Таблица лидеров

Обговорюється цей об'єкт: укріплення містечка Орлик Поселення на березі Дніпра, відоме з 17 сторіччя, рано отримало власні укріплення. *) "Полтавщина. Енциклопедичний довідник" за ред. Кудрицького А.В., К. "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1992, тир. 30 000 прим., 1024 с., сс. 625-626. В 1790 р. у містечку була зведена дерев'яна Успенська, а в 1801 р. мурована Миколаївська церкви. Сторінка села Орлик в україномовній "Вікіпедії". Сторінка села Орлик в російськомовній "Вікіпедії". Історія села на офіційному сайті села. Є також деякі подробиці щодо Орлицьких укріплень: *) "Полтавщина. Енциклопедичний довідник" за ред. Кудрицького А.В., К. "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1992, тир. 30 000 прим., 1024 с., с. 626.

Обговорюється цей об'єкт: Красногірський монастир у с. Малі Будища Чи не найстаріший відомий монастир у Полтавський області був розташований на горі Красній у Гадяцькому районі. * "Полтавщина. Енциклопедичний довідник" за ред. Кудрицького А.В., К. "Українська енциклопедія" ім. М.П. Бажана, 1992, тир. 30 000 прим., 1024 с., с. 398. Село Монастирські Будища згодом було перейменовано у Малі Будища (сторінка україномовної "Вікіпедії" за посиланням). А згадану вище Миколаївську церкву насправді збудовано у 1798 році. Монастир що проіснував в прикордонній області на неспокійній та легкодосяжній зі степу Полтавщині 15, 16, 17 століття, звичайно не міг не мати укріплень, що захистили би його мешканців та накопичені цінності від зловмисників та всякого роду несподіванок. Проте доступні відомості про такі укріплення вкрай малі. На історичному сайті Полтавщини про них зазначаєтся наступне: Батареї в пять саженів на кутах валу, це не що інше, як площадки під артилерію - "роскати", характерні для східноєвропейської, в першу чергу московської, фортифікації 17 сторіччя. Таким чином, можна зробити висновок, що укріплення монастиря у 17 і навіть 18 століттях не лише підтримувалися у придатному для оборони стані, але й розвивалися відповідно до викликів часу.

с. Малые Будища находится в 90 км к северо-западу от Полтавы, в 6 км к югу-юго-востоку от райцентра Гадяча: Живая карта На карте рельефа Google видно, что участок села представляет собой клиновидное плато, возвышающееся над долиной реки Псёл. Может это плато как раз и носило название Красная Гора?.. Кстати, на карте Шуберта, помимо всего прочего, видим село Красный Кут, которое в наши дни входит в состав с. Малые Будища: Село Монастырское Будище на карте Шуберта (1869): У меня пока нет сведений о точном местонахождении монастыря, но есть несколько мыслей по этому поводу. Кажется, что Николаевская церковь может подсказать, где находился монастырь, но приведённые выше источники предоставляют мутноватую информацию об этом храме. "Полтавщина. Енциклопедичний довідник" сообщает что монастырь в "1786 закритий", а здесь сказано, что "1786 Г. м. залишений позаштатним, але не закритий, а обернений на парафію". Здесь есть такое утверждение: "Найдавніша відома дерев’я-на церква в ім’я св. Миколая в с. Монастирські Будища Гадяцького пов... була збудована 1796–1798". Вряд ли церковь, построенная в 1798 г., могла быть самым ранним известным деревянным храмом в честь Св. Николая, ведь сам монастырь назывался Николаевским, а это означает, что там был Николаевский храм, о котором есть упоминания с привязкой ещё к 1556 г. Если отбросить эти детали, то, как я понял, получим историю трансформации монастырского храма в приходской. И каменный храм, вероятно, был построен на монастырище. Вполне возможно, что это он обозначен на карте Шуберта, т.е. где-то здесь, на кончике мыса, недалеко от моста/переезда через реку, и мог находиться монастырь: Что касается деталей, то меня заинтриговало упоминание надвратной церкви. Это получается, что земляной вал прорезали деревянные ворота, верхняя часть которых играла роль церкви?