Перейти к публикации
Замки и Крепости Украины - Форум

Таблица лидеров

  1. Filin

    Filin

    Модераторы


    • Баллы

      1

    • Публикаций

      4,767


  2. Nimrod

    Nimrod

    Пользователи


    • Баллы

      1

    • Публикаций

      246


Популярные публикации

Отображаются публикации с наибольшей репутацией на 05/13/2014 во всех областях

  1. Дякую за детальне обговорення об'єкту. Дослідники вважають городищем лише ділянки "2" та "3". Такі городища в яких укріплення відсікають простір на мису з двох сторін, трапляються в типології конфігурацій городищ (зокрема про них згадує Носов). На жаль музей незручно працює - наприклад мені до нього потрапити не вдалося. Можливо не всі укріплення на обговорюваному городищі вдалося виявити при розкопках, але в "мисових городищах" грунтовно укріплена, часто лише напільна сторона, тому макет в цій частині подиву не викликає. Чудові малюнки, як завжди у Логвина. Але, як правило, у Гр.Логвина його відомі графічні реконструкції Чигирина, Суботова, Путивля та інш. пунктів є інтуітивними і створювались ним при малій кількості археологічної інформації про той чи інший об'єкт. Тому вони точні в частині рельєфу, але не точні в частині неіснуючих вже деталей споруд. Оскільки Логвин в багатьох історично-архітектурних дослідженнях був фактичним першопроходцем. Якщо Цинкаловський у міжвоєнний період лише обстежив городище, а грунтовні його дослідження почалися з 1951 року, то Логвин в часи створення даних малюнків бачив городище поряд з монастирем, але не мав достатньої інформації про його історію і "забудував" його графічно на свій розсуд та натхнення. Проте все це звичайно не виключає можливої наявності в історії обговорюваних укріплень кількох будівельних періодів зі зменшенням або збільшенням зайнятої площі. Цікаво, що то за п'ятикутну за конфігурацією фортецю зобразив Логвин далі за монастирем, на річковій луці. На мою думку дана обставина пояснюється просто. Побачили ті слов'яни (дуліби?) укріплення з баштами на дунайському лімесі і спробували завести собі подібні. Хочу нагадати що городищ празько-корчацької археологічної культури знайдено дійсно мало - їх можна перерахувати на пальцях рук. А оскільки будівництво було поштучним, а не поточним, не викликають подив певні експерименти будівничих. Празько-корчацька археологічна культура, як і черняхівська археологічна культура є прикладами культур, певною мірою штучно піднесених, за рахунок їх більш розвинених сусідів (римський, ромейський світ), а укріплені поселення схоже були для них екзотикою як такі. От ще віднайшов статтю з планом.
    1 балл
  2. Занятная статья Богдана Томенчука (человека, хорошо известного тем, кто интересовался укреплениями Прикарпатья), в которой автор утверждает, что городище в Зимно представляло собой городище-убежище, не предназначенное для постоянного проживания. Статья была опубликована в сборнике материалов "Раннеславянский мир: материалы и исследования", М. - 1990. C.151-158
    1 балл
×
×
  • Создать...