Askold
-
Публикаций
206 -
Зарегистрирован
-
Посещение
-
Дней в лидерах
33
Тип публикации
Профили
Форум
Календарь
Сообщения, опубликованные пользователем Askold
-
-
Дивлюся на це фото і не розумію - зачим було штукатурити мерлони вежі? ІМХО це абсолютно розбиває вигляд самої споруди + як видимо на ранішніх фото - такими вони раніше не буле. Те саме і з галереями - щось мені каже що і галереї і балкончики є абсолютно не автентичними.
-
Обговорюється цей об'єкт: Камінь у смт Підкамінь
Дерев'яна Святоспасівська церква на Камені (село Підкамінь, Бродівського району), гіпотетичну реконструкцію якої виконав Михайло Рожко. З архіву заповідника "Тустань"
-
Радий що по ці гравюрі підняли тему. Висловлю і свою думку:
1. Рельєф - за 200 років рельєф міняється. Для прикладу Львові за Австрії середньовічні вулиці опустилися на метрів на 5 під землю.
2. Кущі і загальне запущення - типічний вигляд багатьох міст і сіл по Східні Україні.
3. Якщо це Кримські ворота - то чому не попробувати їх знайти і побачити чи план хоть частково збігається з реальністью. Якщо роздивитися гравюру то виглядає що сам фундамент є квадратним, а круглою є тільки верхня частина.
4. ІМХО ключова фраза "Мальював на місці". Це дуже добрий доказ що художник дійсно там був і мальював.
Беручи до уваги що цей малюнок був зроблений в епоху романтизму, то я думаю що художник дійсно змалював залишки Кримський воріт, але виріший їх трохи прикрасити щоб зробити картинку більш роматичнішю - тут і високі круч і італійський місток через річк з черепицею і загальний середньовічний вигляд споруди.
-
Дивує також той сірий довкола. Може це тільки тимчасова обгортка? Раніше щось таких колон не замічав.
-
Все правільно - ліплений грифон, це щитодержач. Такий самий повинен був бути з іншої сторони, а герб по середині.
-
Замком піклується Олександр Дзембас і він дуже активний на фейсбуку - робить гарну промоцію замку, минулого літа там приїзджали якісь студенти щоб територію розчистити. Я йому написав листа щоб дізнатися подальші кроки до реставрації (чи будуть якісь взагалі) - ноль реакції
-
Обговорюється цей об'єкт: Тернопільський замок
Бачу що місто все таки реставрувало оба фасада замку (той що в сторону міста, довгий час був іншого кольору і запущений). Виглядає ОК, єдина заувага - могли на бляху не скупитися і покрити мідью.
do:
pislia:
-
Кто может помочь определить доспехи этого каменного рыцаря на воротах? В какое время и в каких странах так экипировались?
Скульптура рицара з 17 ст., в античному стилі, обладунок відображає воїна доби Сарматизму, який був популярний на території Речі Посполитої. Для прикладу подібно намальовано портрет Собеського.
-
Ось вона рагульска псевдо-реставрація. До ювілею просто розрівняли площадку, поставили фіртку як у курятнику і все. Про якусь дальшу реставрацію замку думаю можна спокіно забути.
-
1
-
-
François Grata, Romeyn de Hooghe, Widok bitwy pod Chocimiem w r. 1673:
Деталь з замком:
-
1
-
-
Хотинському замку пощастило бути зоображено на великі клількості малюнків і гравюр. Пропоную зібрати їх усіх разом.
-
1
-
-
Дякую за цікаву інфу, виглядає що поляки досить якісно підійшли до питання реконструкції. Доречі цікаву зауважити деревяні галереї на першому-другому поверсі довкола башні. Цікаво чи щось подібного могло бути і біля Столпєнської башні кор. Данилa.
-
Доречі, чи прояснилася ситуація на рахунок тих дебільних зубців? Це просто так спаплюжили раді декорації "під старину" ?
-
Так, виглядає що тільки про одну башту ішлося і то там нічого конкретного не зробили. Не розумію навіщо взагалі робити голосні заяви про якісь там реконструкції, коли там нічого не відбуваєтся?
-
Я знаю що інфа трохи застаріла, але нехай висить. Може хтось знає чи було щось реставровано ?
-
В Алуште реконструируют византийскую крепость
15 ноя, 2012 at 7:48 PM
В Алуште реконструируют византийскую башню-крепость Алустон, построенную в VI веке по приказу императора Юстиниана I. Об этом сообщается на сайте министерства курортов и туризма автономной республики Крым.
Управляющий делами городского совета Алушты Виктор Фрадкин заметил, что разговоры о восстановлении Алустона - одного из символов города - велись давно. "И сегодня мы подошли к практической плоскости решения этого вопроса. Сейчас разрабатывается проект, продумываются механизмы реконструкции", - сказал Фрадкин.
Работы, как ожидается, начнутся в начале 2013 года, а реконструировать крепость планируется к лету того же года. Алустон, надеются городские власти, позволит привлечь в Алушту больше туристов. При этом восстановительные работы, предполагает Фрадкин, не закончатся в 2013 году. Он не исключил того, что "проект будет дорабатываться и крепость будет с каждым годом становиться все лучше и лучше".
Крепость Алустон располагается в 200 метрах от моря на 44-метровом холме. Линия ее стен представляет собой четырехугольник неправильной формы. Толщина стен достигает 2-3 метров, высота - 9,5 метра, а площадь, которую крепость занимала в византийское время, составляет 0,25 га.
В VII веке Алустон была оставлена византийцами и попала под власть хазар. В X веке крепость была разрушена. Через некоторое время ее восстановили, а в XIV веке Алустон заняли генуэзцы.
-
Напів-фантазійна реконструкція виноградського замку:
-
1
-
-
Досить примітивна модель, імхо єдине що вдалося правильно відтворити це дуже загальний вид деревяних замків України 16-17 ст. - нижню частину частоколу обмазували глиною. Думаю що вінницький замок за виглядом скоріше нагадував деревяні стіни тернопільского замку - там подібна конструкція.
-
Це скоріше якась фантазійна модель від місцевих школярів. Автентичності там ноль.
-
-
Обговорюється цей об'єкт: городище і замок в Суботові
Перша письмова згадка про Суботів належить до початку XVII століття: він, як хутір, був власністю дрібного шляхтича, козацького сотника Михайла Хмельницького. За часів Михайла Хмельницького тут був дерев'яний двір.
Після його загибелі у 1620 його син Богдан Хмельницький по 1648 збудував у Суботові палац-фортецю, яка стала однією з його резиденцій (1664), згодом зруйнованою поляками.
Укріплення та архітектура Суботова
Укріплення Суботова Хмельницьких та його околиць за місцем розташування розподілялись на три групи:
центральну — найбільшу, що складалась із двох нерівних частин: оборонних споруд замку (нині Замчище) та укріплень Іллінської церкви (1653 р.);
Вовчий шпиль — сигнально-спостережний пункт і укріплення для захисту південних меж маєтностей;
заплаву Тясмина — садиби-хутори на пагорбах островах (в залежності від рівня води в річці), що здійснювали додатковий контроль над Суботівським шляхом.
В окрему групу виділялись підземні споруди (в тому числі ходи).
Центром Суботова був замок площею 2 га, природні переваги розташування якого підкріплені інженерними спорудами. Для будівництва обрали мис, оточений з півночі, сходу і заходу болотами та крутими схилами ярів. Найменш неприступною виглядала південна сторона, яку і укріпили штучними перекопами.
Суботівський замок не відрізнявся принципово від багатьох інших, що були на пограниччі з Диким Полем. Його дерево-земляні укріплення були розраховані на відбиття татарських нападів. Оборонні споруди включали рів, два яруси валів із ескарпованими схилами (на верхньому було викопано ряд загострених паль) та чотири дерев'яні вежі.
-
-
Видно що до вежі ще прибудовано ґанок і сходи.
-
1
-
-
Поділяю вашу думку - обштукатурена синагога втрачає свій шарм. З того боку де видно камінь - відразу видно що перед нами середньовічна структура, а з інших боків - виглядає новобудом. Я взагалі не розумій чому вирішили 3 стіни обштукатурити і одну залишити. В ЧОМУ логіка??
Я лично занимался реставрацией синагоги нам сказали поштукатурить три стены и одну под расшивку мы так и сделали зачем винить реставраторов?
Хто вам сказав? Перед тим як реставрувати історичну споруду то має бути якийсь паспорт, який би було затверджено. Переважно в таких паспортах споруду стараются максимально наблизити то того вигляду який вона мала в стародавні часи. Просто так забілити три стіни і залишити одну не робить сенсу.
Дермань: замок і монастир
в Ровенская область
Опубликовано:
Обговорюється цей об'єкт: замок-монастир у селі Дермань
Джерело: "Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР", Том 3, стор. 309
Надбрамна вежа монастиря Пресвятої Трійці в Дермані (нині Здолбунівський район Рівненської області). Вигляд з XVII століття. Реконструкція Олени Годованюк.