Таблица лидеров

Обговорюється цей об'єкт: городище в селі Бежів Городище залишене, ймовірно, військовим союзом - "славінією" древлян, кругле за конфігурацією. *Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.114. В данному випадку найбільш цікавим видається кругла форма малого городища, властива військовим фортецям - заставам на рубежах земель Старої Русі. На думку М.Кучинка така форма укріплень спочатку була властива лише волинянам (можливо запозичена ними із заходу) і лише потім розповсюдилася на схід. Проте на прикладі обговорюваного городища бачимо, що такий тип укріплень використовували і древляни. Залишається лише жалкувати, що таке цікаве городище у 20 ст. фактично було знищене.

Обговорюється цей об'єкт: городище у селі Бараші Невелике городище, що залишилося від укріпленого поселення, вірогідно, військового союзу - "славінії" древлян, на узвишші над річкою Уж, конфігурація якого обумовлена місцем розташування. Ймовірно якийсь час використовувалось у ранньомодерний період. *Б.А.Звіздецький "Городища 9-13 ст. на території літописних древлян", К. "Інститут археології НАН України", 2008, 176с., нак. 500 прим., - с.114. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Дякую за обговорення і доповнення! Планчик у книжці є. Городище знаходиться там, де річка робить "пташку", або "галочку", тобто поворот під гострим кутом, а саме зліва від "галочки". Таких місць у селі бачу два. Одне з них прямо навпроти відмітки з іншого боку переправи, але схоже це лівий берег Ужа) Щодо підйомного матеріалу - основи для датування, схоже що і Кучера і Звіздецький вважали датування Русанової помилковим або випадковим. У книзі окремо обговорюються ті з укріплених поселень, які продовжили функціонувати після 10 ст., тобто у часи Русі і обоговорюване городище серед них не згадане. Датування городища 10-11 ст. в історії села очевидно все ж має означати саме 10те. Щодо використання укріплення у ранньомодерний час, то Бараші не згадуються активно серед населених пунктів, охоплених конфліктами 17 ст. Тобто існування в той час лише села без оновлених укріплень, все ж видається більш вірогідним, ніж містечка або замочку. Конфігурація городища, судячи з планчику, все ж видається хоча й наближеною до прямокутної, але нерегулярною і скоріше обумовленою самою формою узвишшя-останця. Втім, щось прояснити й перевернути наші уявлення звичайно могли би розкопки об'єкту. Якщо вони ще можливі й доцільні серед суцільної забудови центру села.

Обговорюється цей об'єкт: городище Пилипенкова гора Городище відноситься до зарубинецької археологічної культури періоду кельтського впливу у сучасній Східній Європі (3 ст. до н.е.-1 ст. н.е.), яка (культура), як вважається, утворилася внаслідок взаємовпливів мігруючих кельтизованих германських племен та місцевого населення, та стала прототипом мовно-етнічної спільноти слов'ян. Розташоване городище безпосередньо біля Канева з півдня. *З навчального посібника "Давні слов'яни. Археологія та історія", К. "Стародавній світ", 2012, 366с., нак. 1000 прим., - с.301. Інформація про розвідки на об'єкті НДІ пам`яткоохоронних досліджень Міністерства культури України. Прошу доповнити повідомлення наявною інформацією.

Городище находится на восточной окраине Канева: На рельефной карте Google: Живая карта Пилипенкова гора на спутниковых снимках от Google и Yandex: Живая карта Я когда искал на картах место, где мог находится город Родень, то в первую очередь обратил внимание на Пилипенкову гору, т.к. с точки зрения обороны это было очень интересное место - не классический мыс, у которого нужно было защищать широкую шею, а терраса, которую с "материком" связывал узкий перешеек. Когда же стало понятно, что Родень находился в другом месте, то решил узнать, что же было на Пилипенковой горе. Интересно, что множество источников в Сети уверяли, что тут было поселение, а не укреплённый пункт. О городище на Пилипенковой горе есть целая тонна материалов, поскольку объект был весьма неплохо исследован. Вот, к примеру, статья "Зарубинецьке городище Пилипенкова гора", опубликованная в сборнике материалов "Археологія", №4 за 1971 год. Весь сборник можно скачать здесь В статье отмечено, что укрепления на горе появились не сразу, на рубеже 1 века до н.э. и 1 века н.э. Возможно именно по этой причине объект в одних источниках фигурирует как поселение, а в других как городище.