Козлів (Козлов): укріплення містечка

[HOUSE MD]

Першою письмовою згадкою є Королівська грамота датована 31 жовтня 1467 р., за якою польському шляхтичеві Альбертові Боровському надано 200 марок польської валюти на розбудову королівського села Козлів. Але це свідчить і про те, що село до цього часу вже існувало.У 1575 році село було повністю знищене. Але вже 22 вересня 1577 р. вийшов королівський указ, про заснування на місці зруйнованого села однойменного міста з маґдебурзьким правом.Таку увагу до цієї місцини можна пояснити переправою у цьому місці через річку Восушка шляху Гусятин - Микулинці - Зборів - Золочів - Львів - Краків.

У 1581 р. Козлів стає власністю А. Синявського. Можливо, тоді і було закладено замок. У 1672 р. містечко було знову практично повністю знищено. У. Вердум залишив у щоденнику запис про зруйноване поселення: “Місто це, так само, як і Зборів, лежить між озером і земляним валом. Колись у ньому жили понад 4 тисячі мешканців, а тепер не було жодної живої душі”. Можливо, тоді і було знищено замок, залишки якого є на карті Ф. фон Міга:

Яке було моє здивування, коли залишки бастіону (позначка №1 на мапі) виявилися на карті 193х року, на ймовірному місці розташування замку (позначка №2) збудована церква:

при співставленні карт вдплося локалізувати місце:

  

що дозволило зробити таку спрощену схему (без позначення ринкової площі, інших храмів):

[Filin]

Немного о расположении Козлова. На карте видно, где именно находится городок относительно Поморян, Зборова, Тернополя, Збаража, Бережан, Козовы, Подгайев, Микулинцев и Теребовли:

Далее по теме укреплений. Первым возник вопрос, а был ли замок? Из краткой исторической справки я не смог понять, то ли есть упоминание замка, то ли вывод о его существовании был сделан на основе находки бастиона?

А затем следующий вопрос в этой логической цепочке - а замку ли принадлежал бастион, который можно увидеть на картах? Больше всего сомнений порождают слова Вердума: "Город этот, точно так же, как и Зборов, лежит между озером и земляным валом". Поскольку в теме укрепления Зборова мы уже копались, то нам известно и то, как он расположен и то, как он был укреплён. Всё в общих чертах, но пока этого должно быть достаточно.

Итак, Зборов на карте фон Мига:

Вырезал кусок с городом, перевернул для наглядности, отметив вал, пару храмов и озеро:

Возможно, такая схема была довольно распространённой. Речь идёт о схеме, когда вал охватывал территорию этакого прямоугольника, а на его углах, возле угловых изгибов вала, строили храмы или монастыри, при этом одна стороны городка примыкала к реке/озеру. Примеры такой схемы можно увидеть в Белом Камне, Бережанах, Тернополе и других городах и городках.

А теперь посмотрим на карту Козлова:

Как и в случае с картой Зборова, вырежем из неё кусок, перевернём, отметим гипотетическое месторасположение храмов, озеро, заболоченную местность, и, конечно же, вал. Получится вот такое:

Иными словами, возможно на карте мы видим угловой бастион городских укреплений, а не укреплений замка.

Если эта версия схемы Козловских укреплений верна, то тогда вполне очевидно, почему Вердум сравнил Козлов со Зборовом. Правда, у Зборова на карте фон Мига не видно угловых бастионов, может их и не было. В этом плане укрепления Козлова могут быть похожи на укрепления Маркополя (Львовская обл.), например.

Стоит ещё отметить, что даже в таких небольших городках как Зборов и Маркополь, судя по обрывочным сведениям, были ещё и замки. Это снова к вопросу, заданному в начале сообщения - был ли замок в Козлове, есть ли упоминания?

[Filin]

Козлов и его укрепления на карте Ф. фон Мига (1779-1782)

Живая карта

[HOUSE MD]

Залишки міських укріплень можна локалізувати і тепер. З місця ймовірного розташування міської брами

Зроблено декілька фото:

на північ, де прослідковуються залишки міських укріплень

на схід

у напрямку на захід видно розгалуження дороги, одне з яких веде на Глинну і далі на Поморяни

[Filin]

А как на счёт места, где находился бастион - есть фото? Или там всё срыто?

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Розглядаючи карту Козлова я натрапив на досить цікавий контур на півночі містечка, який підозріло нагадує залишки бастіону :

 

• Стрілочки означають ймовірні перепади висот, що видно на карті.
• Жовтим прямокутником позначено розорану під город частину цього ймовірного бастіону.

Щодо південного бастіону то схоже, що від нього також щось залишилось:

Можливо це якась ілюзія, але і в цьому випадку мені видно контури бастіону і куртин:

Але, якщо з'єднати ці два бастіони, то отримуємо дуже великі укріплення (приблизна площа 1,4 км²) як для містечка середньовічної Речі Посполитої:

Постає питання чи був Козлів такий великий? Можна сказати звісно що так, Вердум казав, що в ньому мешкало 4 тисячі міщан. Але окрім його слів, немає жодного іншого підтвердження такої кількості населення. 

Наприклад, Козлів з'являється на картах 17-го сторіччя в статусі містечка (в кращому випадку) на рівні Бережанів, Теребовлі, Залізців, це звісно свідчить про те що Козлів був далеко не маленьким містечком, але й не містом на чотири тисячі людей. 

Джерело (1613 р.)

Джерело карта базована на попередній мапі (Радзивілів), Козлів станом на 1630-ті роки

Джерело Козлів на карті Боплана, станом на 1630-ті є просто містечком, навіть не на рівні Зборова, то про які 4 тисячі може йти мова?

На сайті Vkraina є і інші карти з Козловим, але для цієї теми, мені знадобилися лише ці. Взагалом, Козлів з'являється на картах лише першої пол. 17-го ст., не враховуючи пізніші перевидання карт Боплана та Блау. 

Все це, щоб сказати, що більш вірогідно, укріплення Козлова були скромнішими, приблизно такими:

 

P.S. Я не стверджую жодну з версій, скоріш показую своє бачення без доказової бази (це тому, що в інтернеті неймовірно мало інформації про Козлів).

[Arsen Замки -Тернопільщини]

Роздумуючи про Козлів я захотів зробити щось подібне на карту містечка станом на 17 століття, але як тільки я почав, то зловив себе на думці, що не хочу надто фантазувати щодо розпланування містечка (про що відомо практично нічого) тому я зробив, дещо більш практичне.

Базуючись на карті Фон де Міга (1779-1781рр.) я зробив карту Козлова станом на цей період. Я відкинув всі вулиці та об'єкти, що не існували в той період і залишив лише те що показано на карті Міга. Практично, це є карта Фон де Міга перенесена на сучасну супутникову.

Ось для порівняння карта Фон де Міга, мій малюнок та сучасна карта Козлова:

Mapire.eu

Зображення зроблено завдяки Google Earth

А ось і тлумачення моєї аматорської карти:

1. Cтавок
2. Болото
3. Водяний млин
4. Дамба з мостом
5. Ратуша
6. Укріплення (бастіон з куртинами)
7. природній перепад рельєфу
8. дерев'яні храми
9. кам'яний храм

P.S. Будинки розташовані не точно.

 

Доречі, так як в назві темі згадується замок, то хочеться підняти питання про його існування та можливого місце-знаходження. Наприклад мені здається, що якщо замок і був, то найвигідніше місце було ось тут на мисі:

З східної сторони омиває ставок, він знаходиться неподалік від переправи, що могло використовуватися для її захисту, або регуляції на початку існування поселення. Можливо, що поселення з'явилося після спорудження замку.

[Filin]

В 13 томе издания Galicja na józefińskiej mapie topograficznej 1779-1783 находим оригинал карты Фридриха фон Мига с видом на Козлов, а также его описание, оставленное кем-то из австрийских военных. 

Фрагмент оригинала карты (секция №363):

Украинский перевод описания:

Цитата

КОЗЛІВ

Відстані: Дмухівці «сильна» 1/8, Таурів 1/2, Озерна 1 1/4, Мала Плавуча 1 1/2, Цицори 1.

Солідні будівлі: Костел, високо збудований з каменю, оточений старим валом.

Води: Водотік, який утворює тут став, має багнисте дно; через нього неможливо пройти поза греблею; його [вода] придатна для пиття.

Ліси: Невеликий ліс — це густо порослий молодий дубовий деревостан.

Луки і болота: Луки дуже заболочені, їх неможливо подолати.

Дороги: Поштова дорога звідси до Микулинців, а також та, що веде до Зборова, мають добру й тверду основу, так само й інші менші дороги.

Гори: Містечко розташоване на краю вкритих полями пагорбів.

Если читать описания сами по себе, не глядя на карту, то может показаться, что там речь идёт о вале самого костёла, т.е. некого вала, который этот костёл окружает со всех сторон и относящегося именно к храму, однако, вероятно, речь идёт о городском вале, показанном на самой карте. Этой же версии придерживается и автор польских комментариев к тексту (читайте их ниже). Формулировка, повествующая об "окружении валом", вероятно, появилась из-за того, что костёл находился близ угла укреплений, которые огибали участок храма.

Описание в оригинале (на немецком):

Цитата

KOSLOW 

Entfernung: Muchawecz 1/8 St., Tawarow 1/2, Jeszerna 1 1/4, Plawucza m[ala] 1 1/2, Ceczora 1.

Solide Gebäude: Eine von Stein hoch aufgeführte Kirche, mit einem alten Wahl umschlossen.

Wässer: Das Wasser, so hier ein Teich bildet, ist morastigen Grundes und auser seinen Damme nicht zu pas-siren, sonst aber genußbar.

Wälder: Die kleine Waldung bestehet aus kleinen, dicht gemischten jungen Eichenholz.

Wiesen und Sümpfe: Die Wiesen synd sehr morastig und unpracticabl.

Wege: Die Post Strassen, so von hier nach Mikulince, und jene nach Zborrow gehen, synd guten und harten Bodens, so auch die übrige kleine Weege.

Berge: Das Städtchen ligt am Rande befeldeter Anhöhen.

Польский перевод описания + примечания:

Цитата

KOZŁÓW [742]

Odległości: Dmuchawiec silna 1/8, Taurów 1/2, Jezierna 1 1/4, Płaucza Mała 1 1/2, Cecory 1.

Solidne budowle: Kościół [743] wystawiony wysoko z kamienia i obwiedziony starym wałem.

Wody: Ciek wodny, który tworzy tu staw [744], ma grząskie dno i jest nie do przejścia oprócz grobli; jednak poza tym [woda] jest zdatna do picia.

Lasy: Mały las składa się z gęsto podszytego młodego drzewostanu dębowego.

Łąki i bagna: Łąki są bardzo zabagnione i nie do pokonania.

Drogi: Trakt pocztowy stąd do Mikuliniec oraz ta [droga], która idzie do Zborowa, mają dobre i twarde podłoże, tak samo pozostałe pomniejsze drogi.

Góry: Miasteczko leży na skraju pokrytych polami wzgórz [745].

------------

742. Wcześniej podpisywane jako m. Kozłow, na Mp28M - mtko Koslow, potem Kozłów (Mp115K; Uhorczak 1939), dziś osiedle m. Kozliv (rejon Kozova, OT). Posadowione na zboczu wzgórza, wchodzącego klinem w widły rz. Wosuszki i jej dopływu (zob. przyp. 744); ślady zabudowy m. przy grobli stawowej, z fragmentem umocnień bastionowych (czytelne jeszcze na Mp28F); przedm. na przeciwległym brzegu stawu (potem wś Łubianka, Mp25Tk; Mp25WIG). Odosobniony zespół dworski na zach. brzegu stawu, na wysokości cofki (potem rejestrowany jako folw., Mp115K; następnie dwór, Mp28F; folw., Mp75Sk i Mp25WIG; dwór, na Mp25Tk i Mp100WIG, dziś w ruinie, Mp25RU). Mapa uwzględnia trzy obiekty sakralne; kościół w narożu wałów (zob. przyp. 743) i dwie drew. cerkwie w centrum, jedną, mniejszą za pn. narożem rynkowym, p.w. Wniebowstąpienia Pańskiego (od 1896 mur., https://uk.wikipedia.org/wiki/Козлів_(смт) ) i drugą, większą, p.w. iw. Mikołaja Biskupa, ponad śródmieściem (Budzyński nr 808, później nierejestrowana); ponadto kaplica przy drodze na pn. (później kaplica cmentarna).

743. Kościół p.w. Podwyższenia Krzyża Świętego, druga z kolei, tym razem mur. świątynia łacińska, wznoszona od 1769, konsekrowana w 1791; uszkodzona podczas I wojny światowej, wysadzona w 1944 (Materiały 15 s. 271-275).

744. Rz. Wosuszka (też Wysuszka, ukr. Vosuska łub Vysuska; RU), z pr. dopływem Cecorka (ukr. Су córka); wypływa znad wsi Jaćkowce, a uchodzi do rz. Strypy nad Denysowem; dobrze utrzymany staw na Mp115K i Mp28F, zredukowany na Mp75Sk (1880), potem mokradło.

745. Łysa Góra (378), na pd. zach., g. Kasperek (380), na pd. wsch. (Mp25Tk; Mp75Sk).

В примечаниях есть отсылки к следующим картам:

• Mp28M: Karte des Königreiches Galizien und Lodomerien (1779-1783), 1:28 000 (rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 390)
• Mp115K: Administrativ Karte von den Königreichen Galizien und Lodomerien [...] von Carl Kümmerer... (ok. 1:115 000, Wiedeń 1855-1863)
• Mp28F: Militär Aufnahme von Galizien und der Bukowina, 1:28 000 (1861-1863; rps Archiwum Wojenne w Wiedniu, sygn. В IXa 387)
• Mp25Tk: Habsburger monarchie - Franzisco-Josephinische Landesaufnahme, 1:25000 (1869-1887) ed. K. u. k. Militär geographisches Institut in Wien (wersja elektroniczna: https://mapire.eu/de/map/thirdsurvey25000)
• Mp25WIG: Mapa szczegółowa Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:25000 (1929-1939)
• Mp75Sk: Specialkarte der Österreichisch-Ungarischen Monarchie, 1:75 000 (wyd. 1875-1915)
• Mp100WIG: Mapa taktyczna Polski, Wojskowy Instytut Geograficzny, 1:100 000 (1924-1939)
• Mp25RU: Topograficeskie karty SSSR. Temopol's'kaja oblast' (Топографические карты СССР. Тернопольская область), 1:25 000, Kijów (przed 1978)

[Filin]

В польском примечании №742 отмечено, что фрагмент бастионных укреплений также читается на карте Mp28F. Вероятно, речь вот об этой карте 1861-1863 гг., где действительно видна уже знакомая угловая секция вала с хорошо различимым выступом бастиона:

[HOUSE MD]

В 18.12.2014 в 20:10, Filin сказал:

А как на счёт места, где находился бастион - есть фото? Или там всё срыто?

Бастіон читається, хоча і частково розпланований:

 

 

 

 

 

PS. А  куртину я не сфотографував, так як неправильно визначив її локацію; хоча вона теж читається на місцевості.