Каменец-Подольский: Водная башня крепости

[Filin]

Обсуждается одна из башен Каменец-Подольской крепости


По случаю начала работ, призванных вывести Водную башню из аварийного состояния (о реставрации/реконструкции пока речь вроде бы не идёт), предлагаю чуть более детально присмотреться к этому объекту.

Собственно, новость от 24 октября 2016:

Цитата

В цьому році рішенням сесії міської ради № 16/15 від 12.07.2016 р. Державному історичному музею-заповіднику виділені кошти на виконання підготовчих робіт по ліквідації аварійного стану пам’ятки архітектури «Башта Водяна № 5 ХV-ХVІ ст. у м. Кам’янці-Подільському». Науково-проектну документацію виготовляє ПП «Архітектурна майстерня «Лагуш і спілка».

На даний час проводяться земляні роботи по розчистці від будівельної засипки в місці розташування переходу до башти для влаштування риштувань та інженерного обстеження стін пам’ятки.

Земляні роботи виконуються під наглядом Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП НДЦ ОАСУ Інституту археології НАН України. Підрядні підготовчі роботи виконує ПП «Гермес».

Новость вызывает смешанные чувства - с одной стороны хорошо, что башней наконец-то занялись, с другой стороны есть много опасений. К примеру, научно-проектную документацию разрабатывает львовская контора (кстати, Google подсказал, что её директор в 2014 г. подделал документы ради участия в конкурсе), а последние львовские проекты в Каменце мне мягко говоря не нравятся (можно вспомнить вредительскую реконструкцию Замкового моста или же свежую реконструкцию Новой Западной башни). Список сомнений можно продолжить, но те, кто в теме каменецкой ситуации и так понимают, что если объектом занялись, то велика вероятность, что где-то могут накосячить. Конечно, надеемся на лучшее и начинаем наблюдать за работами.

А пока вот вам немного истории и описаний архитектуры памятника в тексте и картинках:

Так северная линия укреплений Старого замка и Водная башня выглядела на рубеже 19 и 20 вв.:


Современный вид на крепость и Водную башню с севера:


Краткая справка из "Памятников градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 4, стр. 186-187:

Цитата

Водная башня, XV в., XVIII в. Расположена севернее главного двора Старого замка. Поставлена под скалой его нижней террасы на правом берегу р. Смотрич. В 1672 г. была повреждена. В 1771 г. западный фасад перехода к башне был укреплен эскарповой стеной, которая частично перекрыла юго-западную грань башни. Башня стоит над колодцем, на расстоянии 15 м от северной оборонительной стены нижней террасы. Башня в плане восьмигранная с диаметром по наружным углам 10 м. Толщина каменных стен в уровне верхнего яруса 1,5 м. Все перекрытия плоские по балкам. Бойницы перекрыты трехцентровыми перемычками. В нижнем ярусе их наружные откосы и перемычки выполнены в белом камне. В сторону замка из башни ведут два проема: нижний — к подземному ходу, верхний — к наружному переходу, по которым осуществлялась подача воды в замок. Кроме этого, башня функционально выполняла роль фланкирующей и оборонно-дозорной.

Общий взгляд с высоты:
   

Более детальная информация из книги Ольги Пламеницкой Castrum Camenecensis. Фортеця Кам'янець:

Цитата

Не менш важливим джерелом водопостачання замку була криниця у башті Водній, розташованій на нижньому березі Смотрича, в створі західного стародавнього оборонного муру замку. В описі 1544 р. коротко описано «здавна збудовану і змуровану» башту «Водну» поряд з Пільною брамою, а також систему подачі води нагору, до замку за допомогою «коліс» (шлях надзвичайно трудомісткий і під час облоги небезпечний). Нам невідомо, який вигляд мала первісна криниця та чи існувала вона до спорудження башти Водної. Не виключено, що первісно, коли рівень Смотрича був вищим, воду в замок постачали підземним ходом-тайником, що виходив просто до води, а зі зниженням її рівня спорудили криницю з баштою Водною. В описі замку 1613 р. йдеться про «башту, в якій криниця», розміщену в північно-західній частині замку, перехід до якої здійснювався від башти Рожанки оборонним муром над Пільною брамою, а подача води з башти до замку - мурованим підземним каналом. Нарешті, в описі замку 1786 р. йдеться про дві башти - «Смотрицьку» (Водну) та «Студенну» (Нову Східну) - обидві спустошені через відсутність води в криницях.

Наразі ми не можемо без застережень говорити про точну дату заснування башти Водної, яка досі не була предметом спеціальних архітектурно-археологічних досліджень. Збудована на плані правильного восьмигранника зі стороною 5 м та стінами завтовшки 1,2-1,7 м, без талуса, але з незначним позитивним ухилом, вона мала висоту понад 20 м, не рахуючи даху та підземної частини, що становила обмурівку криниці. Завершувалася башта, судячи з зображення на рисунку 1651 р. та мідьориту Ц. Томашевича 1673 р., парапетом на аркатурному поясі, аналогічним баштам Тенчинській, Лянцкоронській та Рожанці. Нині цей парапет втрачений; один з білокам'яних кронштейнів готичного профілю, аналогічного уживаним в аркатурі на баштах Рожанці та Лянцко-ронській (див. іл. 186: б), було знайдено 1978 р. при обстеженні недалеко від підніжжя башти, в земляній засипці. Збережений верх башти (що майже відповідає рівню, з якого починався парапет) нині знаходиться на позначці близько -19.00, тобто майже на 10 м нижче рівня основи північного оборонного муру замку, попід яким проходила давня дорога.

Специфікою розміщення башти Водної є постановка на лінії західного оборонного муру замку, в створі якого, на верхній терасі, стоїть башта Рожанка. Саме з цією баштою, за описами 1544 та 1613 рр., було влаштовано внутрішньостінну комунікацію для постачання замку водою. Про характер цієї комунікації можна говорити лише на підставі попереднього обстеження, проведеного київськими спелеологами 1979 р. Воно показало, що в башті, на висоті близько 3 м від нижнього берега Смотрича, зберігся водозабірний хід-тайник, який похило піднімався у бік замку. Цей хід використовувався у складній системі пізніших замкових укріплень), проте його конструкцію на час будівництва ще належить з'ясувати.

На особливий інтерес заслуговує той факт, що у башті Водній було реалізовано складну військово-інженерну задачу транспортування води з берега Смотрича на верхню терасу замкового мису - на відстань понад 50 м і на висоту близько 40 м. Подібні задачі вирішувалися у світовій фортифікації, починаючи з XII ст. перед Р.Х. В. Слукін, класифікуючи системи водозабірних оборонних підземних споруд, окремо розглядає ситуацію, коли поселення або укріплення знаходилось на підвищенні, натомість водоносні шари залягали на значній глибині. Одним із варіантів водопостачання в цих випадках було зведення спеціальної охоронної вежі, яка сполучалася з укріпленням ходом-тайником. Такі вежі часто будувалися на самому березі річки для здійснення горизонтального водозабору і транспортування води до укріплення. Іноді охоронна вежа входила до оборонного периметра укріплення, але таке рішення завжди послаблювало оборону, оскільки збільшувало периметр фортифікацій та ускладнювало їх розпланувальну схему.

Водна башта демонструє принцип організації водозабору шляхом влаштування над криницею спеціальної вежі, відлеглої від основного ядра замку, втім приналежної до зовнішнього поясу укріплень, розташованих на нижніх терасах замкового мису. Технічний аспект організації водозабору на час спорудження башти належить до спеціальних питань, відповідь на які дадуть дослідження споруди. Час появи Водної башти, на нашу думку, тяжіє до пізньолитовського періоду. Вибіркові дослідження будівельних розчинів, дані яких ще не можна вважати остаточними, свідчать, що башта Водна не мала відношення до попереднього, ранньолитовського періоду. З іншого боку, її поява зумовлена комплексним вирішенням питання водопостачання замку, в системі якого функціонувало кілька споруд - стара Пільна брама, вежа Стара Ро-жанка, західний та північний оборонні мури замку, а також основний компонент -підземний хід-тайник для транспортування води. Можна припускати, що роботи по спорудженню цієї системи було проведено за часів правління Вітовта, в контексті робіт реконструкції західного приступного боку замку і спорудження башти Ласької.

Технічне вирішення водопостачання замку за допомогою Водної башти, подібно, було досконалим не лише в період будівництва, але і в пізніші часи. Воно впродовж декілької століть задовольняло потреби замкової залоги. Принаймні, з фіксаційних креслеників початку XIX ст. є очевидним, що криницю в цей час ще використовували.

Эта схема из вышеупомянутой книги показывает, как именно Водная башня была связана с Польными воротами и башней Рожанкой:


Водная башня, сохранившаяся на приличную высоту, обладает рядом уникальных черт, и, тем не менее, она остаётся одним из самых слабораскрученных оборонных сооружений крепости. Виной всему отсутствие открытых подступов к башне, которая с близкого расстояния выглядит не особо фотогенично (потому отдельных фоток этой башни в Сети относительно мало):

 

Со стороны крепости верхняя часть башни выглядит как-то так:


Более массивно и представительно башня выглядит со дна каньона, но туда ещё нужно добраться и надеяться, что листва не скроет нижние ярусы постройки:



Похоже, что теперь с подобными видами будет покончено и участок вокруг башни, да и сама башня начнут преображаться...

[Filin]

Новость от 28 октября 2016 г., найденная на сайте НИАЗа:

Цитата

В даний час на пам’ятці архітектури ХV-ХVІ ст. Башта Водяна №5 комплексу Фортеці (Старого замку) ведуться підготовчі роботи по ліквідації її аварійного стану, що фінансуються з міського бюджету згідно рішення сесії міської ради № 16/15 від 12.07.2016 р. Розпорядником коштів є Державний історичний музей-заповідник як користувач пам’ятки. Науково-проектну документацію розробляє ПП «Архітектурна майстерня «Лагуш і спілка» (м. Львів) під науковим керівництвом кандидата архітектури, дійсного члена Міжнародної ради з питань пам’яток і визначних місць (ICOMOS) О.А. Пламеницької.

Для проведення науково-технологічних та інженерних досліджень і влаштування риштовань працівники ПП «Гермес» розчищають від земляних завалів та будівельного сміття кін. ХІХ – поч. ХХ ст. місце розташування переходу до башти під наглядом фахівців Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції ДП «Науково-дослідний центр «Охорона археологічна служба України» Інституту археології НАН України. Подібні роботи виконувались в 1975-79 роках під керівництвом архітектора-реставратора Є.М. Пламеницької, яка досліджувала північні оборонні споруди середньої та нижньої терас Фортеці.

На сьогодні виявлено кут Пільної брами, стін переходу до башти і засипані каземати, які підтверджують матеріали досліджень Є.М. Пламеницької. Очікуємо, що подальші роботи на пам’ятці принесуть нові відкриття та інформацію про спорудження й розвиток оборонних укріплень Фортеці та міста в цілому.

Учений секретар Л.Рудюк

Работы в процессе:


Фрагмент чертежа научно-проектной документации. "Северные оборонные сооружения средней и нижней террасы замка от Замкового моста до Подзамецких ворот Т.V. Проектные предложения", разработанная УСНРВУ в 1978 г.:

[Filin]

Апрель 2017:
 

[Filin]

На этом видео в кадр попал и участок Водной башни, доступ к которой, перекрыт забором. Со стороны дороги к башне протянули деревянный мостик:

[HOUSE MD]

Ось так виглядають "роботи" станом на 23.07.2017:
 

  

[Askold]

Колеги, таке питання - те що ми бачимо на останніх фото, це просто лівкідація аварійного стану, чи поступова реставрація вежі до її первісного виду?  На одном з фото видно якусь свіжо зведену камінно стіну перед вежою - що це таке?

[Filin]

Askold, это фото сделано с площадке Северной батареи замка, которая нависает над дорогой. А стена, которая вас заинтересовала, обновлена только в верхней части:



Сейчас речь идёт только о ликвидации аварийного состояния и параллельном изучении башни, но всё это можно рассматривать как подготовительный этап к реконструкции и реставрации, однако, думаю, что сейчас об этом речь не идёт, поскольку полное воссоздание башни слишком дорогое удовольствие, а тут даже начавшиеся работы далеки от завершения.

[Askold]

Зрозуміло, дуже шкода що поки не відновляють.  З того що бачу, то за останні два роки, взагалі жодних реставраційних процесів у замку не помічається (окрім даху на вежою) ((