Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Askold

Пользователи
  • Публикаций

    206
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    33

Сообщения, опубликованные пользователем Askold

  1. Сама новина за минулий жовтень, але вартує задокументувати:
     

    Цитата

    У Луцьку за грантові гроші реконструюють і відремонтують легендарну місцину  – Оборонну вежу Чарторийських і підземелля єзуїтського монастиря.

    59.jpeg

    Про це Першому повідомила Катерина Теліпська, начальник відділу туризму та промоції Луцької міської ради.

    «Поки детальної інформації не даємо, бо зараз іде контрактування самого гранту. Як тільки повністю буде підписана грантова угода, тоді деталізуваємо усі моменти, які будуть впроваджуватися, – розповідає пані Катерина.

     – Даний грант, який називається «Ревіталізація Старого міста», його реалізовує Люблін і Луцьк. Ми хочемо повернути до життя комплекс пам’яток вежі Чарторийських з муром окольного замку, який, на жаль, знаходиться в досить поганому стані, також Монастир єзуїтів (нинішній технікум) і підземелля власне, під монастирем.

    Якщо все буде добре, почнеться реалізація цього проекту, в рамках якого зробимо ремонт, реставруємо ці об’єки і експозиційне наповнення, відповідно, створиться іще один туристичний обєкт, чому ми будемо дуже раді».

    Після відновлення підземелля під технікумом, а там є декілька кімнат, відриються –  це можна стане цікавою туристичною атракцією. відкриють для туристів Луцька і Волині і вежу Чарторийських.

    «Це –  пам’ятка національного значення, вона знаходиться в користуванні технікуму, юридично, вони ту територію утримують. Загальний бюджет гранту – півтора мільйони євро, але розділять кошти на два міста – Луцьк і Люблін, хоч ми є головним партнером в даному проекті, розповідає керівниця відділу.

    –  Пізніше, десь наприкінці листопада, буде більше інформації, реалізація самого проету стартує аж у 2018 році. Зараз це просто підготовчі роботи, проектно-кошторисна документація (виготовлення). Це – величезна командна робота, одна з найбільших таких грантових перемог Луцька.

    Про те, що Луцьк виграв грант на збереження пам’яток у Старому місті, стало відомо у середині жовтня. Проект «Нове життя старого міста: ревіталізація пам'яток історичної та культурної спадщини у Луцьку та Любліні» увійшов у 17-ку кращих, які отримають фінансування за Програмою Польща-Білорусь-Україна 2014-2020.

  2. Дуже цікавий проект, і факт що в цьому зацікавлася міськрада вселяє надію що все таки ракась реконструкція буде зроблена.  Два питання/зауваг:

    1.  Комплекс Максим  - з якого року є ця споруда?  Повоєнних часів, чи недавна добудува?

    2. Не розумію чому мур з правого боку від брами є низчим (видно на першому же кутку, як він коротший - виглядає не натурально)

    Screenshot_8.jpg.a356bd49c207cb164f8215fb50d98473.jpg

  3. Колеги, таке питання - те що ми бачимо на останніх фото, це просто лівкідація аварійного стану, чи поступова реставрація вежі до її первісного виду?  На одном з фото видно якусь свіжо зведену камінно стіну перед вежою - що це таке?

    59762e2123151___0106.jpg.f1f912cbbd0a012d71deafd9c3063081.jpg

  4. Доречі завжди дивувало - чому на вїздні башті немає бійниць. По суті виглядає як балконна галерея - з точки зору оборони, це було би дуже незручно, адже оборонці нічим не прикриті. Імхо вїздна брама на малюнку з Трускавцем виглядає більш правдоподібніше.

  5. Сумний аналіз того як було спотворено один з найстаріших камяних будинків в Україні:

    Цитата

    Іван Шворак

    Луцьк втратив Будинок Пузин

    01.jpg

    В очікуванні величезних груп заморських туристів згадали луцькі чиновники про одну з найстаріших будівель міста - Будинок Пузини, що розмістився поруч із замком. Він дійсно був у жахливому стані й потребував реставрації. Але для його відновлення потрібні фахові реставратори, яких в місті просто немає. Не довго думаючи, задіяли звичайних будівельників… І почалась історія, внаслідок якої ще одна пам’ятка Луцька втратила свою автентичність.

    02.jpg

    Будинок, в якому обиватель можливо й не розгледить щось цікаве, насправді є найдавнішим житловим у місті. Цей оригінальний витвір луцької міської архітектури, збудований у 1545-46 роках Юрієм Фальчевським, котрий в 1535 році за рекомендацією королеви Бони став луцьким єпископом. Фальчевський брав активну участь у вирішенні політичних та економічних питань держави, був одним із найбільших фундаторів будівництва в Луцьку. Після нього будинок змінив чимало власників. Був серед них і православний єпископ Афанасій Пузина, на честь якого люди й назвали пам’ятку “Будинком Пузини». Так вона значиться і в переліку об’єктів культурної спадщини.

    03.jpg

    Садиба має два поверхи та підвал. Будинок - прямокутний за планом і складається з двох частин: давнішої - мурованої, та дерев’яної, що була прибудована в 19 столітті. Перекриття першого поверху мурованої частини будинку - склепінчасті. Цікавою особливістю цієї кам’яниці є контрфорс, що підпирає праву сторону будівлі, деякі дослідники пов’язують його існування з оборонною функцією будівлі, стверджуючи, що кам’яниця була вбудована до оборонної стіни. Проте, ймовірно, наявність контрфорса зумовлена перепадом рельєфу - він тримав будинок від сповзання в оборонний рів замку.

    04.JPG

    Будь-яку реставрацію слід здійснювати керуючись законодавством. А в його основі - державні будівельні норми, зокрема ДБН В.3.2-1-2004 «Реставраційні, консерваційні та ремонтні роботи на пам'ятках культурної спадщини» та ДБН А.2.2-6-2008 «Склад, зміст, порядок розроблення, погодження і затвердження науково-проектної документації для реставрації об'єктів нерухомої культурної спадщини», які є фактичною «біблією реставратора». Згідно з ними, «Головною метою реставрації пам'ятки є збереження історичної достовірності (автентичності).» Втім, коли проект розробляли у Волинській філії Державного науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту «НДІпроектреконструкція», про це абсолютно забули… А тому в основу поклали простий ДБН А.2.2-3:2012 «Склад, порядок розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва» - як для звичайного сільського будинку. Про профільні норми в проектній документації навіть згадки немає… Ось вам і фахівці проектанти… Ось і фахова експертиза проекту… Ось вам і знання елементарних основ реставрації…

    05.JPG

    Реставраційним роботам на об’єктах культурної спадщини повинні передувати комплексні дослідження: історичних матеріалів, архівних джерел, ілюстративного матеріалу і, звичайно, безпосереднє вивчення самого об’єкту. Вже на основі їх аналізу і складається проектна документація, яка включає відомості про стан пам’ятки, наявні пошкодження, специфіку будівельних матеріалів, що використовувалися при будівництві, особливості технологій будівництва та конструктивних рішень. У випадку з будинком Фальчевських про проведення досліджень на підготовчому етапі реставрації, мабуть, забули, як і про збереження самої історичної достовірності. Що говорити про фаховий рівень наших волинських проектантів, якщо в акті дослідження пам'ятки сказано, що частина фундаментів споруди бетонна (!). Звідки взявся в Луцьку бетон в 16 чи 19 столітті, вони не вказали…

    06.JPG

    А про будівельні матеріали, що використовуються в реставраційних роботах і які за законом повинні відповідати історичному періоду будівництва будинку, годі й казати. Те, що при «При виконанні консерваційно-реставраційних робіт слід застосовувати традиційні для пам'ятки технології і матеріали, а також перевірені практикою сумісні матеріали, розроблені спеціально для ведення реставраційних робіт і виготовлені за нормативною документацією», нікого особливо не хвилювало. Стіни, особливо дерев’яні, місцями повністю гнилі, штукатурили без відповідної підготовки, невідомо яким розчином.

    07.JPG

    А банальна металочерепиця, якою вкрили дах, абсолютно не відповідає характеру історичної покрівлі. Адже будинки лучан того часу крилися деревом або соломою…

    08.JPG

    Коментувати проектну ідею облицювання цоколя національної пам’ятки цементною плиткою, що в народі називають «рваним каменем», навіть соромно.

    09.JPG

    Особливою “перлиною” так званої реставрації є нові вікна в мурованій частині будівлі. Хто і чому вирішив замінити прямокутні вікна склепінчастими, та ще й золотими пластиковими поперечками, невідомо. Варто вказати, що без історичного чи графічного підтвердження існування саме такого елемента пам’ятки, зміна її конфігурації категорично заборонена, а існування тут склепінчатих вікон не підтверджене жодним історичним фотографічним чи графічним зображенням…

    10.JPG

    Якби це була справжня реставрація, мали б можливість краще дослідити і пам’ятку. Ось, наприклад, на стіні, яку розчистили від старої штукатурки, можна помітити особливості технології виконання кладки, встановити, чи перебудовувався будинок, чи мінялися конструктивні елементи. У цьому випадку досліджень на етапі реставрації ніхто не проводив, а розгадки до багатьох загадок, пов’язаних з історією цієї садиби, схоронені під товщею сучасної штукатурки. Крім того, представники Комітету захисту національної спадщини ГРВ під час огляду будівлі виявили і нестандартне рішення підготовки дерев'яної поверхні до штукатурення. В стіну набивали невеликі клинці, що замінювали традиційну «дранку». Цей метод ніде в профільних дослідженнях не згадується, що свідчить про його унікальність. Тому варто було цей фрагмент музеєфікувати.

    https://lh5.googleusercontent.com/-S2JyV8w-pIg/UJEK5aDqEwI/AAAAAAAAEKI/1UXdpVjK474/s800/IMG_0003.JPG

    Реставрацією займаються звичайні будівельники, для яких навіть це слово незрозуміле. Тож повна відсутність фахівців і професійного нагляду спричинила повну втрату великої кількості інформації про історію Будинку Пузини, про особливості конструктивних рішень і використовуваних матеріалів. Безграмотність та некомпетентність волинських чиновників і проектантів вкотре призвела до плачевних результатів. Так звані «київські експерти», які погоджували це жахіття, не далеко втекли від своїх поліських колег. Гроші знову вирішили долю пам’ятки.

    Вчергове підтвердив свою бездарність і головний спеціаліст з питань реставрації та реконструкції історичної забудови відділу планування і забудови населених пунктів Головного управління містобудування архітектури та комунального господарства ВОДА П.Троневич, на рахунку якого вже не одна знищена і зганьблена пам’ятка. А саме він, згідно зі своїми обов’язками, повинен був би перший бити на сполох. Проте…

    Контроль за цією «реставрацією» мали б здійснювати луцьке УКБ й управління архітектури та містобудування ЛМР. Їх фаховий рівень теж обговорювати не хочеться.

    Нова дирекція історико-культурного заповідника на чолі з П.Рудецьким, як видно, не краща за попередню, а тому теж не бачить жодної різниці між банальним ремонтом і фаховою реставрацією. Тож, у своїй офіційній відповіді Волинській ОДА спокійно повідомила, що все добре і на пам’ятці нічого не порушено…

    11.jpg

    І це абсолютно незважаючи на думку архітекторів, істориків, археологів і краєзнавців, які входять у консультативну раду з питань збереження культурної спадщини при управлінні культури і туризму ВОДА, де одностайно було прийняте рішення про зупинення робіт.

    Міське управління культури і досі не виконало вказівку органу охорони культурної спадщини Волинської ОДА. Більше того, керівництво Управління культури ЛМР (Т.Гнатів) навіть не повідомило про цей припис своїх підлеглих чиновників відділу охорони культурної спадщини… Ситуація дійсно дивна, якщо не сказати більше.

    Коли за справу захисту спадщини беруться такі «професіонали» - та ще й з таким «ентузіазмом» - незабаром на Волині не буде чого охороняти. Саме внаслідок бездарності та безвідповідальності чиновників всіх мастей найдавніший міський житловий будинок назавжди втратив свою історичну автентичність і національне значення. Тепер він - банальна розцяцькована «євро-хата» біля луцького замку… Тож наш мер може, глибоко вдихнувши запах свіжої штукатурки в Старому місті, вкотре сказати своє фахове «красіво»…

    P.S Комітет захисту національної спадщини ГРВ передав Волинській ОДА експертизу щодо цієї пам’ятки, готується подання в прокуратуру Волинської області.

    Джерело

  6. З позитиву то принаймі хоть купол вписується. Дивуюся що залишили мокру пляму з лівої сторони - там видно що вода надалі протікає, якщо це не ліквідувати то буде ще один обвал. Ніхто на рахунок тої плями в реставраторів не питав?

  7. Продовжуємо тему української архітектури за кордонами сучасної України:

    Цитата
    Вежа в Столпю, квадратна зверху, кругла всередині, збереглася краще від білявинської. Від заходу веде до неї вхід із гостролуким завер­шенням, а над ним два, одне над одним, поздовжні вікна. Біля вікон слідні гнізда по дерев’яних галереях для стрільців. Столпинська вежа не стояла колись самітно, як тепер. У віддалені 8-10 кро­ків від неї відкопано фундаменти якоїсь більшої будівлі, можливо, замку. Саме таким чином літопи­сець змальовує будівництво Данила Романовича.

    Джерело

    Сучасний стан:

    759px-Ariańska_wieża_mieszkalna_w_Stołpiu.jpg


    Реконструкція (польскі версії):

    WSTO_001.jpg

    WSTO_002.jpg
    Джерело

    • Like 1
  8. Обговорюється цей об'єкт: Високий замок у Львові
     

    Олена писал:
    На даний час інститут «Укрзахідпроектреставрація» приступив до розробки технічної документації на реставрацію уламку стіни ХV-ХVI ст.(охор. № 367), якій знаходяться на Замковій горі у Львові. В запропонованому ескізному проекті передбачено упорядкування навколишньої території, облаштування підходів (сходів) та надбудова втрачених елементів стіни по висоті. В втрачених елементах відтворюються стрілецькі бійниці для гаківниць та зубці-мерлони верхнього бою, а також встановлюються дві дерев’яні галереї зі сходами, на яких знаходилась залога оборонців замку.

    Zamkova_st_1110_na_.jpg

    Цитата

    11-го листопада Консультативна рада при Управлінні охорони історичного середовища ухвалила, на жаль, рішення тільки про консервацію руїн стіни. На що присутніми від Громадськості було висловлене обурення:

    Цитата
    11 листопада 2015 р. Консультативна рада при Управлінні охорони історичного середовища ухвалила ганебне рішення тільки про консервацію руїн стіни. Така ухвала ігнорує думку громадськості Львова та рішення міської ради. Ми обурені деструктивним рішенням, так як «законсервована» руїна вказує на нездатність показати велич нашого минулого. Тільки кочові племена не мають ні своєї історії, ні пам’ятників старовини.

    На нашу думку, не можливо власну історію розповідати на пальцях на руїнах! Туристи та відвідувачі Високого Замку мають реально і наочно бачити хоч частинку нашого славного минулого.

    Ось це зборище пенсіонерів, рішило не реставрувати мур, але збудувати натомісь над ним дурацький козирок:

    DSC00859_800.jpg

    Учасники наради погодились щодо:

    1. Доцільності проведення робіт із збереження залишків Високого Замку у Львові.
    2. Розроблення проекту в якому передбачити археологічні дослідження території руїн Високого Замку, проведення яких при можливості розпочати у 2015 році.
    3. Обов'язкове проведення конструктивних обстежень стану муру, а також ескарпу руїн Високого Замку у м. Львові.
    4. Проведення спеціалізованого хімічного аналізу зразків розчину, каменю та цегли.
    5. Розглянути збережений мур Високого замку як елемент ландшафту.
    6. Необхідності розроблення окремого методу укріплення скелі і формування природнього схилу та залучення ландшафтного архітектора для таких робіт.
    7. Розгляду пропозицій щодо встановлення накриття в вигляді дашка з дерева чи скла для захисту муру від атмосферних впливів.
    8. Важливості встановлення інформаційної таблиці біля збереженого фрагменту муру Високого Замку у м. Львові.
    9. Доцільності розроблення макету для його експонування.
    10. Важливості подальших зустрічей з обговорення питань пов'язаних з консервацією та реставрацією руїн Високого Замку у м. Львові, час зустрічей узгоджувати в робочому порядку.

    Запропонований проєкт, який на мою думку тільки спотворює історичну споруду. Замісь частини муру, маємо якийсь селянський паркан. Беручи до уваги негативну реакцію цього комітету на навіть відновлення невеликого участку стіни, можна зрозуміти, що не має жадної надії сподіватися на повну реставрацію замку як такого.

    St_1110_na__800 (1).jpg

    St_1110_na__800.jpg

    st_1110_na_5_800.jpg

    st_1110_na_4_800.jpg

    st_1110_na_3_800.jpg

    st_1110_na_9_800.jpg

    Джерело

  9. Обговорюється одна з башт замку в Жовкві
     

    Цитата

    23 грудня 2015

    Під час реставрації Жовківського замку відбудують зруйновану вежу

    Кабінет Міністрів усе ж виділив необхідних 3,8 мільйона гривень на реставраційні роботи в Жовківському замку на Львівщині. Згідно із проектом реставрації, Польща має виділити решту суми, що становить 38 мільйонів гривень.

    Про це під час прямого включення з Жовкви повідомив директор Жовківського замку Володимир Герич спеціально для програми перших західноукраїнських новин «Огляд дня» телеканалу ZIK (щобудня о 21:00).

    За 400 років пам’ятка національного значення пережила не одну війну та облогу. У 1915 році, коли відступала російська армія, замок був майже зруйнований.

    Наразі керівництво культурної пам’ятки завершує реалізацію проекту польсько-українського співробітництва «Скарби прикордоння – охорона культурної спадщини». Відтепер головне завдання – кошти від цього проекту використати на протиаварійні роботи та збереження будівлі.

    «Ми виокремили головні напрями використання цих коштів. Передовсім, це облаштування даху головного корпусу замку. Також ми відбудуємо західну вежу замку, яка була розібрана ще у XIX столітті, та прилеглих до неї галерей. Це буде найбільш затратна частина проекту», – розповів директор Жовківського замку Володимир Герич.

    Директор також зазначив, що з огляду на ситуацію в країні, кошти на подальшу реставрацію намагатимуться шукати серед закордонних інвесторів.

    «Ми активно беремо участь у різних закордонних проектах. Найбільшим нашим партнером наразі є Міністерство культури Польщі. Також ми шукаємо кошти у США та співпрацюємо з приватними інвесторами», – додав Володимир Герич.

    Джерело

  10. Дуже радий що процес зрушився з місця. Але привернула увага велика мокра пляма на лівому боці - така сама пляма була на місці обвалу, це виглядає що там постійна вогкість. Чи реставратори взали цей факт до уваги?

    g9l9VvUgGRU.jpg

    • Like 1
×
×
  • Создать...