Таблица лидеров

На рахунок тимчасового настилу (що в обговоренні проходить як МІСТ) та вимуруваних стовбів в районі Меморіальної брами можу сказати наступне: Молодці що зробили, хоть те що є. Згідно чинного законодавства, щоб відтворити втрачену памятку необхідно грунтовно вивичти, дослідити її, а одного вигляду (фото) замало, треба розробити проект, а це кошти і час. на даному етапі стовби виконані так що в перед (до дороги) можна в любий час їх наростити, тобто коли буді відновлення Меморіальної брами, їх буде вмуровано, тобто використано як каркас. Зараз я підтримую роботи Заповідника, адже за підтримки Голови Тернопільської ОДА, міської ради та колективу заповідника у нашу споруду вдихнули життя. Адже після реставрації в 60 роках ХХ століття не було змоги провести так роботи, щоб відкрити музейно-виставкові кімнати, а зараз Замок м. Скалат починає нове життя. Надіюсь до нас потягнуться гості-туристи і знайдуться спонсори, які не будуть байдужі до перлини Скалатської землі. Всім здоров"я та успіхів.

До речі, є цікава інформація про карстові озера на Тернопільщині. Можна подивитись тут: http://gazeta.ua/art...merzayut/217604 http://20minut.ua/No...-10279403.html Цікаво, що в карстові порожнини справді вода може тікати. Може саме це і сталось з Амадокою, коли вода з поверхні опустилась в карстові порожнини?

Фото, особисто зроблені 12.09.2013 р., дозволяють робити висновок, що об’єкт роздовбали уже більш як місяць назад і залишили щоб звикали, ніби так тут і було все... і вал бережемо і не тільки вал...

Конец октября 2013 Осень – время перемен. Может показаться, что заповедник и его армия "реставраторов", преображающих город, бездействуют, но это не так. Конечно, глядя на участок застройки со стороны Армянского бастиона можно даже не заметить, что что-то изменилось: Но ребята, это же нечестно по отношению к людям, которые что-то делали, меняли, преображали! Присмотритесь! Херак и часть сооружения, которое хотели реконструировать, как-то вдруг испарилась: И арка прохода, ранее созерцавшая одно из помещений строения, вдруг оказалась на улице: Для сравнения фото помещения до того, как его отдали на "реконструкцию" и после того: Здесь может возникнуть вопрос... Нет, вопрос о разрушении старого архитектурного объекта не возникает, это как раз норма для Каменца с его гнилым заповедником. Вопрос в другом – как на здание, которое уже частично уничтожено, собираются водрузить дизайнерский шедевр авторства архитектора Рудюка? Создаётся впечатление, что проект был изменён, но общественность, как обычно бывает, уведомить об этом не спешат. Вдруг стало особенно страшно за этот уголок Каменца.

Фото 1916 року. На фото видно Захаржевську башту на висоту нижнього ярусу(1). Поруч від башти видно щось схоже на сходи (2). така ж картина на фото 50-х рр. ХХ ст. Навряд це були сходи, або стежка до самої башти, так як вона знаходиться на невеликій відстані від башти.

Знайдене фото, дата якого приблизно 1915 рік показує частково Порохові склади: Якщо придивитись ближче - то можна побачити димар над фронтоном з іншого кута. Тепер немає ніяких сумнівів, що це дійсно димар. Як вже вище згадувалось, димарів на об"єкті ще у 1892 році видно не було: Але якщо придивитись до фото 1915 року - то можна побачити фрагменти мурування (як мінімум три) над вентиляційними отворами споруди (другий зліва фрагмент в мене викликає сумнів, так як він трішечки нижче за інші три (можливо це щось складене на землі позаду споруди). Якщо його відкинути - то ті три, які залишились, стають рівновіддаленими один від одного). Також по цьому фрагменту можна стверджувати про форму прибудови позаду. Дійсно один його бік опирається на огорожу, а інший на муровані стовпчики, при чому кутовий стовпчик помітно масивніший за інші.

Всіх вітаю з дискусією цікавою, я як людина котра живе у цьому регіоні знаю процю місцевість побільше факт поселень менше і це повязано з геологією якщо всі призабули то там де с.Ожигівці Волочиськ Тарноруда Сатанів йде насправді 100 км підземен озеро факт задокументований і оскарженю непідлягає, питання виникає як воно пішло під землю яким чном висохло