Arsen Замки -Тернопільщини
-
Публикаций
166 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
54
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем Arsen Замки -Тернопільщини
-
-
Сайт "Старовинні церкви, костели, синагоги, монастирі України" в статті про церкву Св. Миколая подає таку інформацію:
ЦитатаСпоруджено церкву в 1584 році на місці де колись було замчище княжої доби. На цьому пагорбі ще зараз можна помітити сліди оборонних ровів та валів княжого городища. На північ замчище закінчується стрімким урвищем. За переказами церкву спорудив князь Констянтин Острозький.
Версія, що церква споруджена на місці замчища звучить цікаво, та водночас немає джерела - звідки ця інформація була взята. Княжої доби це - період Київської Русі? чи пізніше, наприклад князь Констянтин Острозький жив у XVI ст. Взагалі, було б цікаво дізнатися чому саме княжий період (в сенсі Київської Русі) ?
На мою думку, у 1584 р. була споруджена капличка (матеріал?) на території замку і потім у 1589 р. обоє постраждали. Якщо замок був кам'яним то його могли розібрати для відновлення/спорудження церкви.
-
1
-
-
Я думаю що питання Зборівського замку залишається актуальним, тому висловлю деякі деталі які я помітив.
В 28.05.2012 в 02:58, Filin сказал:Продолжаем копать, и вот вам новые материалы по теме:
Зборов на карте Боплана:
Как видно, типичного символа, изображавшего замок, здесь мы не видим. Есть только символическое отображение городские укрепления. Однако с замком не всё так просто, но об этом ниже.
На мою думку, замок (або, якесь інше укріплення) все ж таки показано. Зверніть увагу на "круг" по центрі міста, він аналогічний "кругу" в Збаражі:
На карті Фон Міга, на місці збаражського "кола" показане укріплення:
Тоді коли в Зборові нічого подібного не видно:
Можливо, за півтора століття до створення карти Фон Міга, у Зборові було щось подібне?
-
Городенка на карті Фон Міга
Замок на карті Фон Міга
Укріпленний об'єктНа карті Фон Міга мене зацікавила ось-ця ділянка:
Це є, скоріш за все, вали 16-17 ст. укріпленого міста (судячи по наявності башт/бастіонів - червоні стрілки). Проблема в тім що це є околиця (теперішнє село Котиківка) міста, центр, якого, є не укріпленним.
-
1
-
-
Цікавий об'єкт, зараз, часу "поритися" в інтернеті нема але як буде, то обов'язково перегляну що там є по-поводу Яблунова.
На карті Фон Міга мене зацікавила інша ділянка, яка також знаходиться близько до ринкової площі. Ось ця ділянка:
-
1
-
-
В 02.03.2018 в 18:00, Guest Олександр сказал:
В Дубівцях ніяких городищ немає, тільки неукріплене поселення. Звідки така інформація про городище в Дубівцях?
Я й не згадував городища в с. Дубівці, лише урочище Монастирисько, а чи було воно укріплене чи ні, я не уточнював, бо точно не знав. Тепер, завдяки вам, відомо що це було не укріплене поселення. Інформацію взяв з Вікіпедії, так як в інших статтях повторювалося те саме (на статтю я залишив посилання).
В 02.03.2018 в 18:00, Guest Олександр сказал:Під статус міста або города підходить тільки Бозок. Відповідна велика площа та знахідки підтверджують статус.
Радий, що версія "Биковен це - Бозок" підтвердилася словами археолога (правда, Марія Ягодинська також згадувала що у урочищі Бозок міська забудова).
-
Давайте повисимо цінність розвідки bidgo
Район розвідки на супутниковій карті Яндекс:
Для першої фотографії орієнтирами, для мене виступили ці об'єкти:
Ці ж об'єкти тільки на Яндекс карті:
А тепер продублюємо фото bidgo, але, разом з орієнтовними помітками місця де зроблена фотографія.
Замок
Вид на замок з пд.- сх. :
On 17.04.2013 at 13:04, bidgo said:Ось Замчище. Нагорі не вспів побувати.
Тобто, bidgo вважає що замок розміщувався на ось цій ділянці - пагорбі (видні занятні лінії, можливо, залишки від замку) :
Нажаль, на карті Фон Міга ніякого укріплення в цьому районі не видно.
Зліва від замку є якась незрозуміла позначка, а, на самому замку видно чотири кам'яні будівлі. Є ще підпис Wh тільки незрозуміло до чого вона відноситься:
Можливо bidgo краще аргументує - чому замок мав розміщуватися саме в тому місці?
МістечкоOn 17.04.2013 at 13:04, bidgo said:Це Огрод який примикає з східної сторони до до досить великого, десь гектарів 10 урочища яке називається Містечок.
На карті Фон Міга, напроти урочища Містечок видно невелику ринкову площу. Цікаво як вони зв'язані? Це була ринкова площа Містечка чи окреме місто/містечко?
ОгродЯк видно, на карті Фон Міга не позначено ніяких укріплень.
On 17.04.2013 at 13:04, bidgo said:Розмір вражає майже правильний трикутник з стороною приблизно 150 метрів.
Якщо, трішки напружитись то можна побачити трикутник на супутниковій карті:
Приблизні розміри куртин - західна: 125 м, східна: 106 м, північна: 120 м.
Вид на Огрод з заходу або пд.- зх. :
Вид на Огрод з пн.- сх. :
Південно-східна кутова башта:
Для цього фото можу лише припустити що фото було взято десь-звідси:
Укріплення ось з такого ракурсу:
Вид Огрода з середини:
Вид з північної куртини:
Рів між Містечком та ОгродомСудячи по фото, то дорога, яка завертає до церкви, знаходиться в низовині - між двома пагорбами. Можна припустити що давніше східну куртину укріпляв рів у всю довжину, який одночасно використовували як дорогу.
Рів з такого ракурсу:
Рів з протилежного ракурсу:
ДамбаНа карті 1861-1864 рр. чудово видно цю дамбу разом з озерцем:
Дамба з пд.- зх. вона є показана стрілочкою:
Вид з дамби:
Реконструкція це чудово, тільки тоді коли всі відомості про об'єкт опрацьовані і по ньому немає гіпотез. В цьому випадку, реконструкція може нанести більше шкоди як користі, він є малодосліджений і рідкісний. З його датуванням хоча б розібралися а потім вже якісь плани б робили.
-
1
-
-
Тема закінчилася, але, деякі питання залишилися без відповіді.
Монастир
QuoteНо по монастырю паулинов вопросы у меня всё же остались. С районом теперь всё понятно, а как на счёт более точной привязки? Известно ли, например, как были расположены монастырские постройки (костёл, кельи и т.п.) в указанном районе? Например, сможете ли на карте символическим прямоугольником отметить место, которое занимал костёл? Или пока известен только район?
Карта Фон Міга підтверджує район показаний Жиздитель:
У 1763-1787 рр. Монастир представляв собою: П-подібну будівлю та монастирську церкву. Судячи по карті Фон Міга, монастир знаходився тут.
Нижній замокЖиздитель подав такий район розміщення замку:
На карті Фон Міга, мені здалася цікавою інша ділянка:
Стрілочками відмітив те, що, на мою думку, схоже на якийсь рів або вал.
Це місце тепер виглядає якось-то так:
Цікаві читаються лінії - позначені стрілками.
Але, район Жиздителя цікаво виглядає на карті 1861-1864 рр. :
На мою думку питання локалізації Нижнього замку ще не закінчене.
Топонім
На карті 1869-1887 років, є цікавий підпис зліва від Нижнева - W.H. Czerwena Karczma.
-
1
-
-
Микулинці це окрема тема)
Чомусь, це йому не мішало добре позначати (схематично) колосальну кількість укріплень Правобережної України.
Але, струсівський замок і справді міг бути хибно показаний. В такому випадку забуваємо про замок №2 і залишаємо замок №1.
P.S. Невже весь мій пост не надихнув вас нінащо більше як два речення?
-
Струсівський замок "трішки" парадоксальний. Наприклад його розташування вказують в урочищі Чортова Дебра (лівий берег р. Серет), але Гійом Левасер Де Боплан так не вважає (замок показаний на правому березі). Хтось його уже локалізував і каже що він чотирикутної форми, а, Боплан знову перечить своїм п'ятикутним замком. Так хто ж правий?
Перед тим як продовжити, пропоную спочатку ознайомитися з історією Струсівського замку - тут.
КартиНу що ж почнемо з карти, вищезгаданого, Г. Боплана, період показаний на карті: 1630-1648 рр. (на карті північ з півднем поміняні місцями):
Карта Боплана схематична, що з неї можна взяти корисного:
- Замок знаходився на правому березі р.Серет.
- Замок доповнював міські укріплення.
- Замок мав п'ятикутну форму.
А тепер для зрівняння візьмемо цитату з статті на яку я посилався раніше.
ЦитатаМесто для его возведения выбрали не левом берегу реки. Таким образом, замок расположился на одном берегу реки, город находился на другом, а разделяла их река.
Замок представлял собой прямоугольное в плане укрепление. Его размеры – ориентировочно 100х150 метров. Замок был защищён земляными валами и рвами, а так же каменными укреплениями.
Источники:
- «Замки і фортеці Західної України», Орест Мацюк, 2005
Або трішки інший опис замку від Castles of Ukraine, автор навіть локалізував замок.ЦитатаЗамок знаходився на високому лівому березі річки Серет, а місто навпроти замку, на правому березі річки.
В плані замок був прямокутним укріпленням розмірами приблизно 100 на 100 метрі. Навкруги замку були викопані глибокі рови і насипані земляні вали. По кутах знаходилися кам'яні укріплення.
Автори обох статтей стверджують, що:
- Замок знаходився на лівій стороні.
- Місто і замок розділяла річка.
- Замок був прямокутної форми.
- Замок мав кам'яні укріплення.(Обоє не уточнюють що саме за кам'яні укріплення, але автор другої додає що вони були по кутах - башти або бастіони?)
- Єдине що не сходиться так це розміри замку. Перша стаття подає нам інформацію що замок мав приблизні розміри: 100x150 метрів. Тоді коли друга стаття подає нам такі розміри: 100x100 метрів. Перша стаття посилається на Ореста Мацюка книги, якого, я не маю. А друга стаття посилається на локалізацію замку проведену автором (про неї тема піде нижче), що з однієї сторони добре, а з другої сторони, вірогідність помилитися у розрахунках, коли орієнтуєшся на перепади висот у лісі - колосальна.
І тут ми попадаємо в ступор, як усі хто цікавився або досліджував замок, сказати хто не правий - складно. Можна сказати що помилився Боплан, але, в більшості випадків, він схематично дуже добре передавав форму та розташування замку (відносно міста). Можна сказати що помилилася "більшість" (всі хто вважає що замок розташовувався у урочищі Чортова Дебра), тоді виникає питання: рештки чого вони знайшли? А, можливо ніхто не помилився? І в Струсові було два замки? Зараз усе поясню.
Замок №1Це є той самий замок який збудували Струси на початку 17 cт. на лівому березі Серету, в урочищі Чортова Дебра. Він був прямокутної форми 100x100 або 100x150 метрів.
Його локалізацією зайнявся автор, вищезгаданої, другої статті. Нажаль, він трішки не професійно подав результати своїх пошуків. Він зробив три відео та виклав на Youtube : перше відео, друге відео, та третє відео. Але ні на одному з них не уточнив де він бачить залишки рову, валу та кам'яних укріплень. Залишаю це на ваш розсуд. Судячи з третього відео, автор пройшов, приблизно, ось таку стежку:
На 2:04 кадр обривається і я вже не можу сказати де знаходиться автор цього відео. Ми все одно подякуємо йому за його старання
На карті дуже цікаво виглядає ось ця ділянка (можливо мені здалося) можливо це спровоковане тим, що дерева ростуть на перепаді висот:
На Гугл карті все ще "читається" лінія прямокутної форми:
А от на карті від Bing вона вже майже не "читається":
Тепер якось-то дивно дивитись на цю фотографію, яку зробив той самий автор статті:
Доречі, спочатку я вважав що "замок" ( в лапках тому що в той час це був палац або частина монастиря) не був позначений на карті Фон Міга. Насправді ж нам мішає його бачити позначка монастиря а якщо її забрати то получиться щось таке (буду радий якщо комусь цим допоміг):
Замок №2У 1629 р. Струсів переходить в володіння Адама Калиновського, який споруджує той самий п'ятикутний замок який входив в міські укріплення та знаходився на правому березі Серету. Поглянемо на карту Боплана іншого видання, звичним для нас ракурсом (північ та південь на своїх місцях):
ДжерелоНапевне, що Боплан незнав що Струсів розташований на мисі, як у випадку з Гусятином - стаття, через що конфігурація укріплень була скривлена. Насправді ж замок міг бути на не півдні а на сході від укріплень. Перевертання карти Боплана нічого не дадуть, тому образно це покажу на сучасній карті (червоний контур - укріплене місто, синій - замок):
Чому я вибрав те місце для замку? Тому що на карті Фон Міга є цікавий палацовий комплекс з парком, який розміщувався десь там де я позначив синім контуром + між костелом та тією ділянкою є кам'яні підпірні стіни, можливо заради їхнього спорудження розібрали замкові кам'яні укріплення (якщо такі були)?
Які будуть враження/критика на все це?
-
2
-
В 08.01.2015 в 21:03, Filin сказал:
Если же убрать религиозную связь между поселениями, то в сухом остатке получим один замок в Золотниках, а другой в Хатках-Надречном.
P.S. Теперь можно приступать к локализации замчища, привязанного к Хаткам, но это уже другая история, которую затронем в другой теме.
А Орест Мацюк на своєму плані показав аж цілих 4 замки в цьому районі:
У Надрічному (Хатки), Соколові, Золотниках та Бурканові.
-
1
-
-
1 hour ago, Guest Ілля Литвинчук said:
Ріцці Заноні ймовірно перемалював укріплення з карти Боплана, бо його карта майже тогож самого періоду.
У мене також, не раз з'являлось таке враження. Можливо Заноні і справді надихався картою Боплана?
-
Так як, форумчанин Filin зв'язатися з автором не зміг, ми спробуємо щось додати по цій темі)
Почнемо з Вікі:
ЦитатаІсторія
На околиці знайдено кам'яні знаряддя праці доби міді.
Згадується 8 квітня 1443 року в книгах галицького суду [1].
Ще одна письмова згадка про село належить до 1479 року.
У податковому реєстрі 1515 року документується відсутність податків з орендованого шляхтичем Бидловським села через розорення татарами [2].
За часів польського чи австрійського панування у селі постала мазурська колонія [3]
- Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.113, № 1161
- Вгору↑ Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 169 — Warszawa : Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. — 252 s.
- Вгору Kościołek w Wołosowie // Kurjer Stanisławowski. — 1904. — № 977 (12 czerwca). — S. 1. (пол.)
Текст згадки 1443 р. (якщо буде час, то з'явиться переклад) :
Цитата*1161. Barbara Pokosowska. Generosa domina Barbara de Pokosowcze recognovit, quodomo resignavit alias odstapwge maczerzysni swogeg sui legittimi videlicet in centum marcis videlicet in Cismeniczani terciam partem et in Volossow terciam partem nobili domino Stephano Bidlowsky in ewum.
Текст згадки 1452 р. (Вікі не згадує дві наступні згадки):
Цитата*2715. Dobek / Petrus. Nobil. Dobek de Car|snycze actor citavit nobil. Czemyerz pro eo, quia sibi non dedit intromissionem in lapideam in civitate Leopol. in sexaginta marcis, quia repercussit intromissionem dare. Et adstatim nobil. Stephanus Bydlowsky volens eliberare fideiussorem suum Petrum Czemyerz dixit: domine Iudex, ego in Volossow do intromissionem Dobkony cum omni iure et protegere eum volo. Et Minister. Pyeczony recognovit, quia dedit intromissionem in lapideam. Et Czemyerz dixit: ego uxorem meam non intercedo super hoc, quod Dobek dicit, quod uxor mea non vellet dare sibi se intromitti. Et Iudex sentenciavit, quia Dobek debet suscipere intromissionem in bona Volossow, ex quo pignus caput redimit, iuxta consuetudinem terrestrem. Et Dobek noluit suscipere intromissionem, quia est in alio districtu, quia Haliciensi et non est sibi factum iuxta inscripcionem libri. Et Iudex Petro Czemyerz dixit, quod non recederet a iure. Et Ministerialis Pyeczony post eum clamavit dicens, quod non recederet a iure.
Цитата*2719. Stephanus / Dob [ko. Nobil.] Stephanus Byd [lowsky] | expediendo fideiussores suos nobil. Iohannem et Petrum Czemyerz fratres Hermanowske dedit intromissionem in dote villam suam Volossow in distr. Halic. sitam in sexaginta marcis nobili Dobkony de Carsnycze genero suo, ad que bona iam Dobkony coram nobis Pallto. per Ministerialem dedit intromissionem. Dobek, cui voluerit, eadem bona potens est obligare. Et iam Dobek Iohannem et Petrum fideiussores suos emisit de fideiussoria caucione, super quo Dobek posuit memoriale. Presentibus gsis. doms. Vincencio Chochlow, Nicolao Ness Tribuno Leopol., Iohanne de Vyssoky, Nicolao Syenyawski, Petro Chrynyo[ ws ]ski, Mikytha de Dublany.
Єдине що мені видало при написанні "Volossow 1479" це ось ця справка:
Цитата*1032. Introduccio de libro Camerariorum. Gsus. Nicolaus Karnkowsky heres de Hanyowcze Subdapifer Leopol. Racognovit, quia nbli. Iwaschko de Hoschow villam Wolossow, quam habuit in septuaginta marcis, in eisdem septuaginta marcis obligavit ipso Iwaschko ab anno ad annum usque ad plenariam solucionem. | Obligatus est ipse Nicolaus ipsum Iwaschko protegere ; si ipsum Iwaschko aliquis extirparet de tenuta prefate obligacionis ville Volossow et Nicolaus ipsum non posset defendere, extunc sibi in medietatem ville Hanyowce et in medietatem curie et pratorum et agrorum intromissionem dare debet. Si ipsum Iwaskonem in prefata obligacione non protegeret et non tueretur aut si non admitteret et neque daret intromissionem in villa Hanyowcze et ipse Iwaschko aliquod dampnum perciperet, hoc dampnum non erit Iwaschkonis sed Nicolai ad simplicem prolacionem et si se citarre admitteret, extunc cittatus in primo termino parere debet et totam suam causam perdere. Memoriale.
Але вона датується 1482 р. тому получається два варіанти, існує дві справки одна 1479 р. інша 1482 р. або мова йде про одну справку а Вікі помилилася.
На справках я так акцентував увагу, тому що це є ранній період цього поселення і, можливо, воно пізніше не з'являлося. Тепер перейдемо до того про що я хотів поговорити з самого початку - про замок.
З самого початку, Вікіпедія дивує тим, що презентує герб та прапор Волосова, що натякає на його колишній міський статус. Тобто Волосів, будучи містом, міг спорудити замок, або навіть й міські укріплення.
В 23.01.2014 в 04:44, Filin сказал:Сохранилась возвышеность на месте замка, которую охватывают со всех сторон остатки водных каналов.
На карті Фон Міга, видно одну таку цікаву ділянку, підписана як - Edelhaf або Edelhas:
В 23.01.2014 в 04:44, Filin сказал:До сих пор это место местные называют Муры.
А на карті 1861-1864 рр. це місце підписане ще цікавіше (або це різні місця):
На цьому у мене все.
-
1
-
On 24.02.2018 at 09:59, Filin said:
P.S. В книге описаны 33 объекта, а в разделе "Додатки" есть интересный список Оборонных укреплений Тернопольской области 9-17 вв, насчитывающий 154 объекта, и тут понимаешь, какой малый процент объектов охватывают подобные издания, и как много объектов, к сожалению, никогда не попадают в поле зрения популярных путеводителей.
Навіть в цих 154-ох, забули декілька об'єктів, які фактично лежать на поверхні)(в селі Острів тернопільського району та у с.Могильниці теребовлянського району)
On 08.07.2017 at 09:57, Filin said:Карта Європи 1570 року - 83
Яка саме?
-
1, 2, 3, 4 - Краснополіс це теперішнє с.Теофіпілка, так як нам шлях невідомий, можливо він міг проходити і південніше? через що з'явилась похибка у відстані + нам достеменно невідомо на якому відрізку дороги Вердум робив заміри.
5. Я зараз перекладаю все що ви виклали на сторінці про Лабантів, як закінчу напишу свою думку + переклад.
6. Так чому ви не сказали раніше, що Лабентвела чітко прив'язана до с. Сьолка, яке тим більше знаходилося в потрібному нам районі. Як брат вашої бабці міг це знати? Невже руїни чи щось подібне було видно на початку 20 ст.?
P.S. Ви фактично відповіли на моє питання
ці два міста спів-існували неподалік.
-
Вітаю форумчан, які вважали що "Бережани це Лабентвела". Ні, Бережани це не Лабентвела, все набагато цікавіше, Бережани це Noname №2.
А вітаю я, тому що це був крок який нас наблизив до розгадки секрету Лабентвели. Так на початку, у нас було три невідомих поселення -Noname,Noname №2 та Labentwela, а тепер нам відомі два - Буцнів та Бережани, і залишається невідомим лише одне - Labentwela. Ой, що я заговорив так, начебто вже доказав що Noname №2 це Бережани, вибачаюсь зараз викладу "усі карти на стіл".
Спосіб вимірювання я описав, ось тут.
10 миль - 3,5 cм
Використовував іншу карту тому довжина 10 миль - інша*
Рогатин-Noname №2: 27.56 км (1.3 см) Рогатин-Бережани: 24.17 км різниця: -3.39 км (14,02%)
Бібрка-Noname №2: 47.7 км (2.25 см) Бібрка-Бережани: 51.01 км різниця: 3.31 км (6,48%)
Підгайці-Noname №2: 33.92 км (1.6 см) Підгайці-Бережани: 24.27 км різниця: -9.65 км (39,76%)
Поморяни-Noname №2: 28.62 км (1.35 см) Поморяни-Бережани: 20.93 км різниця: -7.69 км (37,17%)
Гологори-Noname №2: 50.88 км (2.4 см) Гологори-Бережани: 37.77 км різниця: -13.11 км (34,71%)
Львів-Noname №2: 71.02 км (3.35 см) Львів-Бережани: 78.9 км різниця: 7.88 км (9,98%)
Галич-Noname №2: 39.22 км (1.85 см) Галич-Бережани: 39.13 км різниця: -0.09 км (0,23%)
Різниця не більша 15 км (2 милі), допустиме прогрішення на ту епоху.
Labentwela
Хотілось вас порадувати, але дистанції від Лабентвели не так гарно сходяться на одному поселенні, як у випадку з Буцневою чи Бережанами.
Дуже цікаво звучить згадка У. Вердума у 1671 р. про місто Krasnopolis, про яку @HOUSE MD говорив ще в 2011 році ! Ця згадка не допомагає локалізації Лабентвели (змінено).
-
1
-
-
Заховані рештки Буцнівського замку
Недавно, роздумуючи про Буцнівський замок, я згадав що примішення в якому колись діяв магазин "Буцнівчанка" знаходиться на непоганому такому підвищенні ~ 2 метри. І тут мене просіяло, а що якщо це є залишки замкових валів, і магазин розміщується на місці однієї з башт?
На другому фото чудово видно, що це підвищення тягнеться, як мінімум на 100 метрів, що додає впевненості до гіпотези що це є рештки замкової платформи. Якщо, все в дійсності є так як я сказав, тоді Буцнівський замок попадає в категорію залишилися вали а не - "стёрт с лица землы". Тепер, доведеться чекати на розвідку на місці, для спрощення або підтвердження гіпотези.
Скріншоти зробив з цього відео.
-
З темою, Кам'янець-Подільського замку, я не дуже знайомий. Зате, на плані Томашевича я замітив одну дивну деталь. Там зображена якась башта (біла стрілка) біля нової-західної(червона стрілка), тоді, коли в принципі, там такої споруди не було...
-
Буквально 15 хв. назад, переглядаючи карту Фон Міга, я помітив замок.
Приведу коротку справку з Вікіпедії про історію містечка на потрібний період:ЦитатаПерша писемна згадка — 1399 рік. Тоді в селі існував костел, правдоподібно, фундований представниками роду шляхтичів Бучацьких гербу Абданк.
1416 року згадане як Шаранчуки.
Дідичем села був Якуб Скарбек гербу Абданк. Найпевніше, в середині 15 століття костел був знищений.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі.
Через село пролягав торговельний шлях, яким переганяли худобу з Молдавії і Покуття, возили сіль із прикарпатських солеварень у Польщу та Литву.
Між 1520 та 1525 роками мешканці Саранчуків отримали маґдебурзьке право.
Через деякий час населений пункт занепав, переданий в оренду селу Тростянець.
В справці Географічного словника королівства Польського, згадується замочок який був оточений ставом зі всіх сторін, і що його залишки ще читаються.
Ось як виглядає замочок на карті Фон Міга, власне там де я й наткнувся на замочок.Це саме місце на карті 1861-1864 рр. :
Співставивши карти на швидке око, замочок прикидається десь в цьому районі:
В тому районі видніється цікавий контур, хто знає можливе це є контури замочку і його вали частично збереглися?
-
3
-
-
On 24.10.2011 at 12:14 PM, Guest SDM said:
Вопрос: А есть ещё потомки Серватовских в Польше? Интересная тема по моёй родословной. Возможно потерянная ветвь.
Да есть, они приежали в Буцнев в 2012-ом, если не ошибаюсь.
-
Мінус один Noname
Випадково наткнувшись на cтаттю @HOUSE MD, я захотів виміряти дистанцію подібним способом між відомими нам містами та одним Noname.
Спочатку, я вимірюю на екрані за допомогою лінійки довжину 10 миль на табличці. Потім я вимірюю довжину між двома містами , отриману довжину ділю на довжину 10 миль. Результат множу на 10 і получаю відстань у милях, але мені потрібно в кілометрах тому множу на 7.4204.( допустима погрішність на цю епоху - 2 милі, тобто 14.8408 км)
Наприклад відстань від Підгайців до Бучача:
10 миль - 3.1см
відстань - 1.1 cм
1.1÷3.1 = 0.3548387
0.3548387⋅10 = 3.548387 милі
3,548387 ⋅7,4204 = 26,33 кмВідстань від Підгайців до Бучача ~ 29 км, прогрішність на 2,77 км.
І по такій схемі я виміряв відстань від Поморян, Підгайців, Бучача та Теребовлі, до нашого Noname.
Поморяни - Noname - 2.1 = 50.27 км
Підгайці - Noname - 1.5 = 35.91 км
Бучач - Noname - 1.6 = 38.30 км
Теребовля - Noname - 0.95 = 22.74 км
Карта
А тепер відстані від того непідписаного поселення до цих міст:
І наше поселення Noname називається - Буцнів.
А тепер порівняємо відстані з карти 1570 р. та з сучасною картою.
Поморяни - Noname - 50.27 км | Поморяни -Буцнів - 49.32 км різниця= -0.73 км
Підгайці - Noname - 35.91 км | Підгайці -Буцнів - 39.54 км різниця= 3.63 км
Бучач - Noname - 38.30 км | Бучач -Буцнів - 48.25 км різниця= 9.95 км
Теребовля - Noname - 22.74 км | Теребовля -Буцнів - 21.77 км різниця= 1.03 кмА для тих кому не віриться що це Буцнів, до карти Гродецького був ряд карт на яких Буцнів був зображений, так має здаватися дивним що він потім не появляється а ніж що він появляється на карті 1570 р.
1554 р.
1562 р.
1566 р.
За карти, дякую @AnKo-
3
-
1
-
-
Вибачаюсь за помилку з розміщенням палацу (все що я знаю про Липник - це інформація з вашого посту).
Ну я ж його не просто так замочком назвав, тим більше що карта Фон Міга подекуди дуже точна, а подекуди орієнтовна. Як було у випадку з Липником, мені невідомо, та треба враховувати що може бути помилка на декілька десятків метрів.
Я й не дивуюся що від нього нічого не залишилося, так як він був на болотяній місцевості і тоді коли його покинули, просідання мало ставатися досить швидким темпом. Тим більше що ділянку могли розрівняти.
Ваш об'єкт я не викидав з можливих, я просто дав порівняння, яке було частично помилковим.
-
Вам звичайно ж, видніше де мав розміщуватися замок. Але, я добавлю свій варіант його розміщення.
Зверніть увагу на те що палац, на який орієнтувався Афтаназі,
розміщений набагато дальше ніж вами позначений об'єкт №1. І ця невелика помилка, відбивається на подальшій спробі локалізації. Так, якщо відштовхуватися від комплексу будівель, позначений червоним квадратом, на південний-схід то ви потрапите на синій квадрат під номером 1. У вашому випадку, палац був нижче тому ви й потрапили на квадрат №2.
Тепер поглянемо потенціал обох об'єктів якби вони були б замками:
Об'єкт №1:
- Міг виконувати роль фортеці:
- Захищати переправу через річку.
- Захищати перехрестя двох важливих доріг.
- Оточений болотом майже з трьох сторін.
- Оточений валом/ровом (?)
Об'єкт №2:
- Міг виконувати роль фортеці:
- Захищати дві переправи.
- Захищати перехрестя двох простих доріг.
- З двох сторін оточений струмочком
- Оборонні риси відсутні
Висновок - скоріш за все, замочок був на ділянці №1. Форма - квадрат. Довжина куртин ~ 30 м. Матеріал - невідомий.
В 04.02.2018 в 10:46, Oleh Stasiuk сказав:А під цифрою 3 знаходиться іще один цікавий об'єкт. Там росте величезна липа. Ніби просто дерево та й все, але тут є свій зміст. Дерево дуже-дуже-дуже старе. Боюся перебільшити, але йому явно не сотня років. За словами старожилів таких лип було декілька, раніше ціла алея. За переказами, саме від них пішла назва села - Липник.
Слова старожилів підтверджує карта 1861-1864 рр. (я ще ні разу не бачив таку кількість дерев на карті)
Ехх... Який чудовий краєвид на Липник, мав би відкриватися з гори на пд-сх від Липника.
-
2
-
Обговорюється цей об'єкт: замок в селі Пробіжна
Міські укріплення, які, частично збереглися й донині, інтригуюють, але по справжньому інтригує те що ніхто не знає розміщення замку. Тобто, те що від нього збереглося не відрізняється від загального рельєфу, так чи можливо буде знайти цей замок?
І так як по всюди повторюється одна і та сама інформація то давайте візьмемо інформацію з сайту zamki-kreposti.com.ua. Ну що ж з літературою ми закінчили (@Filin нам джерел не залишив), тепер перейдемо до карт.
Та сама схема, яку залишив Г. Левасер де Боплан в одному з варіантів:
Бачимо що замок розміщувався на правому, протилежному боці відносно укріплень. До деталей не треба придиратися це схема, і на ній усе показано схематично, замок міг бути як трохи дальше так, трохи ближче, вище та нижче.
На карті Міга получаємо два притенденти на замок, але так як №1 занадто далеко від укріплень, я думаю що замок треба шукати в районі №2 :
Мапа 1861-1864 рр. :
Як показала карта, об'єкт №1 розміщений на схилі, що не є виграшною позицією для замку. А об'єкт №2 розміщений на пагорбі плюс він не такий віддалений як №1.
Цікаво, що це таке? вали чи рови?
КартаА тепер на десерт - карта 1869-1887 рр.
КартаЗверніть увагу на об'єкт №2, приблизні розміри - 80x100 м. трапецеподібної форми оточений з трьох сторін ровами. Чим вам не залишки замку?
Тепер залишилося з'ясувати, де цей об'єкт №2 і що на ньому зараз є.
Супутниковий знімок від Яндекс у районі:
Хотів вже сказати щось по типу - місце замку локалізоване. І почав міряти розміри, як тут, східна куртина має довжину 200 метрів! Та цього достатньо для двох замків! Зрозумівши що я промахнувся та тема не завершена вирішив звернутися до карти рельєфу, так як об'єкт №2 показують на пагорбі.
Google карта рельєфу, замок потрібно шукати в районі квадрату:
Той самий квадрат на супутниковому знімку Google:
В тому квадраті знаходимо знайому нам трапецеподібну форму, радує одне - замчище практично не забудоване і використовується в якості городів. Можливо хтось з місцевих або з тих що живуть недалеко, відкриють нам секрет чи збереглося щось від Пробіжнянського замку?
-
На карті 1861-1864 рр. зустрічаємо дещо інакший стан укріплень:
КартаНайкраще зберіглася західна сторона, потім південна, після неї північна і зовсім не збереглася східна. Хіба що парк має цікаве закінчення яке нагадує що колись там були укріплення:
А тепер повернемося на століття перед створенням цієї карти і уявимо собі інший порядок речей, приблизно ось так мали виглядати укріплення у 18 ст.:
Карта 1869-1887 рр. :
КартаТой рідкий випадок коли укріплення пережили замок (!). Для розвідки на місцевості, цих карт достатньо, по вулицях можна легко з'орієнтуватися і сфотографувати. Що ж там зараз на місці укріплень?
Для замку є інша тема, так як він навіть не входив в систему міських укріплень.
#/media/File:Volosiv.gif){kind=link}
#/media/File:Flag_of_Volosiv_(Nadvirna).png){kind=link}
Струсів (Струсов): замок
в Тернопольская область
Опубликовано:
Як я зрозумів, навіть місцеві точно не оприділилися з визначенням де був яр "Чортівська Дебра".
Мені прийшла от яка думка: у 1627 р. Струсів переходить до Адама Калиновського (зять Миколи Струся), рід Калиновських відомий зведенням замків на підвладних їм територіям, наприклад замок у Хоросткові, Копичинцях, Сидорові і т.к. То чому б один з вихідців цього роду [Адам] не міг би спорудити п'ятикутний замок у Струсові?
Моя локалізація з карти Фон Міга робилася на швидку руку, тому її аж ніяк не можна назвати точною.
За тополігію об'єкту над церквою Миколая, не знаю чи навіть розвідка там допоможе, усе заросло та й рельєф там непростий, ще як ви казали десь в районі Струсова проходили укріплення Першої або Другої світової війни, можливо якісь з цих укріплень і прийняли за замок?