Саранчуки - Котів: замочок

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Буквально 15 хв. назад, переглядаючи карту Фон Міга, я помітив замок.

Приведу коротку справку з Вікіпедії про історію містечка на потрібний період:

Цитата

Перша писемна згадка — 1399 рік. Тоді в селі існував костел, правдоподібно, фундований представниками роду шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.

1416 року згадане як Шаранчуки. 

Дідичем села був Якуб Скарбек гербу Абданк. Найпевніше, в середині 15 століття костел був знищений. 

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі. 

Через село пролягав торговельний шлях, яким переганяли худобу з Молдавії і Покуття, возили сіль із прикарпатських солеварень у Польщу та Литву. 

Між 1520 та 1525 роками мешканці Саранчуків отримали маґдебурзьке право.

Через деякий час населений пункт занепав, переданий в оренду селу Тростянець.

В справці  Географічного словника королівства Польського, згадується замочок який був оточений ставом зі всіх сторін, і що його залишки ще читаються.

Ось як виглядає замочок на карті Фон Міга, власне там де я й наткнувся на замочок.

Карта

Це саме місце на карті 1861-1864 рр. :

Співставивши карти на швидке око, замочок прикидається десь в цьому районі:

В тому районі видніється цікавий контур, хто знає можливе це є контури замочку і його вали частично збереглися?

[Oleh Stasiuk]

Безперечно, гарний і цікавий' об'єкт. 

В описі "Георгафічного словника Королівства Польського" дійсно згадується існування замочку:

Цитата

Staw tutejszy osłanial zameczek we wsi Kotów na przeciwnym brzegu rzeki, stawu i grobli kręto wysypanej.  Ślady zameczka dotąd w ogrodzie dworskim w Kotowie się znajdują.

Але згадується, що замочок стояв на протилежному березі ріки і автор відносить його до сусіднього села Котів. Ймовірно, що межа між селами проходила саме по річці, тому його варто відносити до Котова, хоча територіально він ближче до Саранчуків. Якщо відкрити довідку про с.Котів з цього ж джерела, то там також є згадка про даний замочок:

Цитата

Na miejscu terażniejszego dworu stał obronny zameczek, z fortyfikacyj jednakże tylko kawałek wału się zostuło; grobla stawowa usypana wężykowato przyczyniała się bardzo do obronności panującego nad nią zameczka.

Якщо гуглити інформацію по об'єкту, як замку в Котові, а не Саранчуках, то дещо вилазить на поверхню. Впевнений, при детальних пошуках можна витягнути інформації. Ось така згадка є на Вікі:

Цитата

У XVII—XIX ст. Котовим володіла, зокрема, родина Потоцьких, від якої він перейшов до Червінських, згодом — до Порадовських. Міські права населений пункт отримав за Потоцьких. Вони спорудили замок, який у XVIII ст. перебудували на палац.

Ось ще коротенька довідка. Володимир Бемко. Бережани — Бережанщина // Бережанська Земля (Нью Йорк, 1970)

Цитата

КОТІВ – поселення поруч з великим ставом над Золотою Липою та оборонним городищем. Сліди валів були ще помітні перед Другою світовою війною

і там же:

Цитата

ШАРАНЧУКИ звані САРАНЬЧУКИ - належать до найстаріших осель. У документах з 1416 р. оселя звалася "Шаранчухи". Там був 400-морговий став, що боронив доступу до городища Котів

Одним словом, тема перспективна - треба копати 

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Замок та Сенявські

Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich повідомляє нас на своїй карті-схемі резиденцій, що Саранчуки та Котів належали Сенявським. Ось Котів та Саранчуки на карті-схемі в потрібному нам районі:

Спочатку я подумав : Саранчуки приблизно в доброму районі, що ж Котовом? Тоді, я погуглив і дізнався що в Тернопільській обл. є два села Котів (правда, інше називається Котівка). Та все ж таки взявши за орієнтири, Бережани та Копичинці я зрозумів, що проблема в Гримайлові (саме він мене збив з пантелику) а Котів схематично розташовано краще ніж Саранчуки. Вивід Саранчуки як і Котів належали Сенявським, які, скоріш за все, спорудили замочок між Саранчуками та Котовим.

Замок та Лого (Logau)

@Oleh Stasiuk  навів на статтю Вікі:

Цитата

Відоме від XVI ст. як Кутів.

Якоб де Логау — архітектор, після смерті Адама Миколая Сенявського за рішенням вдови померлого Ельжбети Гелени став комендантом бережанського замку та дідичем Котова.[2]

У XVII—XIX ст. Котовим володіла, зокрема, родина Потоцьких, від якої він перейшов до Червінських, згодом — до Порадовських. Міські права населений пункт отримав за Потоцьких. Вони спорудили замок, який у XVIII ст. перебудували на палац.

[2] Nestorow R. Architekt wojskowy Jacob de Logau na usługach Sieniawskich i Czartoryskich w Brzeżanach w 1 poł. XVIII wieku // Sztuka Kresów Wschodnich: materiały sesji naukowej. — 2006. — № VI. — S. 61. (пол.)

Про Якуба можна почитати на польській в посиланні 2, там же й можна прочитати згадку про Котів "W r. 1729 otrzymał od Elżbiety Sieniawskiej wieś Kotów w powiecie brzeżańskim 21".  

Цитата

21 BCzart., rkps 5946, l. 38014, Sieniawska do NN, 24 IV 1729. Logau wspomina, że „werbując w tak krótkim czasie 70 grenadierów, wybornych janczarów z muzykantami dała mi [Elżbieta Sieniawska– przyp. autora] prawo na Kotów”. BCzart., rkps 5872, l. 21881, Logau do Zofii Czartoryskiej, 24 VI1736. We wsi Kotów miał się znajdować obronny zameczek, którego ślady były jeszcze widoczneok. r. 1884 – zob. SGKP, t. 4, 1884, s. 496.

Я не погоджуююся з Вікі, що Потоцькі спорудили замок. Так як є послідовність власників - Потоцькі, Червінські, Порадовські - то не важко здогадатися що Потоцькі не могли володіти Котовим раніше Якуба де Лого. Послідовність власників у період XVII-XIX ст. получається такою: Сенявські, Лого, Потоцькі, Червінські та Порадовські.

Мені як шанувальнику архітектури та фортифікації, цікаво що зробив із замком Лого. Саме він, будучи архітектором, міг побудувати палац на місці замку у XVIII ст. як і повідомляла Вікіпедія.

В 15.02.2018 в 14:15, Oleh Stasiuk сказал:

Якщо гуглити інформацію по об'єкту, як замку в Котові, а не Саранчуках, то дещо вилазить на поверхню. Впевнений, при детальних пошуках можна витягнути інформації.

Скористався вашою порадою і в "Георгафічного словника Королівства Польського" натрапив на такий уривок з замком (читати уривок тут.) і додав до нього уривок з "Географічного ..." але Саранчуків, загалом отримав щось-таке:

Цитата

Na miejscu terazniejszego dworu stal obronny zameczek, z fortyfikacyj jednakze tylko kawalek walu sie zostulo; grobla stawowa usypana wezykowato przyczyniala sie bardzo do obronnosci panujacego nad nia zameczka.Staw tutejszy osłaniał zameczek we wsi Kotow na przeciwnym brzegu rzeki, stawu i grobli kręto wysypanej. Slady zameczka dotąd w ogrodzie dworskim w Kotowie sie znajdują.

[Filin]

Есть вероятность, что там всё же было два оборонных объекта - один в Котове, другой в Саранчуках. И в книге "Pro domo et nomine suo. Fundacje i inicjatywy artystyczne Adama Mikołaja i Elżbiety Sieniawskich" они упомянуты как два разных оборонных объекта.

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Цікаво, не враховував такого варіанту. Значить один із них недожив навіть до XVIII ст. якщо він не позначений на карті Фон Міга.

По крайній мірі, "Географічний Словник Королівства Польського" повідомляє лише про один замок і це замок в Котові.