Перейти к содержимому
Замки и Крепости Украины - Форум
Filin

Каменец-Подольский: крепость даков и римлян

Recommended Posts

Filin    552

Обсуждаются эти объекты: Каменец-Подольская крепость, городские укрепления Каменца-Подольского

Как известно, существует устоявшееся мнение, что ещё задолго до появления на подолье литовских князей Кориатовичей, которых считают основателями Каменца, здесь уже были укрепления. Особенно активно эту теорию проталкивала знаменитая Евгения Пламеницкая, а затем и её дочь Ольга. Во многом благодаря им в ранг аксиомы была возведена версия, что Каменец веками был сильной крепостью, причём тогда, когда Кориатовичей там и близко не было. А как было на самом деле? Что известно об укреплениях, которые, как говорят, были возведены до 14 века? Что нашли на территории замка и города археологи? Как и на каком основании это что-то датировали? Были ли у исследователей весомые основания для спорных датировок? Эти и другие подобные вопросы предлагаю обсудить в этой теме.

Вот для затравки занятная критическая статья, которая ставит под сомнение теорию Евгении и Ольги Пламеницкой:

Сергій Маярчак,

Підприємство «Подільська археологія», член НСКУ, м. Хмельницький

Про деякі графічні історичні реконструкції Кам'янець-Подільського замку

Багате минуле Кам'янець-Подільського замку завжди привертало увагу дослідників, а величезна кількість усіляких його зображень (рисунків, фото, літографій, схем і т. д.) з різноманітних ракурсів просто вражає. Проте, графічних історичних реконструкцій замку початкових етапів його існування зовсім мало. У цій публікації маємо на меті критично розглянути найбільш відомі такі реконструкції.

У 1964-1968 рр. на території замку у Кам'янці проводила дослідження архітектор і реставратор Є.М. Пламеницька (в них певний час брав участь й археолог І.С. Винокур). Тоді тут було зібрано нечисленний археологічний матеріал, в основному кераміку, ІХ-ХIII ст. Згідно версії Є.М. Пламеницької, в XI ст. на території Старої фортеці були споруджені укріплення з кам'яними мурами завтовшки 1,56-1,62 м і заввишки 3 м з внутрішнього боку. В XIII ст. мур був укріплений побудовою трьох кам'яних веж, влаштуванням на ньому зубців зі стрільницями. Перше ж слов'янське укріплення на території мису з'явилося не пізніше VIII ст. [6, с.95]. Дослідниця запропонувала (а ще один архітектор - її донька О.А. Пламеницька - підтримала) графічні реконструкції давньоруських укріплень «протозамку» й «замочку» (див. рис.) [5, іл. 27, 28]. Концепція будівництва кам'яних укріплень на території Старої фортеці у роботах названих авторок з часом коригувалася. У 1990-х рр. Є.М. Пламеницька й О.А. Пламеницька реанімували з краєзнавчих праць XIX ст. і спробували розвинути дако-римську концепцію заснування Кам'янця-Подільського, згідно якої перші кам'яні укріплення на території міста з'явилися у перші століття нової ери, а в давньоруський час лише розбудовувалися [2; 3; 4; 5; 7, с.5].

Реконструкції «протозамочку» й «замочку» Є.М. Пламеницької, попри те, що є найбільш відомими (крім того, що вони вміщені у кількох роботах вказаних авторок, вони експонуються в Музеї грошей у Кам'янці-Подільському), суттєво суперечать наявним археологічним даним про давньоруське оборонне зодчество Лівобережжя Середнього Подністров'я.

Муровані стіни невідомі давньоруським городищам Середнього Подністров'я, датування яких цим часом не викликає сумніву.

На обох графічних реконструкціях немає валів, характерних для давньоруських укріплень.

Розташування оборонних споруд на графічній реконструкції «протозамку» (у даному випадку це муровані стіни) нераціональне з точки зору топографії. Для давньоруських укріплень був характерним практицизм: на напольний бік, найнебезпеч-ніший для розташованої на мису фортеці, зверталася особлива увага будівельників. З напольного боку за достатньої кількості ресурсів (будівельного матеріалу, часу, робітників) робили кілька оборонних ліній. На рисунку Є.М. Пламеницької оборонна стіна фортеці однакова і з боку крутих ярів, і з боку поля.

Аналогії кам'яній будівлі, зображеній у центрі «протозамку» невідомі; центральна частина невеликих давньоруських фортець, як правило, не забудовувалася. Немає аналогій на давньоруських городищах регіону і кам'яним вежам, що зображені на графічній реконструкції «замочку». Проте на ній не зображено характерних для укріплень давньоруського часу дерев'яних споруд (кліті, частокол тощо).

Рів на рисунках Є.М. Пламеницької впритул наближений до оборонної стіни, хоча він мав би бути на деякій відстані від неї (для уникнення небезпеки сповзання стіни в рів). Крім того, рів показаний на реконструкціях занадто глибоким: враховуючи топографію фортеці, його мали видовбати у скелі, виконавши величезний обсяг робіт (ми виходимо з висоти стіни фортеці -З м з внутрішнього боку на думку архітекторів).

Зауважимо також, що окремі фрагменти кераміки, знайдені в ході реставраційних робіт, не можуть слугувати джерельною базою для таких необгрунтовано далекосяжних реконструкцій. Знайдені реставраторами щілиноподібні бійниці для стрільби з луків не можуть бути надійним хронологічним репером для датуванням стіни давньоруським часом. Артилерія на території України з'явилася у самому кінці XIV ст. [1, с. П], цим же часом можна датувати й відкриту в ході реставраційних робіт стіну.

Отже, можна зробити висновок, що є всі підстави вимагати переконливіших доказів, щоб зазначені графічні реконструкції Кам'янець-Подільського замку вважати реальними.

Примітки:

1. Дашкевич Я.Р. Виникнення міст України: міфи та реальність Я.Р. Дашкевич //Український історичний журнал. - 1992. -№ 2. - 8-13.

2. Пламеницька Є.М. Дослідження Кам'янець-Подільської фортеці /Є.М. Пламеницька //Матеріали Другої Подільської історико-краезнавчої конференції. - Львів, 1968.-Є. 139-142.

3. Пламеницька Є.М. Про час заснування Кам'янецьОПодільського замку-фортеці /Є.М. Пламеницька //Слов'яно-руські. - К.: Наукова думка, 1969. - С. 124-144.

4. Пламеницька Є.М. Початкові етапи будівництва Кам'янець-Подільського замку /Є.М. Пламеницька //Матеріали Третьої Подільської історико-краєзнавчої конференції. - Львів, 1970. -Є. 139-143.

5. Пламеницька О. Кам'янець-Подільський - місто на периферії Римської імперії: Найдавніша урбаністична структура і фортифікації /О. Пламеницька, Є. Пламеницька // Пам'ятки України. - 1999. -№4. - Є. 1-80.

6. Пламеницька О. Кам'янець-Подільський /О. Пламеницька. - К.: Абрис, 2004. - 256 с.

7. Сецинский Е. Город Каменец-Подольский. Историческое описание /Е.И. Сецинский. - К.: Тип. Кульженко, 1895. - 247 с.

Реконструкції давньоруських укріплень на місці Старої фортеці у Кам'янці-Подільському за Є.М. Пламеницькою, 1969 р.:

Безвежовий протозамок:

post-1-0-73140100-1342638863_thumb.jpg

Давньоруський замочок:

post-1-0-88710000-1342638862_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
AnKo    64

Тема і обєкт дуже цікаві, та навряд чи тут (а може і у всій Україні знайдуться спеціалісти чи краєзнавці або просто любителі історії міст котрі могли-б щось ствердно казати про історію укріплень Камянця-Подільського у 14ст.

Якщо роглядати картографічний матеріал, то напевно, надзвичайно проблематичним буде знайти будь яку мапу чи план старішу середини 17ст і котра була-б достатньо детальна.

В мережі можна знайти достатньо непоганий план міста 1691р.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

А я думаю, что найдутся :) Тут ведь главное не реконструировать, что было, а разобраться, чего не было или быть не могло. Например, в литературе много утверждений, довольно смелых, о том, что было в Каменце до Кориатовичей. И не составляет труда понять, как много там фантазии и вымысла, если удасться докопаться до первоисточника (чтобы ознакомиться с его доводами) + получить доступ к результатам раскопок. Статья, которую я бросил выше, она ведь шатает устоявшуюся версию о том, как формировались укрепления замка, а между прочим именно эту версию путеводители чаще всего подают как факт, а не гипотезу, в результате чего читатель слова воспринимает на веру.

Дальше будет ещё много подобных реконструкций. Хочется взглянуть на них с точки зрения критики, предоставив читателям доводы не только "За", а и "Против".

Достаточно детальных карт и тем более планов нужного периода, конечно же, не жду найти. Особенно если учесть, что корни гипотезы Евгении Пламеницкой и Ольги Пламеницкой уходят во времена римлян и даков.

Есть отличный план Каменца, который создал его житель Киприан Томашевич в 1672 году, сразу после того, как турки заняли Каменец. Очень впечатляющая и информативная штука. По ней будет отдельная тема, где всё распишу детально и с примечаниями. В 1691 году, если не ошибаюсь, карта была издана в Париже, а в Польше карту издали в том же 1672 году.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
A_Wolkoww    82

Свою "древнеримскую" теорию происхождения замка и Замкового моста в Каменце-Подольском Ольга Пламеницкая изложила также в специализированном выпуске журнала "Памятки України: історія та культура" № 4 (125) за 1999 год.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Общий, но довольно детальный обзор о теориях основания Каменца-Подольского можно почитать здесь

Если рассматривать всё с точки зрения появления фортификаций, точнее - более-менее достоверных сведений о появлении на территории Каменца укреплений, то речь стоит вести о 12-13 веках, т.к. к этим периодом, вроде бы, датируют отрезки валов, найденных на территории замка (бывшего детинца) и города (бывшего посада). Однако предварительно кажется, что находки были не достаточно полноценными, чтобы на их основе пытаться реконструировать систему обороны города того периода. В этой теме продолжим копаться, т.к. тут можно отыскать рациональное зерно.

Что касается версии о том, что укрепления появились во времена Даков и Римлян, то в рамках этой темы даже не столь важно правдива она или нет, а важно другое - насколько я понимаю следов укреплений того периода на территории Каменца пока не нашли, а даже если бы следы нашли, то их вряд ли хватило для того, чтобы реконструировать облик города в тех масштабах и деталях, в которых это делали Пламеницкие.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Гипотезы Пламеницких, продолжаем знакомство.

Моё погружение в историю Каменца продолжается, но я всё ещё не встречал никакой информации о том, что здесь когда-либо находили остатки укреплений (тем более каменные), построенных здесь римлянами чуть ли не 2000 лет назад.

Эта "мелочь" и прочие неувязки видимо не смутили Пламеницких, т.к. они презентовали такую вот гипотетическую реконструкцию укреплений Каменца, какими они могли быть (по мнению авторов) в первых веках н.э. Вид со стороны замка, видны неслабые укрепления на его месте, затем мост и укрепления на другом берегу:

post-1-0-19584700-1342892823_thumb.jpg

А теперь это же укрепление, только на этот раз перед нами вид со стороны города и более приятная деталировка:

post-1-0-13594100-1342892942_thumb.jpg

Хотя заметно, что 2-ой рисунок в мелочах отличается от первого, линия укреплений в общих чертах сохранила свои черты. Обратите внимание на масштаб укреплений - внешнее кольцо римских укреплений в общих чертах совпадает с внешним кольцом укреплений Старого замка. Неслабая крепость. Интересно и то, что на фоне внушительного кольца внешних укреплений теряется небольшая цитадель, скромно занявшая уголок возвышенности. Если просто фантазировать не тему, как там всё могло быть, то вторую линию укреплений я бы ждал увидеть не такой скромной и по иному размещённой относительно верхушки скалистого выступа.

Что стало с этими укреплениями, какова их судьба - этого мы не знаем, может потому что ничего этого не было (как мне пока предварительно кажется), а может потому что время стёрло всё это, не оставив вообще следов.

Прошло около 1000 лет...

Перед нами Урбанистическая концепция Каменца в конце 13 - конце 14 веков. Мост, насколько я понимаю, в отличие от остального наследия римлян, уцелел:

post-1-0-33205500-1342893156_thumb.jpg

P.S. По мосту будет отдельная тема, т.к. это один из основных камней преткновения в дако-римской теории Пламеницких.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
rbrechko    182

post-1-0-19584700-1342892823_thumb.jpg

Я розумію, що це всього-навсього малюнок, але навіть на ньому дивує наявність води під мостом.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
AnKo    64

Як на мене, туфта всі ці малюнки. Навіть незнаю чи є зміст це обговорювати. Чи розраховано, що хтось із знаннями латині підкине фрагмент римського рукопису де згадується про заснування у Камянці форпосту названого Potrosul-Podolski :) То все сарказм.

Такі "креативні" теми ні до чого не призведуть. Поговоримо-поговоримо, пофантазуємо так нідочого не прийдемо, бо реальні факти відсутні. Припущу думку, що якби факти знайщлись, то ця новина б була і в медіа і в середовищі істориків була б повна сенсація.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
HOUSE MD    107
Незважаючи на багаточисленні дослідження з історії середньовічного Кам'янця-Подільського протягом ХІХ-ХХ ст., його першопочатки залишаються дискусійними і сьогодні. В українській історіографії з приводу цієї проблеми сформувалося дві точки зору. Одна з них, яку відстоює Я.Р.Дашкевич, зводиться до того, що започаткування міста слід відносити до 60-х років XIV ст., коли Поділля потрапляє під владу Литви. Підставою для цієї думки служить Західноруський літопис.

Інша точка зору, прихильниками якої виступають С.О.Плетньова, С.К.Гуменюк, І.С.Винокур, М.Б.Петров та інші дослідники, зводиться до того, що час виникнення Кам'янця необхідно пов'язувати з другою половиною XII - початком XIII ст. В основі цієї точки зору - свідчення Галицько-волинського літопису під 1228 p. та конкретні археологічні матеріали з території Старого міста Кам'янця-Подільського.

Кам'янець ХІІ-ХІІІ ст., як свідчать археологічні матеріали, складався з кремля (дитинця), посаду й приміських околиць. Дитинець розташовувався на високому мисі з південно-західного боку Старого міста. Він займав площу близько 1 га, мав наближену до трикутника форму і піднімався на висоту 38 м над рівнем Смотрича. Ця локалізація дитинця пов'язана з археологічно-архітектурними дослідженнями на території кам'янецького замку XIV-XVII ст. Виявилося, що давньоруське городище ХІІ-ХІІІ ст. розташовувалося у південно-західній частині пізньосередньовічної фортеці - там, де у XIV ст. було споруджено кам'яні мури пізньосередньовічної твердині.

Топографія культурних нашарувань ХІІ-ХІІІ ст.. у межах Старого міста (посаду) досить широка. Пласт з давньоруською керамікою ХІІ-ХІІІ ст. відкрито у північній частині Старого міста, в каньйоні р. Смотрич, на сучасних Польському і Вірменському ринках, на вулиці П'ятницькій, у провулку П'ятницькому, на східних схилах півострова і в південних кварталах, недалеко від Руських воріт. Площа Старого міста становить понад 120 га. Зрозуміло, що у давньоруський час вона не вся була забудована. Культурний пласт кам'янецького посаду ХІІ-ХІІІ ст., як свідчить його стратиграфія, міститься на різних глибинах залежно від рельєфу півострова. У центральних кварталах Старого міста культурні нашарування ХІІ-ХІІІ ст. досить потужні і досягають глибини відносно денної поверхні від 0,9 до 2,7 м. Рештки чотирьох давньоруських жител було відкрито на Польському ринку уздовж будинків №6, 8, 10, 12 і СШ №1. Рештки жител з археологічними матеріалами були виявлені також на вул. П'ятницькій і на Вірменському ринку - навпроти будинку сучасної швейної фабрики.

Рештки двоповерхового давньоруського житла ХІІ-ХІІІ ст. були виявлені у 1981 p. на площі Центральній, 4'. Його підлога розташована на глибині 2,7 м від денної поверхні. У заповненні житла було виявлено завал горілих дерев'яних конструкцій. Досліджена дерев'яна будівля становила зруб з дубових деревин "в обло". Такий конструктивний тип житлових споруд . був характерний для багатьох давньоруських міст і, зокрема, для Києва ХІІ-ХІІІ ст. Констатовано, що в центральній частині Старого міста локалізація давньоруських жител ХІІ-ХІІІ ст. наче співпадала з розміщенням пізньо-середньовічних будинків XVI-XVII ст. Таку картину зафіксовано на вул. Зарванській, П'ятницькій і особливо у східній частині Польського ринку. Це дає підставу вважати, що пізньо-середньовічні принципи у забудові Кам'янця-Подільського мали у своїй основі планувальні традиції давньоруського часу. Окремі вулиці Старого міста, очевидно, існують з ХІІ-ХІІІ ст., а остаточно склалися у XV-XVI ст.

PS.

post-8-0-73980100-1342947327_thumb.gif

GMNE - Польський ринок XVIII ст.;

OMNP - Русько-польський ринок XV-XVI ст.;

KMNL - Руський ринок кінця XIV - початку XV ст.;

KMFD - гіпотетичний давньоруський ринок;

ABCD - гіпотетичний castrum romanum, II-III ст.

1 - русько-польський магістрат;

2 - Петропавлівський катедральний костел;

3 - церква Катерини;

4 - костел Успіння Діви Марії кляштору францисканів;

5 - Миколаївський костел кляштору домініканів.

*Радіус, позначений пунктиром, становить 155 м, або 500 футів.

*Опрацювала О.Пламеницька

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Ещё немного о даках и старых источниках

О том, что в истории Каменца даки оставили след, говорили века назад. Откуда изначально пошла эта история я не знаю, может был один источник, который где-то что-то напутал, а остальные подхватили.

Вот возьмём, например, гравюру 2-ой половины 17 века (?) с изображением Каменца. Её переодически используют в качестве одного из докательств теории существования Каменца в дако-римскую эпоху:

post-1-0-73391000-1342995397_thumb.jpg

Она, прежде всего, интересна подписью (приведу сразу в переводе): "Несравненная крепость Каменец, главный город Подольской земли, на реке Шмерцик (т.е. Смотрич - Filin) расположена на высокой скале, так даками построена, так королём Польши Сигизмундом I укреплена, что турецкий цесарь Ахмет завоевал её только благодаря предательству".

Кажется, что вот вам, пожалуйста, старый и непредвзятый источник, которому нет дела до современных споров вокруг теории даков и римлян, прямо упоминает даков, как первых, кто в Каменце закрепился. Кто-то такому источнику поверит, а я вот не верю.

Во-первых, уже то, как изображена крепость, намекает на то, что автор гравюры не из тех, кто любит точность. Крепость и гора - единственное, что связывает образ на гравюре с Каменцем, всё остальное, начиная от форм возвышенности и заканчивая деталями крепости просто неузнаваемо.

Во-вторых, касательно подписи показателен эпизод с картой Каприана Томашевича. Там в подписи, помимо всего прочего, значится следующее: "Такое разнообразие в нравах и языке жителей поселило в князьях [Кориатовичах] недоверчивость, и они, опасаясь, чтобы жители, полагаясь на природное укрепление города, не взбунтовались, построили на противоположной стороне оного, в предосторожность от очевидной опасности, два замка — старый и новый". При этом известно, что новый замок - это бастионное укрепление, построенное для усиления старого замка и города в начале 17 века (1617 - 1621). На эту неточность в подписи к карте Томашевича указывал и Е. Сецинский. Но если читать подпись, не фильтруя информацию, то не останется сомнений в том, что не только старый, но и новый замок был построени Кориатовичами.

Думаю, что гравюра, показанная выше, как и другие неточные/сомнительные источники, порождали другие волны лжи, коверканий и просто некорректно подавали информацию. Так, например, один неизвестный гравёр захотел нарисовать осаду Каменца турками 1672 года, но поскольку он понятия не имел, как город выглядел, то гравёр взял за основу гравюру-с-информацией-о-даках и создал на её основе свой шедевр, опять же, напрочь оторванный от реальности:

post-1-0-08919600-1342995398_thumb.jpg

Вот и верь после такого старым источникам.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
A_Wolkoww    82

Да, скалы на гравюрах такие, что тут даже Тустянь прячется и нервно курит в сторонке... :D

Хотя, с другой стороны, этим грешили многие из художников, вплоть до 19 века. Взять, хотя бы, "фортификационные" акварели Кронбаха. На них тоже мы видим высокие и неприступные скалы, хотя, на самом деле, укрепление находилось просто на возвышенности.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552
... час виникнення Кам'янця необхідно пов'язувати з другою половиною XII - початком XIII ст. В основі цієї точки зору - свідчення Галицько-волинського літопису під 1228 p. та конкретні археологічні матеріали з території Старого міста Кам'янця-Подільського.

Насколько я понял, дата 1228 тоже отночится к категории спорных, как и все остальные упоминания Каменца в летописях, о чём речь идёт здесь

На счёт городища на мысу (там, где сейчас крепость) ситуация, думаю, прояснится быстрее, чем ситуация с укреплениями самого города в 12-13 веке. Был ли там развитый город или более простое поселение, в любом случае скалистую площадку скорей всего постарались укрепить. Причём, вероятно, делали это по тому же принципу, что и при поляках, т.е. обороняли не весь периметр города, а только несколько пологих спусков, ведущих на плато и в сторону замка. Для этих целей хватило бы каких-нибудь простых валов-заглушек на входах в город, чтобы превратить всю скалу в неприступную для своего времени твердыню. Но обнаружить остатки таких укреплений, думаю, будет очень непросто, даже если они существовали.

Хотя если уж непонятно на какой основе восстонавливается внешний облик римских укреплений, то уже давно пора создать какой-то гипотетический рисунок-образ Каменца по состоянию на 12-13 века. Ведь с этой реконструкцией чуть проще, поскольку находок нужного периода, насколько я понимаю, существует целый ряд.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Ранние укрепления крепости

Здесь поделился отдельными кусками проекта реставрации Каменец-Подольской крепости. Нашлось там кое-что и по теме раннего этапа существования укрепления.

Давайте посмотрим на план Старого замка:

post-1-0-06511400-1343066034_thumb.jpg

Там помимо стен, начерченных жирной чёрной линией, видны ещё и другие участки укреплений, выделенных другой штриховкой. Очевидно, что эти участки крепости остались в наследство от других строительных периодов.

Самыми интересными кажутся стены и башни, выделенные самой слабой штриховкой. Немного поиграл с цветами плана, чтобы было наглядней – выделил красным фрагменты ранних укреплений:

post-1-0-44088600-1343066034_thumb.jpg

Размеры башенок, толщина стен, квадратные формы намекают, что это именно ранняя версия укреплений. Но когда именно они были созданы?

Если освежить в памяти то, о чём писал выше, то вы без труда найдёте дополнение к схеме. Вот оно:

post-1-0-68313300-1343066033_thumb.jpg

Сопоставим:

post-1-0-91930100-1343066877_thumb.jpg

Как вы помните, всё это отнесли к первым векам н.э. (теория даков и римлян), но на каком основании? Если бы действительно была обнаружена римская кладка, то думаю, что это бы уже давно стало сенсацией, причем не только у нас, а и за пределами страны. А если руины есть, а сенсации нет, значит с остатками укреплений не всё так просто.

Если бы мне показали такую схему без рассказа о дако-римской теории Пламеницких, то я бы предположил, что эти ранние укрепления относятся ко 2-й половине 14 века (правление Кориатовичей) или даже чуть более позднему периоду. Интересно было бы ознакомиться с доводами тех, кто считает, что эти башни появились не в районе 14 века, а где-то на 1000 лет раньше.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552
Кам'янець ХІІ-ХІІІ ст., як свідчать археологічні матеріали, складався з кремля (дитинця), посаду й приміських околиць. Дитинець розташовувався на високому мисі з південно-західного боку Старого міста. Він займав площу близько 1 га, мав наближену до трикутника форму і піднімався на висоту 38 м над рівнем Смотрича. Ця локалізація дитинця пов'язана з археологічно-архітектурними дослідженнями на території кам'янецького замку XIV-XVII ст. Виявилося, що давньоруське городище ХІІ-ХІІІ ст. розташовувалося у південно-західній частині пізньосередньовічної фортеці - там, де у XIV ст. було споруджено кам'яні мури пізньосередньовічної твердині.

Занятно написано - о многом, но без конкретики. Написано, что копали, что-то нашли, на основе этого "чего-то" сделали вывод и вот он вам конечный результат, кушайте. А что именно нашли и на основе чего сделали вывод - об этом ни слова. Зато в статье, которую опубликовал в начале темы, есть нужные детали:

Згідно версії Є.М. Пламеницької, в XI ст. на території Старої фортеці були споруджені укріплення з кам'яними мурами завтовшки 1,56-1,62 м і заввишки 3 м з внутрішнього боку. В XIII ст. мур був укріплений побудовою трьох кам'яних веж, влаштуванням на ньому зубців зі стрільницями.

Дальше интересней. Концепция каменных укреплений 12 - 13 веков вводится в оборот:

Дослідниця запропонувала (а ще один архітектор - її донька О.А. Пламеницька - підтримала) графічні реконструкції давньоруських укріплень «протозамку» й «замочку»

И вот интересная фраза:

Концепція будівництва кам'яних укріплень на території Старої фортеці у роботах названих авторок з часом коригувалася.

Речь, как я понимаю, идёт о том, что, например:

У 1990-х рр. Є.М. Пламеницька й О.А. Пламеницька реанімували з краєзнавчих праць XIX ст. і спробували розвинути дако-римську концепцію заснування Кам'янця-Подільського, згідно якої перші кам'яні укріплення на території міста з'явилися у перші століття нової ери, а в давньоруський час лише розбудовувалися

Получается, что копали и наткнулись на остатки неких ранних каменных укреплений. Как их датировать? Напомню, что дело было 1960-х годах, "совок" на дворе. Не уверен, что тогда наши археологи не ошибались в датировке. Может в этом древнерусском шлейфе было даже что-то от политики, мол, каменные стены нашли? Какие Кориатовичи!? Какие поляки!? Это наше, древнерусское!

Поскольку я часто сосредотачиваю своё внимание на укреплениях самых разных уголков Украины, могу сказать, что каменное строительство было не типичным для указанного периода 12 - 13 веков. Могли изредко строить башни, отдельные строения, но каменные стены с каменными башнями где-то в землях Подолья - это звучит как фантастика. Где-то ближе к границам Польши и Литвы такое строительство в крупных городах, как дань свежим фортификационным тенденциям, вероятно, велось, но в районе Подолья... это была бы сенсация, если бы факт постройки цельнокаменного оборонного сооружения 12 - 13 веков удалось доказать.

Между прочим, интересно узнать, когда впервые на свет снова вытащили теорию даков-римлян? Теория каменного древнерусского городища 12 - 13 веков уже существовала, потому её могли попытаться прикрепить к набирающей обороты теории даков-римлян, мол, всё, что доказывали ранее, было, мы не отрицаем, мы не ошибались, но на 1000 лет раньше было ещё больше!

Думаю, что пока не доберусь до материалов раскопок, не смогу понять, почему, наткнувшись на остатки каменных башен и стен, археологи предпочли их отнести к славянам, к дакам, к римлянам, но только не к Кориатовичам.

Кстати, о даках. Есть в Закарпатье близ села Малая Копаня настоящее городище даков, реальное, без теорий и гипотез. Когда его нашли, то были удивлены, ведь оказалось, что северо-восточные границы владений даков немного расширились/сдвинулись. И, возможно, это чуть ли не единственное городище даков на территории Украины, в любом случае оно уникально для нашей страны. Так вот, вспоминаем географию - где Закарпатье и где Каменец (это к вопросу о том, что даки забыли в Каменце?). Культурный слой в Малой Копани совсем не бедный, а есть ли находки культуры даков на территории Каменца? Немаловажно, что в Малой Копани именно городище, без всяких там фантастических стен и башен... там земляные валы, рвы, деревянные укрепления. Я не спец по укреплениям даков, но мне кажется, что строить какие-либо каменные укрепления так далеко от центра своего государства они бы точно не стали, а ведь иногда ранние укрепления Каменца называют дако-римскими! Ладно, римляне, но дикие и косматые даки тут при чём?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Есть такой путеводитель по Каменцу-Подольскому, который лично мне симпатичен, т.к. знаю, что не часто издания такого уровня появляются у нас. Называется он просто "Кам'янець Подільский: туристичний путівник", родился в издательстве "Центр Європи" (Львів) в 2004 году и после этого неоднократно переиздавался. Помимо украинской, ещё и польская версия, которая называется похожим образом, но только на польском :lol:

Смотрим схему замка, опубликованную в этом путеводителе (в данном случае речь идёт о польской версии):

post-1-0-00032800-1343084022_thumb.jpg

Особенно интересны, в контексте данного обсуждения, объекты под № 25, 26 и 27, отмеченные как остатки "Дако-римских башен 2 - 3 вв. н.э.".

Тут стоит сделать ремарку - данный текст в путеводителе создавала *барабанная дробь* Ольга Пламеницкая! Потому не особенно удивляйтесь тому, что остатки указанных сооружений отнесены ко временам даков и римлян ;)

Моё же воображение особенно будоражит упоминание даков. Неужели Евгения, а затем и Ольга Пламеницкая действительно считали, что каменное строительство в Каменце начали именно даки!? Ладно римляне, но даки ту при чём!?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
A_Wolkoww    82

Возможно она считала, что даки были вассалами римлян, т.е. "непосредственной рабочей силой", которая, под чутким руководством римлян, осуществляла непосредственное строительство указанных башен :) .

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
HOUSE MD    107

Во-вторых, касательно подписи показателен эпизод с картой Каприана Томашевича. Там в подписи, помимо всего прочего, значится следующее: "Такое разнообразие в нравах и языке жителей поселило в князьях [Кориатовичах] недоверчивость, и они, опасаясь, чтобы жители, полагаясь на природное укрепление города, не взбунтовались,[Кориатовичі (зовсім не польське прізвище), HOUSE MD] построили на противоположной стороне оного[замок, HOUSE MD], в предосторожность от очевидной опасности, два замка — старый и новый".

Я трішки по іншому розставив акценти ;) Тобто Коріатовичі збудували замок в іншій стороні міста. А тепер прошу звернути увагу де знаходиться гіпотетичний castrum romanum, II-III ст. за О. Пламеницькою. Вона сама собі суперечить. За нею, римське поселення знаходилось на території руського (русько-польського) ринку [в місті], а замок збудовано в іншій стороні ("построили на противоположной стороне оного замок").

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552
Вона сама собі суперечить.

Возможно причина в этом:

Концепція будівництва кам'яних укріплень на території Старої фортеці у роботах названих авторок з часом коригувалася.

Т.е. разные источники (пусть даже одного авторства) могут давать разные/противоречивые данные по той простой причине, что сам автор менял свой взгляд.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Недавно археологи проводили раскопки рядом с Армянским бастионом (одно из городских укреплений Каменца). Так вот, кратко встречал упоминания того, что в ходе раскопок, помимо всего прочего, был обнаружен вал городища 12-13 веков.

Место раскопок на фото отмечено кружком:

post-1-0-78526400-1343223005_thumb.jpg

Автор фото

Статья по теме, где деталей чуть больше, хотя некоторые противоречия и другие "непонятки" там тоже имеются:

Ні жагуча спека, ні проливні дощі, які вирували протягом червня-липня, не стали на заваді кам’янецьким археологам у відкритті нової феєричної наукової сенсації. Свіжі траншеї біля Вірменського бастіону в Старому місті привертали увагу багатьох мешканців і гостей нашого міста. Не могли їх оминути і ми своєю увагою. Думаю, що можна цілком ствердити, завдяки дослідженню ділянки поблизу цієї споруди нарешті підтвердиться теорія давньоруського походження нашого міста, і усі побрехеньки про Рим відпадуть всерйоз і надовго. Подібні розкопки відбувалися кілька років тому на території Старої фортеці.

Варто зазначити, що організаторами розкопок виступили Дочірнє підприємство Охоронна археологічна служба України «Подільська археологія» (директор Б.С. Строцень) та історичний факультет Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка при сприянні Кам’янець-Подільського історичного музею-заповідника та Національного історико-архітектурного заповідника «Кам’янець». В археологічній експедиції прийняли участь Валерій Мегей, Анатолій Гуцал, Петро Болтанюк та студенти нашого істфаку.

Кам’янецький «шліман» Петро Болтанюк розповів нам, що в результаті обстеження території загальною площею 300 кв.м було виявлено сліди поселення трипільської культури, давньоруської доби ХІІ-ХІІІ ст. та епохи Пізнього Середньовіччя ХІV-ХVIII ст. Він показав нам рештки кількох давньоруських жител, які дозволяють припустити, що на місці Старої фортеці знаходився дитинець (укріплена частина городища), а на кам’яному півострові – неукріплена торгово-реміснича частина.

Археолог не приховував, що спершу розкопки не обіцяли віднайти щось справді вражаюче, втім ділянка приховувала кілька століть величезну кількість сюрпризів. Той багатий археологічний матеріал, котрий вдалось виявити дослідникам, насправді має дуже важливе значення для вивчення історії та фортифікації Кам’янця-Подільського. Серед знахідок траплялися керамічні вироби, кременеві та кам’яні знаряддя трипільської культури, посуд, зброя, кістяні та ювелірні вироби епохи Пізнього Середньовіччя.

Досвідчений археолог радо провів нас до земляного валу та рову давньоруського часу, що повторно був використаний у ХVІІ ст. під час турецького панування на Поділлі. Його розміри такі: довжина дослідженої частини валу складає 11 м, висота – 1,4-1,8 м. Рів має глибину 1 м, ширину приблизно 6 м. Хочеться підкреслити, що дані елементи фортифікації вперше виявлені і досліджені на території Старого міста.

Ми мали можливість водночас поглянути й на два кам’яні мури: один мурований на вапняному розчині (товщина – 2 м), інший – на глиняному розчині (товщина – 1,2-1,3 м). Дані знахідки кам’яних стін (куртин) відносяться до різночасових етапів розбудови Вірменського бастіону у ХVІІ - ХVІІІ ст.

Пан Петро запевнив, що вказані вище археологічні пам’ятки та елементи фортифікації вказують на те, що процес формування та становлення історичного минулого міста на даний час залишається ще доволі утаємниченим. Елементи давньоруського валу та потужній давньоруський шар, відображені на наших світлинах, вказують що кам’янецьким археологам вдалося виявити існування укріпленого городища на території Старого міста у ХІІ-ХІІІ ст. Отже, завіса навколо давньоруської теорії походження міста дещо привідкрилася. Надіємося, що знахідка решток давньоруського валу стане вдалим початком більш потужних археологічних досліджень нашого міста, яке приховує чимало таємниць. Адже достеменно до сих пір невідомо скільки ж років насправді нашому величному Кам’янцю?

Ольга Комарова

Источник

Фото, взятые там же:

post-1-0-98917400-1343222655_thumb.jpg post-1-0-41642100-1343222656_thumb.jpg post-1-0-73889500-1343222656_thumb.jpg post-1-0-12621600-1343222657_thumb.jpg post-1-0-47042100-1343222657_thumb.jpg

post-1-0-68692800-1343222655_thumb.jpg post-1-0-79763600-1343222657_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Коснусь темы нескольких башен, выделенных красным на этом плане:

post-1-0-37280700-1343316376_thumb.jpg

Хочется показать, как это выглядит в наши дни. Башни на плане пронумеровал, так будет проще строить рассказ.

Для начала смотрим с замкового моста вдоль южной линии укреплений. Если наводка на башни верна, то когда-то с этого ракурса были видны минимум три башни, а сейчас их остатки можно заметить, если только начать присматриваться и искать нужное глазами. А нужное находится у основания стены:

post-1-0-39124500-1343316373_thumb.jpg

Сменим ракурс и посмотрим на это же место:

post-1-0-93595500-1343316373_thumb.jpg

Начнём с башни №1. Она, если ничего не путаю, в наши дни выражена в виде небольшого выступа, играющего роль пешеходной тропинки и фото-площадки:

post-1-0-34841200-1343316374_thumb.jpg

Вид с этой площадки в уже известном направлении:

post-1-0-70440100-1343316374_thumb.jpg

Что-то похожее на нижнюю часть башни №2 можно увидеть, если спуститься на дно каньона. Видите, фрагмент кладки прямо под клиновидным выступом более поздней стены? Заодно можно и на башню №3 с этого ракурса взглянуть:

post-1-0-11845300-1343316375_thumb.jpg

Башня №3 заметней остальных, поскольку сохранилась лучше других:

post-1-0-55628900-1343316375_thumb.jpg

А вот здесь была башня №4:

post-1-0-92886400-1343316375_thumb.jpg

Кстати, интересно, что в этом месте стены вместо того, чтобы образовать острый угол (в традициях клещевой и бастионной фортификации), сходятся, похоже, у наружной стены несуществующей башни. Значит ли это, что на момент постройки внешних стен башня там в том или ином формате существовала, и её решили включить в периметр внешней линии укреплений?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
A_Wolkoww    82

Получается, что замок того периода, к которому относятся эти башни, практически повторял контуры существующего?

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
HOUSE MD    107
Как известно, существует устоявшееся мнение, что ещё задолго до появления на подолье литовских князей Кориатовичей, которых считают основателями Каменца, здесь уже были укрепления. ... Что известно об укреплениях, которые, как говорят, были возведены до 14 века? Что нашли на территории замка и города археологи? Как и на каком основании это что-то датировали? Были ли у исследователей весомые основания для спорных датировок?...

Мури замку XII-XVIIIст. Охорон. №730/1вул.Замкова

Проведено дослідження західного муру замку. Встановлено, що історія цього муру нараховує кілька будівельних етапів, найдавніший з яких датується кінцем XII - початком XIII ст. Мур відкрито на довжину 20 м. Він з'єднував вежу Денну з вежою Малою. Аналогічні бійниці, виявлені у вежі Денній і в стіні з її північного боку, були відкриті також поблизу вежі Малої (збереглося три). Неабияке значення має й той факт, що первісне ядро стіни закінчується біля вежі Малої саме там, де відповідно до стратиграфії закінчується культурний пласт ХІІ-ХІІІ ст. Засоби кладки первісного двадцяти метрового муру, склад сполучного розчину й архітектурні елементи, які відрізняються від пізніших замкових споруд, привернули особливу увагу дослідників. Хімічний аналіз розчину, проведений лабораторією петрографії Київського державного університету імені Т.Г.Шевченка, дав підставу С.І.Нашивенку констатувати, що це вапняково-цем'яночно-карбонатний розчин - його склад: 42% вапна, 20% битої жовтобурої цегли-плінфи, 25% битого вапняка і 10% домішок, у тому числі й деревного вугілля. Такий склад розчину був характерний для споруд Давньої Русі.

Вказане явище не є випадковим. Вивчаючи давньоруську оборонну фортифікацію, П.О.Раппопорт і В.В.Косточкін прийшли до висновку, що вона інтенсивно удосконалювалася саме на рубежі ХІІ-ХІІІ ст. Це було пов'язано із застосуванням організованої облоги міст замість несподіваних нападів ворога. В такій ситуації у давньоруських фортифікаціях поширюється будівництво нових укріплень - кам'яних стін. Археологічні дослідження дали змогу Б.О.Тимощуку виявити кам'яну стіну давньоруського часу на місці пізньосередньовічної Хотинської фортеці

І.С.Винокур, М.Б.Петров Про час виникнення Кам'янця: погляди дослідників.

Кам'янеччина в контексті історії Поділля: науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 1997. - Т. 1. - 124 с.; 1998. - Т.2. - 64 с. (2 томи в одній книзі).

Расположены на верхней и трех нижних террасах замка - южной, северной и восточной, создавая его дополнительные o укрепления. Стены верхней террасы общей протяженностью (без башен) 336 м ограничивают территорию главного двора. Ее северо-западные стены, составляющие древний участок замка, заключены между башнями Денной и Рожаикой. Они состоят из двух параллельных стен и включают в себя Малую западную башню, остатки Пороховой башни и двухъярусные казематы. Наиболее древней стеной является напольная, сохраняющая зубчатые стены начала XII в. с лучными бойницами. В 40-х годах XVI в. обе стены реконструировал военный инж. и архит. И. Претфес. В 20-х годах XVII в. в напольной стене были сделаны ворота, которые вели на мост в Новый замок. В конце XVII в. при штурме замка стены были повреждены. В 70-х годах XVIII в. комендант крепости, военный инж. и архит. Я. де Витте, реконструировал часть напольной стены. В настоящее время северо-западные стены сохранились на высоту 13,7 м с напольной стороны и 5,7 м - со стороны двора.

Толщина стен составляет (м):

древнерусского периода-1,45;

рубежа XIV-XV вв.-2,2,

в местах после реконструкций XVI и XVII вв.-в среднем 4.

На стенах проведены консервационные работы древнерусских фрагментов.

Северо-восточные и юго-западные стены (длинные стороны главного двора замка) построены в конце XIV - начале XV вв. В середине XVI в. И. Претфесом вся юго-западная стена в верхней части была перестроена. Сейчас юго-западные стены с напольной стороны имеют высоту 17-19 м, со стороны двора 6-7 м. На участке длиной 72 м, между башнями Колпак Тенчинской и Ляской, восстановлены эскарповая часть, верхний ярус с зубцами и боевым ходом, деревянная галерея на консолях с гонтовой крышей.

Восточная стена замка построена в 40-х годах XVI в. И. Претфесом в 5 м от древней стены XV в. В XIX в. была укреплена эскарповыми стенами. Толщиной 3 м в уровне двора, она сохранилась на высоту 17,5 м с юга и 5,5 м с севера. Бойницы ее нижнего яруса заложены. На восточных стенах восстановлена лицевая кладка и законсервирован верх стен.

Стены нижней, южной, террасы замка расположены по кромке скальных обрывов вдоль подножья укреплений верхней террасы. Они начинаются от Папской башни и, ограничивая территорию, названную Южным двором, оканчиваются у Тенчинской башни. Формирование укреплений террасы началось в XII в. Южный двор имеет площадь 760 кв.м. Он огражден каменными стенами толщиной в уровне двора 2-3 м. Высота стен с напольной стороны 8- 10 м, со стороны двора - 2-3,5 м. На оборонительных стенах Южного двора восстановлена их лицевая кладка, белокаменный пояс и бойницы двух периодов.

Стены нижней, северной, террасы расположены по кромке скальных обрывов вдоль дороги, проходящей мимо северо-восточных фасадов Старого и Нового замков. Общая протяженность стен от Подзамецких ворот до Крепостного моста 350 м.

В 1544 г. И. Претфес на основе стены XI-XII вв. выстроил Новые Польные ворота с мостом через ров. В начале XVIII в. ров был засыпан, а в 1771 г. ворота реконструированы Я. де Витте. В 1876 г. после разборки Польных ворот уровень дороги вдоль замка был поднят и оборонительные стены превратились в подпорные. Сейчас их верхняя часть у дороги закрыта насыпью и растительностью. Высота стен со стороны обрыва 7-12 м. Возле перехода к Водной башне восстановлен участок с 9 бойницами.

Стена нижней, восточной террасы замка, с подземной галереей расположена вдоль южной стороны дороги, ведущей к его воротам. Ее протяженность от Крепостного моста до восточной стены замка 140 м. Сохранилась на высоту 12 м со стороны обрыва и 2,5 м - со стoроны въезда в замок. Западный конец стены обрушен. Толщина стены в уровне земли 1,9 м. Подземная галерея перекрыта коробовым сводом. В ее юго-западной стене 9 пушечных бойниц. Наружная стена галереи толщиной 2,7 м по фасаду выступает на 1,1 м от плоскости верха стены. Переход сделан наклонно для рикошетирования снарядов. На подземной галерее восстановлены бойницы и своды.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог): В 4-х т./ Гл. редкол.: Н.Л. Жариков (гл. ред.) и др. - К.: Будівельник, 1983-1986

Вежа Денна, XII-XV cт., XVІ ст. Охорон. №730/9 вул. Замкова

Еволюція вежі Денної, як показали дослідження, пройшла кілька будівельних етапів, найраніший з яких відноситься до ХІІ-ХІІІ ст. Згідно зі стратиграфією і планіграфією культурний пласт ХII-ХІІІ ст. займав територію, яка прилягала до вежі Денної і містився на глибині 0,72 м від денної поверхні, а його потужність становила 0,10-0,15 м. Він представлений чорно-коричневим гумусом і давньоруською керамікою ХІІ-ХІП ст. Можливо, що це рештки внутрішньовальних конструкцій.

Під західною стіною прямокутного приміщення Денної вежі, на глибині 1,2-1,25 м від рівня сучасної підлоги також було відкрито культурний шар ХІІ-ХІІІ ст., який добре датується типовою давньоруською керамікою. Виявлена кераміка належить до першого і четвертого типів за класифікацією М.В.Малєвської, вона аналогічна і київській гончарній кераміці XIІ-XIII ст.

Цінні археолого-архітектурні матеріали були виявлені при дослідженнях першого ярусу вежі Денної. У внутрішній західні стіні прямокутного приміщення вежі, під кількома шарами тиньку відкривається проріз і вертикальні шви-щілини. Один з прорізів розміщений на рівні сучасної підлоги й виявився щілиноподібною бійницею. Аналогічні бійниці були виявлені пізніше у давньому ядрі західної стіни замку. Друга бійниця була відкрита на 1,5 м вище від першої. Первісна товщина західного замкового муру досягала 0,8 м. Згодом його наростили у висоту та ширину з внутрішнього боку. В процесі розчистки нарощеного муру встановлено, що стіна мала три закладених пізніше каменем зубці-мерлони. Їх висота досягала 0,9 м, а ширина - 0,8 м. Відстань між вказаними зубцями - 0,8 м. Відкрита збоку приміщення вежі Денної бійниця якраз увійшла в середній зубець.

У вежі Денній виявленні рештки прямокутної давнішої вежі середини XIII ст.

І.С.Винокур, М.Б.Петров Про час виникнення Кам'янця: погляди дослідників.

Кам'янеччина в контексті історії Поділля: науковий збірник. - Кам'янець-Подільський, 1997. - Т. 1. - 124 с.; 1998. - Т.2. - 64 с. (2 томи в одній книзі).

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Место раскопок, то самое, где был обнаружен вал 12 - 13 веков. В левом верхнем углу Армянский бастион, возле которого копали, а в верхнем правом углу крепость:

post-1-0-55014000-1343698983_thumb.jpg

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Тему укрепления города в древнерусский (княжеский) период теперь продолжаем развивать здесь

А данную тему оставим для общения на тему дако-римской теории основания города, её доказательств и опровержений.

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах
Filin    552

Одна из работ конкурса "Гіпотези щодо виникнення м. Кам’янця-Подільського":

До дискусії про дако-римську концепцію

karta-ptolemej.jpg

Карта Європи Клавдія Птолемея

На сьогодні, на превеликий жаль, і далі залишається дискусійним питання про час виникнення Кам’янця-Подільського. Щоправда на останніх конференціях, присвячених історії нашого міста, ухвалено рішення, що першою згадкою про Кам’янець варто вважати 1374 рік, про що писав раніше Я. Р. Дашкевич [4]. Проте і далі залишається популярною дако-римська концепція, висунута Ольгою та Євгенією Пламеницькими [12; 13; 14]. Теорію підтримали польський фахівець з містобудування Януш Римша та краєзнавець Тарас Дишкант. Основою для висунення версії стала згадка Клавдієм Птолемеєм (87-165 рр. н. е.) про місто Клепідава, що ототожнюють з Кам’янцем-Подільським. Навколо цієї концепції точиться найбільше суперечностей. Отож ще раз звернемося до неї, взявши до уваги нові археологічні відкриття 2012 року.

Насамперед зазначимо, що теорія не є новою, а лише реанімованою версією істориків ХІХ століття, зокрема В. Марчинського [20, с. 162], О. М. Сементовського [15, с. 36] та ін. Проте вже Ю. Й. Сіцінський в книзі «Кам’янець-Подільський. Історичний опис» писав, що «чи в дійсності Кам’янець є одним з вказаних [на Птолемеєвій карті. – Авт.] дакійських міст – немає жодних доказів» [16, с. 5]. У іншій праці, «Стародавні племена й народи на Поділлі», він зазначає: «Все це, що сказано про Кам’янець, ще не вирішує того питання, чи дійсно наше місто стоїть на місці стародавнього міста, одного з тих, що згадує в ІІ столітті Птолемей. Бо в Кам’янці та його околиці не знайдено ніяких монументальних слідів стародавнього поселення, давність якого б сягала ІІ століття. Не знайдено тут ніяких таких окопів, побудувань, похоронів і т. ін.» [17, с. 8]. Олександр Прусевич ж взагалі починає виводити історію Кам’янця-Подільського з періоду Київської Русі, не згадуючи про можливість заснування міста римлянами [21].

Викликала критику дако-римська концепція і в наш час. Це спостерігається в працях М. Б. Петрова [3; 10; 11], А. Б. Задорожнюка [6] та ін.

Насамперед зазначимо, що назву Клепідава виводять від двох слів: римського «ляпіс» – «камінь» та дакійського «дава» – «місто», «укріплення». Уже саме виведення назви з двох різних мов суперечить здоровому глузду. Невже два різних народи сперечалися за те, щоб надати місту назву? До того ж згадку про існування Клепідави на той час знаходимо лише в Птолемея. Враховуючи, що Клавдій укладав мапи переважно за свідченнями купців та мандрівників, існує велика ймовірність, що автор просто помилився.

Цікавим є й те, що Птолемей за течією Дністра розділяв володіння Дакії та Сарматії. Логічно, що міста, котрі були розташовані на лівому березі (тобто й територія сучасної Кам’янеччини), належали б до Сарматії. А тому і назва, і заснування нашого міста повинні бути не дако-римського, а сарматського походження [17, с. 8].

Автори концепції стверджують, що один із римських легіонів під час дако-римських війн початку ІІ ст. н. е. зайшов дещо північніше Дністра та розмістив на території сучасного Старого міста табір. Про це, нібито, свідчить планувальна структура. Зокрема, наявність центральної площа – медітулія, розміщення чотирьох католицьких храмів з ратушею в центрі. Проте це може свідчити лише про запозичення західноєвропейської містобудівної структури, де за основу дійсно було взято планувальну структуру римського табору. До того ж у центральній частині Старого міста не знайдено археологічного матеріал, який би датувався ІІ століттям нашої ери, не говорячи вже про речовий інвентар римського табору.

Іншим, нібито, аргументом є наявність неподалік Кам’янця-Подільського Траянових валів. Проте вони не мають прив’язки до самого міста. Водночас, вали залишаються однією з найзагадковіших давніх споруд в Україні і залишаються малодослідженими. Виходячи з цього можемо сказати, що це теж не є аргументом. Не є доказовою базою і знахідки римських динаріїв на території міста та в його околицях (взяти до прикладу хоча б монети, які знайшов В. Б. Антонович [19, с. 833-834; 9, с. 243; 8, с. 6; 7, с. 575]). Вони лише засвідчують про тісні економічні зв’язки місцевих черняхівських племен з провінціями Римської імперії Дакією та Північним Причорномор’ям. До того ж переважають монети Сабіни, Фаустини Старшої, Фаустини Молодщої, Марка Аврелія, що датуються другою-четвертою чвертю ІІ ст., а не його початком (хоча трапляються монети і перших років ІІ ст.). Що ж стосується черняхівської культури, то її матеріали практично відсутні на території Старого міста. За усним повідомленням археолога Петра Болтанюка, можливо черняхівська культура і взагалі відсутня на території історичної частини Кам’янця-Подільського.

Сенсаційною виглядає думка авторів концепції про побудову Замкового (Турецького) мосту на початку ІІ ст. н. е. До такого фантастичного висновку вони приходять внаслідок невідповідності в масштабі мосту на колоні Траяна в Римі з мостом Аполлодора Дамаського через Дунай, збудованого 103 року біля міста Дробети. Міст, довжиною більше кілометра, стояв на 20 стовпах-опорах, складених з кам’яних квадратних плит. Кам’яні стовпи були з’єднані дерев’яними арками, на яких лежав поміст. Міст через Дунай був настільки монументальною спорудою, що його зображення потрапило на один з типів римських монет. Так, на сестерції Траяна 116 року зображено міст з арками, статуями, трофеями. Центральний прогін оздоблений п’ятьма скульптурами, а біля мосту зображений човен на якорі. Міст споруджували солдати легіонів, допоміжних частин і флоту. Вони ж виготовляли цеглу зі своїми клеймами, обтісували каміння, на якому вирізьблювали назви частин. Наступник Траяна Адріан, наказав розібрати міст з остраху, що задунайські племена скористаються ним для набігів [6, с. 62-64]. Проте на території Кам’янця-Подільського не знайдено цегли чи каменів з клеймом римських легіонерів. До того річка Смотрич, навіть якщо врахувати, що рівень води був значно вищим і вона використовувалася для торгового судноплавства, не могла використовуватися великими військовими кораблями.

Проте такі суперечності не засмутили авторів дако-римської концепції. Для підтвердження своєї думки вони проводять хіміко-петрографічний аналіз будівельного розчину з нижніх горизонтів мосту. У складі розчину, нібито, було знайдено товчену кераміку І-ІІ століть, рослинний клей та уламки коралів з місцевих товтрових вапняків. Проте не можемо не погодитися з думкою професорів Іона Срулевича Винокура та Миколи Борисовича Петрова про те, що «невідомо звідки автори брали для датування зразки будівельних розчинів, що використовувалися для мурувань пілонів і нижніх арок мосту» [18, с. 8].

Врешті не на користь авторів дако-римської концепції свідчать і археологічні дослідження. Так, під час розкопок 2007-2010 рр. на території Старої фортеці, де за твердженням прихильників дако-римської теорії існував римський протозамок, знайдено матеріал трипільської культури етапів ВІ, СІ та СІІ (4500-2750 рр. до н. е.), чорноліської культури (ІХ-VII ст. до н. е.) та давньоруського часу (кінця ХІІ-ХІІІ ст.) [2, с. 126-127]. Як бачимо жодних натяків на пристосування чорноліського напівмисового укріплення в ІІ столітті. Це ж саме стосується і території, яка прилягає до Турецького мосту. Так, 2006 року Олександром Гурським та Андрієм Задорожнюком було проведено археологічні дослідження поблизу Міської брами. В результаті проведених робіт вдалося знайти «шар із фрагментами трипільської кераміки, на якому знаходився потужний шар із керамікою XVIII ст. і пізнішого часу» [5, с. 95]. 2012 року проводилися археологічні дослідження поблизу Вірменського бастіону та по вулиці Францисканська, 10. Було знайдено матеріали середнього та пізнього трипілля, окремі фрагменти чорноліської культури та давньоруського періоду, при чому розкопано вал та рів періоду Київської Русі [1, c. 153-154]. Знову ж таки бачимо відсутність матеріалів ІІ століття. Тому ми поділяємо думку кандидата історичних наук Андрія Задорожнюка про недоцільність побудови мосту «на територію пустинного півострова».

Врешті, дако-римська концепція, як і будь-яка інша, має право на існування. Проте її ще потрібно довести, що на сьогодні не здійснено жодним чином. Усі наведені авторами концепції аргументи виглядають, м’яко кажучи, непереконливо. Звичайно, що кожному з кам’янчан хотілося б «постарити» наше місто, але потрібно зберігати історичну об’єктивність, а вона на сьогодні не дає нам права сприймати дако-римську концепцію як доконаний факт. Погодимося з думкою археолога Володимира Захар’єва, що згадану теорію треба доводити археологічними розкопками на території Кам’янця-Подільського.

Список використаних джерел та літератури

  1. Болтанюк П. А. Історія розвитку Вірменського бастіону / Петро Болтанюк, Анна Кулішова, Валерій Мегей // Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я: зб. матер. ІІ всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. – С. 152-157.
  2. Виногродська Л. І. Елементи фортифікації Північного бастіону Кам’янця-Подільського / Лариса Виногродська, Петро Болтанюк // Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я: зб. матер. ІІ всеукр. наук.-практ. конф. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2012. – С. 126-130.
  3. Винокур І. С. Кам’янець-Подільський кінця ХІІ – початку ХІІІ ст. за писемними та археологічними джерелами / І. С. Винокур, М. Б. Петров // Кам’янець-Подільський у контексті українсько-європейських зв’язків: історія і сучасність. – Кам’янець-Подільський, 2004. – С. 3-12.
  4. Дашкевич Я. Р. Виникнення міст України: міфи та реальність / Я. Р. Дашкевич // Український історичний журнал. – 1992. – № 2. – С. 8-13.
  5. Задорожнюк А. Б. Міські фортифікації Кам’янця-Подільського: проблема атрибуції та інтерпретації / Андрій Задорожнюк // Археологія і фортифікація Середнього Подністров’я: зб. матер. всеукр. наук.-практ. конф. на честь 10-річчя створення відділу старожитностей Кам’янець-Подільського державного історичного музею-заповідника. – Кам’янець-Подільський: ПП «Медобори-2006», 2011. – С. 91-96.
  6. Задорожнюк А. Б. Ще раз про дако-римську концепцію Кам’янця-Подільського / А. Б. Задорожнюк // Кам’янеччина в контексті історії Поділля: наук. зб. – Кам’янець-Подільський. 1997. – Т. 1. – С. 62-64.
  7. Известия Подольского епархиального историко-статистического комитета // Подольские епархиальные ведомости (далі – ПЕВ). – 1896. – 20 июля (№ 29). – С. 575.
  8. Отчёт Подольского епархиального историко-статистического комитета и состоящих при нём Древнехранилища и Епархиальной библиотеки за 1896 год // ПЕВ. – 1897. – № 24. – С. 6.
  9. Отчёт Подольского епархиального историко-статистического комитета и учреждённого им церковно-исторического Древнехранилища за 1892 год // ПЕВ. – 1893. – 20 марта (№ 12). – С. 243.
  10. Петров М. Б. Історична топографія Кам’янця-Подільського кінця XVII-XVIII ст. (Історіографія. Джерела) / М. Б. Петров. – Кам’янець-Подільський: Абетка-НОВА, 2002. – 384 с.
  11. Петров М. Б. Місто Кам’янець-Подільський в 30-х роках XV-XVIII століть: проблеми соціально-економічного, демографічного, етнічного та історико-топографічного розвитку. Міське і замкове управління / М. Б. Петров. – Кам’янець-Подільський: Аксіома, 2012. – 480 с.
  12. Пламеницька О. А. Кам’янець-Подільський / О. Пламеницька. – К.: Абрис, 2004. – 256 с.
  13. Пламеницька О. А. Кам’янець-Подільський – місто на периферії Римської імперії: найдавніша урбаністична структура та фортифікації / О. Пламеницька, Є. Пламеницька // Пам’ятки України. – 1999. – № 4. – С. 1-80.
  14. Пламеницька О. А. Сакральна архітектура Кам’янця на Поділлі / О. Пламеницька. – Кам’янець-Подільський: АБЕТКА, 2005. – 388 с.
  15. Сементовский А. М. Каменец-Подольский / А. М. Сементовский // Архив исторических и практических сведений, относящихся до России. – СПб, 1862. – Т. 4. – С. 1-78.
  16. Сецинский Е. И. Город Каменец-Подольский. Историческое описание / Е. Сецинский. – К.: Тип. С. П. Кульженко, 1895. – 247 с.
  17. Старенький І. О. День мiста без дня заснування, або коли народився Кам’янець-Подiльський / Iгор Старенький // КлюЧ. – 2012. – 25 трав. (№17). – С. 8.
  18. Старенький І. О. Міст, овіяний легендами / Ігор Старенький // КлюЧ. – 2012. – 7 верес. (№32). – С. 8.
  19. Собрание Подольского епархиального историко-статистического комитета и поступления в церковно-историческое Древнехранилище. (Апрель-июнь 1892 года) // ПЕВ. – 1892. – 26 сент. (№ 39). – С. 833-834.
  20. Marczynski W. Statystyczne, topograficzne i historyczne opisanie podolskiej gubernii / W. Marczynski. – Wilno, 1820. – T. 1. – 350 s.
  21. Prusiewicz A. M. Kamieniec Podolski. Szkic historyko-topograficzny. – Kijow, 1915. – 105 s.

Ігор Старенький, аспірант кафедри історії народів Росії та

спеціальних історичних дисциплін К-ПНУ ім. І. Огієнка, член НСКУ

Ірина Старенька, учениця 11-А класу НВК №16

Источник

Поделиться сообщением


Ссылка на сообщение
Поделиться на других сайтах

Ваша публикация должна быть проверена модератором

Гость
Вы не авторизованы. Если у вас есть аккаунт, пожалуйста, войдите.
Ответить в тему...

×   Вы вставили отформатированное содержимое.   Удалить форматирование

  Only 75 emoticons maximum are allowed.

×   Ваша ссылка была автоматически встроена.   Отобразить как ссылку

×   Your previous content has been restored.   Clear editor

×   You cannot paste images directly. Upload or insert images from URL.

Загрузка...

×