Таблица лидеров

Обговорюються ці об'єкти: городище (I) та городище (II) в селі Городське. Два городища мисового типу та велике селище між ними та навколо них залишені укріпленими частинами та посадом літописного граду Русі. Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.117. Слід зауважити, що зафіксований розгром града Городеськ очевидно стався внаслідок нашестя моголів, але силами не їх військ, а навпаки військ Данила Мстиславова "Галицького", які здійснили ряд каральних походів проти волостей, що підтримували моголів. Проте град після розгрому зміг відновитися на деякий час. Цікаве планування пізнього руського граду, подібне якому ми спостерігаємо також у випадку Возвягля. Зникає концентрична конфігурація дитинець- окольний град- укріплені (острог) або неукріплені посади. Натомість має місце дві укріплені зовсім не з'єднані між собою частини та великий посад навколо них. Припускаю, що укріплені частини могли мати різних власників, наприклад одна належати князю, а інша місцевому феодалу, якомусь тисячнику або посаднику, - або взагалі церкві. На сайті Руїна.Ру обговорюваний археологічний комплекс описаний очевидно за матеріалами А.Кузи: Цікаво, що в цьому описі згадується ще один виявлений археологами укріплений пункт біля Городеська - урочище Красна (або Червона?) гора, про який Б.Звіздецький чомусь не згадує. Можливо тому, що це укріплення відноситься вже до другого періоду існування Городеська (кінець 13 - 14 ст.)?? Ця ж інформація повторена на сайті в іншому місці. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Цікаво, що в Київській області схоже є два городища в Іванкові) Сайт Руїна.Ру в одному місці звично повторює А.Кузу: А в другому місці вказує на інше городище в Іванкові: Тільки цей другий Іванків, судячи зі згадування Альти, схоже знаходиться на Лівобережжі. Отже, збираючи інформацію про городище в Іванкові, слід перевіряти про який саме Іванків йде мова) Районний історико-краєзнавчий музей: смт Іванків, вул. Шевченка, 13, тел. (04491) 5-15-50

Городище непростое. Его неоднократно исследовали и потому при желании можно найти много материалов по теме (у городища даже вменяемая страничка на Википедии имеется). Я пока с материалами особо не знакомился, потому могу поделиться предварительными соображениями и описать то, что меня на данный момент смущает. Прежде всего, хотел бы отметить, что мне никогда на глаза не попадался план этого городища, а из описаний объекта можно сделать вывод, что оно представляет собой типичное городище на мысу. В Сети попадаються фото простой террасы с подписью, мол, это и есть городище. В случае с текстом из книги "Давні слов'яни. Археологія та історія" речь вообще идёт о том, что городище занимало только часть мыса, причём искать его предлагают не на кончике мыса, а в центре ("на центральній частині високого довгого мису"). В общем, из описаний тоже часто толком нельзя понять, какой этот объект в плане. А план-то у него очень непростой. Судя по тому, что я вижу, мыс представляет собой несколько террас, более-менее изолированных друг от друга. Т.е., вероятно, первоначально это был длинный мыс, который разрезали на несколько частей искусственными рвами. К этой картине стоит добавить, что мыс соседствует с участком, на котором находится оборонный монастырь. Если на месте монастырской территории тоже существовало какое-то поселение или укрепление, то планировка городища ещё больше усложняется. Вот как это выглядит со спутника: Живая карта Теперь с пометками (монастырь и мыс с городищем): Могу ошибаться, но мыс вроде бы раздроблен на три террасы искусственными рвами. Это может означать, что была не одна, а несколько укреплённых изолированных площадок: Вот все три террасы в кадре (вид со стороны монастыря): Источник фото: 1, 2 Профиль одной из террас. Видны рвы, отрезающие террасу от соседних участков мыса: Источник фото Для общего развития можно ещё вот этот фотоотчёт посмотреть, где не обошли вниманием и городище: Мыс, раздробленный похожим образом, можно увидеть в Жидачеве (Львовская обл.), где на территории городища существовал позднесредневековый замок. Может возникнуть вопрос, а что же показано на макете? Ведь явно видно, что показано место, в районе которого площадка выглядит как острый угол. Пока у меня есть только один вариант – макет показывает укрепления последней террасы (№3 на моей схеме), т.е. это укреплённый кончик мыса. Но был ли мыс в 6-7 веках раздроблен или рвами его разделили на несколько террас позднее? Тут интересно было бы увидеть, как макет выглядит в целом. И ещё одна деталь по макету – там показано, что более-менее основательными укреплениями городище могло похвастаться только с одной стороны, тогда как с тыла вообще показана чуть ли не открытая площадка. Судя по всему, хорошо укрепили городище с напольной стороны, т.е. с южной – юго-западной. Что касается остальных сторон, то они и в наши дни примыкают к заболоченной долине реки Луг и нескольких её притоков, потому, вероятно, с этих сторон неприятеля не ждали. Не менее интересен вопрос датировки объекта. Большинство источников указывает на то, что в 7 веке городище было уничтожено аварами. Можно подумать, что с укреплённым пунктом на этом участке было покончено, и спустя несколько веков в качестве нового укреплённого пункта использовалась соседняя площадка, где возвели укреплённый монастырь. Однако, есть, например, рисунок-реконструкция 1948 года авторства Григория Логвина, на котором мы видим ряд укреплённых террас (очевидно, что они относятся к городищу) рядом с монастырём: Источник Судя по рисунку, Г. Логвин считал, что укрепления на террасах какое-то время существовали одновременно с монастырём, что позволило всё эти объект объединить в один комплекс. Что это – ошибка, допущенная по незнанию или же укрепления всё же существовали там и в позднем средневековье? Тут стоит учесть, что Г. Логвин в данном случае не какой-то там дядя, который мимоходом набросал картинку и пошёл дальше. Нет, в данном случае всё серьёзно – темой кандидатской диссертации Г. Логвина был "Архитектурный комплекс в Зимно", собственно потому он и занимался реконструкцией гипотетического образа укреплений комплекса. Было ли ему известно о датировке городища 6-7 веками или на тот момент объект ещё не был датирован? Первые исследования городища вроде бы проводили в 1930-х годах, но был ли тогда объект датирован раннеславянским периодом? Следующий этап исследований приходится на 1950-е – 1960-е года, т.е. эти работы велись уже после того, как Г. Логвин защитил кандидатскую. Даже если Г. Логвин сильно ошибся в датировке городища, то стоит обратить внимание на его вывод о существовании не одной, а нескольких укреплённых террас. Это особенно важно, т.к. некоторые источники намекают, что укреплена была только одна терраса. Помимо всего прочего, в описании городища интригует упоминание башен. Получается, что славяне довольно активно их использовали в 6-7 веках, но при этом в более поздних городищах башни почему-то встречаются очень редко. Чем объясняется период отсутствия интереса к башням мне пока непонятно.

У 2008 році в Корці проводились археологічні розкопки на центральній площі міста, неподалік від замку. Однією із знахідок було масове поховання ХІІІ ст. - очевидно жертв монгольського погрому міста.

Городище дійсно дуже цікаве, багатошарове, вочевидь набагато старше Звягелю та Корця, - причому укріплення ранньозалізної доби, які у нас зазвичай називають "скіфськими", так далеко на північ і захід від степової зони рідкість самі по собі. *Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.116.Укріплення має цікаву конфігурацію (дещо нагадує гігантські укріплення ранньозалізної доби, розташовані південніше, в лісостеповій зоні України) - та не менш цікаву історичну долю. Вдруге воно припинило своє активне існування очевидно, завдяки військам Русі, що воювали "славінію" древлян. Багато нової археологічної інформації можуть принести розкопки цього укріплення. Щодо подій Великої Північної війни, то хоча війска Петра Першого та Карла Дванадцятого вели кампанії на території РечіПосполитої, перебування цих монархів саме поблизу Звягеля видається сумнівним.

Обговорюється цей об'єкт: городище в селі Городець Городище складного мисового типу за конфігурацією, залишене ймовірно, військовим союзом - "славінією" древлян на останньому етапі його існування, та відновлене повністю або частково у період існування Старої Русі. Не виключено також, що укріплення було утворено Руссю невдовзі після завоювання нею землі древлян. *Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.115. Розпливчата інформація про обговорюване городище на сайті Руїна.Ру очевидно наводиться за матеріалами А.Кузи. Насправді форму як трьох останців, зайнятих городищем, разом, так і кожного з них окремо, дуже важко назвати наближеною до чотирикутної. В данному випадку перед нами досить великий, з цікавою, проте далеко не унікальною складномисовою конфігурацією, середньовічний укріплений пункт, який займав територіально важливе положення на території розробки декоративного каменю "шиферу", але залишився в тіні літописного града Овруча. Його розкопки можуть дати багато цікавого матеріалу з життя населення середньовічного Полісся. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.