Таблица лидеров

До слова... замчище серйозно постраждало в наслідок 2х світових воєн. Так фронт над Стрипою тримався з вересня 1915 по червень 1916 Джерело також протягом квітня-липня 1944 року. Як видно з фото 1915 року окопи та інші позиції військ та техніки проходили безпосередньо по місцю замку, а у 1944 Ішків був майже повністю знищено. Тому не дивно що сьогодні слабо, або зовсім не локалізується північні бастіони замку. На фото також видно переправу між ворогуючими сторонами що знаходились по обидва боки річки, відповідно в Ішкові і Богатківцях. Якщо це місце для мосту було для військових зручним у 1915 році, то можливо переправа тут існувала і кількома століттями раніше, у час розбудови замку?

Тема конференції 2012 року: II конференція "Археологія і Фортифікація Середнього Подністров’я"

Впечатления: На конференции несколько раз прозвучала мысль, что Каменец может стать весьма крупным центром по изучению фортификации, поскольку здесь сосредоточено огромное количество всевозможных укреплений и т.д. и т.п. С этой мыслью я полностью согласен, но конференция показала, что в Каменце ощущается явный недостаток специалистов, способных на нормальном уровне вести исследовательскую деятельность в таком специфическом направлении, как изучение оборонных объектов. На деле же заповедник идёт либо по пути полного отказа от новых исследований, либо имитирует бурную деятельность (к сожалению, за всеми этими движениями-на-публику зачастую скрывается звенящая пустота). Вообще в Каменце есть два заповедника (№1 и №2), но учитывая то, как они бок о бок двигаются в одном направлении и поддерживают идеалы друг друга, я в последнее время склонен видеть в них единый организм, потому ниже буду упоминать этот конгломерат под обобщающим понятием "заповедник". К вопросу Пламеницких Во время посещения прошлой конференции в Каменце (8 октября 2012), я ещё не знал о войне, которую ведёт заповедник против Пламеницких, но за прошедший год, по мере погружения в материалы по Каменцу, я столкнулся с таким количеством грязи, незаслуженно вылитой на опальных исследователей, что репутация заповедника в моих глазах опустилась ниже плинтуса. В прошлом году я слушал и читал доклады, не видя в них двойного дна, в этом году лицемерие сотрудников заповедника мне просто резало глаза. Прежде всего, отметим, что Ольга Пламеницкая, ни в прошлом году, ни в этом не была приглашена на конференцию, хотя очевидно, что её появление там выглядело бы куда более логичным, чем выступление отдельных "исследователей", якобы имеющих хорошее представление об укреплениях Каменца. В рамках конференции проходила и небольшая выставка-продажа всяких тематических книжек и прочих материалов. Как думаете, можно ли было там увидеть "Castrum Camenecensis. Фортеця Кам’янець"? Ответ – нет. Издатель книги, кстати, о проходящем мероприятии даже не был уведомлён. В качестве участника и почётного гостя конференции выступил Константин Носов, с публикациями которого я неоднократно сталкивался. Константин не замыкается свои наработки в формат сборников, выпускаемых малыми тиражами, и даже наоборот - он является довольно успешным автором, книги которого можно купить как в России, так и в Украине. И книг у него достаточно много. Поскольку Константин исследовал не только укрепления России, но также активно интересовался фортификацией восточных стран, мне было очень интересно, какого он мнения о загадочных остатках башен, которые по гипотезе Пламеницких могут относиться ещё к дако-римскому периоду. Так вот, как оказалось, за 3 дня, которые Констанин пробыл в Каменце под крылом у заповедника, он только что-то слышал о гипотезе, но никто не удосужился ему показать остатки загадочных укреплений и даже о том, что таковые существуют, ему не сообщили. Также не был он знаком и с последней книгой Ольгой Пламеницкой, т.к. она по понятным причинам ему не попалась на глаза и я, похоже, был первым, кто сообщил Константину о её существовании. Все доклады на конференции, касающиеся укреплений Каменца, были специально составлены так, чтобы Пламеницкие там либо редко упоминались, либо не упоминались вообще. Иногда дело доходило до абсурда, когда, например, автор доклада, явно составленного в том числе и на основе наработок Пламеницких, в списке источников "забывал" указывать материалы опальных авторов. Задвигая на задний план или вовсе убирая со сцены одних людей, авторы, конечно же, были вынуждены подкреплять свои данные материалами других, куда более слабых исследователей, что, по моему мнению, уже попахивает фальсификацией истории. Так, например, Николай Петров как-то внезапно превратился чуть ли не в открывателя древнерусского Каменца, хотя самые первые и самые интересные находки на территории Старого замка и на территории Старого города были сделаны Евгенией Пламеницкой, да и Петров в тот период как исследователь ещё либо не существовал, либо только созревал. Особенно неприятное впечатление на меня произвела археолог Лариса Виногородская. Только благодаря Ольге Пламеницкой в своё время она получила возможность покопаться в Каменце, и раскопки на Северной батарее Старого замка она вела по заданию Ольги Пламеницкой в рамках проекта реставрации/реконструкции/музеефикации, разработанном опять же Ольгой Пламеницкой. И как думаете, упоминала ли она об этом, когда сообщала о своих трудовых свершениях в Каменце? Конечно же, нет. Зато она упомянула Евгению Пламеницкую, поставив под сомнение качество проведённых ею раскопок на территории замка и сообщив всем, что Евгения, в общем-то, не была археологом. Может формально так оно и было, однако очевидно, что, даже не будучи археологом, Евгения Пламеницкая проводила раскопки на очень высоком уровне, а её фиксация находок даже сейчас вызывает восхищение своей детализацией. А вот Лариса, очевидно, мало что смыслит в фортификации, потому даже в пересказе взглядов Евгении Пламеницкой, Виногородская несколько раз наступила на грабли. Как по мне, то Евгения Пламеницкая была куда более профессиональным и удачливым археологом, чем Виногородская, а в плане знаний архитектуры и фортификации Виногородская вообще с ней тягаться не может, потому её критика наработок Евгении кажется, по меньшей мере, смешной и самонадеянной. Интересно, смогла бы она сказать то же самое в лицо Евгении и смогла бы выдержать её контркритику? Думаю, что нет. Да и доклад у Ларисы, между прочим, получился не интересным, скучным и скомканным. Такие вот у нас кандидаты исторических наук. А ведь этот человек фактически вёл секцию фортификации на конференции... Символично, как по мне. Кстати, у Виногородской в среде археологов не очень хорошая репутация. Одна деталь меня особенно позабавила – уже не раз слышал, что Виногородская крайне неохотно делится имеющейся у неё информацией, и если у неё что-то просят, то она говорит, что поделится, но в самый ответственный момент… у неё ломается компьютер или происходит какой-то другой сбой техники, в результате чего добрая женщина "вынуждена" оставить все данные у себя. Так вот её статью, вошедшую в материалы сборника, не украшает ни одна иллюстрация. Но самое смешное было во время доклада. Она намекнула, что покажет что-то очень интересное из своих открытий, но потом… что-то произошло с её флешкой, в результате чего она была вынуждена иллюстрировать свой материал якобы не тем, чем собиралась, но я даже не уверен, что там хотя бы половина изображений имело к ней прямое отношение. Я бы не придал этому значения год назад, но в контексте байки о вечно не вовремя ломающемся компьютере Виногородской этот случай выглядел забавно. "Подільска археологія" На прошлой конференции большое внимание уделили основанию постоянно действующей археологической экспедиции в Каменце. Но, как говорится, время расставляет всё на свои места. Экспедиция, судя по всему, действовала недолго. Богдана Строценя, насколько я понял, на конференции не было и даже в сборнике материалов от него не было весточки. Те достижения, которыми археологи хвастались в прошлом году, на этот раз ушли в тень и понятно по какой причине – ведь с того момента площадки на месте раскопок были сильно изуродованы строительными работами. Археологи, судя по всему, в Каменце не прижились, и опять же понятно по какой причине – здесь просто невозможно нормально вести работу, а археологи заповеднику были нужны только как прикрытие. Что нового по Каменцу? Поскольку заповедник рад тому, что избавился от толковых специалистов, а археологи Каменец, похоже, тоже оставили, то какие тут могут быть новые материалы? Более того, даже на основе материалов ранее проведённых раскопок, о которых говорили ещё на прошлой конференции, были составлены лишь парочка статей, имеющих прямое отношение к найденной керамике, но не имеющие практически никакого отношения к архитектуре или фортификации. Ещё парочка статей по фортификации были написаны людьми из заповедника, для которых ни архитектура в целом, ни фортификация в частности не является профильным направлением их деятельности. Можно было бы продолжить, но я лучше сразу подытожу - по сравнению с прошлой конференцией наметился регресс в исследованиях укреплений. Показательно, что несколько новых источников, имеющих отношение к теме укреплениях Каменца, на конференции презентовал Мирослав Мошак, который вообще не имеет никакого отношения к каменецким заповедникам. В общем, как по мне, то в заповеднике успешно формируется не школа исследователей, а школа компиляторов. О прочих докладах в целом По моему мнению, на конференции явно чувствовалось, что значительное количество докладов по фортификации были сделаны людьми, которые в ней не особо хорошо разбираются. Это выражалось в некорректном использовании фортификационных терминов (например, когда бастионы называли башнями или городища замками), в поверхностном анализе фортификационных черт объектов, в неспособности грамотно ответить на простые вопросы и т.д. На фоне такого относительно низкого уровня докладов по теме фортификации раннего и позднего средневековья, сильно выделялись в лучшую сторону доклады по теме укреплений нового времени. Сразу видно, что авторами этих докладов действительно проводится работа (и не только в кабинете, но и на местности), что ими вовсю используется аналитика, ведётся вдумчивое сопоставление данных разных источников и т.д. К сожалению, большинство докладов по интересующим меня объектам подавались на куда более простом уровне, хромали как в плане текстов, так и в плане поддержки графическими материалами. Может это всё потому, что доклады делали историки, а вовсе не специалисты по фортификации? Несколько потенциально занятных докладов так и не прозвучали, поскольку их авторы не приехали, что также несколько подпортило впечатление от конференции. Итого При нынешней политике заповедника в сфере исследований укреплений Каменца здесь ну никак не может сформироваться центр по изучению фортификации. Большинство каменецких исследователей как пауки в банке – озабочены тем, чтобы унизить или уничтожить того, с кем конкурируют, кому завидуют, кого не любят, нежели тем, чтобы совместными усилиями двигать общее дело. И, наверное, понадобится серьёзная реформа и обновление кадров, прежде чем заповедник сможет на действительно приличном уровне представить Каменец как уникальный полигон для исследования фортификации. Заметные успехи делают ребята, копающиеся в теме укреплений Нового времени, и на фоне их достижений особо чётко ощущается слабость целого ряда исследователей, которые решили, что их уровень знаний позволяет им выступать с докладами на тему фортификации средневековья.

Оригинал программы:

Немного впечатлений Когда конференция тематическая (история, археология), то это плюс, когда она тематическая в квадрате (фортификация, археология) – это тройной плюс, а если дело происходит в сердце Каменца, в его старинной ратуше, то… ну вы сами понимаете. Практически 100% информации по теме, выступления специалистов, исследователей, которые часто копаются там, где до них либо мало копались, либо не копались вовсе. Результаты таких копаний зачастую приятно и сильно удивляют, люди сообщают о свежих данных и заставляют под новым углом посмотреть на что-то, как казалось, хорошо знакомо. На этой конференции в очередной раз отметил, насколько важен человеческий фактор, когда речь идёт о докладе. Так, например, один из самый сильных, интересных и эмоционально заряженных, на мой взгляд, докладов относился к Керченской крепости, а ведь этот доклад лишь в малой степени задевал интересующий меня период развития фортификации. А вот отдельные доклады, потенциал которых в моих глазах предварительно казался весьма значительным, вышли пресными, причём зачастую за счёт рассказчиков, их стиля подачи материала, и, конечно же, за счёт самого материала, качество которого иногда звёзд с неба не хватало. Секций было две, фортификация и археология. Я, естественно, выбрал фортификацию, хотя на секции археологии тоже были интересные доклады по теме, и, что немаловажно, там были ещё и интересные люди. Как чётко подметил Руслан Пидставка – конференция была по теме фортификации, но самую значительную волну обсуждений, споров и прений вызвал доклад который презентовал Валерий Дячок. В рамках этого доклада пафосная и героическая фигура украинского Робин Гуда Устима Карманюка (Кармалюка) была низвергнута до уровня простого человека, рецидивиста, и так далее. Кроме того, как оказалось, нет никаких доказательств того, что Устима содержали именно в Папской башне Каменец-Подольского замка, где в наши дни туристам демонстрируют его бутафорскую камеру. Да, такого надругательства над иконой украинского фольклора не каждый из присутствующих в зале сможет выдержать Информационный поток был весьма насыщенным (программу продемонстрировал выше), так что к концу конференции голова буквально гудела от тонны поглощённой информации, которую ещё предстоит переварить и осмыслить. Ребята из Каменца отличились, очень пристойно презентовали много чего нового и интересного из историй укреплений города и крепости, молодцы. К слову, вообще, организаторы толково сработали – и проживанием и пропитанием участников обеспечили, экскурсии, банкет в замке. Не часто в наши дни такое бывает. В общем, впечатления весьма позитивные, если не считать того факта, что не смог раздвоится и посетить сразу обе секции. Сделал буквально несколько фото, чем богаты, как говорится: Богдан Строцень (директор Охранной археологической службы Украины) рассказывает о первых шагах недавно основанной Каменец-Подольской постоянно действующей экспедиции, появление которой так давно ждали и благодаря которой уже удалось в буквальном смысле слова откопать кое-что новое по теме истории Каменца: Герб основанной экспедиции: Пётр Болтанюк, старший научный работник Каменец-Подольского государственного исторического музея-заповедника, ведёт увлекательный рассказ о том, что же удалось накопать в районе Армянского бастиона, одного из городских укреплений Каменца: Один из слайдов интересного доклада Юлии Мысько по теме раскопок на территории Хотинской крепости. В частности видны основные этапы формирования крепости: То-то мне всегда крепость казалась со стороны ворот какой-то нелепой и неполной, а раньше, как и следовало ожидать, конфигурация южной линии укреплений была куда более гармоничной, а уж опосля стену "нарастили" в южном направлении. Вот так, если кратко.

Кам'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка Кам'янець-Подільська міська організація Національної Спілки Краєзнавців ПРОГРАМА Археологія і Фортифікація Середнього Подністров'я II Всеукраїнська науково-практична конференція Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника Привітання для учасників та гостей: Травінський Віктор Степанович (директор Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) Пленарне засідання: «Кам'янець-Подільська археологічна постійно діюча експедиція. Перші результати» Строцень Богдан Степанович (директор ДП ОАСУ «Подільська археологія») «Археологічні дослідження поблизу Вірменського бастіону 2012 р. Попередні результати» Мегей Валерій Пилипович (науковий співробітник ДП ОАСУ «Подільська археологія) «Елементи фортифікації Північного бастіону Кам'янця-Подільського» Виногродська Лариса Іванівна (кін., ст. наук, співробітник Інституту археології НАН України), Болтанюк Петро Анатолійович (старший науковий працівник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «Археологічні дослідження привратного двору Хотинського замку у 2012 р.» Мисько Юлія Володимирівна (доцент кафедри етнології, античної та середньовічної історії Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича) «До питання про ранні укріплення Середнього Подністров'я» Артюх Вадим Степанович (к.і.н., старший науковий співробітник Львівського музею історії та релігії) «Про ув'язнення Устима Карманюка (Кармалюка) в Кам'янець-Подільській фортеці: вигадки і дійсність у світлі документів» Дячок Валерій Васильович (к.і.н., доцент завідувач кафедри історії та країнознавства Хмельницького національного університету) Секція 1. Давня археологія. «Использование минерального сырья в позднем палеолите степного Побужья (на примере Анетовки 2)» Главенчук Алла Васильевна (старший лаборант кафедры археологии и зтнологии, исторического факультете Одесского Национального Университета им. И.И. Мечникова) «Памятники зпигравета Северо-Западного Причерноморья» Пиструил Игорь Владимирович (к.и.н., зав. лабораторией археологии и зтнографии Исторического факультета Одесского Национального Университета им. И.И. Мечникова) «К вопросу о появлении трипольских памятников на левом берегу Днепра» Овчинников Здуард Викторович (к.и.н., научный сотрудник отдела археологии, знеолита-бронзового века Института археологии НАН Украины) «К вопросу интерпретации деревянной погребальной конструкции из ямного погребения у с. Григорьева» Минакова Екатерина Васильевна (старший научный сотрудник отдела археологии Днепропетровского национального исторического музея им. Д.И. Яворницкого) «До питання музеєфікації пам'яток археології Хмельниччини» Гуцал Анатолій Федорович (доцент кафедри Історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету ім. І.Огієнка) «Про деякі різновиди бронзових вуздечних блях скіфського часу з лісостепу Східної Європи» Могилов Олександр Дмитрович (к.і.н., старший науковий співробітник Інституту археології НАН України) «Матеріали ранньоскіфської доби з розкопок біля с. Залісся Тернопільської області в експозиції Національного музею історії України» Мезенцева Ірина Вікторівна (старший науковий співробітник відділу «Найдавнішої історії» Національного музею історії України) «Археологічна розвідка в Середньому Подністров'ї у 1992 - 1993 рр.» Кучугура Лідія Іванівна (провідний науковий співробітник Маріупольського краєзнавчого музею) «Кельти армориканського типу в археологічній збірці НМІУ» Радієвська Тетяна Миколаївна (старший науковий співробітник відділу археологічних фондів Національного музею історії України), Сорокіна Світлана Анатоліївна (старший науковий співробітник відділу археологічних фондів Національного музею історії України) «Символічні знаки на язичницьких пам’ятках першої половини I тис. н.е. лівого берега Середнього Подністров'я» Семенчук Сергій Олександрович (здобувач кафедри Історії України Кам'янець-Подільс національного університету ім. І. Огієнка) «Археологічне обстеження скельного гроту в селі Угринь біля міста Чорткова» Добрянський Воло; Казимирович (археолог, краєзнавець) Секція 2. Середньовічна археологія. «Предмети середньовічного озброєння та військового спорядження з оборонних пам'яток галицько-волинського пограниччя» Терський Святослав Володимирович (доктор історичних наук, провідний науковий працівник Львівського історичного музею) «Графіті на давньоруських виробах з кістки та рогу» Сергєєва Марина Сергіївна (к.і.н., науковий співробітник Інституту археології НАН України) «Нове в дослідженнях літописної Теребовлі» Ягодинська Марина Олександрівна (директор Тернопільскої обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури) «Давньоруські паркани Подолу Києва» Тараненко Сергій Пантелійович (науковий співробітник Центру археології Києва НАН України) «Дослідження Давньоруського періоду працівниками відділу археології Інституту суспільних наук АН УРСР» Адамишин Оксана Михайлівна (аспірантка Інституту українознавства ім. І.Крип'якевича НАН України) «Круглі бляхи з розкопок Губинського городища, як джерело вивчення давньоруської кінської вуздечки матеріалами розкопок Губинського городища XII - XIII ст.» Тимків Степан Анатолійович (аспірант Кам'ї Подільського національного університету ім. І. Огієнка) «Археологічні матеріали як важливе джерело для вивчення комплексу озброєння давньоукраїнського воїна ХІІ-ХIV ст.» Гринчишин Богдан Володимирович (науковий співробітник Історико-краєзнавчого музея Винники) «Мечі XIV - XV ст. з фондів Тернопільського обласного краєзнавчого музею» Заремба Олександр Олександрович (завідувач відділу маркетингу, розвитку та інвестування Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) Секція 3. Історія фортифікації. «Керченская крепость. Основные зтапы развития» Белик Юрий Леонидович (к.и.н., заведующий исследовательским отделом «Керченская крепость» Крымского республиканского учреждения «Керчь историко-культурный заповедник»), Ткачук Галина Васильевна (научный сотрудник Центра археологии исследований фонда «Деметра» г. Керчь) «Фортифікатор XVI ст. Бернардо Морандо на Поділлі» Єсюнін Сергій Миколайович (к.і.н, провідний науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею) «Опис кам'янецького замку 1572 року, як нове джерело для вивчення складу та устрою середньовічної замкової залоги та обороноздатності міста» Мошак Ярослав Іванович (краєзнавець, директор історико-культурологічного товариства «Подільське братство») «Замки Західного Поділля під археологічним поглядом (за матеріалами Тернопільщини)» Строцень Людмила Дмитрівна (заступник директора Тернопільської обласної інспекції охорони пам'яток історії та культури) «Заліщики - забута фортеця австрійської імперії» Ющенко Максим Володимирович (член громадської організації «КІУР» м. Київ) «Особливості і специфіка будівництва та реконструкцій оборонних споруд Чортківського замку в XVII ст.» Добрянський Володимир Казимирович (археолог, краєзнавець) «Поширення вогнепальної зброї в Галичині у ХІV-ХV ст.» Верхотурова Мар'яна Андріївна (викладач Львівського професійного ліцею побутового обслуговування) «Постать інженера-підполковника Д. Дебоскета у модернізації Чернігівської фортеці (середина XVIII століття)» Рига Данило В'ячеславович (молодший науковий співробітник Національного архітектурно-історичного заповідника «Чернігів стародавній») «Власники Чортківського замку: до питання переходу власності» Федорів Тетяна Ігорівна (молодший науковий співробітник Національного заповідника «Замки Тернопілля») «До питання витоків оборонного мурованого будівництва Середнього Подністров'я: Язловець» Підставка Руслан Володимирович (старший науковий співробітник науково-дослідного відділу Національного заповідника «Замки Тернопілля») «Історія розвитку Вірменського бастіону» Мегей Валерій Пилипович (науковий співробітник ДП ОАСУ «Подільска археологія», Кулішова Анна Анатоліївна (науковий співробітник національного історико-архітектурного заповідника «Кам'янець»), Болтанюк Петро Анатолійович (старший науковий працівник Кам'янець-Подільського історичного музею-заповідника) «Оборонний домініканський кляштор у Підкамені. Окремі доповнення до історії фундації та будівництва монастиря у ХVІІ-ХVІІІ ст.» Корчак Андрій Михайлович (старший науковий співробітник Бродівського історико-краєзнавчого музею), Зварич Теодор Миколайович (краєзнавець) «Мілівецька «міна» - вогнева група в системі оборони Кам'янець-подільського укріпленого району №10» Ющенко Максим Володимирович (член громадської організації «КІУР» м.Київ), Кондратюк Дмитро Іванович (науковий працівник Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «До питання охорони Кам'янець-Подільської фортеці в 1812-1928 рр.» Старенький Ігор Олександрович (магістр історії, аспірант кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огіенка, член НСКУ) «Нижнівська твердиня над Дністром» Климчук Андрій Миколайович (журналіст творчого об'єднання «Мистецькі грані») «Фортеці - опорні пункти державної та військової влади Великого князівства литовського 14 - поч. 15 ст.» Вінюкова Валентина Миколаївна (бібліотекар Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «Руська і Польська брами - фортифікаційні та оборонні споруди Кам'янця» Вапяровська Лілія Петрівна (в.о. завідувача історичним відділом Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «Оборонні синагоги Поділля» Ківільша Ганна Болеславівна (завідувач відділу науково-дослідної роботи НІАЗ «Кам'янець»), Свінціцька Лілія Іринеївна (архітектор відділу науково-дослідної роботи НІАЗ «Кам'янець») «Значення терміну "замок" при дослідженні оборонної архітектури Речі Посполитої» Оконченко Ольга Михайлівна (магістр архітектури, ассистент Національного університету "Львівська політехніка") «Північно-східне прясло укріплень Жовківського замку. Проблеми відтворення» Оконченко Ігор Володимирович (магістр архітектури, старший викладач Київського Національного Університету Культури і Мистецтва Львівська філія) «Розвиток системи земляних і довготривалих укріплень Львова перед Першою Світовою війною» Волков Олександр Юрійович (директор ТзОВ «Сизіотз-Service» м.Львіе) Секція 4. Археологічна експозиція: доцільність, переваги, проблеми організації «Стаціонарні археологічні виставки НМІУ: проблеми, специфіка, перспективи» Стрельник Марина Олександрівна (завідувач відділу Національного музею історії України), Сорокіна Світлана Анатоліївна (старший науковий співробітник відділу археологічних фондів Національного музею історії України), Безкоровайна Юлія Григорівна (завідувач сектору науково-дослідного відділу археологічних фондів Національного музею історії України) Секція 5. Галерея дослідників. «З історії музейної справи на Поділлі» Трембіцький Анатолій Михайлович (к.і.н., старший науковий співробітник Державного історико-культурного заповідника «Межибіж», член НТШ і НСКУ) «І.С. Винокур і Г.М. Хотюн - роки на службі археології» Гуцал Віталій Анатолійович (здобувач, асистент кафедри історії народів Росії та спеціальних історичних дисциплін КПНУ ім. Івана Огієнка) «Історія вивчення укріплень Високого Замку у Львові» Білущак Тетяна Миколаївна (аспірантка кафедри історії України та етнокомунікацїі Національного університету «Львівська політехніка») «Замки Західного Поділля, як об'єкти пам'ятко-охоронної діяльності» Омельчук Богдан Андрійович (к.і.н., науковий співробітник Львівської Галереї мистецтв) «Археологічна плеяда міста Хмельницького» Захар'єв Володимир Анатолійович (керівник науково-дослідного Центру Мархоцькознавства Центру дослідження історії Поділля та південно-східної Волині Інституту історії України НАН України м. Хмельницький), Стрельбіцька Наталія Іванівна (науковий співробітник Хмельницького обласного краєзнавчого музею, учений секретар Хмельницького міського відділу Центру дослідження Поділля й Південно-східної Волині Національної спілки краєзнавців) «Археологічні дослідження Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника у 2001-2012 рр.» Йолтуховський Руслан Володимирович (учений секретар Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповідника) «Шепетівський округовий краєзнавчий музей у другій половині 1920-х на початку 1930-х рр.: археологічний аспект діяльності» Яненко Анна Сергіївна (провідний бібліотекар Київського національного університету ім. Т. Шевченка) «Юрій Полянський - перший дослідник епохи мустьє в Подністер'ї» Колос Мар'ян Петрович (магістр кафедри Археології та спеціальних галузей історичної науки Історичного факультету Львівського національного університету ім. І.Франка) Оригинал программы: