[Карти Нью-Йоркської публічної бібліотеки]

Нью-Йоркська публічна бібліотека виклала в мережу понад 10 тисяч історичних карт, серед яких можна зустріти і карти українських земель. Скачати карти можна тут - http://maps.nypl.org/warper/

Новина про подію.

[Мельна: замок]

В 17.05.2014 в 15:21, Filin сказал:

Карта Ф. фон Мига (1779-1782) могла бы помочь уточнить детали, но нужного листа пока нет под рукой.

Ніби нічого особливого на карті фон Міга не видно. Хіба що прямокутник біля річки, але важко сказати, що він міг означати.

Жива карта

[Замочок (Замочек): замок]

Обговорюється цей об'єкт: Замок поблизу села Замочок

Село Замочок розташовується в Жовківському районі за 8 км на північ від Жовкви. Розташування села відносно Жовкви, Рави-Руської і Великих Мостів:

Назва села сама по собі натякає, що колись тут мав би бути замок. Подивимось, що на цю тему говорять писемні джерела. Для початку заглянемо в "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (т.XIV, с.368):

Переклад з польської:

Цитата

Замочок (Zameczek) - село, Жовківський повіт, 9 км на пн.-зах. від повітового суду і пошти в Жовкві. На пн. лежить Любеля, на сх. Кулява, на пд.-сх. В'язова, на пд. Винники (Жовква) і Воля-Висоцька, на зах. Добросин. Пд.-сх. частиною села пропливає Деревенка, притока Свині, яка у верхній частині також називається Свинею, а в нижній Кулявою. Власн. більша мала орної ріллі 374, лугів і городів 171, пасовищ 27, лісу 80 моргів; власн. менша орної ріллі 1238, лугів і городів 688, пасовищ 298, лісу 2 морги. В 1890 р. було в селі і присілках: Діброва, Борове, Галасі, Кропи, Мазури, Підкови, Сороки, Школярі 276 домів, 1487 жителів в гміні (1404 гр.-кат., 58 рим.-кат., 25 ізр.; 1408 русинів, 77 пол., 2 нім.). Парафія рим.-кат. в Жовкві, гр.-кат. в селі, деканат жовківський, дієцезія перемишльська. До парафії належить В'язова. В селі є дерев'яна церква з 3 куполами і 1-класна школа. Село належало колись до маєтку Собєського, до жовківського ключа. Було тут колись озеро, по середині якого на острівці стояв замок, звідки село отримало свою назву (Шематизм дух. гр.-кат., Перемишль, 1879, стр. 152). В 1780 р. перейшло село в заміну за якусь копальню солі у власність Незабитовських, які його продали в 1872 р.

Орест Мацюк у книзі "Замки і фортеці Західної України" (с.55) про Замочок пише таке:

Цитата

Наш маршрут далі спрямований на північ до с. В'язова, де звертаємо наліво і потрапляємо до с. Замочок. Тут, на острові, серед великого ставу, який тепер осушений, приблизно на тому місці, де нині розташовані тваринницькі ферми, був дерев'яний мисливський замочок, збудований за наказом короля Яна ІІІ Собєського.

Там же є зображення з проектом реконструкції замку:

Також про Замочок є згадка в книзі Володимира Пшика Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (с.75):

Цитата

Замочок

Розташоване над р. Деревенкою, притокою р. Свині, за 10 км на пн від районного центру. Село знаходилось у приватній власності, зокрема, у др. пол. XVII ст. належало до маєтків Жовківського ключа Яна Собєського. З 1780 і до 1872 р. село перебувало у власності родини Незабитовських. Можливо, появу дерев'яного замочка на острові посеред ставу, можна пов'язати з активною фортифікаційною діяльністю Яна Собєського. Однак, має право на існування думка про раніший період появи укріплення, що відобразилося у самій назві поселення. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

Окрім наведених вище Володимир Пшик посилається ще на два джерела:

1) Adamczyk Jan Leszek. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku.

2) Археологічні дослідження на Львівщині в 1994 р.

На жаль, книга Адамчика в руки мені ще не потрапляла, а в іншому джерелі Замочок згадується лише одним реченням:

Цитата

Існування середньовічних замчищ стверджено також в с. Замочок (ур. "Юхтимова гора") та на східній околиці с. Сулимів (лівий берег Думного потоку).

Можливо окрім наведеної цитати в "Архітектурних дослідженнях на Львівщині у 1994 р." є ще згадки про Замочок, але щоб перевірити це потрібно мати повне видання цієї праці, а її в мене немає.

Спробуємо проаналізувати наявну інформацію. Отже:

1. Відомо, що замок існував в часи Яна ІІІ Собєського, тобто у другій половині XVII століття. Про існування більш раніших укріплень достовірних даних немає, хоча Володимир Пшик висловлює думку, що вони могли тут бути і раніше. Щоправда дане припущення грунтується лише на походженні назви села, тому вважати його безапеляційним навряд чи можна, бо, по-перше, наразі ніде не проскакувала дата утворення поселення, тому так само можна припускати, що воно могло виникнути і разом з замком або пізніше від нього, а по-друге, якщо село і існувало раніше, то з часом воно могло змінити свою назву (таких прикладів є чимало).
    
2. Невідомо коли саме замок занепав чи був зруйнованим. Єдине, що можна стверджувати, що відбулось це до 1779 року, бо на картах фон Міга замок вже не фігурує.
    
3. Відомо, що замок був дерев'яним і розташовувся на острові посеред ставу. Трохи дивним є твердження Володимира Пшика про те, що місце замку неідентифіковане, бо, по-перше, раніше Орест Мацюк писав, що замок був на місці, де зараз розташовуються тваринницькі ферми (в чому я сумніваюсь, але про це буде нижче), а по-друге, в "Архітектурних дослідженнях на Львівщині у 1994 р." пише, що стверджено існування середньовічного замчища в селі Замочок, а це, на мою думку, може говорити лише про одне - місце замчища було знайдено і розташовується воно в урочищі "Юхтимова гора". Залишилось тільки вияснити де саме слід шукати дане урочище.

А тепер перейдемо до найцікавішого - спробуємо визначити місце розташування замку. Для початку поглянемо на сучасні супутникові знимки від Google:

Замість очікуваного ставу бачимо систему ставків (мітка 1), а острова нема. Також видно тваринницькі ферми (мітка 2), де, за словами Ореста Мацюка, колись стояв замок:

Поглянемо, що ж зображено на карті фон Міга (1779-1782 рр.):

Бачимо великий став, значно більший за розміром ніж всі сучасні ставки разом взяті, воно й не дивно, адже за словами Ореста Мацюка великий став осушили, хоча, як бачимо, не повністю. Легко перевірити методом накладанням карт, що сучасні ставки займають північну частину старого великого ставу. Є на карті фон Міга і острів посеред водойми, а от замку немає. Це може говорити про те, що на час складання карти (1779-1782 рр.) він вже не існував.

На австрійській військовій карті (1806-1869 рр.) острів також проглядається:

Тепер покажемо орієнтовні межі старого ставу і місце розташування острова на сучасній карті:

Червоним позначено орієнтовні межі колишнього ставу, а салатовим - межі острова. Саме там згідно описів колись мав би стояти замок.

Отже, на даний момент маємо два ймовірних місця розташування замку:

1 - ймовірне місце розташування острова і відповідно замку на ньому.

2 - місце розташування замку за Орестом Мацюком на місці теперішніх тваринницьких ферм.

Згідно проведених вище досліджень карт не виглядає на те, що замок мав би бути на місці ферми, бо острів туди не виходить накласти. Це можливим є лише у двох випадках:

1) в часи існування замку став мав зовсім інші межі ніж це показано на карті фон Міга;

2) місце розташування замку на острові є помилкою першоджерел.

Звичайно варто би було подивитись на все це безпосередньо на місці. Можливо залишились якісь сліди від укріплень, наприклад, у вигляді залишків від валів. Також можна поцікавитись де розташовується урочище "Юхтимова гора", бо саме на нього як місце розташування замчища вказують "Архітектурні дослідження на Львівщині у 1994 р.". Ну і само собою місце мали би знати археологи, які проводили там дослідження.

В мене наразі все.

[Мрачные топонимы на карте Украины]

Погарисько - село в Жовківському районі Львівської області. Ось що про походження назви говорить вікіпедія:

Цитата

Існує дві версії походження назви села: 1. Від слова "пожежа", "погоріло" і т.п. 2. Від давньоукраїнського "погар" - кубок для вина (стакан).

Джерело

[Червоногруд на стародавніх картах]

Червногруд на карті фон Міга:

Червоногруд на австрійській військовій карті (1869-1887 рр.):

[Кудринцы: замок]

Фото замку з липня 2011 року:

     

[Замки и крепости Украины: рисунки, графика и т.п.]

Картини Степана Пісьо:

Замок в Свіржі

Жовківський замок зі сторони Звіринецької брами

Олеський замок

Свірзький замок

Замок в Підгірцях

Золочівський замок

Луцький замок

[Замки и крепости Украины: рисунки, графика и т.п.]

Замок в Луцке.

Джерело

[Церковь Святой Параскевы Пятницы: история и архитектура]

Ось що говорить про церкву "Львовская летопись с 1498 по 1649 год":

[Підкамінь (Подкамень): Камінь ("Чортів камінь")]

Фото з березня 2011 року:

Фото з квітня 2012 року:

 

[Жванец: замок]

Фото з липня 2011 року:

 

[с. Замок: замок]

В 27.03.2015 в 00:32, Filin сказал:

Вот ещё несколько мыслей:

Цитата

Zamek Magierowski

Это название села способно породить путаницу, поскольку в самом Магерове также был замок, и его, по логике, также можно называть "Замком Магеровским".

Вполне возможно, что замок-дворец Семенского-Левицкого был разобран или перед Второй Мировой или вскоре после её окончания, поскольку, к примеру, в расположенном неподалёку Магерове именно такая участь постигла хорошо сохранившиеся руины замка, которые были уничтожены ближе к середине 20 века.

Щоб не було плутанини треба дивитись на контекст, в якому вживається дана назва, тобто чи стосується вона населеного пункту чи замку в Магерові. Хоча не заперечую, що плутанина може бути, тим більше, що свого часу маєтками в Магерові також володіли Семенські-Левицькі.

Цитата

Одна из занятных деталей, показанных на карте Ф. фон Мига - это ограда, которая примыкала к замку, и, вероятно, окружала небольшой сад. Северная половина ограды показана в виде сплошной каменной стены, а вот южная половина показана красными пунктирными точками, и я пока не понимаю, как это трактовать

Схоже, що залишки тієї стіни можна побачити і сьогодні на супутникових знимках:

Цитата

P.S. После всех этих описаний забавно видеть страничку села Замок на Официальном портале Верховного Совета Украины, где в качестве исторической даты образования поселения указан 1720 год

Вікіпедія теж вказує 1720 рік

[Мрачные топонимы на карте Украины]

Могиляни. В Україні є три села з такою назвою - в Чернігівському районі Запорізької області, Жовківському районі Львівської області і в Острозькому районі Рівненської області. Про походження назви села в Запорізькій області нічого не скажу, а от про два інші вікіпедія згадує.

У Львівській області:

Цитата

Давніше знаходили тут попільниці тілопальних поховань. Є також сліди кургану, тепер розораний.

Джерело

В Рівненській області:

Цитата

вірогідно названо від великого курганового цвинтаря і великої кількості окремих, самітних курганів-могил.

Джерело

[с. Замок: замок]

Обговорюється цей об'єкт: Замок в селі Замок

Село Замок розташовується в Жовківському районі на відстані 8 км на південний схід від Рави-Руської і 7 км на північний захід від Магерова. Відстань до райцентру по прямій становить 25 км.

Розташування села Замок на карті відносно Рави-Руської, Магерова і Жовкви:

Вже сама назва села говорить, що тут колись мав би бути замок. Для початку подивимось що про село говорить "Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich" (т. XIV, с. 368-369):

Переклад:

Цитата

Замок (Zamek, Zamek Magierowski) - село в Равському повіті, 9 км на південний-схід від повітового суду в Раві-Руській, 7 км на північний-захід від пошти в Магерові. В 1890 році було в селі і в присілках Думичі, Козаки і Забава 179 будинків, 992 жителі в гміні, 6 будинків, 58 жителів на території двору (837 греко-католиків, 136 римо-католиків, 77 ізраелітів; 874 русинів, 110 поляків, 66 німців). Парафія римо-католицька в Магерові, греко-католицька в Монастирку. В селі є гуральня.

Поки що жодної згадки про існування замку. В книзі Ореста Мацюка "Замки і фортеці Західної України" дане укріплення теж не згадується. Тому перейдемо до інших джерел.

Ось що пише про Замок Володимир Пшик в книзі Укріплені міста, замки, оборонні двори та інкастельовані сакральні споруди Львівщини XIII — XVIII ст. (с.75):

Цитата

Замок

Розташоване над р. Мощанкою, притокою Рати, за 33 км на пн. зах. від районного центру і за 10 км на пд. від Рави-Руської. За переказами назва поселення походить від замку, що був тут збудований у ХVII ст. Під час походу військ Богдана Хмельницького козацькі загони разом із місцевими селянами вели бій із навколишньою шляхтою, яка сховалася у замку. Внаслідок цього оборонці укріплення зазнали значних втрат, а сам замок був зруйнований. Місце неідентифіковане. Невідомі інвентарні описи та іконографія.

А тепер звернемось до "Історії міст і сіл УРСР" (т.14, с.534):

Цитата

ЗАМОК - село, центр сільської Ради, розташоване над річкою Мощанкою, притокою Рати, за 33 км від районного центру і за 11 км від залізничної станції Рава-Руська. Населення - 597 чоловік. Сільраді підпорядковані населені пункти: Ванюрі, Дзюньки, Думичі, Думичі-Замкові, Забава, Заглина, Іванці, Кам'яна Гора, Погарисько.

На території села знаходиться центральна садиба колгоспу ім. 17 вересня, який має 2050 га орної землі. Вирощуються зернові й технічні (перважно льон) культури. Розвинуто м'ясо-молочне тваринництво. В 1955 році колгосп був учасником Всесоюзної сільськогосподарської виставки в Москві, на якій його нагородили бронзовою медаллю за вирощення високих урожаїв льону-довгунця.

У Замку є восьмирічна школа, бібліотека, Будинок культури.

За переказами, назва його походить від замку, що був побудований у ХVII столітті. У 1648 році в селі перебував один із загонів Б. Хмельницького. Місцеві селяни разом з козаками вели бій з шляхтою, яка засіла у замку. В результаті бою поляки понесли великі втрати. Весною і влітку 1918 року селяни сіл Замку, Кам'яної Гори, Монастирка і Погариська виступили проти примусової праці у поміщицькому маєтку. Вони відібрали у війта печатку і знищили список зобов'язаних працювати на панських ланах. Біля пам'ятника, встановленого на честь скасування кріпосного права, відбувалися мітинги. У придушенні виступу брали участь австрійські війська. Селяни Замку та навколишніх сіл виступили проти перепису населення, який проводився польським урядом у 1921 році. Організація "Сельроб" створена у 1928 році.

У с. Погариську з 1915 року і до своєї смерті (1916 р.) жив український письменник і громадський діяч Лесь (Олекса Семенович) Мартович.

З наведених джерел наразі відомо, що замок було зведено у ХVII столітті і він зазнав суттєвих руйнувань у 1648 році. Проте невідомі ані його тип і планування, ані матеріал з якого він був зведений, а також чи були спроби його відбудувати після 1648 року.

Хоча Володимир Пшик пише, що місце розташування замку неідентифіковане, проте можна спробувати його відшукати. Для цього скористаємось картою Ф. фон Міга (1779-1782 рр.):

Жива карта

Перше що кидається в очі є те, що село на карті позначено як Руда (Ruda). Проте жодне з вище наведених джерел про таку назву відомостей не надає, тож достеменно невідомо коли саме село було перейменовано. Можна лише стверджувати, що це відбулось не пізніше 1869 року, бо на австрійській військовій карті 1869-1887 рр. село вже позначено як Замок, а на австрійській військовій карті 1806-1869 рр. як Замок взагалі позначено сусіднє село Думичі, в той час як села Замок і Монастирок позначені спільною назвою Руда Монастирок (Ruda Monasterek). Можливо колись десь в джерелах спливе замок в селі з назвою Руда і його вдасться прив'язати до даного села. Хоча з популярністю назви Руда це буде не так вже і просто.

Тепер глянемо як виглядав замок на карті фон Міга. Видно, що він був прямокутним в плані з чотирма баштами (чи бастіонами?) по кутах, а також двома баштами (надбрамні?) у північній і південній куртині. Цікавою за формою є споруда, що розташовується нижче від південно-західного кута замку. Можливо це був якийсь більш пізніший панський маєток, принаймі інших припущень в мене поки що нема. Також на карті 1869-1887 рр. в потрібному місці є позначка Schl. Цікаво, чи це так позначили залишки замку чи може панський палац (якщо такий там був)?

А тепер прийшла черга співставити місце розташування замку на карті фон Міга з супутниковими знимками. Для цього позначимо деякі об'єкти на карті фон Міга, а потім покажемо їх на супутникових знимках від Google і Yandex. Міткою "1" позначимо замок, а "2", "3" і "4" - ставки поруч з замком.

Карта фон Міга:

Карта від Google:

Жива карта

Карта від Yandex:

Жива карта

Як бачимо, сьогодні в потрібному місці розташовуються колгоспні будівлі, тому можна припустити, що від замку мало що залишилось. Можливо хіба що частково збереглись вали і рови, але для того щоб їх виявити треба побувати безпосередньо на місці.

[Как же я ненавижу провода!]

Старокостянтинівський замок:

[Староконстантинов: доминиканский монастырь]

Фото монастиря станом на червень 2012 року:

 

[Староконстантинов: замок (фото)]

Інтер"єри замкової церкви (червень 2012 р.):

[Староконстантинов: замок (фото)]

Фото замку станом на червень 2012 року:

   

Панорами:

[Буцнів (Буцнев): замок (локалізація, архітектура, історія)]

Розташування замку на карті фон Міга:

Жива карта

[Звенигород: замок]

Замок на карті фон Міга:

[Клевань: возрождение замка]

Декілька фото замку зроблених на початку травня 2008 року:

[Мрачные топонимы на карте Украины]

Чортовець — село в Городенківському районі Івано-Франківської області. Перша писемна згадка про село датується 1479 роком. Відомостей про походження назви в мене наразі немає.

[Касперовцы (Касперівці): замок]

Цікаво, а що позначили на карті фон Міга як "обеліск"? Невже барильєф святого Онуфрія?

[Дунаев: костел св. Станислава]

Січень 2010 року:

[Дунаев: костел св. Станислава]

Фото костелу, зроблених в лютому 2009 року: