Черкассы: диорама

[Filin]

Обсуждается диорама этих объектов: замок и городские укрепления Черкасс

Диорама находится в Черкасском областном краеведческом музее.

Подпись гласит:

Цитата

Диорама "Черкассы XVI в.". Художник А.В. Казанский.

Черкассы, старинный украинский город, был основан в конце XIII в. С XIV в. город стал центром Черкасского староства. В 1549 г. был построен новый укреплённый замок. Всё городское население жило в остроге, который находился возле замка. Главными занятиями горожан было ремесло, торговля, промыслы, а также сельское хозяйство. Город играл значительную роль в борьбе с турками и крымскими татарами.

Диорама интересная, но, к сожалению, её фото в Сети попадаются редко. Видим на холе замок, к которому примыкают городские укрепления:

Источник

Источник

Автор диорамы А.В. Казанский, создатель ряда других интересных диорам: Киев, Чучин, Воинь, Родень.

Видео по теме:

[Nimrod]

Хорошая диорама, но удивляет расположение башни-колокольни замкового костёла на его крыше, а не перед входом, что конструктивно сомнительно.

И пара-тройка камениц на подступах к замку в остроге-посаде: это "штучная вещь", неужели есть свидетельства или материалы раскопок об их наличии...

[FinderS]

Странная диорама, больше похожа на декорацию к сказке. Да и интересно, где же все таки Крепость сия стояла?

[Filin]

Вот что об этом сказано в книге "Археологія та рання історія Черкас" (2016), с. 195

Цитата

Зовсім по-іншому реконструював Черкаський замок архітектор С. Кілессо. На його думку, територія замку cep. XVI ст. розташовувалася на місці сучасного Пагорба Слави, мала форму овалу (!), стіни складалися з 35 дерев’яних городень (така їх кількість за описом 1570 р.). Решта реконструкції не суперечить нашій: бойові надбудови на городнях, чотири вежі, фортечні споруди: будинок старости, церква, казарми, стайня, пороховий погріб. За Кілессо, стіни фортеці та вежі обмазували глиною (про що згадано в описі 1552 р.) і, можливо, білили [Кілессо, 1966, с. 10 - 11]. Цей варіант реконструкції взяв за основу художник О. Казанський під час створення діорами Черкаського замку XVI ст. в експозиції ЧКМ в 1985 р. На нашу думку, реконструкція замку С. Кілесси та її втілення в макеті О. Казанським, на жаль, не відповідають дійсності. Це насамперед стосується місця його локалізації, форми фортеці в плані та вигляду деяких її веж.
--------
- Кілессо С. К. Черкаси: історико-архітектурний нарис. - Міста УССР. - К.: Будівельник, 1966.

Как видно из цитаты, авторы книги не только критикуют внешний облик показанных на макете укреплений, но также не согласны с версией, согласно которой этот замок находился на месте Холма Славы.

[Сергей Чемерис]

[Filin]

Справка по теме диорамы, найденная здесь:

Цитата

Займався С. Кілессо вивченням минулого населених пунктів та їх історичною реконструкцією. У 1966 р. в серії «Міста УРСР» вийшла його книжка «Черкаси: історико-архітектурний нарис», у якій стисло викладено історію міста, при цьому залучені деякі археологічні матеріали та історичні джерела. Значна увага приділена Черкаському замку доби пізнього середньовіччя. Окрім замку, відомого за описом 1552 р., автор згадує про міфічну муровану резиденцію князів Вишневецьких, яка, за народними переказами, нібито, знаходилася на місці сучасного скверу ім. Б. Хмельницького.
 

На думку С. Кілесса, Черкаський замок сер. XVI ст. розташовувався на місці сучасного Пагорба Слави (цей дніпровський мис дійсно називався в народі Замковою горою, але тут знаходилася пізня «польська» фортеця XVII–XVIII ст.). Вцілому, реконструкція, здійснена архітектором, відповідає опису 1552 р.: стіни з городень (заповнених землею дерев’яних зрубів) і чотири вежі з бойовими надбудовами, рів із мостом, замкові споруди, дві з яких вбудовані у замкові стіни, решта розташовувані на подвір’ї замчища: будинок старости, церква, казарми, стайня, пороховий погріб. Задля запобігання гниттю та забезпечення вогнетривкості, дерев’яні укріплення із зовнішньої сторони обмазувалися глиною і, можливо, білилися. Окрім невірної локалізації «литовського» замку, С. Кілессо припустився ще ряду помилок: кількість городень (35) відповідає опису 1570 р., а у 1552 р. їх було 29; замок мав не круглу, а трикутну форму – з трьома кутовими і однією в’їзною вежами.
 

Реконструкцію С. Кілессо взяв за основу художник О. Казанський для створення діорами Черкаського замку XVI ст. в експозиції Черкаського обласного краєзнавчого музею у 1985 р. На превеликий жаль, ні реконструкція, ні її художнє втілення, не відповідають історичній дійсності і є доволі еклектичними. Такий вигляд замку більше відповідає декораціям для екранізації казки «Садко», ніж історичним реаліям. Особливо дивує розташований на передньому плані діорами каскаду дерев’яних споруд, перекинутого через рів (нагадує критий фунікулер). Напевне, художник таким чином відобразив наземний (?) підземний хід, про який згадує опис 1765 р.: «З того замку підземний хід до міста зроблений, деревом із середини вибудуваний». Але цей елемент фортифікації стосується Черкаського замку польського часу (через 200 років!).