olechuk

Це і малося на увазі, орієнтуючись на карту Міга =) Не зовсім зрозумів Вас. а) згідно карти Міга (Die Karte F. von Miegs, 1779-1782) палац має чотири ідентичні прибудови по кутах. На першому фото вгадуються залишки тільки двох; б) кам,яний палац фактично "рознесли", а "дерев,яні, господарські споруди" вціліли?

На першому фото - східний фасад палацу, на другому - вид на палац з заходу. Так, це північне крило. Фото зроблено з північного сходу.

Цікаво. Значить, на карті 1880 року зображений "старий" палац, котрий по розташуванню будівель дуже подібний на замок з карти Міга: А ось на карті 1914 року залишились лише 2 будівлі, схоже перебудовані з веж: У Вашому пості на карті 1880 року в територія замчища вказана майже вірно. На карті 1914 року чомусь "з,їхали" правіше - на площу, де зараз знаходиться парк. Місцезнаходження замчища я позначив зеленим квадратом. М,яко кажучи, карта 1914 року якась "дивна" - будівля незрозумілої форми на замчищі (1), змінено русло ріки (2) і, відповідно, млин у "чистому полі"(3). Ви пишете: "... 2 будівлі, схоже перебудовані з веж". Ні, це - звичайні будинки по кутах площі містечка. Зараз там парк. Ось на цьому фото, зробленому у 1910 році, в червоному прямокутнику - площа і будинки по її периметру. Якби замок (а отже і вежі) стояв у цьому місці - він обов,язково потрапив би в об,єктив, бо, повторюю, фото зроблено ДО І світової війни. Замок (палац) знаходився ЛІВІШЕ і у фото не потрапив. Доречі, цікава поштівка, бо надписана чеською (?) мовою. Як варіант, відноситься до періоду І світової війни і належала австрійському офіцеру (згадаймо "Пригоди бравого вояка Швейка" Гашека). Можливо, хтось зможе перекласти - буду вдячний! Вважаю, що карта 1880 року більш точна і інформативніша від карти 1914 року. Спробую пояснити свою думку. У статті Т. Заухи (Tomasz Zauсha) в альманасі "Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego t.15" читаємо, що у 1731 році архиєпископ Скарбек у Дунаєві "...розширив замок і перетворив його у палац". А з 1768 до 1772 року у дунаївському палаці постійно перебував архиєпископ Сєраковський (інтернований зі Львова у Дунаїв). Те, що зробив Скарбек з замком у 1731 році, Сєраковський охаректиризував епітетами: "зруйнований, покинутий, старий, тісний, запущений, неприємний, безформенний" Тому було зроблено капітальну перебудову палацу. У чому вона полягала - невідомо. Але вже у 80-х роках ХІХ ст., згідно опису, палац мав форму видовженого прямокутника з двома добудованими крилами, які охоплювали внутрішній двір замку з східної сторони. Була збудована oficyna (флігель?) для каноніків, які були інтерновані разом з архиєпископом до Дунаєва. Замчище було оточене кам,яним муром (Географічний словник 80-х років ХІХ ст.). Тепер перейдемо до карт. Карта Міга створена у 1779-1782 роках (Петришин Г.П. “Карта Ф. фон Miґа” (1779-1782 pp.) як джерело до містознавства Галичини (2006)). Думаю, що на ній зображено дунаївський палац, РОЗШИРЕНИЙ Скарбком 1731 р., АЛЕ ЩЕ НЕ ПЕРЕБУДОВАНИЙ Сєраковським у 1770-х роках. Взагалі, відсутність кольорового варіанту карти Міга досить сильно знижує її інформативність, і я "дозволив" собі розфарбувати карту Міга (від себе додав тільки місцезнаходження ровів у містечку). Захищеність містечка природніми і штучними укріпленнями справляє враження! Але нас цікавлять чотирикутники по кутах замку (палацу). На карті 1880 року (знову чорно-білій) ми бачимо тільки 2 чотирикутнка з східної сторони палацу (1,2), будинок - "oficyna?" (3). Якась незрозуміла "жирна" лінія (4). Дорога? Річка? Мур? Кольоровий варіант цієї карти (1880 р.) дав би відповідь на багато запитань. Але думаю, що на ній зображено замчище ПІСЛЯ перебудови архиєпископом Сєраковським.

Моє зацікавлення історією Дунаєва почалось з ... апельсинів! На початку 70-х років ХХ ст. один з родичів, після поїздки у відрядження до Москви, з захопленням розповідав, що в столиці СРСР вільно продають апельсини по 2 рублі за кілограм. Для нас, дітей, це було неймовірна і казкова новина. Але ще більше шокувала відповідь моєї бабусі, О. Фенчинської - колишньої жительки Дунаєва. Вона сказала буквально наступне: - "За ПольщІ в ДУнаєві (від польськ. Dunajowie) я могла купити помаранчі (апельсини) в трьох жидівських склепах (магазинах). А ще були склепи..." і пішов перелік... Як Вам це подобається? Одна фраза - і купа інформації для роздумів! Це вже потім була поїздка по розбитих дорогах в глухе село на окраїні Львівської області. І зразу були помітні незрозумілі контрасти. Поряд зі звичними невеликими сільськими хатками, магазином прод- і промтоварів з мінімальним асортиментом і обов,язковими сільрадою та клубом можна було побачити старовинні "махіни" мурованих костелу і церкви. Кидались в очі збудовані явно не в радянські часи будинок Свірського, двоповерхова школа і лікарня з колонами при вході. Потім додалась інформація про палац, віадукт і залізничну станцію (не полустанок) біля села. На сторінках форуму я не буду описувати історію Дунаєва. Просто хочеться логічно і послідовно викласти інформацію, якою я володію, в тему форуму. Маю надію, що вона буде уточнена, доповнена або виправлена учасниками і гостями форуму. В зв,язку з "перескакуванями" з однієї теми на іншу бачу логічним створення списку і порядку обговорення об,єктів, які доцільно розглянути. Це: 1. Капітальні укріплення (вали і рови навколо містечка). 2. Замчище і сам замок. 3. Палац - старий і новий. 4. Оборонний костел, три ( по деяким даним) церкви і синагога; 6. Освітньо-виховавчі заклади (двоповерхова школа і охронка) 7. Залізнична станція (капітальні будинки вокзалу) + кам,яний віадукт біля Дунаєва на залізничній колії Львів-Потутори. Більша частина об,єктів з цього списку безслідно зникла з лиця землі. Це - замок, старий палац, синагога, залізнична станція і віадукт. Повністю знищено центральну площу і майже всі будинки по її периметру (зараз на цьому місці "парк") Більш-менш не викликає занепокоєння доля двох культових споруд - костелу (завдяки активній позиції і матеріальній допомозі нащадків польських мешканців Дунаєва) і греко-католицької церкви (завдяки меценатству українців, доля яких у різні часи була пов,язана з Дунаєвом). Відправними джерелами візуальної інформації можна взяти карту Міга і поштову відкритку з видами Дунаєва, які виклав Filin. Основним джерелом довідкової інформації будуть цитати з брошури п. Василя Лаби "Історія села Дунаїв від найдавніших часів до 1939 року", 44 стор., видання: Львів - 2001 рік., якому я висловлюю подяку.

Сиротинець. Не обов,язково сиротинець. Охронки (не охоронка, а охронка, скоріш за все від chronić (пол.) - оберігати) виконували ширші функції. Для прикладу, ось визначення цього слова з польських довідників: Ochronka – wczesna forma przedszkola. Był to zakład dobroczynny, zakładany w celu opieki i wychowania ubogich, małych dzieci, pozbawionych opieki matek. Często ochronki były prowadzone przez związki wyznaniowe. Zaczęły powstawać na początku XIX wieku. Ochronka - «ośrodek opiekuńczy dla biednych lub osieroconych dzieci; też: rodzaj przedszkola» В Дунаєві охронка у 30-х роках виконувала роль дитячого садка і підготовчого класу (молитва, читання, писання) для польських дітей дошкільного віку (від 3 до 6 років). Вихователями у дунаєвській охронці були дві чи три законниці (монахині).

Так, це "охронка", яка була збудована в 1905 році. На противагу старому палацу чи синагозі, збереглась до наших часів. Розглядаючи Вікімапу, помітив, що виділено парк і написано "Зеленая зона на месте старого замка". Можливо, хтось знає, звідки і чому з,явився цей напис?

1. Інформації про палац є достатньо, але чи доцільно її викладати у форумі про замки? 2. Знову ж, за неперевіреними даними, лікарню хочуть закрити, а в приміщенні палацу буде спецшкола. Боюсь, повторюється історія Підгорецького палацу.