rbrechko
-
Публикаций
251 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
79
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем rbrechko
-
-
И, конечно же, возникает вопрос - почему нельзя было использовать старую черепицу повторно? Не годилась? Дорого? Не рентабельно?
Думаю, що таки дорожче, окрім того довше і важче. Але загалом з ходом думок погоджуюсь.
-
Вполне вероятно, что как цифра 3000, так и цифра 5000 взята из одного и того же источника, а именно из данных упомянутого Мацюком "каталога оборонных сооружений Украины", который на момент выхода книги (т.е. к 2005 году) создавался несколько лет.
Маленька поправка - вперше книга "Замки і фортеці Західної України" вийшла в світ у 1997 році, та й Орест Мацюк помер у 1999 році...
-
1
-
-
Ось так замок виглядає в наші дні:
Фото зроблені на початку травня 2013.
-
1
-
-
На мою думку краще зараз перекрити металочерепицею, ніж залишити напризволяще. Маємо багато прикладів коли без даху споруди за кілька років перетворюються в руїни, які вже практично неможливо відновити. Врешті дах з часом можна буде замінити на більш відповідний, бо в іншому випадку вже не буде на що ставити той дах. Звичайно, шкода, що браму покривають не черепицею, але, на жаль, в наших реаліях це краще ніж абсолютна бездіяльність.
-
Дякую! Цікаво чи були в місцевої влади якісь думки на реставрацію комплекса? Такі гроші з туризму були би!
Ага, тільки в наших реаліях вкладені у відбудову гроші відбились би років за 300
-
В мене чомусь виникло таке питання - як одне озеро могло живити стільки річок? При тому, що ніде не вказується, що в нього впадала хоча б одна річка. Навряд чи одних тільки опадів вистачило би. І ще цікавить питання вододілу між басейнами Дніпра і Південного Бугу. Чи взагалі можливо таке, щоб з одного джерела (в даному випадку озера) могли витікати річки різних басейнів? Чисто теоретично таке може і можливо, але от на практиці...
-
Ось що говорить про Передмірку "Географічний словник Королівства Польського":
-
1
-
-
Прямо Лабентвела якась
Ще ускладнює пошуки те, що назва Краснопіль (чи щось схоже) не є унікальною.
-
В 27.07.2013 в 01:59, Filin сказал:
Здається, на цій карті позначено не ті Дунаївці, що потрібно. Тут позначено селище, тоді як потрібно місто (райцентр). Можливо тоді буде більше варіантів для пошуку серед теперішніх населених пунктів. При нагоді теж спробую пошукати.
П.С. Краснопіль також зустрічається і на більш пізніших картах.
-
1
-
-
Цитата
У Львові на Городоцькій дорожники розкопали середньовічний мур
24 липня у Львові під час ремонту дороги на вулиці Городоцькій робітники «Львівавтодору» знайшли фрагменти кам’яних і дерев’яних конструкцій. Знахідки, виявлені на глибині від одного до двох метрів, – періоду середньовіччя. Археологи наразі не встановили, що це за споруда. За їхніми версіями, це або частина оборонного муру Львова, або стіна костелу св. Станіслава.
Про це розповів молодший науковий співробітник Рятівної археологічної служби Остап Лазурко.
«Ці знахідки зацікавили працівників археологічної служби. Ми частково зупинили будівельні роботи, щоб встановити походження цих об’єктів», – пояснив директор ЛКП «Львівавтодор» Олег Береза.
За словами чиновника, археологам надали потрібну техніку. Вони мають час до 29 липня на вивчення знахідок. Після цього роботи на ділянці відновлять. А археологічні об’єкти законсервують, щоб не допустити просідання дорожнього полотна.
Водночас археолог Остап Лазурко пояснив: «Виявлений мур - досить цікавий. Він зроблений з потужних кам’яних брил на вапняно-піщаному розчині сіро-жовтого кольору. Це означає, що він є давній. Також характерною ознакою муру є те, що він закручується. Це наштовхує на думки, що тут могла бути якась сакральна споруда».
«За історичними даними, на цій ділянці стояв костел св. Станіслава, при ньому функціонував шпиталь для прокажених. Якщо підтвердиться, що знайдено стіну костелу, це буде суттєвою археологічною та історичною знахідкою», – додав він.
Також, за словами Остапа Лазурка, цей фрагмент муру може бути частиною четвертої лінії оборони Львова: «Це може бути так звана лінія «Беренса». Ситуація ускладнюється тим, що значна частина муру є поруйнована комунікаціями. Маємо також фрагменти керамічного матеріалу та кілька монет. Їхній вік зараз встановлюється. А також турецьку керамічну люльку 18 століття».
Директор «Львівавтодору» розповів, що з рятувально-археологічною службою уклали договір про оплату робіт. Заплатити археологам обіцяють за сумою, вказаною в акті виконаних робіт.
-
2
-
-
А ось так виглядає замкова гора в наші дні з боку міста:
-
1
-
-
Ех, а ще зовсім недавно все було набагато красивіше:
-
Нє, ну то капєц! Невже не можна було ту будку на метрів 50-100 нижче поставити? Ех! Чим далі, тим більше розчаровує Кам'янець...
-
1
-
-
А когда я обнаружил, что с другой стороны к участку с «усадьбой» примыкает церковный участок, то размещение потенциального замчища показалось мне ещё менее логичным. Ну что это за замок, если его с двух сторон зажала церковь и костёл! Может здание, которое я принял за усадебку, на самом деле было собственностью костёла или церкви? Дом священника или что-то другое в этом духе?.. Евфимий Сецинский упоминал, что «Церковно-приходская школа с 1885 г.; помещается в собственном каменном здании», так может это оно и есть?
Будівля дуже схожа на плебанію костелу, та й місце її розташування про це прямо натятакає. Так що цілком ймовірно, що це саме будівля плебанії, в якій могла міститись і школа.
-
Я розумію, що вікіпедія не є авторитетним джерелом, але вона каже:
Ві́стря — село Монастириського району Тернопільської області. Розташоване на річці Дністер, на півдні району. Центр сільради, яка раніше об'єднувала хутори Діброва-Вістрянська, Левентова, Цвітове, Ямне та с. Теребіж.Але дивлячись на карту, виникають сумніви щодо об'єднання хуторів саме у Вістрі, бо сусідня Діброва, на відміну від збитої в купу Вістрі, все-таки більш розкидана і виглядає більш ймовірним об'єднанням хуторів.
Ще один цікавий момент - не так далеко від Діброви і Вістрі розташовується село Новосілка, про назву якої вже згадувалось вище. Хоча зрозуміло, що мова тоді йшла зовсім про інше село. Та й врешті надто далеко ці місця розташовуються від нанесених на старі карти місця розташування Лабентвели...
-
1
-
-
Можу лише додати, що, по одній з моїх інформацій, поряд з цими населеними пунктами знаходилось знищене село, вихідці з якого заснували Новосілку [Nowosiółka] Підгаєцького району.
Мова про Жуків і Надрічне чи Підлісне і Горожанку?
-
Не знаю чи це буде безпосередньо стосуватись теми, але є ще один цікавий момент. В селі Підлісне (Монастириський район) проживає близько десяти чоловік з прізвищем Лабант (в записі #44 говориться, що саме так на цих землях називали представників вище згаданого роду), ще кілька людей з таким прізвищем проживає в сусідній Горожанці. А вікіпедія говорить, що Підлісне до 1947 року називалось Дрищів, от тільки перша писемна згадка про село датується 1602 роком (принаймі так говорить вікіпедія). А тепер виникають питання:
1. Чи є зв"язок між давніми Лабантами і сучасниками з Підлісного?
2. Чи пов"язані якось між собою Підлісне і Надрічне? Все-таки назва Дрищів не така вже поширена і популярна, щоб зустрічатись на кожному кроці. Та ще й прізвища людей новодять на думки про якусь спільну історію...
-
1
-
-
Знайшов ще одне цікаве джерело (с. 294), в якому говориться таке:
Lambant (Labantowie, Łabęccy), Jasiek, Cewlejko i Jakusz, herbu Awdaniec w 1375 r. (16 VIII) otrzymali od księcia Duszanów, Buszcze i Żuków. Z tytułu nadania zobowiązani byli do wystawienia trzech kopii i trzech strzelców na każdą wyprawę generalną na obszarze Rusi. Wspomniani wywodzili się z Łabęd koło Gliwic na Górnym Śląsku, gdzie ich przodkowie żyli już w końcu XIII w. Do niedawna – właściwie bez żadnych podstaw źródłowych uważano, że Łabęccy, którzy otrzymali dobra od Władysława Opolczyka, pieczętowali się herbem Łabędź; łączono bowiem nazwę herbu (rodu) z nazwą miejscowości. Przynależność herbową (rodową) Łabęckich określają natomiast pieczęcie Mikołaja Łabęckiego z Żukowa – wnuka któregoś z wymienionych braci z 1375 r. – pieczętującego się herbem Awdaniec. Łabęccy bardzo szybko zadomowili się na Rusi, a Michał Łabęcki (1382–1397) – najpewniej syn jednego z obdarowanych przez Władysława Opolczyka – zaliczał się już bez wątpienia do elity. W 1392 r. kupił wieś Malechową (dystrykt lwowski) od Piotra Bloroka, mieszczanina lwowskiego, za 34 kopy groszy ruskich. Synami Michała Łabęckiego byli Jan (1397–1451) i Mikołaj (1400–1436). W 1427 r. Mikołaj z Żukowa znalazł się w gronie szlachty ruskiej składającej homagium Władysławowi Jagielle i przystawił pieczęć z herbem Awdaniec do wystawionego wtedy dokumentu (jego pieczęć znana jest także z 1436 r.). Jan z Żukowa, pojawił się natomiast w źródłach – jeszcze u boku ojca – w 1397 r. W 1420 r. otrzymał od Władysława Jagiełły prawo średzkie dla swoich dóbr Żuków i Dryszczów, był także dziedzicem Międzygórza w ziemi halickiej. Dwukrotnie żonaty (druga żona Elżbieta), pozostawił po sobie liczne potomstwo, w tym dwie córki, Elżbietę i Barbarę oraz czterech synów: Pakosława, Nawoja, Teodoryka i Jerzego. Łabęccy, zwani na Rusi Labantami, występowali tam aż do XVII w.Дивлячись на цей текст само собою напрошується припущення, що таємнича Лабентвела таки повинна бути пов'язана з вищезгаданим родом.
-
2
-
-
До речі, така ж інформація є і про сусіднє з Жуковом село Надрічне (до 1946 - Дрищів), яке як і Жуків у 1420 році отримало магдебурзьке право, і яким теж володів Я.Лабонта. Спроба погуглити цього пана по польських джерелах поки що ні до чого особливого не привела, все ті ж відомості про магдебургію:
Цитата1420 r. nadaje Władysław Jagiełło prawo niemieckie średzkie wsiom Żuków i Dryszczów, należącym do Jana Łabąty z Żukowa (A. G. Z., t. III, str. 175).ЦитатаLXXXIX. 1420. Władysław Jagiełło nadaje prawo niemieckie średzkie wsiom Żuków i Drzyszczów, należącym do Jana Łabąty z Żukowa . . . . .175-
1
-
-
Олесько
Спеціально не фотографував, але фрагмент намету в кадр все одно вліз.
-
1
-
-
По теме церкви за стеной, вы пишите, что она построена в 2000-х, тогда как здесь, например, указан 1956 год. Ошибка?
Практично нереально, щоб це був 1956 рік. В радянські часи ніхто би не дозволив побудувати нову церкву.
-
Ось так замок виглядав станом на початок травня 2010 року:
Навесні 2007 року замок ще не був покритим штукатуркою:
Не знаю чи це ще актуально, але в 2010 році план реставрації замку виглядав так:
-
1
-
-
Меджибізький замок мабуть один з найбільш "задротованих" замків, бо стовпи з дротами стоять практично по всьому зовнішньому периметру.
п.с. Тут вже в пору вводити тему з парковками під оборонними об'єктами.
-
1
-
-
Хороший макет! А якби його в часи виготовлення ще би розфарбували, то, думаю, він виглядав би ще цікавіше. Аби тільки сьогодні не додумались його розмальовувати, бо сам макет вже став історією.
До речі, а який період відображає даний макет (#11)? І чи можна потрапити до Казематної башти?
Олесский замок: макеты
в Олеско
Опубликовано:
Знайшов пояснення такого вигляду мосту в путівнику "Олесский замок" (Львів, Каменяр, 1981 р.):
До речі, в авторський колектив путівника ввійшли працівники Львівської картинної галереї - Александрович В.С., Возницький Б.Г., Карпчук Р.А., Овсійчук В.А., Сабодаш Т.А., Соломка Р.П., Ріпко Е.А.