Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Askold

Пользователи
  • Публикаций

    206
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    33

Сообщения, опубликованные пользователем Askold

  1. Панорама Гогенберга — мідерит, на якій зображено панораму Львова. Перше друковане зображення Львова, а також перше відоме зображення міста.

    Гравюра виконана Абрагамом Гогенбергом (нід. Abraham Hogenberg) за малюнком панорами Львова кінця 16 — початку 17 століття роботи Ауреліо Пассаротті, інженера-фортифікатора короля Зигмунда III. Зображення виконане, як ілюстрація до «Топографії міста Львова» (лат. «Topographia Civitatis Leopolitane»; автор — Ян Альнпек, міський радник Львова), першого опису Львова, опублікованого у шостому томі енциклопедії «Опис міст світу» (лат. «Civitates orbis terrarum») — шеститомного каталогу міст світу, виданого у 1592-1618 роках Георгом Брауном, Францом Гогенбергом для імператора Священної Римської імперії Максиміліана II Габсбурга.

    Зверху гравюри зображені (зліва — направо) герби Львова, Польщі, Руського воєводства та Герб Папи Сикста V. 1586 році папа Сикст V надав Львову право користуватися його гербом поряд на рівні з міським символом.

    post-1-0-08885600-1385401559_thumb.jpg

    Оригінальна гравюра Пасаротті в чудові резолюції - можна гарно дослідити околиці міста і оборонні деталі.

    П.С. Якщо хтось знає як скачати цю гравюру, то був би дуже вдячним.

  2. Теребовельський замок, фрагмент гравюри про осаду Теребовлі з 17 ст. Вся гравюра в великі резолюції є тут, пробував скачувати, але якось не виходить. Якщо хтось зможе перекачати, то був би вдячний як би всю цю гравюру тут виклали:

    post-1141-0-87595800-1385343352_thumb.jp

    • Like 1
  3. Цікава інформація. На рахунок оновлення будинку (мені язик не повертаєтся назвати то реставрацією), то що тут казати? Звичайно що краще ніж нічо, але що могли би зробити:

    1. Підняти дах (щоб виглядав як на картині)

    2. Поправити ґанок

    3. Відновити комин.

    Як би міськарада це зробила - могли би привернути багатьох туристів, особливо з польщі.

  4. Поділяю вашу думку - обштукатурена синагога втрачає свій шарм. З того боку де видно камінь - відразу видно що перед нами середньовічна структура, а з інших боків - виглядає новобудом. Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??

    На рахунок кольорів, то обстеження Київської Лаври доказали що раніше усі церкви були помальовані в жовто-охрові гаммі, білим їх замалювали вже у кінці 18 ст. Думаю що саме в такі кольори і повинні вживатися.

  5. Обговорюється цей об'єкт: Яворівський замок
     

    Цитата

    В Яворові оновили королівський будиночок Яна ІІІ Собеського

    У місті Яворові Львівської області під час Міжнародної наукової конференції, приуроченої 330-річчю Віденської відсічі, яка відбувалася 12–14 вересня, митці з польського Ярослава презентували виставу «Король Ян ІІІ Собеський – повіті Ярославському історія і сучасність», авторства Йоанни Ельжбети Поташек та Ярослава Орловського.

    Театралізоване дійство доповнили й яворівці – виходом до аудиторії в ролі короля Святослава Різника, режисера районного радіомовлення. Про це повідомив власкор IA ZIK.

    Ще однією родзинкою святкування стало вручення українськими реєстровими козаками символічної шаблі головній господині української фази цього форуму – Софії Міхневич, голові Яворівського осередку Товариства польської культури землі Львівської.

    Відтак, відбулася презентація оновленого будинку, що на території колишньої королівської резиденції Яна ІІІ в Яворові, де, за словами істориків, приймали почесних гостей бенкету на честь Віденської перемоги.

    Цю історичну споруду, яка за німців була лазаретом, за тоталітарного режиму й донині – тартаком та столярним цехом, за короткий час, працюючи в поті чола, оновили робітники під керівництвом начальника Яворівської КЕЧ та головного інженера – відповідно підполковника Федора Савицького та майора Віталія Прокудіна.

    Коли екскурсію господарським двором КЕЧ проводила директор музею «Яворівщина» Мар’яна Гаврилюк-Гасиджак, її розповіді присутні слухали з неабияким інтересом. Бо правду кажучи, мало кому відомо, що в Яворові колись була така прекрасна королівська резиденція із замком, що потопав у садах, з дендропарком та доріжками, скульптурами, фонтанами – на кшталт французьких помість.

    «Усю цю красу Ян ІІІ Собеський у Яворові створив для своє коханої дружини Марисі, яка виховувалася при королівському дворі у Франції», – наголосила пані Мар’яна.

    А біля стародавньої церкви Різдва Пресвятої Богородиці учасників конференції вже чекав отець-декан Степан. Гості не лише оглянули цей прекрасний древній дерев’яний храм, якому понад чотири століття, а й помолилися в ньому. Потім спустилися у відреставрований вихід з королівського підземелля, яке свій початок бере на господарському дворі Яворівської КЕЧ району, неподалік стіни, що залишилася від зруйнованого замку.

    У коментарі власкорові IA ZIK голова Яворівської РДА Микола Романюк заявив, що ця Міжнародна наукова конференція, присвячена 330-річчю Віденської битви, відкрила для Європи Яворів із ще одного історичного боку.

    «Будемо сподіватися, що така промоція уже невдовзі відгукнеться новим міжнародним партнерством нашого славного історичними традиціями яворового краю в царині туризму, культури, господарки не лише з Польщею, а й з іншими державами Євроспільноти», – зазначив М. Романюк.

    Довідка IA ZIK.

    За історичною довідкою, 21 травня 1674 року Ян Собеський став королем Польщі та взяв титул Ян ІІІ. Великі урочистості відбулися в Яворові 15 червня 1678 року з нагоди хрещення в місцевому парафіяльному костелі королевича Олександра. Сьогодні у храмі знаходиться свідок цих подій – образ св. Анни, відреставрований краківськими майстрами і повернений костелу Св. ап. Петра і Павла як історична цінність.

    У 1683 році король Ян ІІІ зі своїм військом, в якому було й 5 тис. козаків, розгромив турків під мурами Відня. Після блискучої перемоги він відпочивав у Яворові, де й приймав вітання всіх християнських монархів.

    У 1684 році численні посли зібралися в Яворові. Історики оповідають, що однієї лише шляхти прибуло більше півтисячі. Усі найкращі доми в місті зайняли гості, щедро оплачуючи за проживання; і кілька тижнів здавалося, що столицю Польщі перенесли з Варшави в Яворів. 6 липня було дано грандіозний бенкет, який увічнив на олійному полотні італійський художник, прізвища якого не знаємо.

    Після Віденської перемоги Яворів подарував Яну ІІІ плуг, борону і 6 сивих волів та влаштував грандіозне весілля, де королева танцювала з війтом, а король зі старостиною, дружиною коваля. «Весілля в Яворові» відтворив на полотні Шлегель, а картина довший час прикрашала Ратушу у Львові.

     

    http://zik.ua/ua/news/2013/09/16/429272


    dworek_jaworiw_01_zps189fb152.JPG.jpg
    Джерело

    Нажаль не зміг знайти сучасне фото королівського двору, може хтось має?

  6. Стара стаття, але видно проєкт реставрації двох бокових веж. Наскільки цей проєкт просунувся, то невідомо:

    Науковці обговорили питання реставрації міського Арсеналу

    _dsc3094.jpg

    Учора, 30 травня, в львівському інтерактивному музеї-ресторані «Арсенал» відбулося засідання V Міжнародної конференції науковців-архітекторів «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій». В заході взяли участь понад 70 осіб з Росії, Польщі, США та України. Серед запрошених були присутні також керівництво міського управління охорони історичного середовища п. Ліля Онищенко-Швець та співробітники ДП «Укрзахідпроектреставрація».

    Під час пленарного засідання учасники детально обговорили основні етапи історичної розбудови, реконструкції та сучасної реставрації міського Арсеналу, концепцію його розвитку та особливості реалізації проекту реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс.

    «На 150 році свого існування Львівський історичний музей почав втілювати унікальний проект, який вже давно зародився в науковців музею, – сказав під час конференції заступник директора Львівського історичного музею Тарас Рудько. – Арсенал – це не музей в класичному розумінні, а колекція зброї. 30 років тому ця колекція була відкрита і експонується досі. Проте весь цей час в сховищах Арсеналу лежали унікальні оригінальні взірці різних видів зброї, що в різні історичні періоди виготовлялася і використовувалася на території України. Музей не мав змоги експонувати ці безцінні взірці через брак виставкових площ. Але тепер завдяки втіленню проекту інтерактивного музею Арсенал підніметься на новий рівень».

    Наукові керівники ведення реставраційних робіт у Арсеналі Роман Могитич, архітектори Ярема Чурилик та Наталя Сердюк розповіли про деякі важливі моменти процесу реставрації міського Арсеналу. Роботи першої черги з реставрації та пристосування приміщень підвального поверху та вежі Поворозників міського Арсеналу під інтерактивний музейно-виставковий рестораторський комплекс провадилися на підставі «Реставраційного завдання», опрацьованого ДП «Український регіональний спеціалізований науково-реставраційний інститут «Укрзахідпроектреставрація» ще у 90-х роках ХХ ст., погоджене Управлінням охорони культурної спадщини Львівської ОДА та Міністерством культури України. Як зазначила Лілія Горницька, співробітник інституту «Укрзахідпроектреставрація», «проект розглядався на всіх наукових радах, вже давно мав завершений характер. Це класика реставрації і консервації».

    Професор Костянтин Присяжний, відомий дослідник та реставратор, детально розповів безпосередньо про реставраційні роботи: заміну системи водовідведення для подолання проблеми замокання стін, реставрацію підпірної стіни, сходів, перемощення бруківки, відновлення галереї, що з’єднує вежу Поворозників та вежу Шевців, а всередині – консервацію кам’яних стін, реставрацію склепіння, встановлення експозицій. Він запевнив, що всі роботи були проведені без шкоди для автентичних стін Арсеналу.

    Науковці висловили і певні застереження та побажання. Зокрема, Ганна Новаківська, співробітник інститут «Укрзахідпроектреставрація», виявила занепокоєння через механізм облаштування в музеї інженерних мереж, системи вентиляції. А доповідач конференції професор, завідувач кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів НУ «Львівська політехніка» Микола Бевз під час демонстрації графічної реконструкції східного прясла високого оборонного муру Середмістя Львова висловив гіпотезу про можливість у майбутньому ще підняти східне прясло муру (Міський Арсенал) для відновлення його автентичного вигляду.

    За результатами обговорення прийнято Резолюцію Міжнародної конференції, яка буде презентована на прес-конференції в приміщенні музею Арсенал (вул. Підвальна, 5, І пов.)у понеділок 3 червня о 10.30. Запрошені представники громадськості та ЗМІ Львова, фахівці у сфері архітектури, працівники пам’ятко-охоронних структур, представники Львівської міської та обласної влади.

    Наступні два дні засідання V Міжнародної конференції науковців-архітекторів «Проблеми дослідження, збереження та реставрації історичних фортифікацій» будуть відбуватися в Зборові та Тустані.

    Джерело
  7. Міськи́й арсена́л — фортифікаційна споруда у Львові, побудована в 1554–1556 роках. Пам'ятка ренесансної оборонної архітектури. Сьогодні в споруді розміщується музей зброї «Арсенал» — філія Львівського історичного музею.

    Найдавніший міський арсенал було примуровано до 1430 р. до Низького муру. Після пожежі 1527 р. арсенал розібрали і до 1556 р. нову одноярусну будівлю арсеналу прибудували до Високого муру Львова, залишки якого видно з вулиці Арсенальної. Його присвятили св. Михайлу. Після нової пожежі арсенал відбудували двоярусним (1574–1575), а з 1582 при ньому облаштували людвисарню для відливання гармат. При реконструкції 1670-х років арсенал отримав третій ярус. Значно потерпів від пожежі 1703 р., коли від вибуху пороху обвалилось склепіння, утворились проломи у стінах і загинуло 36 міщан.

    Будівля арсеналу виконана з каменю, двоповерхова, прямокутна в плані, з невеликою восьмикутною вежею на північній стороні. За даними досліджень і розкопок, проведених в 1970-х роках, вежа і стіни першого поверху мають давніше походження і були побудовані, мабуть, в XIV столітті.

    У XVIII столітті в підвалах львівського міського арсеналу тримали полонених українських козаків і гайдамаків. В одному з казематів знаходилася камера тортур і житло міського ката.

    Під час нападу шведів у 1704 році арсенал був зруйнований, але за два роки його відбудували. Сучасна реставрація у 1979–1981 рр. З 1981 року — Музей зброї «Арсенал».

    Джерело

    IMG_5559.jpg

  8. Це капєц! Старався щось знайти позитивного але так нічого і не знайшов:

    1. Абсолютно модерний дах з виступами проти снігу і евро-вікнами

    2. Замуровання оригінальної камінної кладки (а я так надіявся що залишуть голе каміння!)

    3. Тупий жовтий колір коменів і золоті хрести

    Все це робить з історичної споруди сучасну, ніхто би ніколи і не подумав що це 15ст. Дуже сумно що в Золочеві такі рагулі :(

  9. На рахунок тимчасового настилу (що в обговоренні проходить як МІСТ) та вимуруваних стовбів в районі Меморіальної брами можу сказати наступне: Молодці що зробили, хоть те що є.

    Згідно чинного законодавства, щоб відтворити втрачену памятку необхідно грунтовно вивичти, дослідити її, а одного вигляду (фото) замало, треба розробити проект, а це кошти і час.

    на даному етапі стовби виконані так що в перед (до дороги) можна в любий час їх наростити, тобто коли буді відновлення Меморіальної брами, їх буде вмуровано, тобто використано як каркас.

    Зараз я підтримую роботи Заповідника, адже за підтримки Голови Тернопільської ОДА, міської ради та колективу заповідника у нашу споруду вдихнули життя. Адже після реставрації в 60 роках ХХ століття не було змоги провести так роботи, щоб відкрити музейно-виставкові кімнати, а зараз Замок м. Скалат починає нове життя.

    Надіюсь до нас потягнуться гості-туристи і знайдуться спонсори, які не будуть байдужі до перлини Скалатської землі. Всім здоров"я та успіхів.

    Я радий що на форумі є особа яка причетна до робіт в замку, але нажаль Філін попав просто в точку. Якщо вже виробився проєкт реставрації замку, то наскільки трудно до нього дотримуватися? Краще зробити мало але якісно, ніж більше і пагано.

    Чи є якісь наступні кроки в реставрації, чи це велося тільки до Дня міста і тепер залишится в спокої?

  10. Фото з Святкування:

    Видно що мур підняли вище людського зросту:

    uUxurJOjfBA.jpg jvIvMN7eVG4.jpg

    Нове покриття між поверхами, просмолене або полаковане:

    sF3xzHC8mCA.jpg

    В лівому кутку видно якесь ново-збудоване приміщення з дверима (там де прапорці). Частина казематів?

    Bv7BzAgFsNI.jpg

    З брамою звичайно повний облом, це навіть не псевдо-історична брама а просто фіртка на дачу :( Також сходи і ґанок до вежі виглядають якось штучно.

    Q1hB8TtplrY.jpg LsVi28DFVM8.jpg

    Добре що мур півищено а рів розчищено:

    2Q5CRvMFXeg.jpg

    • Like 1
  11. На загал виглядає нормально, добре що дах не позолотили :) Єдина заувага - чому фарбувати в зелений колір? Або покрити темним металом, або якщо немає грошей - то помалювати дах в цегельний-колір, як це робится в інших містах центральної европи.

  12. На рахунок одиночної башні, то з того боку замку могли ще бути земляні укріплення, башня могла бути входом, або забезпечувати підтримку. Тому і стіни товстіші, бо вона перша приймала вогонь ворога. Подібні одинокі башні які становлять частину земляних укріплень можна бачити в Хотині.

  13. В нашей стране так радуются самому факту, что что-то произошло, что реставрацию всё же провели... что за розовой пеленой не замечают, как в большинстве случаев проводят не более чем ремонт, который гордо именуют реставрацией. Золочевский замок по такой схеме "реставрируют" уже давно. Вроде хорошо, что дело идёт, но по мелочам то тут, то там образ замка уже порядком исказили.

    Металлочерепица - из той же оперы. Ранее ей же покрыли главный дворец и вот там всё смотрится действительно жутко, поскольку эта глянцевая крыша отовсюду бросается в глаза. Теперь вот на надвратном корпусе она появилась. Работы курирует Писарчук... Отмотаем время назад и увидим, что в своё время замок обзавёлся смешным равелином и бутафорским мостом опять же благодаря деньгам этого человека. Во всех случаях речь шла не о реставрации, не о восстановлении в духе "как было", а о ремонте и фантазии на тему. Спасибо, конечно, что не дали замку загнуться, но также очевидно, что благодаря этим работам замок часть своей атмосферы/духа потерял. Путь, по которому идут - это путь превращения замка в атракцион, блестящий и гламурный, а не путь возрождения суровой королевской резиденции.

    Мостик це дійсно жах - такі деревяні конструкції місце тільки в пічці, але щось не памятаю бутафорії в равеліні (окрім кафешки в середині). Можете вказати на помилки?

×
×
  • Создать...