документах двічі відзначено наявність укріплення в Романові. Про замочок в пер. пол. XVII ст. згадав також В. Лозинський. Ці відомості теж подали О. Мацюк та Я. Адамчик. Пізніші згадки про замок чи оборонний двір невідомі. Поблизу села знаходиться найвища точка Гологірського хребта і Подільського плато — гора Камула (473 м). На одному з її мисовидних виступів, який дещо нижчий від найвищої вершини гори, розміщена природна тераса. В ІХ-ХІ ст. тут знаходився культовий центр. На домінуючій висоті на поверхню із землі виступає велетенська кам’яна брила висотою понад 6 м. Більша частина скелі, яка знаходиться на поверхні землі, була обтесана і мала чотири грані розміром 4 х 4 м, площини яких зорієнтовані майже по сторонах світу. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи.

У своїй довідці Пшик згадує, що наявність укріплення в Романові двічі відзначено у актових документах др. пол. XV ст. Ці згадки дійсно можна віднайти в праці "Akta grodzkie і ziemskie z czasow Rzeczypospolitej Polskiej" том 15. Йдеться тут про документи під № 1280, 3483

 

Я, нажаль, не сильний в латині, тому докладний зміст документів мені поки не відомий, проте навіть неозброєним оком можна зауважити, що тут фігурує слово  fortalicium. Ось, що про цей термін говорить Олег Мальченко в статті "Термінологія оборонних споруд на українських землях у ХV-XVI ст.":

Цитата

Термін «замок»  також вживався сучасниками для означення ще одного  типу фортифікаційних споруд, поширеного на прикордонних українських землях - шляхетських оборонних дворів. Іноді відносно них вживався латинський фортифікаційний термін «fortalicium», що почав розповсюджуватися на українських землях з XIV ст.

Також цей термін намагається пояснити Lozinski Wladyslaw у праці "Prawem i lewem. — Lwow, 1931". Тут же, як приклад вживання цього терміну згадується і замок в Романові:

Цитата

Zamożniesza szlachta posiada zameczki, drewniane wprawdzie najczęściej, ale opatrzone w basztowe czatownice, otoczone wałem lub potężnym ostrokołowym parkanem. W aktach dwory takie zawsze wymienione są jako fortalitia, jeżeli zameczek jest murowany z dodatkiem muratum; zamek większy, już naprawdę według reguł fortyfikowany, nazywa się arx.

Переклад:

Цитата

Заможніша шляхта посідала замочки, найчастіше дерев'яні, але opatrzone w basztowe czatownice(?), оточені валом або потужним гостроколовим парканом. В актах двори такі завжди згадуються, як fortalitia, якщо замок був мурований - то з додатком muratum; замки більші, укріплені згідно правил називалися arx.

Також про існування замку тут згадується в праці "Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku":. Щоправда тут лише коротенька довідка, з посиланням на Лозинського:

Варто також відзначити, що декілька років тому об'єкт попав в поле зору Андрія Филипчука, який провів тут розвідку і її результатами поділився в Віснику інституту археології. Випуск 9, 2014 р.

Цитата

Романів Х (бастіон). Ще одна пам’ятка у с. Романів, яку пощастило зафіксувати у процесі дослідницьких робіт, – бастіон. Наразі невідомо, чи повноцінно він введений у науковий обіг. Цей об’єкт здавна фігурує у місцевих легендах та розповідях (ур. “Чортовиско”). Географічні координати бастіону, встановлені за допомогою GPS: Т1 (центральна точка пам’ятки) – H – 275 м, N – 49°42'39.06", E – 24°19'53.91". Пам’ятка розташована у північно-західній частині с. Романів, на північ від садиби місцевого лісника (див. рис. 2). Складається із центральної підквадратної ділянки з максимальними параметрами 40х40 м (зорієнтована майже за сторонами світу). Її оточують потужні оборонні конструкції у вигляді чотирьох бастей (по кутах площадки) та валів, що сполучають останні. Параметри бастей у нижніх їхніх частинах складають до 28,5–29,0 м, а відстань між двома з них – до 30 м. Таким чином, сумарна довжина однієї зі сторін бастіону у його нижій частині сягає 90 м. На вершинах бастей розташовуються невеликі площадки (приблизні розміри 11х11 м), між якими проходить гребінь валу (ширина гребеня валу – до 2 м). Сам вал має ширину близько 19 м: 2 м – гребінь валу, 10 м у напільну сторону та 7 м у сторону внутрішньої площадки. Висота від підніжжя південно-східної бастеї до її вершини складає 7,7 м; рівень гребеня валу від цієї відмітки понижений на 1,2 м, а центральна ділянка розташовується на 3,5 м нижче від вершини південно-східної бастеї. Із західної сторони бастіону розташовувався в’їзд (ближче до південно-західної бастеї) на пам’ятку. Сліди від нього збереглися у своєрідному розриві у цій частині укріплення (максимальна ширина 5,5 м). Від західної частини бастіону відходить також рів максимальною шириною 10–14 м (рис. 10).  Під час огляду території бастіону нам не вдалося зафіксувати фрагментів керамічних посудин пізнього середньовіччя/нового часу. “Пощастило”, правда, натрапити на сліди від діяння “чорних” археологів, які, до слова сказати, “перекопали” значну частину пам’ятки. Складається враження, що бастіон (Романів Х) слід віднести до фіналу пізнього середньовіччя та початку нового часу(?) 

Серед "джерел", які також варто було б залучити, є одна карта складена свого часу одним місцевим мешканцем для @Filin. Вона додає багато дрібних деталей, які гарно доповнюють обороноздатність об'єкту, але яких не побачиш не побувавши на місці

[Oleh Stasiuk]

Недавно мав чудову нагоду відвідати даний замок. Об'єкт просто вразив своїм станом збереження, позитивні враження і досі гріють душу.

Замок знаходиться за територією якоїсь установи (щось типу лісництва, точної назви не згадаю) і потрапити до нього можна лише пройшовши ворота на територію. Я не з тих людей, які люблять вриватися на якісь закриті чи приватні території і вирішив зайти з іншої сторони. Довелося дертися через густі зарослі високої трави, кущів і т.д. Підійшовши до замку з півночі, об'єкт легко дав себе впізнати дуже стрімким і достатньо високим схилом куртини. Видертись наверх було завданням не з найпростіших - все, все, все абсолютно заросло непрохідними кущами і дрібними деревами. Тим не менше посеред цих заростей абсолютно чітко можна було виокремити кутові клиновидні бастіони, стан збереження яких просто ідеальний. Далі був спуск вниз, на внутрішнє подвір'я замку. Воно знаходиться помітно в низовині відносно периметру укріплення. Жодних споруд, чи навіть натяків на їх залишки не побачив. Воно і зрозуміло, схоже об'єкт був дерев'яно-земляним. Всі споруди, очевидно дерев'яні, не збереглися. Про їх розташування хіба археологія зможе щось розказати. В західній куртині є пробіл -  звідси був єдиний в'їзд в замок. Ну, і також варто відзначити, що південно-східний бастіон дуже відрізняється від решти своїм теперішнім станом. На відміну від всіх решти - тут майже немає кущів і дерев, що дозволило не лише оцінити стан пам'ятки, а і зробити фото, які хоча б частково передавали стан збереження. Мало того, якась добра душа, щойно перед моїм візитом покосила там траву 

Ось такий вигляд має згаданий мною південно-східний бастіон:

  

Ну і так виглядає подвір'я замку:

Інших фото не публікую, оскільки направду важко було в густих зарослях зробити інформативні фото. Впевнений об'єкт дуже гарно би розкрився з повітряної зйомки, особливо в період відсутності листя.

Загалом, як я вже казав, замок залишив по собі надзвичайно позитивне враження. Якщо позбавити його рослинності і трохи "привести до порядку" замок абсолютно спокійно може займати місце в складі відомого туристичного маршруту "Золота Підкова", враховуючи його розташування якраз між Звенигородом і Свіржом.

[Filin]

В 14.06.2018 в 22:18, Oleh Stasiuk сказал:

opatrzone w basztowe czatownice

Мне кажется, это выражение можно перевести как "снабжённые башнями стражницы" или как-то в таком вот духе. "Czatownice", насколько я понял, происходит от термина "czatownia", т.е. бдеть/бодрствовать, а в нашем случае (применительно к укреплению), очевидно, имеется ввиду бдение на страже. 

Статья Андрея Филипчука, конечно, интересная в качестве источника, но жаль, что автор слишком вольно использует терминологию, то самое укрепления в целом называя бастионом, то угловые выступы называет параллельно бастионами и бастеями, хотя у нас принято за этими терминами закреплены постройки определённых форм (бастионы - пятиугольные, бастеи - округлые). Тут, к слову, стоит обратить внимание, что на карте Фридриха фон Мига эти выступы скорее похожи на бастеи, но и план А. Филипчука и фото @Oleh Stasiuk дают понять, что у замка именно бастионы.

Интересное упоминание Романова нашёл в статье Святослава Терского "Археологічні дослідження Львівського історичного музею у Львові та околиці (роботи 1995-2006 рр.)", опубликованной в сборнике материалов конференции Археологія & фортифікація України (2017), стр. 337:

Цитата

У Перемишлянському р-ні 23.10.2006 р. проведено розвідку в околицях с. Романів. На західній околиці села при дорозі до с. Підгородище, в ур. «Вали» на схилі пагорба, підрізаного екскаватором влітку під час забору землі на греблю сусіднього ставка на глибині до 1.5 м зібрано кераміку кінця ХVІІ-ХVІІІ ст. (полив'яну та оздоблену штамповим орнаментом), кахлі з рельєфним орнаментом та уламки цегли - рештки поміщицької садиби. За легендою з льоху, розташованого на сусідній ділянці лісництва підземний хід вів до Звенигорода.

На території села збереглося три кам'яні придорожні хрести: на присілку Тернава (вул. Лісна), на Щурисі (біля витоків р. Білки), на роздоріжжі навпроти старого цвинтаря. Ще один хрест з зображенням чаші та написом стоїть на пагорбі східніше церкви св. Михаїла. Він є рештками давнішого цвинтаря. Такі ж два кам’яні придорожні хрести, аналогічні Звенигородським та романівським. обстежено в с. Підгородище.

Т.е. в октябре 2006 г. было зафиксировано, что на участке усадьбы помещика в урочище "Валы" местные деятели подрезали какой-то склон некой возвышенности (не нашли другого места, откуда можно землю взять!), и оттуда полезла керамика 17-18 вв. и обломки кирпича. Конечно, прямо не упомянуто, что речь идёт о разрушении замковой террасы, но совершенно очевидно, что работы велись в районе нужного нам участка, поскольку так или иначе экскаватор накрыл одну из построек усадьбы. Так что пока Олег мечтает о славном туристическом будущем чудом уцелевшего замка, местные не против разровнять укрепления, если где-то ещё нужно будет землицы подсыпать.

[Yar]

В 16.06.2018 в 15:23, Filin сказав:

Т.е. в октябре 2006 г. было зафиксировано, что на участке усадьбы помещика в урочище "Валы" местные деятели подрезали какой-то склон некой возвышенности (не нашли другого места, откуда можно землю взять!), и оттуда полезла керамика 17-18 вв. и обломки кирпича. Конечно, прямо не упомянуто, что речь идёт о разрушении замковой террасы, но совершенно очевидно, что работы велись в районе нужного нам участка, поскольку так или иначе экскаватор накрыл одну из построек усадьбы. Так что пока Олег мечтает о славном туристическом будущем чудом уцелевшего замка, местные не против разровнять укрепления, если где-то ещё нужно будет землицы подсыпать.

Мова тут не про замкову терасу. Землю також нікуди звідси не вивозили, а лише зо два кубічних метри підгорнули для з’їзду екскаватора із автомобіля, що його перевозив. А от потрапив він у місце, куди бульдозером в радянські часи з вершини пагорба було згорнуто рештки будівель двору. А їх там мало бути багато. До середини 19 ст. тут знаходились житлові та адміністративні будинки колишньої домінії, у пізнішому варіанті дирекція "навколольвівських дібр" Потоцьких ланцутської лінії та їх же надлісництво "зальвівських лісів". Персонал станом на 1845 рік налічував: мандатор, 8 економів, 3 лісничих, перцептор треб, хірург домініальний, виробник оцту, гуральник, геометр, gerichtliche  Landmesser, caupon, а ще ціла купа дозорців лісових, польових та інших "римарів мандатора з батогами", не кажучи про обслугу. У переліку лише ті у кого місце проживання - двір - навколозамкова територія. 

[Yar]

Згадок в AGZ про замок в Романові не два, а набагато більше. У переважній більшості -  під терміном fortalitia. Для прикладу у прикріпленому фрагменті з тому 17. Як я зрозумів, можливо хтось виправить мене, у тексті йдеться про те, що  Андрій Романівський на дорозі напав на Мілохну, багату дружину Мація Голдача, обдер з неї золоті та срібні прикраси, перли та дорогий одяг загальною вартістю 1000 гривень, а саму забрав до замку в Романові" І ще,  чи не про ворота замку  говориться у 1451 році, не відмітив з якого тому AGZ,  але тут не термін "fortalicium", а "castro":  "ant portam … sub alto castro inter domos dominorum de Romanow" ?

[Yar]

Трохи фольклору в тему. Легенда про заснування села Романова і замку:

Цитата

У давнину король Данило спочатку хотів зробити своєю столицею Звенигород. І побудував навколо нього нього багато замків назвавши їх в честь своїх синів: Романа - Романів, Лева - Львів, Гринька - Гринів, а для себе - Данилів, назва якого з часом змінилась на Давидів. Було то ще до монголів. Замок в Романові був дуже великий і міцний, що навіть, коли монголи зруйнували Звенигород, здобути замок у Романові не змогли.

До речі, цю легенду у середині 1980-х розказували місцеві працівники лісництва Свешнікову І.К., котрий проводив дослідження у Звенигороді і на запрошення тодішнього лісничого Гутника М.І. приїхав у Романів (5-6 км). Після почутого він провів своєрідний майстер-клас, як проводить дослідження таких замків, зробивши кілька невеликих розкопів при основі валів, коментуючи викопане. Його висновок: слідів великої оборони, насамперед розтопленої смоли, не знайдено.

[Filin]

Разведка на местности

Читая впечатления Олега о том, какими окольными путями он прорывался на участок, я уж было приготовился к приключениям, но подъехав к нужному месту увидел со стороны дороги сразу два открытых пути (один для пешеходов, другой для въезда машин), воспользовался одним из них и вышел к замку:

Рядом с домиком лесничества встретился какой-то дядька, я его спросил, не будет ли он против того, чтобы я сфотографировал замок, он сказал, что нет и тут же потерял ко мне интерес, а я остался один на один с укреплением. 

Как уже было сказано выше, замчище сильно заросло. Наверное где-то не меньше 70% земляных укреплений (бастионов, валов, рвов) скрыто под плотным ковром растительности. Фактически только южная линия укреплений, выходящая на участок лесничества и главную дорогу, свободна от зелени настолько, что там можно увидеть контуры двух бастионов и связывающих их куртины.

С запада, севера и востока всё плотно заросло, и даже с юго-запада более-менее свободный от зарослей бастион выглядит не очень:
 

Контуры укрепления начинают просматриваться только при взгляде на замчище с юга. Здесь уже виден фас юго-западного бастиона и линия рва:
 

Юго-западный бастион сохранился неплохо - склоны не сильно оплыли, довольно чётко видны внешний угол, образованный фасами (лицевыми сторонами) бастиона, а также угол между фасом и фланком (боковой стороной):
 

Вид с юга на юго-западный бастион и южную куртину:
 

Общий вид на юго-восточный бастион, также довольно хорошо очерченный:
 

У стыка куртины с юго-восточным бастионом воткнули туалет:
 

Панорамный вид на южную линию укреплений замка, в кадре оба бастиона и связывающая их куртина:
 

Общий вид на замок и юго-восточный бастион:
 

На этом заканчивается список укреплений, доступный для лёгкого знакомства - дальше начинаются плотные заросли. Так выглядит восточный фас бастиона и примыкающая к нему секция рва:
 

Вид с площадки юго-восточного бастиона:
 

Вид с площадки юго-восточного бастиона на его фас и южную куртину:
 

Участок по периметру ограждён, вероятно до того, как он был заброшен, замчище мог занимать какое-то частное хозяйство.

В Романове тот редкий случай, когда бастионное укрепление больше впечатления производит при взгляде с земли, чем с высоты, поскольку если с земли можно хотя бы одну из линий осмотреть и на этой основе составить общее впечатление об объекте, а с высоты даже не сразу можно понять, что перед тобой бастионный замок. Но если присмотритесь, то, думаю, обнаружите более-менее различимые юго-восточный и юго-западный бастионы, фото которых показаны выше, а там уже сориентируетесь, где прячется всё остальное:

  

Пояснение:

Общий вид на замчище (левый нижний сектор кадра) и расположенное на заднем плане с. Романов:

P.S. Совсем неподалёку от Романова, в каких-то 6,7 км к северо-западу, находится бастионный замок в Звенигороде. Оба укрепления отличаются размерами и, вероятно, временем создания,  но при этом есть у них и общие черты (форма плана, формат укреплений в виде террасы, бастионы простой классической формы), так что взглянув на Звенигородский замок, свободный от растительности, можно в общих чертах представить, как мог бы выглядеть замок в Романове, если бы его высвободили из под душащих его зарослей.

Замки в Звенигороде и Романове в сравнении:

Замок в Звенигороде с высоты:

[A_Wolkoww]

В 23.06.2018 в 08:59, Yar сказал:

 Його висновок: слідів великої оборони, насамперед розтопленої смоли, не знайдено.

А Ви вірете в те, що при обороні дійсно когось поливали смолою, враховуючи її тодішню вартість?

[Yar]

В 23.10.2020 в 18:03, A_Wolkoww сказав:

А Ви вірете в те, що при обороні дійсно когось поливали смолою, враховуючи її тодішню вартість?

Тут скоріше не про смолу, а про висновок Свешнікова. Не знаю, чи безпосередньо цей висновок на щось вплинув, але  в часі збіглось із початком побудови нового приміщення лісництва. На свіжих фотографіях можна подивитись. А огорожа є межею земельної ділянки лісництва.