Поиск по сайту

Обсуждается этот объект: Замок и дворец в селе Пеняки Село Пеняки находится в Бродовском районе Львовской области. Вот карта, которая показывает, как именно Пеняки расположены относительно Олеско, Золочева, Бродов, Подкаменя, а также Зализцев и Почаева: Чем интересно село? Дадим слово Владимиру Пшику, который в свое книге Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (2008) не оставил Пеняки без внимания (выделение жирным моё - Filin): К статье прилагались иллюстрации: Рисунок XIX ст., палац Потоцьких у с. Пеняки: Літографія XIX ст. з видом палацу с. Пеняки. Авт. і. Тисєвич: Літографія XIX ст. з видом на палац у с. Пеняки. Авт. Б. Стенчинський: Дзвіниця костелу та місце оборонного валу в с. Пеняки. Фото В. О. Такая вот вводная информация. Это только вершина айсберга, при желании можно наскрести гораздо больше данных, ведь, например, Роман Афтанази писал о дворце, да и в других источниках есть информация, которая в той или иной мере касается этого места. Когда-то было на что посмотреть, но после прочтения информации от Владимира Пшика было совсем непонятно, что осталось от дворца, что там находится в наши дни, т.к. историю объекта Владимир Пшик заканчивает на межвоенном периоде. Заинтриговало фото, показанное выше, на котором якобы можно видеть «место оборонного вала». Кстати, формулировка размытая – что значит «место оборонного вала»? Место, где он раньше был? Или место, где ещё видны остатки вала? Информации было вполне достаточно, чтобы осуществить разведку. Ареал поиска выглядел так: Живая карта Добравшись до села, сразу находим нужное место, фото которого присутствовало в книге Владимира Пшика: А вот то самое «место оборонного вала» в восточном и западном направлении (в наши дни - ограда территории храма): Дворцовая часовня 1767 года, ныне – греко-католическая церковь: Подумав, что на этом сюрпризов в Пеняках больше не предвидеться, решили всё же осмотреть место с других сторон. А тут как раз сюрприз неожиданно и появился – остатки ворот, которые когда-то, думаю, вели в сторону дворца, а ещё раньше – в сторону замка: Чуть ближе. В верхней части пилона – орнамент в виде цветка: Пана нет, потому заходим без приглашения и оглядываемся назад. Тень былого величия: Первый взгляд на потенциальное замчище, на месте которого позднее возвели постройки дворца. Видна знакомая преемственность – от замка/дворца к колхозному двору: Внутренний двор замка/дворца/колхозного хозяйства. Все владельцы имения, если бы им удалось увидеть эту картину, расплакались бы навзрыд при виде этого упадка. Мало того, что дворца не стало, а на его месте появилось это, так ещё и "это" доживает последние дни: При мне двор по диагонали пересекли парочка парней вида с металлоискателем... Учитывая сколько вокруг дармового металла, ясно, что они искали не то, что на виду. Времени было мало, потому всё в деталях не осматривали, довольствовались поверхностным знакомством. Северо-восточный корпус: А так выглядят его интерьеры: Юго-восточный корпус: Юго-западный корпус: Западный угол двора. Без малого кадр из Чернобыльской зоны отчуждения: Покидаем двор, с мыслями, что нужно посмотреть на весь этот комплекс снаружи. Сказано – сделано. Южный угол замкового колхозного двора в лучах заходящего солнца: Обратите внимание – рядом стадион, что может быть косвенным намёком – место то самое. А на территории, которую когда-то мог занимать замок, находится агонизирующий колхозный двор, что тоже как бы свидетельствует о правильной привязке. Кстати, местные жители сообщили, что знают, "ось тут (пас в сторону колхозного двора) колись був палац". Продолжим историю объекта на том месте, на котором остановился Владимир Пшик - такой вот, разобрали его на стройматериал, а на территории имения прописали колхоз. Между прочим, у села занятная структура – оно состоит из двух частей, находящихся на противоположных берегах реки Луг, при этом обе части между собой не объединены. Между двумя половинками села протянула полукилометровая дорога, не застроенная по сторонам. Вот как выглядит восточная часть Пеняков со стороны этой дороги. Стрелочкой отмечено замчище, левее виднеется дворцовая часовня греко-католическая церковь: Думаю, что не последний раз здесь...

Обговорюється цей об'єкт замок в Черепашинцях Село Черепашинці (Калинівський р-н) знаходиться 40 км на північ від Вінниці, 3 км від міжнародної дороги М21. Розташоване по обох берегах річки Постолової – лівої притоки Південного Бугу. Населення – 1571 (2001) У цитаті з Jablonowski A. "Polska XVI wieku pod wsgledem geograficzno-statystycznym. Ziemie Ruskie. Ukraina (Kijow-Braclaw)".— Warsz., 1894.— T. 21 (10).— 654 s.— (Zrodla dziejowe) вказано таке: У Вікіпедії подано невелику історичну довідку про село, на жаль, без посилань на джерела, що ускладнює з'ясування істини: Явно щось наплутано з цифрами (висота валів 25-30 метрів?). Та і за фактами – башти на бастіонах? Отже, в Вікі досить докладно описано укріплення, але наскільки це все підкріплюється фактами? Звідки вся ця інформація? Якщо дивитись на карти Боплана (п.п. 17 ст.) і Річчі Занноні (1767), то Черепашинців ми там не знайдемо, навіть неукріплених. Хоча раніше на Вікіпедії було вказано, що село засновано у 16 ст. і уже тоді було укріплене. Не знайшов я Черепашинців і на інших історичних картах, проте є вони ось на такій карті 1764 року (опублікована тут): Для того, щоб з'ясувати наскільки схематичною на цій карті є помітка укріплення в Черепашинцях варто звісно побачити цілу карту. Проте, якщо взяти церкви, то видні по-перше індивідуальні особливості кожної, а по-друге загальний вигляд притаманний Поділлю (тридільність, триверхість). Тому можна допустити, що картограф добре знайомим з місцевістю. Можливо і сам бував тут. У Топографічному описі Подільської губернії 1799 року подано досить великий опис Черепашинців, але про укріплення нічого немає. "Сведения 1873 г. о городищах и курганах", що опубліковані у виданні "Записки Императорского Русского Археологического Общества" Т. 8, вып. 1 - 2. у 1896 році дають таку інформацію: Очевидно із двох "замчиськ" нас цікавить те, що знаходиться в самих Черепашинцях. Окрім розмірів (63,4х63,4 м, ширина оточуючих валу та рову ~ по 4 метри) уривок дає важливу інформацію, що укріплення збереглось завдяки тому, що знаходиться в саду поміщика. Цю інформацію у скороченому вигляді Ю. Сіцінський подав у Археологічній карті Подільської губернії (1901): Зовсім не згадав Сіцінський укрпілення в Черепашинцях в своїй роботі "Приходы и церкви Подольской епархии". "Slownik Geograficzny Polski" дає дуже коротку довідку про Черепашинці, не згадуючи ні історії поселення, ні залишків укріплень: Отже, вже було згадано маєток, в парку якого знаходилось "замчисько". Інформацію про цей маєток дає Антоній Урбанський у своїй роботі "Z czarnego szlaku i tamtych rubieży: zabytki polskie przepadłe na Podolu" (1928) в т.ч. згадуючи "давні оборонні вали": Також палац згадано у роботі Романа Афатназі Dzieje rezydencji na dawnych kresach Rzeczypospolitej. Województwo bracławskie, T. 10. Афтаназі стверджує, що палац був побудований на рубежі 18-19 століть за Холоневського і проіснував до 1917 року. Можливо в роботі згадано і залишки укріплень. У 1872-1874 палац у Черепашинцях змалював Наполеон Орда (Czerepaszyńce. Pałac Zdziechowskich - widok od strony wody): Якщо подивитись на двохверстову карту, на якій видно розташування палацу: То можна приблизно прикинути ракурс малюнка Наполеона Орди на сучасному супутникову знімку: Видно також і стадіон, при будівництві якого "розібрали південну стіну укріплення". В процитованих джерелах зустрічається, що найкраще збереглася західна сторона, можливо якісь залишки існують і досі?