[А чому дана тема не в цій гілці форуму?]

Тут інша проблема вилізла. Дзеркальні теми не маркуються як прочитані.

[А чому дана тема не в цій гілці форуму?]

Варіант з посиланнями на одну тему з різних місць був би справді ідеальним. Якщо таке буде реалізовано, то форум від цього тільки виграє.

[Укрепления Украины как место для свалки]

Північно-західна вежа замку в Сатанові:

І трохи крупніше:

[Замки и крепости Украины: рисунки, графика и т.п.]

Петро Діаментовський. Замок в Меджибожі.

Дата створення: 1871-1878

[Меджибіж: макети замку]

Обговорюється цей об'єкт: Меджибізький замок

В одному з виставкових залів Меджибізького замку можна побачити його макет. Звісно ж бувають й більш цікаві та деталізовані макети, але багато замків і такого не мають. На жаль, під час відвідин замку зробив лише одне фото макету. Знав би що знадобиться, то пофотографував би його більш детально

[Золотой Поток: реставрация замка]

Трохи фото замку станом на серпень 2012 року:

       

[Мрачные топонимы на карте Украины]

Мертвовід (Мертвовод) - річка в Кіровоградській і Миколаївській областях.

Походження назви процитую з вікіпедії.

Цитата

Існують народні перекази, що річка Мертвовід отримала назву після страшної битви козаків з турками, коли навіть річкової води не було видно за тілами вбитих ворогів та загиблих захисників рідної землі. За іншою версією, під час одного з татарських набігів на Дике Поле місцеві мешканці, що сховалися по байраках, наварили отрути з трав і злили їх у воду вище того місця, де в таборі бенкетували й ділили здобич загарбники — багато з яких померли від вод, і від цього річку назвали Мертвоводом.

Більш правдивим, бачиться розуміння етимології непересічної назви прадавньої річки Мертвоводу як шляху, яким відправляли скитських царів до місць вічного спочинку — скелястого джерела (входу до підземного світу мертвих).

Дослідник джерел становлення української етнокультурної моделі Куєвда Володимир Терентійович (1944-2011) привертає увагу саме до такого розуміння і тлумачення подій і явищ Першопочатку, творення світу — «р. Мертвовід з числа сотень подібних за фізичним та географічним значенням річок набуває прикмет, змісту метасимволу, освяченості, збірного образу рідної землі»,— стверджує він, нагадуючи слова народної пісні:

«Ой, ти брате, Мертвовід,

Славна, мила річенька.

У неволі по тобі

Затужив козаченько…»

Непересічна, навіть сакральна назва «Мертвовід» збереглася до наших днів. Того, хто мандрує степом, зустрічає прірва серед голого степу, гранітна безодня у кристалічному щиті. Гостре відчуття викликає нагромадження скель Мертвоводу, куди дістається лише полуденне сонячне світло. До речі, схоже, саме звідси, з нашого краю були запозичені такі добре відомі нам давньогрецькі міфологеми, як Стікс — річка, що розділяє Царство живих (видимий Світ Яви) і Царство мертвих (потойбічний Світ Нави), — Аїд.

Річка Мертвовід згадується у Літописі Самійла Величка як одна зі стоянок у поході на Очаків з Запорозької Січі

[Львів: макет (пластична панорама) міста станом на 1740-і роки]

Мав на увазі не тільки макети Львова, але й інші його роботи: Поморянський замок, Язловецький замок, Пліснесько...

[Львів: макет (пластична панорама) міста станом на 1740-і роки]

Або, якщо побачу Качора в центрі, - запитаю в нього.

Якщо було би не важко, то при нагоді поцікавтесь і місцем розташування інших його макетів.

[Кровельные материалы: гонт, чепепица, металлочерепица и т.п.]

В 21.01.2013 в 21:23, A_Wolkoww сказал:

Не погоджуюся! Я сам там лазив по чердаках і бачив там СУЧАСНУ КЕРАМІЧНУ черепицю, приготовану для перекриття дахів. Та і на Ваших фото - це ж кераміка! На коньки подивіться!

Так! Звісно ж, черепицею! Опечатка вийшла Дякую, за зауваження! Вже виправив.

Знайшов ще одне фото з березня 2006 року. Схоже, що десь тоді робилась заміна покриття, бо під стінами видно поскладану стару черепицю.

[Язловецкий замок: макет]

Мост. Тут, наверное, стоит исходить из первоначальной высоты каменных пилонов. Обрати внимание - на чёрно-белом рисунке они все одинаковые, на макете их высота ближе к замку увеличивается, они идут ступенями. Кто знает, какой была их высота была изначально. Может более значительной, чем та, которую показали на макете? В таком случае, после отхода вражин от замка можно было просто снова перекрыть мост досками и спуститься, чтобы позднее восстановить мост как следует. В случае если враг был силён и разрушал пилоны... вопрос интересный, наверное был тайный ход из замка.

Якщо ці пілони були кам'яними, то це могло надавати ворогу додатковий захист при підході до стін замку, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Одним словом, цікаве питання...

А потаємний хід мусів бути. Що ж то за замок без таємного ходу?

[Язловецкий замок: макет]

Думаю, что мост как раз и нарисовали. У него на 1-ой фотке конструкция совсем другая. + с фоном работали. Тут без постобработки не обошлось, хотя в основе всё же реальный макет.

А чи не може бути так, що це просто графічне зображення, по якому робився макет?

[Язловецкий замок: макет]

Дуже хотілось би той макет на живо побачити, бо завжди цікавило як реально виглядав в'їзд до замку.

Наверное как-то так:

А позднее, когда корпуса нижнего двора перестроили, мост убрали, а вход устроили уже с другой стороны, там же, где и сейчас, тот, которым туристы пользуются.

От розглянемо суто гіпотетичну ситуацію. Відбувається облога замку, міст руйнується, потім ворог відступає. Як після цього вибиратись з замку? Такий міст, мабуть, далеко не один день треба зводити, це ж не просто перекинути колоди з дошками через рів. Відповідь на це питання мене цікавить від перших відвідин замку...

[Язловецкий замок: макет]

Друга картинка - явно не фото (по тінях чітко видно), це швидше графічна реконструкція.

С ней что-то не то, но это фото макета, как мне кажется, возможно, частично доработанное в фотошопе или в пейнте ) Там местами криво-косо в мелочах (например, шпиль донжона искривлён). Думаю, что макет, хотя с изображением что-то этакое сотворили.

А куди ж тоді поділись тіні від моста і деяких інших елементів?

Хоча такі деталі, мабуть, не стосуються даної теми

[Кровельные материалы: гонт, чепепица, металлочерепица и т.п.]

Поки не з'явилась дана тема на форумі, то я на це уваги навіть не звертав. То вже на фотографіях побачив

А справлялись швидше за все дуже просто - змітали сніг (як про це згадувалось, здається, в темі про Нову Західну башту в Кам'янці-Подільському), або взагалі ніяк не реагували

[Кровельные материалы: гонт, чепепица, металлочерепица и т.п.]

Покрівля палацу Любомирських в Дубенському замку обладнана захистом від зсуву великих пластів снігу і льоду, тільки на відміну від Ужгорода тут зроблено дві лінії такого захисту.

[Кровельные материалы: гонт, чепепица, металлочерепица и т.п.]

Добавлю ще кілька фото Дубенського замку.

Палац Острозьких

Весна 2008-го року:

Осінь 2011-го року:

Палац Любомирських

Весна 2008-го року:

Осінь 2011-го року:

 

В Дубенському замку є ще один тип покрівель - шифер, і, схоже, що він там на постійній основі, про що свідчать фото різних років.

Весна 2008-го року:

Осінь 2011-го року:

[Язловецкий замок: макет]

Друга картинка - явно не фото (по тінях чітко видно), це швидше графічна реконструкція. Дуже хотілось би той макет на живо побачити, бо завжди цікавило як реально виглядав в'їзд до замку.

[Львів: макет (пластична панорама) міста станом на 1740-і роки]

Дуже – дуже - дуже велике дякую за просто шикарну зйомку цього макету.

На Ваших знімках він виглядає небагато краще, аніж в живу!

Дякую і Вам за добре слово! Я тепер шукаю де би то пофоткати макет готичного Львова

[Львов (Львів): макет "Готического Львова", каким он был до пожара 1527 г.]

Я чомусь думав, що цей макет експонується в Музеї мистецтва давньої української книги, але, схоже, що інформація не відповідає дійсності і там розташовується лише частина макету Львова 1740-х років.

[Львів: макет (пластична панорама) міста станом на 1740-і роки]

Ещё одно "удачное" место для макета Львова )

Краще вже там, ніж взагалі без експозиції. А от, те що макет розділили, справді шкода.

[Львів: макет (пластична панорама) міста станом на 1740-і роки]

В 23.12.2012 в 03:13, Filin сказал:

Там, конечно, много интересных деталей, но больше всего сходу меня заинтересовал вопрос, куда подевался кусок макета? )

Частина цього макету розташовується в Музеї мистецтва давньої української книги.

Ось фото звідти:

Джерело

Треба буде навідатись в той музей, тим більше, що там ще один цікавий макет мав би бути.

[Касперовцы (Касперівці): замок]

При детальнішому розгляді супутникових знимків від гугла виникло ще кілька міркувань.

А чи не може місце позначене чотирикутником бути місцем розташування замкової башти, а лінія - залишками валів чи стін?

[Касперовцы (Касперівці): замок]

В 2011 році проїжджав через Касперівці, але, на жаль, нагоди зупинитись там не було. Село дійсно розташовується в дуже глибокій долині, про що навіть по серпантинах доріг можна зрозуміти. На перший погляд може здатись нелогічним місце розташування замку в долині, проте навколишні верхні плата є широкими і плоскими, тому і захист могли давати з одного чи максимум з двох боків, а пологих входів в долину при цьому було небагато. Можливо саме тому місце розташування замку було вибрано внизу.

Як варіант можна розглянути місце теперішньої школи (на карті внизу), тим більше, що практика показує, що спортивні майданчики, а в даному випадку стадіон, не раз зустрічаються на місці замкових подвір'їв.

Помасштабувати карту можна тут.

[Кровельные материалы: гонт, чепепица, металлочерепица и т.п.]

Варто звернути увагу на те, що в Ужгороді на нових покрівлях зробили захист від зсуву з дахів великих пластів снігу і льоду: