Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Askold

Пользователи
  • Публикаций

    206
  • Зарегистрирован

  • Посещение

  • Дней в лидерах

    33

Сообщения, опубликованные пользователем Askold

  1. З позитиву - приємно що частично відреставрували стіни з обох боків вежі донжона. В інтервю писали раніше що будуть просити наступний транш від ЄС щоб реставрувати замок повністю. Думаю в першу чергу то були би саме ті бокові приміщення.

    З негативу - незрозумілої конструкція сходів - на таких буде падати багато турисів. Вартувало би зробити сходи з поруччам.   

    n16.jpg

     

    n12.jpg

    n13.jpg n15.jpg

    n14.jpg

    n17.jpg

    • Like 1
  2. Bogdan Sheregiy

    Опис та аналіз архітектурно-планувальних рішень замкового комплексу у м. Хуст станом на 1766 рік.
    (на основі архівних даних, фото фіксації та обстеження залишків замкових споруд).


    Комплекс фортифікаційних споруд замку Хуст створювався що найменше протягом 417 років свого існування з 1349 по 1766 роки. Замковий пагорб – це сопка вулканічного походження з стрімкими схилами у відрогах Вігорлат-Гутинського хребта висотою 309м н.р.м. і 168м. над рівнем міста Хуст. До замкового комплексу вела серпантинна дорога викладена річковим каменем та галькою. Підйом починався у підніжжі пагорба з північно-західної сторони і серпантином оминаючи пагорб закінчувався з південно-західного боку. Замкові споруди займали площу щонайменше 11089м2. Згідно традиції опису фортифікаційних споруд, пропоную почати аналіз архітектурно-планувальних рішень замку з розподілу на основні фортифікаційні зони або частини. З точки зору автономності захисних ліній та територіального розміщення їх на майданчиках різних рівнів висот можливо окреслити наступні частини замку: I. Зовнішні укріплення замкового пагорбу:
    a) Аванпост (надбрамний бастіон-редуїт);
    b) Палісад з частоколу;
    c) Система зовнішніх Земляних укріплень.
    II. Нижній замок.
    III. Середній замок з Другим Реданом.
    IV. Внутрішній замок:
    d) Старий двір Внутрішнього замку;
    e) Новий двір «Італійський» Внутрішнього замку з Першим Реданом.
    V. Верхній замок(Цитадель):
    f) «Domus regalis» або Ядро замку;
    g) «Велика замкова каплиця»;
    h) «Літній будинок» або «Прикрашений палац»;
    i) «Великий або Новий будинок коменданта».
    I. Першу лінію оборони зовнішніх укріплень складали земляні фортифікації тенально-бастіонного типу. На деяких відрогах замкового пагорбу у XVIII столітті були спроектовані земляні фортифікаційні споруди у формі верків, редутів, та горнів[1], у поєднанні з потужними бастіонними та тенальними фронтами (с), які забезпечували захист підходів до замкового комплексу з різних сторін. (мал.1). За відсутності відповідних археологічних досліджень та реставраційних вишукувань, ми не можемо на 100 % стверджувати, що заплановані роботи зовнішніх укріплень на 1764-65 роки були виконані у повному обсязі.
    [1] Різновиди окремих фортифікаційних споруд які входили до певної лінії оборони.
    Друга лінія оборони зовнішніх укріплень з аванпостом та кільцем палісаду з частоколу.
    З південної сторони замкового пагорбу, там де серпантин дороги різко починав підйом по південному схилу, на відстані від основного замкового комплексу був розміщений аванпост у формі двохярусного надбрамного бастіону-редуїту, який виконував функцію сучасного блокпосту з КПП (а),(мал.2, фото 3,4). Висота стін бастіону складала щонайменше 10м. Верхній ярус був перекритий дахом для укриття вартових. В казематах по всьому периметру облаштували ряд амбразур[1]. У двох протилежних стінах бастіону знаходилися ворота, через які повинен був пройти кожен, хто хотів потрапити до замку. На бастіоні була розміщена батарея[2]постійного озброєння з запасом ядер та стрілецького пороху, яку обслуговували 12 вояків замкового гарнізону. Перед вхідними воротами були встановлені рогатки[3]та шлагбаум[4]. Від аванпосту по обидва боки йшла лінія палісаду[5](б) з загострених букових колів, яка унеможливлювала обхід аванпосту з флангів і тилу. Поруч з надбрамним бастіоном знаходилася невелика споруда з приміщенням для відпочиваючої зміни караулу, неподалік на підступах до аванпосту розмістилось замкове кладовище та майданчик з шибеницею для екзекуцій та публічних страт.
    [1] Амбразура - горизонтальний конусоподібний отвір у стіні укріплення пристосований для стрільби з гармат.
    [2] Вогнева позиція з 4-10 гармат з запасом пороху і ядер.
    [3] Переносна загорожа з дерев'яної колоди з просвердленими отворами в які вставлялися загострені кілки.
    [4] Пристрій для швидкого перекриття проїзду у вигляді горизонтального брусу .
    [5] Стіна із ряду вкопаних в землю колод з загостреним верхів’ям.
    Далі буде...

     

    h2.jpg

    h1.jpg

  3. Ігорю, дякую за відгук і детальне пояснення по всіх пунках. Хотів би ще спитатися - стіни замку з каменю, але відбудовані зубці та декоративні елементи з червоної цегли. Чи планується якось ту цеглу замалювати чи залишиться все так як є?  Питаю, бо бачу що подібний декор в інших замках центральної Європи має такі речі заштукатурені.  

  4. Позитивна новина:

    Цитата

    До 500-річчя Чорткова міська рада прагне відновити Чортківський замок

    10.12.2020 15:24
    Олена Мудра
     
    У Чорткові, що на Тернопільщині, до 500-річчя міста планують відреставрувати старовинний замок, перетворивши його на туристичний “магніт” області.
    Чортківський замок хочуть відновити до 500-річчя міста

    Як повідомляє пресслужба Чортківської міськради, про це йшлося під час робочої поїздки до міста заступниці голови комітету ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенії Кравчук щодо початку підготовки до 500-ліття міста у 2022 році, передає Укрінформ.

    “Роботи у старовинному Чортківському замку надзвичайно багато. Безумовно, потрібно проводити детальні розкопки всієї території замку, адже, за різними джерелами, тут є чимало цікавих речей. Також важливо було би відновити дві вежі та дах над палацом. Окрім того, замок має бути наповнений життям. Тут можна зробити мистецьку галерею для виставок робіт художників, музейні експозиції, які стосуються історії самого замку, туристичне арт-кафе, сувенірні магазини та чимало цікавого. Сподіваємось, що все задумане реалізується”, – зауважив директор заповідника “Замки Тернопілля” Анатолій Маціпура.

    1606984620-553.jpg 1606984618-505.jpg

    Відновлювати Чортківський замок і робити його туристично привабливим керівництво міста разом із народною депутаткою Євгенією Кравчук планують у межах урядової програми “Велика реставрація”.

    Як зауважили в міськраді, суть “Великої реставрації” полягає не тільки в тому, що треба зберегти об’єкти культури й історичної спадщини, а й у тому, щоб зробити їх самодостатніми – щоб вони могли заробляти кошти. Бо більшість цих об’єктів –туристичні атракції, які притягуватимуть людей з різних куточків країни.

    1606984621-660.jpg

    1606984619-307.jpg

    “Урядова програма “Велика реставрація” має декілька умов. Перша – надається перевага об’єктам, які мають національне значення та перебувають в аварійному стані. Друга – потрібне співфінансування від громади. Третя – найкраще підходять об’єкти, які мають туристичний потенціал, зручне транспортне сполучення тощо. Чортків повинен стати серцем області”, – розповіла під час зустрічі Кравчук.

    У свою чергу міський голова Чорткова Володимир Шматько запевнив, що із бюджету громади буде співфінансування на реставрацію замку.

    1606984619-542.jpg

    Загалом до 500-річчя Чорткова міська рада прагне реалізувати чимало проєктів: реконструкція центральної площі міста та площі Ринок, годинникової вежі, замку, фасадів історичних будівель у центрі міста тощо.

    Фото: @chortkiv.city.council

  5. Цитата

    «Зверху буде облаштований консерваційний дах. Тож цю башту литовського періоду згодом можна буде побачити як законсервовану, але добре бережену руїну».

    Не розумію, що заважає реставраторам відновити купол вежі повністю? 

  6. Супер, дякую за фото! Як і передбачалося  - відновили все таких за чехословацьким варіантом. Маю надію що до зими встигнуть все це обсмолити, бо інакше довго не протримається.  Цікаво також бачити балки на другому поверсні - виглядає що буде ще один оглядовий майданчик. 

  7. Ilia Litvinchuk

    Цитата

    Попередні результати комплексних історико-містобудівних досліджень міста Бар Вінницької області. Реконструкція одного з етапів - разом з Наталья Рязанова Детальніше про це на конференції «Археологія & Фортифікація України»

    https://www.facebook.com/photo/?fbid=3603003559759240&set=a.676259342433691

    bar.jpg

    • Like 1
  8. Я теж це помітив - досить шкода що реставрують по чехословацькому варіанту. Навіть з практичної сторони - древяне покриття донжону є досить відкритим - воно не давало би достатнього прикриття оборонцям замку. Деревяна галерея мені більш нагадує церковну дзвінницю.  

    П.С. Чи маємо якісь свіжі фото? 

  9. Почалися актівні роботи по центральні вежі-донжону.  Для порівняння видкадаю старе фото, якщо поглянути то вже вирівняли стіни щоб приготовити їх для крівлі. Також видно що ведуться роботи по бокові стіні. 

    med10.png med7.jpg

    med8.jpg med9.jpg

    med6.jpg

    • Like 1
  10. Видно що за останніх 6 місяців в проведено чимало яку роботу:

    1. Почалася реставрація великого бастіону - видно що привели в порядок кант самого верхнього поверху. 
    2. Зєднали дах правого корпусу з великим бастіоном. Між ними була стіна, маю надію що її в скорім часі відновлять. 
    3. Закінчена висока вежа, відновлено всі мерлони.  

    Наступні питання які виникли:

    1. Видно що контрфорси оббивають бляхою (такий вигляд мав замок в 19 ст.). Не знаю чи це правильний хід, в 19 ст. це робили бо тоді не знали нічого кращого, але на сьогодні думаю цього не вартуло робити. На мою думку та бляха перекреслює весь шарм ренесансової фортреці.
    2. Видно що довкола палацу відкопали залишки ренесаносових колон галереї.  Що будуть робити з ними? Законсервувати, чи все таких пробувати галереї відновити?
    3. На старих фото, вежа великого бастіону також має мерлони - чи будуть їх додавати?  Поки що виглядає що ні. 

    med1.jpg med2.jpg

    med3.jpg med4.jpg

    med5.jpg

    • Like 1
  11. 11 жовтня міністр культури та інформаційної політики України Олександр Ткаченко під час відвідин тернопольскої області анонсував плани реставрації декількох замків:

    Цитата

    В одному з куполів катедри вирішили облаштувати оглядовий майданчик

    Масштабну реконструкцію планують провести наступного року у Катедральному соборі Непорочного зачаття пресвятої Богородиці. Про це повідомив голова Тернопільської ОДА Володимир Труш під час візиту на Тернопільщину 11 жовтня міністра культури та інформаційної політики України Олександра Ткаченка.  – Ми ознайомилися з проектом. Кошторисна документація знаходиться на стадії експертизи. Відповідно до неї, храму повернуть його автентичний вигляд. Це передбачає зміну фасаду та форми купола, – заявив Володимир Труш. За його словами, також в одному з куполів планують облаштувати оглядовий майданчик. Водночас Ткаченко анонсував програму «Великої реставрації», в рамках якої на Тернопільщині мають реставрувати кілька заміків, зокрема делегація відвідала Бережанський, Теребовлянський та Збаразький. Своїми враженнями про поїздку і стан історичних споруд в області Олександр Ткаченко поділився на своїй сторінці у соцмережі Фейсбук.  

    “Тернопільські замки та так звані романтичні руїни… Для мене цей регіон став прикладом байдужості держави впродовж багатьох років до історичної спадщини та нехтування туристичним потенціалом великого краю, – написав Ткаченко. – Що маю на увазі? На Тернопільщині надзвичайно багато цікавих об’єктів – 34 замки та власний Національний парк «Замки Тернопілля». На жаль, більшість з них потребують масштабної реставрації. Теребовлянський замок, Костел Пресвятої Трійці в Підгайцях, Бережанський замок – романтичні руїни, які насправді руйнуються на наших очах”. Міністр описує проблеми замків, які дуже схожі.  “Окремі елементи у гостро аварійному стані. Потрібна негайна ліквідація критичного стану та консерваційні роботи. Зараз об’єкти незахищені від опадів та вітру, тому з кожним наступним роком на їх відновлення потрібно все більше коштів”, – зазначає Ткаченко. Далі міністр культури описує ситуацію щодо кожного замку.

     Теребовлянський замок Найстаріший замок в Тернопільській області може стати додатковим туристичним магнітом Тернопільщини. Пам’ятка – яскравий претендент для програми Великої Реставрації. Важливо, що у об’єкта є експозиція – тому це чудовий привід для туриста приїхати сюди. Місце ідеальне для фестивалей, концертів та сучасних заходів. Додаткова проблема – відсутність інфраструктури довкола. Її також потрібно розбудовувати.

    Костел Пресвятої Трійці в Підгайцях Це не не тільки храм чи культова споруда – це місце, де підписано вікопомну угоду про перемир’я між гетьманом Петром Дорошенком та польським князем Яном Собеським. Історична цінність надзвичайно висока, але зараз від забуття пам’ятка просто втрачає свою велич.

    Бережанський замок Сумно аж за край. Від бездіяльності та забуття все впевнено перетворювалось на руїни. Як і сам замок, так і ратуша поруч. Ми вже знайшли бюджет на негайні реставраційні роботи для ратуші, щоб вирішити питання цього року. Сподіваюсь, що після мого приїзду керівництво не відмовиться освоювати ці кошти, а місцева громада та депутати проконтролюють це питання. Часу до кінця року мало, але реставраційні роботи мають початися. Водночас, поки українська держава їх ігнорувала, цими об’єктами намагаються опікуватися наші сусіди. Бо історію та її цінність для нащадків, схоже, вони краще розуміють. Але ми хочемо це змінити. І приклад вже є.

    Збаразький замок Приклад, чим можуть стати відреставровані місця. З одного боку, тут збережена історія. А з іншого – це можливість заробляти кошти. Цей замок – готова туристична атракція. Найкраще вже зроблено – проведено реставраційні роботи, відбудовано каземати, які наповнено експозиціями. Палац пристосовано до світського формату та проведення конференцій. До карантину тут регулярно проводилися бізнес-заходи, в тому числі із залученням іноземних туристів. На території активно розбудовується готельно-ресторанна інфраструктура .  Успішний досвід Збаразького замку обов’язково потрібно масштабувати і для інших об’єктів області. Бо край з великим потенціалом та щирими людьми!  Нагадаємо, в грудні минулого року у Тернополі розпочали реставрацію одного з найдавніших храмів міста – церкву Різдва Христового, та наразі роботи призупинили через брак коштів. Як повідомляли раніше виданню Терміново у обласному Департаменті культури, релігій та національностей, тут сподіваються, що коштами на реставрацію храму держава допоможе у рамках програми “Велике будівництво” в культурі.  

    Детальніше за посиланням: https://terminovo.te.ua/news/38917/

  12. Ще більше інфи, дуже позитивно:

    Цитата

     

    Реставрацію Невицького замку планують завершити до грудняФОТО16.09.2020 14:38

    Реставрацію Невицього замку в Ужгородському районі мають завершити до кінця року. Проєктом заплановано відновлення двох веж замку, а також часткова реставрація стін. З державного бюджету на це виділили 9,2 млн грн.
    Про це в коментарі кореспонденту Укрінформу повідомив перший заступник голови Закарпатської ОДА Олег Коцюба.

    “Реставрацію Невицького замку на Ужгородщині мають завершити до кінця року, у грудні. Проєктом заплановано відновлення вежі-донжону, візитівки Невицького замку, а також відновлення покрівлі на вежі біля входу до замку, та часткову реставрацію стін. З державного бюджету на це виділили 9,2 млн грн”, – повідомив Коцюба.

    За його словами, тендер щодо цього проєкту оголосили в березні, реставраційні роботи розпочалися в липні. Виконує роботи місцевий підрядник.

    Реставрація Невицького замку / Фото: Сергій Гудак, Укрінформ
    “На жаль, цей проєкт не зможе вирішити всіх проблем Невицького замку, тому ми подали цей замок на ще декілька проєктів. Те, що виконується наразі, – це порятунок замку в авральному порядку”, – зазначив він, висловивши сподівання, що пам’ятку вдасться включити до культурного "Великого будівництва".

    Наразі до списку об'єктів культурного "Великого будівництва" від області подали Ужгородський замок, будівлю Закарпатської обласної філармонії та 4 дерев'яні церкви.

    Як повідомляв Укрінформ, Невицький замок — пам'ятка архітектури національного значення, датована ХІІІ ст. Розташована в селі Кам'яниця Ужгородського району на Закарпатті. Замок пов'язують з легендарним родом графів Другетів, які володіли Закарпаттям у Середньовіччі. У 1644 році замок зруйнували під час релігійних воєн. У 2018 році на Невицькому замку впала центральна вежа-донжон, яка перебувала в аварійному стані.

     

    https://www.ukrinform.ua/rubric-tourism/3100722-restavraciu-nevickogo-zamku-planuut-zaversiti-do-grudna.html
     

     

    nev6.jpeg nev7.jpeg nev8.jpeg

    nev9.jpeg nev10.jpeg

    nev11.png

    • Like 1
  13. Новина за минулий рік, як і передбачував - поки що реставруються велика і малі вежі, згодом консервація стін.  

    Цитата

    Василь НИТКА
    2 листопада 2019

    Реставрують легендарний Невицький замок


    Роботи з реставрації Невицького замку розпочнуться після проведення передбачених законом тендерних процедур і мають завершитися до кінця наступного року.

    Реставрують легендарний Невицький замок
    В Ужгороді детально розповіли про реставрацію Невицького замку заступник голови Закарпатської ОДА Ольга Травіна, доктор економічних наук, професор УжНУ Володимир Химинець, голова ГО «Невицький замок», історик Олександр Дзембас, директор комунального підприємства «Ужгородське районне агентство розвитку» Рената Манайло-Приходько.

    Ідеться про реалізацію проекту «Розвиток інфраструктури у сфері туризму і рекреації Закарпаття шляхом реставрації пам’ятки архітектури національного значення — Невицького замку (перша черга невідкладних робіт)», що втілюється за рахунок коштів державного бюджету, отриманих від Європейського Союзу.

    Загальний бюджет проекту — понад 11 млн 248 тис. грн, інформують з ОДА. За ці кошти передбачено проведення реставраційних та пошуково-дослідницьких робіт.

    — Уже виконано масштабні роботи, написано монографію про історію Невицького замку, — повідомила Ольга Травіна. — Розробляється екскурсійний маршрут по фортеці у форматі аудіогіда дванадцятьма мовами, який передбачає шість зупинок-локацій від входу до центральної вежі з підйомом на оглядовий майданчик. Ведуться переговори щодо створення туристичного сайту, підключення об’єкта до електромережі для проведення робіт і закупівлі модульного офісу і санітарного блока.

    Обласна влада постійно контролює перебіг виконання проекту. Посадовиця висловила також подяку народним депутатам України Михайлові Лабі, Роберту Горвату, директору департаменту економічного розвитку ОДА Денисові Ману за дієве сприяння.

    Володимир Химинець розповів, що цей секторальний проект — перший в Україні. Через те, на жаль, виникла затримка у виділенні на нього коштів. Розрахований він на 24 місяці. До кінця наступного року дві вежі замку і чотири опори мають бути відреставровані, буде відновлено дах на основній вежі й облаштовано там оглядовий майданчик. Далі — реставрація стін замку, їх консервація, окультурення території навколо об’єкта, відтворення історичних ковальських і гончарних майстерень тощо.

    Олександр Дзембас каже, що наступного року планують відновити археологічну експедицію в Невицькому замку. Наразі ж важливо максимально зберегти автентику споруди, тож в області необхідно створити історико-археологічний заповідник, який комплексно розв’язуватиме проблеми збереження і використання тутешніх замків. На розгляді обласних депутатів перебуває проект створення КП «Замки Закарпаття».

    Начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту культури облдержадміністрації Томаш Сопко підтримав ідею і повідомив, що роботи з реставрації замку розпочнуться після проведення передбачених законом тендерних процедур і мають завершитися до кінця наступного року. Дах на головній вежі буде відновлено у тому вигляді, яким його пам’ятаємо, хоч він і не дуже давній. Його зведено в 1920—1930-х роках, коли Закарпаття перебувало у складі Першої Чехословацької Республіки.

    http://www.golos.com.ua/article/323496

  14. Нажаль якоїсь конкретної інфи про самі реставрації ми не маємо. Можна теоризувати що існує декілька варіантів реставраціі:

    1. Повна реставрація усіх споруд, щоб довести замок до вигляду 16ст.  - судячи по тому що решта території замку є далі запущена, не думаю що прийняли таку опцію.
    2. Реставрація тільки куполів центрального донжона і вежі - щоб виглядало як попередні реставрації 30-тих та 70-тих років. 
    3. Реставрація куполів донжона і вежі + деяка консервація стін - судячи по тому що є ліса на стіні центрального палацу, думаю це сама вірогідна версія.  

    nev4.jpg

×
×
  • Создать...